Войти
Закрыть

Портрет Симона Петлюри на тлі епохи. Практичне заняття № 4

10 Клас

Відігравав ключову роль у подіях Української революції. Член Центральної Ради, голова Українського генерального військового комітету (УГВК), входив до першого складу Генерального секретаріату. З листопада 1918 р. - член Директорії та Головний отаман Армії УHP. З лютого 1919 р. до кінця 1920 р. - голова Директорії УHP, фактично одноосібний лідер Української революції. Після радянсько-польської війни 1920 р., коли можливості подальшої боротьби були вичерпані, Петлюра емігрував до Європи. У 1926 р. підступно вбитий більшовицьким агентом у Парижі. Документ 1 Сергій Єфремов писав у щоденнику: «Петлюру я знав, либонь, з 1905 р. У Центральній Раді в 1917-1918 рр. він був одним з найбільш вдумливих і розвинених політиків. Після того, як уступив він до Директорії, я з ним мало зустрічався, але кожного разу робив він гарне враження. Люди, що з ним працювали за останніх, найважчих для України часів, кажуть, що це був справжній державний муж з умінням поводитися з людьми, обернутись в трудних обставинах, підбадьорити серед бою, виказати особисту кмітливість, що так чарує простих людей»....
0 Переглянути

Реставрація УСРР. Радянсько-польська війна. Розгром військ Петра Врангеля

10 Клас

19 листопада 1919 р. X. Раковський передав В. Леніну «Тези з українського питання». У цьому документі йшлося про потребу відновлення УСРР з конституційним статусом незалежного державного утворення, але на засадах «воєнно-політичного союзу». 21 листопада політбюро ЦК схвалило їх, поклавши в основу резолюції «Про Радянську владу на Україні». Відродження рад в Україні знову почалося зі створення ревкомів. 11 грудня 1919 р. в Москві відбулося засідання членів президії ВУЦВК і Раднаркому УСРР, на якому був затверджений склад Всеукраїнського революційного комітету (Всеукрревкому) - центрального тимчасового надзвичайного органу радянської влади в Україні. Наприкінці лютого 1920 р. Всеукрревком припинив існування. Влада перейшла до Раднаркому на чолі з X. Раковським і ВУЦВК на чолі з Г. Петровським. Вибори до рад проходили за вже апробованою процедурою, яка забезпечила абсолютну перевагу більшовикам. Скликанням у травні Четвертого Всеукраїнського з’їзду рад завершилася побудова радянського, цілком підконтрольного КП(б)У апарату державної влади. З’їзд відбувся в Харкові, який став столицею УСРР....
0 Переглянути

1919 рік: встановлення УСРР та окупація України білогвардійцями

10 Клас

З перших місяців 1919 р. в Україні утвердилася компартійна диктатура. Формально, за радянською Конституцією, Україна вважалася незалежною республікою. Однак фактично влада належала КП(б)У, яка була частиною РКП(б). Після утвердження диктатури Москва почала здійснювати в Україні комуністичну програму соціально-економічних перетворень. Однак її невідповідність інтересам селянства швидко призвела до селянських повстань, набагато масштабніших, ніж ті, що відбувалися проти німецько-австрійських окупантів роком раніше. Селянство України вже в березні - квітні 1919 р. почало виступати проти влади під гаслами «Геть комуну!», «За Радянську владу без комуністів!». Якщо у квітні селянських повстань було зареєстровано 93, то уже в липні - 207. Це змусило Леніна і Раковського зупинити соціально-економічні перетворення. Антибільшовицькі виступи селянства істотно вплинули на стан переважно селянської за своїм складом Червоної армії, спричинивши в ній низку заколотів, а також загальне послаблення дисципліни й масове дезертирство. Такими сприятливими для себе обставинами скористався білогвардійський генерал Антон Денікін зі своєю Добровольчою армією та гаслами «єдиної й неподільної Росії». 1. Як формувався комуністичний режим в Україні. У чому полягала суть соціально-економічних перетворень більшовиків На початку лютого 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України встановив нову назву держави - Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) - та переїхав з Харкова до Києва. За аналогією з московським виконавчим органом влади уряд назвали Радою народних комісарів, скорочено - Раднаркомом. Головою уряду став Християн Раковський, призначений ЦК РКП(б). У березні 1919 р. відбувся Третій Всеукраїнський з’їзд рад, який ухвалив першу Конституцію УСРР та обрав Центральний виконавчий комітет (ЦВК) України на чолі з Григорієм Петровським....
0 Переглянути

Західноукраїнська Народна Республіка

10 Клас

Поразка Центральних держав у Першій світовій війні та зумовлений нею розпад Австро-Угорської монархії актуалізували державотворчі плани галицьких українців. 18 жовтня 1918 р. у Львові зібралися визначні діячі Східної Галичини й Буковини, а саме: посли до імперського парламенту, депутати Галицького та Буковинського сеймів, керівники політичних партій, митрополит Андрей Шептицький, єпископ Гнат Хомишин. Вони проголосили себе Конституантою (Установчими зборами) й обрали Українську Національну Раду - вищий орган влади української держави, розташованої на теренах Східної Галичини, Лемківщини, Північно-Західної Буковини й Закарпаття. Головою УНРади обрали Є. Петрушевича. «Заснувши 31 жовтня 1918 р. під австрійською державною владою, виконуваною поляками, населення Львова прокинулося 1 листопада 1918 р. під владою Української Національної Ради. Як символ цієї влади майорів на вежі ратуші український синьо-жовтий прапор», - писав сучасник. У ніч на 1 листопада збройні загони Національної Ради зайняли Львів, а потім - усю Східну Галичину. Події у Львові 1 листопада 1918 р. увійшли в історію під назвою «Листопадового чину». Уже в ті дні було висловлено думку про майбутню злуку з Наддніпрянською Україною і створення соборної незалежної національної держави. Однак здійснювати задумане доводилося у запеклому протистоянні з відроджуваною Польщею....
0 Переглянути

Директорія УНР: у вогні війни та політичного протиборства

10 Клас

У серпні 1918 р. з ініціативи українських соціал-демократів постав блок політичних сил Український національний союз (УНС), який проголосив своєю метою створення суверенної демократичної держави парламентського типу. П. Скоропадський спробував порозумітися з Національним союзом, однак цього не допустили кадетські міністри й торговельно-промислові кола. Коли стало зрозуміло, що німецькі багнети більше не рятуватимуть гетьманський режим, голова Українського національного союзу В. Винниченко вирішив діяти, не гаючи часу. В ніч на 14 листопада 1918 р. в Києві відбулося таємне засідання, в якому взяли участь представники політичних партій, Селянської спілки, Січових стрільців, профспілки залізничників. Було створено орган із п’яти осіб для керівництва повстанням проти гетьмана - Директорію. Головою Директорії став В. Винниченко, а її збройні сили очолив С. Петлюра. У ніч на 14 грудня до Києва ввійшли Січові стрільці на чолі з Є. Коновальцем - основна військова сила, на яку спиралася Директорія під час антигетьманського повстання. Кілька днів П. Скоропадський переховувався в місті, а потім у мундирі німецького офіцера виїхав до Берліна. 1. Що впливало на внутрішньополітичний курс Директорії Директорія була органом, який здійснював керівництво повстанням. Після здобуття перемоги її функції вичерпалися. Попервах Директорія намагалася зберегти єдність українських політичних сил. 26 грудня вона призначила уряд УНР (його очолив соціал-демократ Володимир Чехівський), до складу якого ввійшли представники всіх політичних партій, що об’єдналися в УНС. Того самого дня Директорія видала програмову декларацію, побудовану на засадах так званого трудового принципу, згідно з яким влада на місцях мала належати трудовим радам....
0 Переглянути

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

10 Клас

Звільнивши за підтримки іноземних військ територію України від більшовиків, УЦР потрапила в залежність від німецького та австрійського військового керівництва. Спроби діячів УЦР дотримувати демократичного курсу, окресленого Третім і Четвертим Універсалами, спричинили невдоволення німецького командування. Центральні держави розраховували одержати від України продовольчі та інші ресурси, що були надзвичайно потрібні для продовження війни з Антантою. Тому вони були зацікавлені в утвердженні влади, здатної покласти край анархії. їхній вибір припав на нащадка гетьманського роду Павла Скоропадського. Німці обіцяли йому підтримку за певних умов: визнання Брестського миру, розпуск Центральної Ради, відмова від скликання Установчих зборів, недопущення виборів у будь-які законодавчі інститути до «повного замирення» краю, ліквідація земельних комітетів, поновлення приватної власності на землю й утримання австро-німецьких військ, що перебували на території України. 29 квітня 1918 р. відбувся державний переворот. УЦР була розпущена, натомість проголошена Українська Держава на чолі з гетьманом П. Скоропадським. В історії визвольних змагань розпочався новий період, який тривав сім місяців. Попередню назву - Українська Народна Республіка - замінили на нову: Українська Держава. Гетьман зосередив у своїх руках усю повноту влади: законодавчу, виконавчу, судову....
0 Переглянути

Брестський мирний договір: політичні наслідки та реакція суспільства. Практичне заняття № 3

10 Клас

Прочитайте джерело, узагальніть, про що в ньому йдеться; з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події. Визначте, як автор ставиться до подій, про які розповідає; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про ці події, з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів. Документ 1 З «Київських спогадів» очевидця подій - відомого юриста й громадського діяча Олексія Гольденвейзера: «То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних комісарів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших "завоювань революції”, - скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в Четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Загалом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих - у руках Центральної Ради, яка так само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, попри всі старання українців довести, що вони - ті самі більшовики, це змагання "хто лівіший” закінчилось не на їхню користь... 26 січня... Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів - від 15 до 26 січня. Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звідти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки... Жертв серед киян було порівняно небагато; проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спалахували пожежі, і це справляло моторошне враження. Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчуватися випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив. 26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був...
0 Переглянути

Проголошення незалежності УНР. Брест-Литовський мирний договір

10 Клас

Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові в грудні 1917 р. проголосив в Україні радянську владу і створив маріонетковий уряд Народний секретаріат, що слугував для прикриття агресії більшовицької Росії проти УНР. Першим більшовицького удару зазнав Катеринослав (нині Дніпро), у якому заздалегідь було підготовлено повстання робітників. Згодом настала черга Олександрівська (нині Запоріжжя) (2 січня), Полтави (6 січня). Червоногвардійці, насуваючись на Київ, співали: «Эх, яблочко, сбоку красное. Что Украине конец - дело ясное...». За умов, що склалися, лідери Української революції розуміли, що слід публічно відмежуватися від центрального російського уряду. Четвертий Універсал Центральної Ради проголосив незалежність УНР від Росії. Українська держава виступила як самостійна сторона в мирних переговорах у Брест-Литовську. З Німеччиною та її союзниками було укладено перший у світовій війні мирний договір. 1. Як відбувалася та які наслідки мала перша війна РСФРР і УНР (грудень 1917 — березень 1918 рр.) В. Антонов-Овсієнко об’єднав війська, які йшли на Київ, у три угруповання, що їх гучно назвали «арміями». Командував ними підполковник царської армії, лівий есер Михайло Муравйов. Прагнучи прискорити перебіг подій, київські більшовики підняли збройне повстання. Боротьба з повстанцями зосередилася поблизу заводу «Арсенал»....
0 Переглянути

Утворення Української Народної Республіки. Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків

10 Клас

Проголошення Української Народної Республіки, наміри будувати федеративні відносини з іншими національно-державними утвореннями колишньої Росії на засадах єднання демократично-соціалістичних сил, заходи в соціально-економічній і політичній сферах (скасування поміщицької власності на землю, запровадження 8-годинного робочого дня та інші положення Третього Універсалу) М. Грушевський назвав «грандіозною програмою» для подальшої діяльності керманичів Української революції - Центральної Ради й Генерального секретаріату. Проголошення Третього Універсалу стало, безперечно, визначною віхою Української революції. Проте у відкриту боротьбу з УЦР вступили більшовики. Керівники УНР не уявляли собі (як і всі їхні сучасники) масштабів небезпеки більшовицької диктатури. Контрольовані Петроградом червоногвардійські загони готувалися до воєнного походу в Україну. Для цього була вигадана підступна формула «радянської Центральної Ради», що за нею маскувалося вторгнення. 24-25 (11-12) грудня 1917 р. у Харкові пройшов інсценізований Перший Всеукраїнський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів. На ньому Україну оголосили Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. На її територію поширювалися декрети й розпорядження радянського уряду Росії. 1. Як вплинули жовтневі події в Петрограді на становище в Україні. Що передбачав Третій універсал Політична ситуація в Україні докорінно змінилася після повалення Тимчасового уряду і створення Раднаркому в Петрограді. У Києві сформувалися три табори, кожен із яких протистояв двом іншим. Табір прибічників поваленого уряду об’єднав усі загальноросійські партії, крім більшовицької, і мав реальною опорою штаб Київського військового округу (КВО). Більшовики спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів. Центральна Рада протистояла штабу КВО і більшовикам одночасно....
0 Переглянути

Центральна Рада і Тимчасовий уряд: від протистояння до компромісу

10 Клас

«Україна гула, гомоніла, хвилювалась і ждала рішучого, останнього, завершального слова, - писав про події тих днів Володимир Винниченко. - Таким завершальним словом, синтезом та імпульсом до творчого "дальшого” був Перший Універсал Української Центральної Ради. З яким нетерпінням ждало українство того синтетичного слова, можна судити по тій побожній, урочистій тиші, яка обхопила ввесь величезний театр, переповнений делегатами й публікою, коли президією З’’їзду було оповіщено, що Центральна Рада має оголосити свій Універсал. Увесь З’їзд підвівся й стоячи завмер у чеканні. Засмажені, загартовані в боях... у стражданнях обличчя кривились від солодкого болю надзвичайних переживань, від високої, ніколи не знаної радості. Деякі голосно ридали, припавши головами до спинок крісел; багато хто кулаками, рукавами "гімнастьорок” витирав сльози; деякі суворо зціплювали зуби, щоб не закричати в екстазі...» Перший Універсал УЦР закликав український народ «творити новий лад вільної автономії України». Водночас документ став поворотним моментом у стосунках УЦР із Тимчасовим урядом. Якщо до проголошення Універсалу УЦР послідовно підтримувала урядовий курс та розраховувала на позитивне ставлення уряду до ідеї української автономії, то проголошення Універсалу означало перехід в опозицію до Тимчасового уряду. Словник Опозиція (від лат. oppositio - протиставлення, заперечення) - протидія, опір певній політиці; організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, політичної системи загалом....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 322 323 324 325 326 327 328 329 330 ... 370
Назад

Навігація