|
Із появою людини сучасного типу відбулося становлення людського суспільства. Полювати на великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. Тому, припускають учені, жили перші люди громадами з 25-40 осіб, що складалися з родичів, представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно. Дослідники називають такі колективи родовими общинами. Якими були правила, що регулювали життя общини, вчені можуть лише припускати. Чоловікам належало полювати та рибалити, жінкам - підтримувати домашнє господарство, наглядати за дітьми, вогнищем, житлом, збирати їстівні рослини. Керували общинами досвідчені члени роду - старійшини. Вони вирішували, як провести полювання та поділити здобич, пильнували, щоб ніхто не порушував усталених правил. Нові умови життя, пов’язані з виникненням землеробства та скотарства, а саме: осілість, обробіток землі, вирощування худоби - поступово змінювали спосіб життя людей. Територію, що належала родові, ділили на дві частини: одну складали оброблювані ділянки, другу - угіддя, де випасали худобу, ловили рибу, полювали, збирали плоди, заготовляли сировину для будівництва та виготовлення знарядь праці тощо. Сусідська община - колектив, який складався з окремих сімей, не пов’язаних між собою родинними зв’язками, та проживав на одній території. Саме рід визначав обсяг господарських робіт - розчищення ділянок від лісу, освоєння нових земель тощо. Обробіток землі, вирощування врожаю були під силу окремій сім’ї. Їй належав і зібраний врожай. Так, у межах общини та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. Поступово об’єднувальною основою колективу, окрім кровної спорідненості, стає й територіальне сусідство. Незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить сусідська община....
|
