|
Як написав Плутарх, коли Александр Македонський був при смерті, друзі запитали його, кому він залишає царство. Великий полководець відповів: «Найкращому». І ще додав: «Бачу, що буде велика боротьба над моєю могилою». Передбачення Александра цілком здійснилося: після його смерті розпочалося змагання між соратниками царя за престол. Держава Александра розпалася на кілька царств, які воювали між собою. Урешті залишилося п'ять держав: Македонське царство, яке поглинуло й Грецію, Пергамське, Греко-Бактрійське царства, величезна держава Селевкідів та Єгипет. Правителями цих держав стали колишні соратники й полководці Александра, діадохи, або їхні нащадки — епігони. ДІАДОХИ — полководці Александра Македонського, між якими після його смерті точилася боротьба за владу. ЕПІГОНИ — за доби еллінізму і згодом — нащадки воїнів та полководців Александра Македонського; у ІІІ ст. до н. е. — сини героїв, борців за владу. Птолемей, Деметрій, Кассандр, Лісимах, Антіох, елліни за походженням, ставши правителями східних держав, прагнули зберегти зв'язок з рідною культурою. Вони тепло зустрічали грецьких скульпторів, поетів, філософів. Ремісників з Еллади також радо приймали на землях нових держав. Ці процеси сприяли просуванню на схід витонченої та глибокої культури Еллади. Розпочався процес об'єднання античної та східної культур. Відбулося взаємне культурне збагачення цивілізацій Стародавнього Сходу й античної цивілізації. Це явище історики називають «зустріч цивілізацій». Духовні надбання обох цивілізацій настільки глибоко проникли одні в одних, що в результаті утворилася культура, яка набула іншого вигляду й змісту. Ці культурні перетворення були такі важливі для подальшої історії людства, що відповідний період отримав окрему назву — еллінізм, а його культура була названа елліністичною....
|
