Дорійські племена, що підкорили Грецію, жили невеликими родовими общинами, на чолі яких стояв правитель — басилевс. Об’єднання кількох родів називали фратріями. Бувало, що об’єднувалася велика кількість дорійських родів і утворювала філу. У філах аристократія (басилеї) мала значний вплив, оскільки володіла багатьма землями. Поступово філи, своєю чергою, об’єднувалися і згодом перетворювалися на міста-держави — поліси. Поміркуйте, хто міг становити родову знать дорійців. За часів Гомера ремісничі вироби поступово стали доступними й пересічним людям. Мандрівні ремісники — деміурги — виконували багато замовлень для простолюду, що призвело до зниження художньої вартості виробів, але зробило їх широковживаними. Гомер у своїх творах згадує представників найпоширеніших ремісничих професій того часу: ковалів, столярів, каменярів, мулярів, кораблебудівників. Але найбільшу суспільну групу продовжували становити общинники-землероби. Вони вирощували на продаж пшеницю, ячмінь, виноград й оливи на маленьких земельних наділах, а також працювали на багатіїв за невелику платню. Зверніть увагу, що автор у своїх поемах розповідає не лише про общинників, які мали по кілька наділів, а й про тих, які землі не мали зовсім. Це є свідченням соціального розшарування суспільства. Зі слів Гомерового Ахілла ми дізнаємося, що життя общинників було неймовірно важким, оскільки землеробів було обкладено величезними податками. Не менше потерпали від податків ремісники й торгівці....
|