Узагальнення і тематичний контроль. Русь-Україна у другій половині XI — першій половині XIII ст.
- 6-11-2022, 19:36
- 469
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Географічне положення Криму визначало історію народів, які населяли його території в різні періоди. На ці землі претендували Візантійська імперія, Хозарський каганат, Русь-Україна, Генуя та Венеція. Володіння Візантії у Криму окреслювалися територією Боспору і Херсонеса та його околиць. Панування над Боспорським царством вона встановила на початку VI ст. за правління імператора Юстиніана І. Боспорське царство — ринок, де закуповували у степовиків хутро для потреб Константинополя. Своєю чергою, у боспорських містах активно розвивалися ремесла, орієнтовані на задоволення потреб сусідів-кочовиків. А наприкінці X ст. території Боспорського царства увійшли до складу давньоруського Тмутороканського князівства. І вже до 1022 р. руські князі підкорили місцеві племена косогів та ясів. У XIII ст. ситуація змінилася. У квітні 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, і на місці Візантії виникло кілька держав. Серед них вирізнялися Трапезундська та Нікейська імперії. Херсонес та гірські території стали залежними від Трапезунда і щороку сплачували йому податки. Боспор і найбагатше торгово-ремісниче місто Таврики того часу Суґдея залишилися під протекторатом половців.... |
Святослав Ігорьович під час походів на хозар не мав конфліктів із печенігами, але згодом ситуація змінилася. У 968 р. вони взяли в облогу Київ, а у 972 р. влаштували засідку на дніпрових порогах, де Святослав Ігорьович і загинув. Володимир Великий та його наступник Ярослав Мудрий звели мережу прикордонних укріплень, яка виявилася доволі ефективною. Пригадайте, хто із князів розгромив печенігів. У середині XI ст. посилився тиск на печенігів зі сходу. На землі Північного Причорномор’я під тиском половців вторглися гузи (торки). Вони відтіснили печенігів до Нижнього Подунав’я. Візантійці підкупили половецьких ханів і спільно з ними розгромили печенігів у 1091 р. А у XII ст. печеніги перестали існувати як окремий народ. Опишіть побут печенігів так, як ви його уявляєте. На які особливості повсякденного життя вказує реконструкція на с. 81 зовнішнього вигляду печенізьких воїнів?... |
Дослідники вважають, що школи, засновані Володимиром Великим і Ярославом Мудрим, продовжували діяти у другій половині ХІ-ХІІ ст. Важливо, що навчання у них було доступним не лише для боярських родин та заможного населення, а й для інших верств. Розвивалася й жіноча освіта: у 1086 р. княжна Анна Всеволодівна відкрила в Києві жіночу школу. Такі школи з’явилися також у Суздалі та Полоцьку. Давньоруські школи за своєю організацією були демократичнішими, ніж у Західній Європі, дисципліна в них була м’якшою. В XI ст., у період розквіту Русі-України, школи були трьох основних типів: 1) школи «книжного вчення» — у них молодь готували до діяльності в різних сферах державного, культурного та церковного життя; 2) монастирські школи для мирян та майбутніх священників; 3) школи грамоти — у них навчали дітей бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Освітою вищого рівня вважали вивчення богослів’я, філософії, риторики, граматики, співів та іноземних мов, насамперед грецької. Її здобували ті, хто прагнув обійняти найвищі церковні посади. Необхідні для цього знання отримували в XI ст. у київській писемній школі при Софійському соборі, а у XII ст. при Печерському або Видубицькому монастирях у Києві, а також у школах при єпископіях у Чернігові, Переяславі та Галичі.... |
Віддавна ці території населяли племена волинян, білих хорватів і тиверців. У «Повісті минулих літ» є оповідь, як у 993 р. Володимир Святославич організував похід проти хорватів. У результаті частина Галичини увійшла до складу Русі-України. Та у 1018 р. польський король Болеслав Хоробрий захопив ці землі і приєднав їх до Польщі. Відтоді протягом кількох століть Галичина почергово опинялася під владою то київських князів, то польських королів. Пригадайте, на чиєму боці виступив Болеслав Хоробрий під час боротьби за владу між синами Володимира Великого. Початок феодальної роздробленості зумовив, серед іншого, посилення боротьби за галицькі землі. Так, у 1084 р. тут утвердили свою владу троє братів Ростиславичів: Рюрик, Володар та Василько. Вони взяли під контроль головні міста краю Перемишль, Звенигород і Теребовль. Ростиславичі були ізгоями. І хоча вони не мали вотчини, та здобули підтримку місцевого населення. Тож змогли захистити свої території від посягань київських та волинських військ наприкінці XI ст.... |
Добу від середини XII до середини XIII ст. в історії Русі-України історики називають добою роздробленості. Її суть не у постійних протистояннях між князями, хоча і військових конфліктів було чимало. Основна характерна риса роздробленості полягає у зміцненні самостійності удільних князівств. Якими, на вашу думку, були причини роздробленості Русі-України? На думку дослідників, не йдеться про повний розпад держави, змінювалися устрій та форма правління. Відбувся перехід від одноосібної монархії до колективного правління: замість одного великого князя країною управляє об’єднання найважливіших князів. Що ж зумовлювало роздробленість? По-перше, це великі розміри території та строкатий етнічний склад населення. По-друге, давалися узнаки й князівські усобиці, що посилювалися через відсутність сталого порядку успадкування київського князівського столу. По-третє, учені визначають негативний вплив нападів степових кочовиків і занепад торговельного шляху «з варяг у греки». Головною ж причиною більшість дослідників визначає розвиток феодального землеволодіння, зокрема його вотчинної форми. Удільні князі не хотіли коритися владі великого київського князя і прагнули для себе широких повноважень. Саме тому у XII ст. і чернігівський, і володимирський, і деякі інші князі титулували себе великими князями. Усі правителі удільних князівств провадили власну внутрішню політику, укладали угоди із сусідами на свій розсуд, самостійно вирішували питання війни та миру Таких удільних князівств на українських теренах було п’ять: Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке та Волинське.... |
Що, на вашу думку, могло сприяти формуванню позитивного образу князя? Чому негативні аспекти політики Мономаха обходили увагою і літописці, і дехто з істориків? «Популярність Мономаха дійсно була дуже велика. Він зіставсь ідеалом князя — енергійного, запопадливого, для громади доброго, його політична вирахованність, гарбаннє чужих земель громаду не інтересувало». Майже тридцять років Володимира Всеволодовича, фактично половина дорослого життя, минули у Переяславі. Це князівство тримало оборону від кочового степу Як згадував пізніше сам князь, його батько не любив військової справи, віддавав перевагу книгам і був дуже освіченим. Тож юний княжич мусив очолити дружинників батька, що дозволило йому здобути авторитет серед воїнів. Коли у 1078 р. Всеволод Ярославич став великим київським князем, його син отримав в управління Чернігів. У 1821 р. неподалік від Чернігова було знайдено так звану чернігівську гривну. Це змійовик-оберіг, який, за тодішніми віруваннями, захищав власника від хвороби, ворожої стріли чи іншого лиха. Учені вважають, що ця коштовна річ належала Володимиру Мономаху, бо на амулеті є напис: «Господи, допоможи рабу своєму Василію». А саме так звали Володимира Всеволодовича у хрещенні.... |
Ярослав Мудрий не хотів, аби його сини боролися за владу так, як це робив він. Тому склав заповіт, у якому запропонував нову систему успадкування влади за принципом сеньйорату (старшинства). Так, усі землі Русі-України князь поділив на уділи. Сини Ярослава отримали кожен окремий уділ за принципом родового старшинства. Київські землі дісталися найстаршому Ізяславу. Землі мали переходити від старшого брата до наступного за віком. Тож поступово наймолодший із братів став би київським князем мирним шляхом. Князь сподівався, що так допоможе зберегти єдність Русі-України й гарантуватиме мирний шлях передавання влади. Чим новий спосіб передавати владу відрізнявся від попереднього? Правління Ярославичів. Перший тріумвірат Ізяслав, Святослав та Всеволод спільно керували державою з 1054 до 1073 року. Тому їхнє правління назвали тріумвіратом. На перший погляд, така система була ефективною. Також брати разом ухвалили нові правові норми «Руської правди» («Правда Ярославичів», 1072 р.). Проте старші сини одразу ж по смерті Ярослава Мудрого у 1054 р. почали порушувати його волю — усі троє найбільше прагнули примноження власних земельних володінь.... |
... |
Історики вважають, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, яку називать руськими письменами. Наприклад, слов’янський просвітник Кирило Солунський розповідав, що на початку 960-х років він бачив у Херсонесі писані руськими письменами Євангеліє і Псалтир. Із запровадженням християнства у Русі-Україні поширилася винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Одночасно виникла церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка обслуговувала переважно культові (церковні) потреби. Після запровадження християнства держава й церква дбали про розвиток освіти. Учені припускають, що за князювання Володимира Святославича в Києві вже діяла школа. У ній навчалися діти найближчого оточення князя. Можливо, існувала школа й при Софійському соборі. При ньому було закладено першу відому на Русі-Україні бібліотеку й відкрито книгописну майстерню. Тут книги, привезені з Візантії та Болгарії, переписували й перекладали. Розгляньте ілюстрацію. Поміркуйте, чому поява графіті на стінах собору свідчить про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі-України.... |