Загибель Римської республіки
- 13-11-2022, 07:36
- 371
6 Клас , Всесвітня історія. Історія України 6 клас Сорочинська, Мартинюк 2019
§ 42. Загибель Римської республіки
Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:
• визначати причини утворення тріумвіратів римських полководців і громадянської війни;
• характеризувати диктатуру Юлія Цезаря.
Пригадайте:
1. Які реформи намагались здійснити брати Ґракхи?
2. Які зміни відбулися в римській армії після реформ Гая Марія?
3. Коли була встановлена диктатура Сулли? Чому Суллу називають диктатором?
1. Перший тріумвірат
Боротьба за владу, у якій армія брала активну участь, придушення повстань рабів сприяли зростанню впливу воєначальників. Один з них — Гай Юлій Цезар (102(100)-44 рр. до н.е.) свою політичну діяльність почав як оборонець республіканських традицій, що забезпечило йому повагу плебеїв. Проте в 60 р. до н.е. Цезар уклав угоду з Гнеєм Помпеєм і Марком Крассом про захоплення і розподіл влади та боротьбу з сенатом. Цей союз дістав назву першого тріумвірату.
Цезар
Тріумвірат — союз трьох впливових полководців з метою захоплення влади.
Зазвичай знатні римляни мали два або три імені. Наприклад, Гай (особисте ім’я), Юлій (родове ім’я — прізвище), Цезар (прізвисько).
Прізвисько Цезар у давнину звучало як Кесар, що в перекладі означає «слон». Воно було дане одному із членів роду Юліїв за те, що він у другій Пунічній війні під час бою убив слона. Юлій Цезар мав надзвичайні здібності, міг одночасно робити кілька справ: писати листа, читати, слухати донесення гінця.
У 59 р. до н.е. Цезаря було обрано консулом. Через рік він, за підтримки інших тріумвірів, був призначений намісником у приєднану до Риму, але ще не приборкану, провінцію Галлію (територія сучасної Франції) терміном на п’ять років. Цезар жорстоко придушив кілька повстань галлів. Ціною винищення майже чверті населення Цезар остаточно встановив там римське панування.
У 53 р. до н.е. загинув Марк Красс під час розпочатої ним війни з могутньою Парфянською державою. Із союзу трьох залишилися Цезар і Помпей.
Гней Помпей
Гней Помпей у 67 р. до н.е. за дорученням сенату розпочав війну проти піратів. Маючи 500 кораблів і 120 тис. війська, він розподілив свої сили й одночасно напав на всі центри піратів. За 40 днів йому вдалося блискавичним ударом знищити піратство на заході Середземного моря. Остання битва сталася в головному гнізді піратів — Кілікії. 10 тис. їх загинуло і 20 тис. потрапило в полон.
Плутарх про Юлія Цезаря
«Він мав таку любов і відданість своїх воїнів, що навіть ті люди, які в інших війнах нічим не вирізнялися, з непереборною відвагою йшли убій заради Цезаря. Мужність і любов до слави Цезар сам виростив і виховав у своїх воїнах перш за все тим, що щедро роздавав почесті та подарунки... Іншим засобом виховання військ було те, що він сам добровільно кидався назустріч будь-якій небезпеці й не відмовлявся зносити будь-які труднощі».
Запитання до документа
- Чому армія була вірною опорою Цезаря?
2. Громадянська війна (49-45 рр. до н.е.). Диктатура Гая Юлія Цезаря
Зростання популярності Цезаря непокоїло колишнього тріумвіра Помпея. Йому вдалося переконати сенат відкликати Цезаря з Галлії. Цезар мав розпустити свої легіони і постати перед судом. Тепер він стояв перед вибором — піти проти сенату й республіки чи підкоритися. Він обрав перше.
10 січня 49 р. до н.е. Цезар на чолі одного із десяти своїх легіонів форсував річку Рубікон, яка була кордоном між Галлією й Італією, і почав боротьбу з Помпеєм. Так розпочалася чотирирічна громадянська війна. Цезар без перешкод увійшов до столиці й став диктатором.
Невдовзі між Цезарем і Помпеєм відбулась вирішальна битва при Фарсалі. Цезарю вдалося здобути перемогу.
Захопивши столицю Єгипту Александрію, Цезар проголосив царицею країни Клеопатру VII, сестру переможеного Птолемея XIII. Після цього йому довелося придушувати повстання понтійського царя Фарнака у Малій Азії. Війна була блискавичною. Сам Цезар, повідомляючи сенат про перемогу, написав: «Прийшов, побачив, переміг!»
Цезарю запропонували стати пожиттєвим диктатором, а також надали титул «батько вітчизни».
Утвердившись у владі, Цезар блискавичним нападом здолав своїх ворогів у Північній Африці та Іспанії, відсвяткував одразу чотири тріумфи — галльський, єгипетський, азіатський і африканський.
Убивство Цезаря. Худ. В. Камучіні
Уже ніщо не заважало йому бути одноосібним правителем усієї Римської держави. Сенат і народні збори вже не мали великого впливу на життя країни, хоча формально щороку обирали Цезаря консулом. Сам Цезар говорив, що «Республіка — це ніщо, пусте ім’я без тіла та обличчя». Це викликало спротив сенаторів і стало приводом для об’єднання його ворогів. Цезаря вбили прямо на засіданні сенату 15 березня 44 р. до н.е.
3. Другий тріумвірат. Встановлення принципату Октавіана Августа
Ще за життя Цезар проголосив своїм наступником нерідного племінника Гая Октавія (63 р. до н.е. -14 р. н.е.). Однак сенат, що відновив свою владу, проголосив правителем держави колишнього друга та соратника Цезаря Марка Антонія. Аби запобігти новій громадянській війні, Антоній і Октавіан змушені були укласти союз. До них приєднався один з воєначальників Цезаря, намісник в Іспанії Лепід. Так у 43 р. до н.е. виник другий тріумвірат. Опираючись на легіони, тріумвіри змусили сенат надати їм повноваження реформувати життя держави. Знову, як колись Сулла, свої реформи вони почали з боротьби проти прихильників республіканського устрою й оприлюднили проскрипції. Рим був охоплений панікою.
Протистояння прихильників диктатури і республіканців, а також ворожнеча між самими тріумвірами знову кинули Рим у вир громадянських війн.
У 42 р. до н.е. тріумвіри у битві при Філіппах у Македонії розбили велике військо, яке зібрали вбивці Цезаря Брут і Кассій. Кассія вбили, а Брут наклав на себе руки.
Тріумвіри стали господарями держави і поділили її між собою. Антоній отримав східні провінції, Лепід — Північну Африку, а Октавіан — Іспанію, Галлію, Іллірію та Італію. Октавіан у 36 р. до н.е. захопив Північну Африку й усунув від влади Лепіда. А в 32 р. до н.е. він почав готуватися до війни з Марком Антонієм, який мав владу над східними провінціями, у тому числі над Єгиптом і був одружений з Клеопатрою — царицею Єгипту. Подружжя об’єднало свої зусилля у протистоянні Октавіану. 2 вересня 31 р. до н.е. у морській битві біля мису Акцій (Північна Африка) флот Антонія й Клеопатри зазнав поразки. Війська Октавіана увійшли до Єгипту.
Октавіан
У відчаї Антоній наклав на себе руки. Цариця Клеопатра перед загрозою стати полонянкою Октавіана випустила змію, яка смертельно вжалила її.
Громадянські війни завершилися. В Октавіана тепер не залишилося внутрішніх ворогів. У державі запанував мир, але республіканський устрій зазнав нищівного удару. Формально республіканські установи ще діяли, але влада належала одній особі — Октавіану.
Перевірте, як ви запам’ятали
- 1. Які військові походи здійснив Юлій Цезар? Яке значення для Риму вони мали?
- 2. Хто утворив перший тріумвірат?
- 3. Де відбулась вирішальна битва між прихильниками Цезаря і Помпея?
- 4. Хто утворив другий тріумвірат?
- 5. Укажіть хронологічні рамки Другої громадянської війни.
Поміркуйте і дайте відповідь
- 6. На конкретних прикладах поясніть, що таке громадянська війна. Які причини першої і другої громадянської війни у Римі?
- 7. Яка головна мета утворення тріумвіратів?
- 8. Чому змовники вбили Цезаря?
- 9. Завдяки чому Октавіану вдалося перемогти Антонія?
Виконайте завдання
- 10. Поясніть, що означають вислови: «Рубікон перейдено», «Жереб кинуто».
Завдання для допитливих
- 11. Чому римляни так відчайдушно боролися один з одним за диктаторів?
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Історичні портрети Цезаря і Цицерона
Коментарі (0)