§ 32 Практичне заняття № 6

Які об’єднання Наддніпрянщини були попередниками політичних партій?

Які політичні партії сформувалися в Наддніпрянській Україні?

Які причини і передумови виникнення українських партій?

Тема. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

Мета. Проаналізувавши програми українських політичних партій Наддніпрянщини, визначити основні цілі партій.

Хід заняття

Завдання 1. Уважно прочитайте документи № 1, 2. Визначте, у чому відмінність між поняттями «автономія» і «самостійність».

№ 1 З українського юридичного термінологічного словника:

«Автономія — право самостійного управління, розв’язання фінансових, економічних, адміністративних або інших державних питань певною частиною держави, яке закріплене у загальнодержавній конституції та в правових актах автономної одиниці».

№ 2 З українського юридичного термінологічного словника:

«Самостійність — можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні за дотримання норм національного та міжнародного права».

Завдання 2. Проаналізуйте документи № 3-10. На основі прочитаного заповніть таблицю. З’ясуйте, яка партія змінила політичну платформу із самостійницької на автономістську.

№ 3 Микола Міхновський. Самостійна Україна (Програма Революційної української партії). Львів, 1900 р. (витяг):

«...нині весь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ». ...(Наша) мета — повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії...».

№ 4 Нарис програми Революційної української партії (запропонував київський комітет — Вільна Громада РУП для 2-го партійного з’їзду), 1903 р. (витяг):

«Позаяк самодержавний уряд, що панує в Росії, є в самій істоті ворогом пролетаріату і стоїть на перешкоді вільному розвою суспільних сил всіх народів Росії, Революційна українська партія ставить своєю найближчою задачею цілковите знищення царату в спілці з революційними партіями всіх народів російської держави; заміну його федеративною республікою з поділом держави відповідно історичній і національній різниці земель з повною автономією кожної області... автономія безперечно являється етапним пунктом шляху до самостійної України».

Київ на початку XX ст.

№ 5 Зі спогадів Д. Дорошенка про перехід Революційної української партії на засади соціал-демократизму, 1903 р.:

«Мушу по щирості признатися, що соціал-демократична доктрина була й мені не дуже до смаку, і гасло самостійної України було мені дороге, причарувавши від самого свого проголошення, коли я прочитав брошуру під цією назвою; мені було жаль, що керівники партії ...його зрікаються, міняючи його на доволі таки прозаїчне гасло автономії».

№ 6 Програма Української народної партії, 1902 р. (опублікована у Чернівцях 1906 р.) (витяг):

«Українська народна партія є партія робітничої маси українського народу; є партія українського міського і сільського пролетаріату».

«Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал як єдиний, котрий може остаточно ...знищити сучасний устрій, збудований на насильстві, примусі, нерівності і пануванні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробництва, фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям-робітникам, а землі (рілля) — українцям-хліборобам».

«Ми визнаємо тільки добровільні федерації народів; це значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія і Германія і інші, де рядом з пануючими живуть десятки поневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації, потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежності від інтересів кожної нації».

«Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації...»

Ланцюговий міст у Києві на початку XX ст.

№ 7 Із Десяти заповідей Української народної партії:

«1. Одна, єдина, нероздільна від Карпатів аж до Кавказу, самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей — отсе національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал».

№ 8 Програма Української демократично-радикальної партії, грудень 1905 р. (витяг):

«Росія — держава така велика, так багато живе в ній усяких народів, не однакових і побутом, і культурними та економічними прикметами... Через те децентралізація мусить бути доведена до того, щоб кожна народність ...мала автономію з правом місцевого ...законодавства... Мова (після децентралізації) в урядових, освітніх та інших інституціях уживається вкраїнська. Інші народності, що живуть на території України, мають рівне з українцями право задовольняти свої національні, культурні й економічні потреби і ...вживати своєї рідної мови».

Київ на початку XX ст.

№ 9 Хто такі соціалісти-революціонери і чого вони домагаються, не раніше 1907 р. (витяг):

«Тільки тоді робочий народ не буде бідувати і голодувати, коли вся земля, всі фабрики, заводи, шахти, залізниці і інше знаряддя стануть власністю народу. Кожен буде тоді і робітником, і хазяїном. Такий порядок, при якому земля, заводи і інше знаряддя будуть належати всьому народові, зветься соціалізмом, а люди, котрі його добиваються, — соціалістами».

«Кожен соціаліст є той же борець за волю народу. А такий чоловік, що бореться за волю народу, зветься революціонером».

«Українська партія соціалістів-революціонерів вказує народові на засоби боротьби за соціалізм... Ці засоби такі: Треба добитись повного народного самоврядування..., щоб уряд вибирався народом і давав народу звіт в усіх своїх вчинках... Такий порядок зветься демократичною (народною) республікою».

Хрещатик (Київ) на початку XX ст.

№ 10 Заява Товариства українських поступовців до IV Державної Думи, 1912 р. (витяг):

«Визнаємо негайну потребу націоналізації освіти в інтересах культурного розвитку українського народу».

«Вважаємо автономію України, рівно як і інших областей і націй, гарантією від втручань у сферу національного життя і запорукою (забезпеченням) вільного культурного і громадського розвою».

«На величезному просторі Росії живе ...багато народів з різними звичаями, вдачею, характером і мовою... треба, щоб всі народи Росії або всі автономні країни злучились в одну величезну спілку. Це зветься федерація (союз). А коли Російська демократична республіка буде так утворена, то вона буде зватись Федеративною демократичною республікою».

Зал засідань Державної Думи Російської імперії

Завдання 3. Обговоріть результати роботи з документами у загальному колі. Визначте, який напрям переважав серед політичних партій Наддніпрянщини: автономістський чи самостійницький? Чому?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно