Виникнення та розвиток Єгипетської держави
- 9-11-2022, 21:22
- 407
6 Клас , Всесвітня історія. Історія України 6 клас Бандровський, Власов 2019
§ 9. Виникнення та розвиток Єгипетської держави
• Роздивіться ілюстрацію. Яке враження справляють на вас зображені споруди? Чи подобаються вони вам? • Як, на вашу думку, мав відчувати себе єгиптянин, споглядаючи піраміду?
• «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід» - так здавна кажуть про гробниці, у яких ховали правителів Єгипту 5-4 тисячоліть тому. Вони й зараз височіють уздовж західного берега Нілу. Піраміди - символ могутності Єгипту, необмеженої влади його правителів.
Піраміди Хефрена та Хеопса (Каїр) - столиці сучасного Єгипту.
1. У чому особливість природних умов Єгипту і який вплив вони справляли на життя мешканців?
В Африці протікає одна з найдовших на Землі річок - Ніл. Впадаючи в Середземне море, Ніл поділяється на кілька рукавів. Болотяну місцевість тієї частини Нілу, яка своєю трикутною формою нагадувала літеру грецького алфавіту «Δ», греки згодом так і назвали - дельта. Після закінчення льодовикового періоду в Північній Африці встановився спекотний та посушливий клімат, і лише в нільській долині склалися сприятливі природні умови для проживання людей. У 5 тисячолітті до н. е. вони опанували землеробство. Навесні річки, які впадають у Ніл, несли до нього безліч решток рослин та гірських порід. У середині липня повінь досягала південних кордонів Єгипту. Рівень води в Нілі піднімався на 8-14 м. Від середини листопада вода поверталася в береги, а земля навколо вкривалася шаром мулу й ставала надзвичайно родючою.
Роздивіться карту. Покажіть на карті річку Ніл від першого порога до Середземного моря. Визначте місце розташування Давнього Єгипту.
Зверніть увагу, що, показуючи на карті та визначаючи місце розташування якоїсь держави, насамперед вказуємо та називаємо материки, океани або моря, річки, озера, гори, а іноді й сусідні країни.
Отже, спершу визначаємо сторони світу та континент (материк), потім показуємо річку за течією - від витоків до гирла й при цьому зазначаємо: «Давній Єгипет розташований в північно-східній частині Африки в долині та дельті річки Ніл від першого порога до Середземного моря».
Селитися близько біля річки давні єгиптяни ще не наважувалися, оскільки під час повені вода заливала поля та долину. Вони укріплювали береги, будували дамби, споруджували греблі, аби мул краще осідав на полях.
Спорудження зрошувальних систем спонукало різні племена, що прийшли в долину Нілу, до згуртування. Так виникали сусідські общини. Кілька громад утворювали ном. Згодом номи перетворилися на певну область (округ) із власного територією та своїм центром - обнесеним мурами поселенням, у якому мешкав правитель та було розташоване святилище місцевого божества. Таке поселення було також центром ремесла. На землях Єгипту було 42 номи.
1. Розкажіть за малюнком, якою була зрошувальна система єгиптян. 2. Обґрунтуйте або спростуйте слова грецького історика Діодора (1 ст. до н. е.), який твердив, що «Єгипет з усіх боків захищений самою природою».
Ніл та зрошувальна система. Реконструкція.
2. Коли та за яких обставин виникла давньоєгипетська держава? Як було організовано єгипетське суспільство?
Унаслідок боротьби між номами утворювалися великі об’єднання, які очолював правитель ному-переможця. Наприкінці 4 тисячоліття до н. е. в Єгипті існували два таких утворення - держави Верхній Єгипет (на півдні) і Нижній Єгипет (дельта Нілу). Близько 3000 р. до н. е. між Верхнім та Нижнім Єгиптом тривало протистояння. Боротьба закінчилася перемогою правителя Верхнього Єгипту.
Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки тисяч років тому виникла давньоєгипетська держава?
1. Чи зауважили ви, працюючи з картою, що Нижній Єгипет розташований над Верхнім? Поясніть, чому історики використовують такі назви. 2. Знайдіть на карті першу столицю давньоєгипетської держави та розкажіть про місце її розташування.
Об’єднану країну очолював цар, який був верховним суддею. Фараонами пізніше назвали єгипетських царів греки. Лише фараон ухвалював рішення розпочати війну, побудувати зрошувальну споруду чи палац тощо. Тільки він мав право командувати військом.
Коли фараон помирав, його піддані дбали про безсмертя душі свого володаря. Згідно з віруваннями давніх єгиптян душа людини може жити доти, доки в неї є куди повернутися, доки в неї є дім. Саме тому єгиптяни прагнули якнайдовше зберегти тіло небіжчика. Для знатних осіб будували гробниці. Гробницями фараонів були піраміди. З часом традиція споруджувати піраміди урвалася, а померлих фараонів стали ховати в гробницях у Долині царів.
Єгипетське суспільство порівнюють з пірамідою. Фараон, зрозуміло, був на її верхівці. До вищих щаблів суспільної піраміди належали вельможі (найбільш знатні й заможні люди). Посідаючи державні посади, вони допомагали фараону керувати державою. Таких посадовців називають чиновниками. Серед державних чиновників найвпливовішим був візир, який очолював державну адміністрацію. Досить впливовими були й жерці - служителі храмів.
Нижче на щаблях суспільної піраміди розташовувалися місцеві чиновники: писарі, рахівники, контролери, а також скульптори, архітектори, художники й лікарі. Більшість населення належала до землеробів та ремісників. З них стягували податки - обов’язкові платежі на користь держави. Податок передбачав визначену кількість зерна, худоби, різних продуктів і ремісничих виробів. Крім того, землероби й ремісники виконували повинності - усілякі роботи з будівництва та лагодження дамб, спорудження палаців, храмів та гробниць.
Найбільша піраміда - піраміда Хеопса - заввишки 146,5 м.
Збудована близько 2560 р. до н. е. Для її будівництва використано 2 мільйони 300 тисяч блоків.
У Давньому Єгипті були також невільники - раби, яких можна було купити та продати, оскільки їх вважали власністю господаря. Рабів мали лише заможні представники верхівки.
За текстом документа розкажіть, як уявляєте працю египтян на будівництві піраміди. Чи сприяла така діяльність розвиткові єгипетського господарства? Чи було доцільно споруджувати піраміди?
• Геродот про будівництво піраміди Хеопса розповідав так: «...Хеопс примусив весь народ працювати на себе. Так, єгиптяни були зобов’язані перетягати до Нілу величезні кам’яні брили з кам’яних копалень в Аравійських горах (через річку каміння перевозили на кораблях), а іншим було наказано тягнути їх далі, до так званих Лівійських гір. Сто тисяч людей безперервно виконували цю роботу, змінюючись кожні три місяці. Десять років довелося змученому народові будувати дорогу, якою тягнули ці кам’яні брили, праця, на мою думку, не менш важка, ніж будувати піраміду... Спорудження самої піраміди тривало 20 років...».
Вершини своєї могутності Єгипетська держава досягла за фараона Тутмоса III (1504-1450 рр. до н. е.): в Азії її кордони сягали річки Євфрат, в Африці - четвертого порога Нілу, з півдня на північ вона розпросторилася на 3200 км. Вдало боронив свої землі та здійснював завойовницькі походи фараон Рамзес II (1301-1234 рр. до н. е.), увійшовши в історію як символ єгипетської могутності.
3. Що визначало господарське життя Єгипту?
Життя єгиптян було пов’язане з Нілом та землеробством. Для зволоження віддалених від Нілу земель прокопували канали, а від них - рівчаки до полів. Ця тяжка робота була щорічною. Землеробство, що ґрунтується на штучному зрошуванні, називають зрошувальним, або іригаційним. Єгиптяни докладали зусиль, щоб якнайдовше затримати воду на полях - тільки за цієї умови мул осідав на ґрунт, утворюючи родючий шар.
Роздивіться ілюстрації. Які сільськогосподарські заняття єгиптян на них відображено?
Розписи із зображенням занять давніх єгиптян.
Люди вирощували зернові культури, займалися тваринництвом. Єгипет славився садами й виноградниками. З-поміж зернових культур єгиптяни надавали перевагу ячменю. Крім нього, сіяли просо та пшеницю. Культивували також льон. З городніх рослин вирощували часник, огірки, цибулю. Техніка посіву була дуже простою: у вологий ґрунт кидали зерно, потім на поле виганяли худобу, щоб вона втоптала його в землю.
Давній Єгипет славився ремісниками: каменотесами, будівничими, різьбярами, ювелірами, мідниками, ковалями. Давні єгиптяни були також вправними столярами. З деревини будували кораблі, виготовляли меблі, предмети розкоші, які полірували, а іноді вкривали золотом і сріблом.
У Єгипті високого рівня досягло ткацтво. Найпоширенішою була льняна тканина. Часом її оздоблювали геометричним орнаментом, витканим з ниток червоного чи коричневого кольору. Майстерністю уславилися ювеліри. Коштовні прикраси в Давньому Єгипті виготовляли із золота, дорогоцінних каменів, срібла.
4. Що визначало спосіб життя та побут мешканців Єгипту?
Ви вже знаєте, що в державі фараон був не тільки верховним правителем, а й головнокомандувачем, верховним суддею. Володар вів відповідний до становища й спосіб життя. Зранку після вмивання фараон одягався в царський одяг, приносив жертви. Упродовж дня проводив прийоми, брав участь у судових засіданнях, прогулянках та розвагах. Правитель Єгипту ніколи не з’являвся з непокритою головою і навіть у сімейному колі носив перуку. Щоденна перука - кругла, з діадемою й підвісками, що спускалися на потилицю. Парадним головним убором була подвійна корона. Ще одна неодмінна деталь убрання фараона - накладна борода, заплетена косичкою. Основним елементом одягу була гофрована стегнова пов’язка. Її тримав широкий пояс. Фараони обов’язково носили намисто.
Знатні єгиптяни жили в глинобитних, але високих, зазвичай триповерхових, будинках з товстими стінами, садом, ставком або басейном. Свої помешкання вони вмебльовували ліжками, столами, кріслами, скринями, шафами. Харчувалися єгипетські вельможі м’ясом биків, стравами з качок, гусей і журавлів, різною рибою, виноградом, яблуками, динями, кавунами, плодами тропічних дерев (фініками, манго тощо). На свята чоловіки вдягали гофровану сукню, пояс із фартухом, велику перуку та розкішні прикраси. Заможні єгиптянки носили тонкі сорочки та гофровані сукні, браслети, діадеми, намиста. Взуття - сандалії - виготовляли зі шкіри і навіть із золота. І чоловіки, і жінки користувалися косметикою, зокрема підмальовували очі.
1. Фараон Тутанхамон з дружиною в саду. Рельєф на кришці скриньки. Середина 14 ст. до н. е. 2. Будинок єгипетського вельможі. Реконструкція.
Єгипетському простолюду за житла правили хижі з плетеного папірусу, обмазані мулом. Умеблювання було дуже скромним: циновки, крісла з папірусу, рідше - скрині. На щодень прості єгиптяни носили настегнову пов’язку із широким поясом, у свята - пояс із вишивкою та недорогі прикраси. Жінки вдягали прямі сукні з льону на бретельках.
До семи років діти не вдягали одягу. Та наставав день, коли хлопчику давали пояс і пов’язку на стегна, а дівчинці - плаття. Цей день був важливою подією в житті дитини.
1. Роздивіться ілюстрацію на с. 48, на якій зображено одну з найвідоміших давньоєгипетських скульптур - єгиптянина Сенеба із сім’єю. Який висновок можна зробити про родинне життя давніх єгиптян? 2. Яку фізичну ваду мав Сенеб? Як ви гадаєте, як ставилися єгиптяни до таких людей?
1. Зображення жінки, яка збирає льон. З розпису єгипетських гробниць. 2. Єгиптянин Сенеб з родиною. Давньоєгипетська скульптура.
Оцініть себе
- 1. Коли виникла давньоєгипетська держава? Скільки тисяч років тому? Де був розташований Давній Єгипет?
- 2. Витлумачте поняття: фараон, жерці, номи, єгипетські піраміди, вельможі, податки, раби.
- 3. Як природні умови Давнього Єгипту впливали на життя його мешканців? Які галузі господарства були поширені в єгиптян?
- 4. Як виникла єдина давньоєгипетська держава? Чому фараони особисто керували будівництвом пірамід?
- 5. Порівняйте буденне життя й побут фараона, вельможі та простолюдина в Давньому Єгипті.
Що, на вашу думку, стало основною причиною виникнення держави в Давньому Єгипті? Яку роль у цьому відіграли природні умови та заняття її мешканців? Чому «батько історії» Геродот називав Єгипет «дарунком Нілу»? Які відомості про буденне життя давніх єгиптян вразили найбільше? Про що хотіли б дізнатися докладніше?
Коментарі (0)