§ 51. Кризові явища Римської імперії

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Коли Рим перетворився на імперію?
• 2. Якими були повноваження римського імператора?
• 3. Назвіть народи — сусіди Риму.

1. Криза імперії. Наступником Марка Аврелія став імператор Коммод, який не мав політичного хисту. Крім того, сучасники вважали його божевільним. Його змінила низка імператорів, яких позбавляли влади, якщо вони не відповідали очікуванням знаті. Таким чином, система управління, яка склалася за Октавіана Августа й трималася на сильній особі імператора, більше не працювала.

У III ст. зростання території Римської імперії зупинилося, а сама вона переживала кризу. Основною причиною цього була слабкість державного управління. Іншою причиною було те, що господарство Риму трималося на праці рабів. Через відсутність нових завоювань, а відтак і надходження нових рабів нікому було обробляти великі земельні володіння та працювати в шахтах. Правителі Риму намагалися вилучати багатства з провінцій, фактично грабуючи їх, що неодноразово призводило до жорстоких повстань.

Внутрішнім безладдям одразу скористалися численні сусіди Риму: його прикордонні провінції потерпали від навали германських племен на заході та парфян на сході. Одне за одним повставало корінне населення провінцій: маркомани, готи, франки, алемани, вандали. У другій половині III ст. римляни залишили Британію, Баварію, Галлію, Сирію.

2. Реформи Діоклетіана. Імператор Діоклетіан провів низку реформ, головною з яких був поділ імперії на західну та східну частини. Реформи на деякий час припинили розпад імперії та зміцнили її становище.

Реформи Діоклетіана (284—305 рр. н. е.)

1) Політична реформа. У 286 р. н. е. імперію було поділено між двома співправителями: Діоклетіан керував східними провінціями імперії із центром у місті Нікомедія, а його співправитель Максиміан — західними провінціями із центром у Медіолані. У 293 р. н. е. систему подвійного співправління було перетворено на тетрархію (у перекладі із грецької — влада чотирьох), в основу якої було покладено висування людей на вищі посади за їхні заслуги. Відтепер Римською імперією правили два августи — Діоклетіан і Максиміан та два їхні помічники-співправителі — Гай Галерій і Констанцій Хлор. Сам Діоклетіан став носієм титулу «домінус» (повелитель), а створену ним систему назвали домінатом.

Мармурове погруддя імператора Коммода в образі героя Геркулеса. Коммод вважав себе видатним воїном, охоче виходив на гладіаторську арену в Колізеї та вбивав диких тварин.

Палац Діоклетіана (місто Спліт, Хорватія). Сучасний вигляд.

Мармурова голова Діоклетіана.

Чому Діоклетіан поділив управління імперією?

2) Адміністративна реформа. Давні провінції було поділено на дрібніші частини, і відтепер у Римській імперії налічувалося близько 100 нових провінцій. Десять-дванадцять провінцій об’єднувалися у великі територіальні округи — діоцези. Усього було 13 діоцезів, очолюваних намісниками, підпорядкованими тетрархам. Такий поділ остаточно відокремив військову владу від цивільної, полегшив оборону і контроль за провінціями, послабив владу намісників і провінцій.

3) Військова реформа. Діоклетіан поділив римську армію на дві частини:

• регулярні пересувні війська, які перебували при кожному із чотирьох тетрархів і складалися частково з піхотинців, а переважно з важкої кавалерії;
• прикордонні й берегові війська, що формувалися за рахунок щорічного призову римських громадян. У цих формуваннях служили й варвари, кількість яких у складі римської армії постійно зростала.

4) Грошова реформа. Було вилучено з обігу знецінені й фальшиві монети. Із 294 р. розпочалося карбування нових золотих, а через деякий час і срібних монет. Проте реформа провалилася. Нові монети швидко зникли з обігу (населення ховало їх «на чорний день»), і Діоклетіан був змушений відновити карбування звичайних розмінних монет із нижчою вартістю.

У результаті військової реформи Діоклетіана військової влади було позбавлено намісників провінцій. Військову службу на добровільних засадах було ліквідовано. Загальна кількість армії досягла 1 млн осіб. Керували легіонами лише професійні воїни. Начальники всіх військових підрозділів підпорядковувалися безпосередньо августам і цезарям.

5) Цінова реформа. У 301 р. Діоклетіан, прагнучи зупинити зростання цін, видав закон про максимальні ціни, згідно з яким встановлювалися фіксовані межові ціни на продукти харчування, послуги, предмети першої необхідності. За перевищування цін або приховування товарів запроваджувалася смертна кара. Встановлювалася також єдина по всій імперії заробітна плата для робітників, ремісників і державних службовців. Проте зупинити зростання цін закон не зміг.

6) Податкова реформа. У 239—290 рр. для визначення кількості платників податків було проведено загальний перепис населення імперії. Після цього було запроваджено єдиний подушний податок. Від сплати податків звільнялися тільки жителі Риму. Щорічну суму податків встановлювали на термін п’ять років і лише після цього переглядали.

7) Релігійна реформа. У Римській імперії було здійснено спробу запровадити єдиний для всієї імперії культ особи імператора. Своїм покровителем Діоклетіан обрав Зевса, а Максиміан — Геркулеса. Імператорів вшановували як богів, перед їхніми статуями здійснювали богослужіння, а зверталися до них зі словами «повелитель» і «бог». Проти цього виступали християни. Було видано чотири укази проти християн, які забороняли їх збори, зобов’язували руйнувати їхні церкви й спалювати священні книги. Під загрозою смерті християни мали зректися своєї віри.

Відомо, що римський імператор Діоклетіан — перший, хто обмежив термін імператорського правління до 20 років і був єдиною людиною, яка виконала цю умову. Залишивши справи, Діоклетіан оселився у своєму маєтку в Спліті (сучасна Хорватія) і жив там усамітнено. Коли його намагалися переконати повернутися до влади, колишній імператор відповів: «Якби ви бачили, яку я виростив капусту, то ви б не робили мені таких пропозицій!».

Сучасна реконструкція зовнішнього вигляду преторіанця — воїна, який служив в особистій охороні римського імператора. Преторіанці були могутньою політичною силою в Давньому Римі. Вони посадили на трон і позбавили влади не одного імператора.

Висновки

• Із кінця II ст. Римська імперія увійшла в тривалу кризу.
• Причинами кризи були недосконалість системи управління та неефективне ведення господарства, засноване на пограбуваннях провінцій та праці рабів.
• Реформи Діоклетіана на деякий час покращили становище імперії.

Запитання та завдання

• 1. Якими були причини кризи в Римській імперії?
• 2. У чому проявлялася криза Римської імперії?
• 3. Назвіть найважливіші реформи Діоклетіана. Як вони допомогли подолати кризу?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія. Історія України 6 клас Гісем 2019", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)