Люблінська унія і її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої
- 25-10-2022, 21:21
- 717
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 3. Люблінська унія і її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої
Пригадайте, коли вперше виникла ідея об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського.
1. ПЕРЕДУМОВИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ 1569 р.
Передумови для об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського були закладені ще в XIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тевтонського ордену. Укладена між цими державами Кревська унія поклала початок посиленню впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське.
У XVI ст. Велике князівство Литовське змушене було шукати союзників, щоб протистояти загрозі з боку Московії. Королівство Польське прагнуло розширення території за рахунок українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського.
Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Литовське та Королівство Польське здебільшого були під владою спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо тіснішого їх об’єднання.
2. СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ДО ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ
Діємо: практичні завдання
Підготуйтеся до дискусії «Люблінська унія: за і проти». Об’єднайтеся в групи за назвами верств суспільства й доберіть у тексті підручника аргументи на користь кожної з позицій.
Ідею об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського по-різному сприймали в тогочасному суспільстві.
Литовські магнати погоджувалися на союз лише за умови збереження самостійності Литви. Українські князі, поєднані шлюбами з литовською елітою, а водночас і з польським панством, схоже, вичікували. Очевидно, вони побоювалися за свій статус «некоронованих королів» в українських воєводствах.
Середня і дрібна українська шляхта виступала за унію, сподіваючись здобути військову підтримку в захисті південних українських земель від нападів османів і татар. Водночас активна частина української шляхти очікувала отримати широкі права, якими користувався політичний народ — шляхта в Королівстві Польському.
Серед польських магнатів і шляхти противників унії майже не було, адже вони бажали отримати нові землі та залежних селян.
3. ЛЮБЛІНСЬКИЙ СЕЙМ І ЙОГО НАСЛІДКИ
Наприкінці 1568 р. король Сигізмунд II Август скликав сейм у м. Люблін, який тривав понад пів року. Через протиріччя з поляками литовська делегація спробувала зірвати сейм і покинула Люблін. Сигізмунд II Август, скориставшись відсутністю невдоволених, прийняв рішення про входження Волині, Підляшшя, Київщини і Брацлавщини до складу Королівства Польського.
Отримавши звістку про приєднання до Королівства Польського, шляхта Волині вирішила обговорити умови унії на окремому сеймі. А це значить, що українські шляхтичі вважали себе рівноправними партнерами поляків. Після тривалих суперечок волиняни погодилися на приєднання, домігшись можливості написати привілей, «як найкраще і найкорисніше для себе розуміють».
Свідчать документи
Із промови князя Костянтина Вишневецького
Приєднуємося як люди вільні й свобідні, аби не були в почтивості своїй шляхетській принижені, бо ми є народ такий почтивий, що жодному народові не поступимося, і чуємося... рівними кожному народові.
Поміркуйте, про який народ говорить князь. Які погляди щодо унії він демонструє?
Очевидно, ані поляки, ані литвини не очікували, що українська шляхта заявить про себе як окремий народ зі своєю власною позицією. Волиняни домоглися приєднання до Корони ще й Київського воєводства і стали авторами привілеїв для трьох українських воєводств.
Думки істориків
Наталя Старченко, українська історикиня
Волиняни витиснули в безнадійній ситуації право самим написати привілей—договір, який регулював умови приєднання Волинського і Брацлавського воєводств до Польського Королівства. До привілею впишуть і гарантії непорушності кордонів, і збереження власного права, і уживання руської мови як офіційної на цих теренах, і рівність прав православних і католиків...
Генрік Літвін, польський історик
Волиняни трактували зв’язок із Короною як двосторонню угоду, де кожна сторона — рівноцінний суб’єкт.
Яку роль відводять історики волинянам у підписанні унії?
Литвини, тяжко переживаючи втрату майже половини територій Великого князівства Литовського та побоюючись за свої землі й посади, повернулися до Любліна.
4. РІШЕННЯ ЛЮБЛІНСЬКОГО СЕЙМУ. УТВОРЕННЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
1 липня 1569 р. Люблінський сейм ухвалив унію між Великим князівством Литовським і Королівством Польським. У результаті дві держави об’єдналися в одну — Річ Посполиту (у перекладі — республіка), яка була федеративною державою. Нова держава мала спільного короля, який обирався на сеймі та титулувався Королем польським та Великим князем Литовським. Польща і Литва зберігали власне законодавство, судову систему, військо та фінанси. Крім цього, литовсько-руська шляхта зрівнювалася в правах і привілеях з польською. Спільними ставали скарбниця і грошова одиниця.
Варто запам’ятати!
Федеративна держава (федерація) (від лат. federatio — об’єднання, союз) — союзна держава, частинами якої є державні утворення, що мають суверенні права.
Пам’ятник Люблінській унії (1) і барельєф на ньому (2) у м. Люблін, Польща (сучасне фото)
- 1. Розгляньте зображення пам’ятника Люблінській унії. Поміркуйте, який зміст закладено в його барельєфі.
- 2. Як ви вважаєте, чому цей пам’ятник визнано одним із символів об’єднаної Європи?
Онлайн-вправа «Люблінська унія»
https://cutt.ly/yhCSMSY
5. НАСЛІДКИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
Київське, Волинське та Брацлавське воєводства за умовами унії отримали автономний статус у межах Королівства Польського. Позитивним наслідком стало об’єднання українських земель у складі однієї держави.
Поміркуймо!
Чому, на вашу думку, українська дослідниця Наталя Яковенко назвала одним із наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю»?
Люблінські привілеї закріпили дію зводу законів Великого князівства Литовського в межах трьох воєводств. Збереглася судова система й ведення діловодства місцевою (руською) мовою. Посади в межах трьох воєводств мала отримувати лише місцева шляхта.
Українські землі у складі Королівства Польського стали значно ближчими до західноєвропейських впливів. Входження більшості українських земель до складу однієї держави — Речі Посполитої — сприяло формуванню у їх мешканців спільної української ідентичності.
Поміркуймо!
Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід». Свою відповідь аргументуйте.
Поміркуймо!
Роздивіться монету, присвячену 450-річчю Люблінської унії, і дайте відповіді на запитання.
- 1. Кого зображено на аверсі монети?
- 2. Як ви розумієте цитату на монеті: «Вільний з вільним, рівний з рівним»?
- 3. Зіставте напис на монеті з оцінками унії українськими істориками (с. 20). У чому полягає відмінність в оцінках авторами монети й істориками? Доберіть із тексту параграфа аргументи на користь кожної з позицій.
Пам’ятна срібна монета на честь 450-річчя Люблінської унії (Національний банк Польщі, 2019 р.)
Отже, Люблінська унія створила суперечливі умови для розвитку українських земель. Більшість їх опинилася у складі Польщі. Люблінські привілеї забезпечували широку автономію українських воєводств у Речі Посполитій. Вони мали пришвидшити творення власної ідентичності.
Однак унія таїла й низку небезпек. Польська шляхта була політично зрілішою і домінувала в публічному просторі. Ці обставини несли з собою ризик асиміляції та полонізації.
Чому, на вашу думку, Люблінські привілеї мали пришвидшити творення власної ідентичності українських земель?
Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої
- 1. Визначте кордони Речі Посполитої.
- 2. Назвіть території, які відійшли до Королівства Польського за умовами Люблінської унії.
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
1. За матеріалами параграфа створіть у зошиті схему «Наслідки Люблінської унії 1569 р. для українських земель».
2. Увідповідніть назви документів і дати їхнього прийняття.
Обговорюємо в групі
1. Співставте очікування сторін від Люблінської унії з її умовами. Чиї сподівання справдилися, а чиї — ні? Чому?
2. За допомогою історичних фактів доведіть, що підписання Люблінської унії стало результатом тривалого історичного процесу?
Мислю творчо
Ознайомтеся з оцінкою українських істориків наслідків Люблінського сейму й дайте відповідь на запитання.
Михайло Грушевський: «Литовські представники, що прибули на сейм, не мали енергії протестувати проти територіальних захоплень: вони відчували, що в них «обрізано крила», як вони висловились».
Наталя Яковенко: «Люблінська унія вивела суспільство зі стану двохсотлітньої сплячки, розбудила для опору й боротьби за виживання усі прояви суспільної активності: релігійної, етнічної, економічної, культурної, збройної».
- а) Як ви розумієте вислів Μ. Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій улитовської делегації?
- б) Чи погоджуєтеся ви з висловлюваннями істориків щодо унії?
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1569 р. — Укладення Люблінської унії. Утворення Речі Посполитої
Коментарі (0)