Войти
Закрыть

Зростання суспільно-політичної активності громадян

11 Клас

Роки «перебудови» відзначалися чимдалі більшим зростанням політичної активності суспільства. Вона виявлялася в діяльності так званих неформальних груп і об'єднань. Неформальними їх назвали на відміну від формальних, які створювалися до «перебудови» під контролем парткомів і підрозділів КДБ. Партійні та силові структури з особливим упередженням поставилися до організацій, які створювалися без узгодження з владою. Вони не були протизаконними, оскільки громадяни за всіма радянськими конституціями мали право на заснування об'єднань, союзів і спілок. Утім ця конституційна норма (як і багато інших) до лібералізації режиму не діяла. Найбільшою неформальною організацією був Народний рух України. Утворення його у вересні 1989 р. надало потужного імпульсу суспільно-політичному життю України. У квітні - травні 1989 р. було започатковано громадсько-політичну Організацію кримськотатарського національного руху. Зростання релігійності населення України, відновлення раніше заборонених церков, їхня орієнтація на створення незалежної української церкви засвідчували кризу політики «войовничого атеїзму», запроваджувана комуністичним режимом. 1. Поява неформальних організацій У середині 1980-х рр. в Україні функціонували десятки тисяч первинних осередків суспільно-політичного, фізкультурно-оздоровчого, природничо-пізнавального та інших напрямів, які охоплювали понад 1,5 млн осіб - від піонерів до пенсіонерів. Ідеологи партії разом із чекістами ретельно оберігали ці організації від проникнення «екстремістських елементів»....
0 Переглянути

Соціально-економічне становище

11 Клас

Реформатори на чолі з М. Горбачовим сподівалися, що із системної кризи радянського ладу можна вийти, не порушуючи засад, на яких тримався соціально-економічний лад, зокрема монополізму державної власності на засоби виробництва та директивного управління економікою. Утім швидко з'ясувалося, що надання більших прав державним підприємствам призводить до ще більшого розбалансування командної економіки, поглиблення дефіцитності бюджету та нестримної інфляції. Реформа 1987 р., яка ґрунтувалася на забезпеченні самостійності, самоуправління й самофінансування державних підприємств, лише поглибила кризу. На зламі 1980-1990-х рр. було визнано, що командна економіка до реформування не надається. Тому розпочалися спроби заміни директивного управління ринковими регуляторами. Однак компартійно-радянська номенклатура не підтримала генерального секретаря ЦК КПРС і вузьке коло реформаторів, адже демонтаж командної економіки ставив під загрозу її становище в суспільстві й державі. Нерішучість і половинчастість реформаторських кроків, відвертий саботаж ринкових перетворень призвели до господарського паралічу, який вплинув на різке погіршення життєвого рівня населення. 1. Політика «прискорення» Першим гаслом перебудовної доби було «прискорення». Йшлося про прискорення темпів економічного зростання. У самому звучанні терміна «прискорення» відчувався оптимізм. Мовляв, розвиваємося загалом задовільно, але треба пришвидшити темп. Свою економічну програму М. Горбачов оприлюднив 1985 р. Основну увагу він приділив розвиткові машинобудування. Висувалися пропозиції децентралізації управління економічним життям, запровадження глибокого госпрозрахунку, розширення прав підприємств, посилення матеріальної зацікавленості трудових колективів....
0 Переглянути

Початок «перебудови»

11 Клас

У цій ситуації в українському суспільстві посилювалися як національно-визвольні прагнення, так і соціальне напруження. Українська компартійно-радянська номенклатура відчула, що центр не здатний підтримувати її так ефективно, як раніше, й поволі поверталася обличчям до власного народу. Через щодалі глибші кризові явища керівництво Радянського Союзу змушене було лібералізувати політичний режим значно активніше й системніше, ніж це робив М. Хрущов на зламі 1950-1960-х рр. Реформи нового керівника держави М. Горбачова почалися під гаслами перебудови, нового мислення та гласності. Однак система, вибудувана вождями КПРС, не надавалася до реформування. Навіть більше - лібералізація режиму лиш прискорювала його розвал. Центральна влада втрачала контроль над суспільно-політичними процесами. Перед Україною постала перспектива досягнення свободи й незалежності. СЛОВНИК Колапс - занепад, крах, розвал, припинення функціонування будь-якої системи або структури. «Перебудова» - політичний курс реформаторської частини радянського керівництва, який реалізувався в СРСР у 1985-1991 рр. Його суть полягала у спробі через «революцію згори» системно модернізувати суспільство. 1. Новий лідер СРСР. Початок «перебудови» Л. Брежнєв помер у листопаді 1982 р. у віці 76 років. Панування геронтократів на кремлівському Олімпі (68-річного Ю. Андропова (1982-1984) та 73-річного К. Черненка (1984-1985)) у березні 1985 р. перервав 54-річний Михайло Горбачов - наймолодший член політбюро ЦК КПРС....
0 Переглянути

Освіта, наука, література та мистецтво

11 Клас

§ 31—32. Освіта, наука, література та мистецтво Істотні зрушення відбулися в системі освіти: було запроваджено загальну обов'язкову середню освіту. Водночас у добу «застою» посилювалася русифікація. Уніфікація викладання та ідеологізація навчально-виховного процесу певною мірою знецінювали освіту й перешкоджали виявленню здібностей учнів та студентів. Розвиток наукових досліджень тоталітарна держава спрямовувала передусім на військово-промислові потреби. АН УРСР перетворилася на колосальну наукову структуру, яка фінансувалася не тільки з республіканського бюджету, а й коштом могутнього ВПК. У культурному житті велику роль відігравали українські шістдесятники - письменники, які засобами художнього слова протистояли русифікації республіки. У збереження національної самосвідомості громадян значний внесок зробили митці театру і кіно. Щоправда, здебільшого компартійним ідеологам вдавалося використовувати творчу інтелігенцію як своїх підручних у пропагандистській роботі. Ті, хто не корився диктату, рано чи пізно отримували негласну заборону на професію. 1. Освіта й наука У 1960-1980-х рр. унаслідок скорочення народжуваності постійно скорочувався й контингент дітей шкільного віку. Це полегшило перехід до загальної середньої освіти. Положення про обов'язкову середню освіту внесли до Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 р. Запровадження загальної середньої освіти було великим культурним досягненням. Уже в 1976 р. більшість випускників восьмих класів продовжили навчання в дев'ятих класах або в середніх спеціальних навчальних закладах. Щоправда, у сільській місцевості запровадження обов'язкової середньої освіти наражалося на неабиякі труднощі. У багатьох селах працювали тільки початкові або неповні середні школи, зазвичай - малокомплектні. Щоб розв'язати проблему, при середніх школах у великих селах створювали інтернати. У 1984 р. Верховна Рада СРСР ухвалила «Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи». Запроваджувалося навчання дітей з шести років (за бажання батьків). Восьмирічки були реорганізовані на дев'ятирічки, а середні школи перетворювалися з десятирічок на одинадцятирічки. Професійно-технічні училища різних типів перетворювалися на ПТУ, які давали повну середню освіту. Попередня шкільна реформа, що тривала в Україні з квітня 1959 р., за два десятиліття істотно підвищила рівень русифікації навчання. Наприкінці 1970-х рр. кількість українськомовних шкіл скоротилася на 8,7 тис. У...
0 Переглянути

Наростання економічної кризи

11 Клас

Падіння темпів економічного розвитку негативно позначилося на демографічній ситуації. За два десятиріччя Україна опинилася перед загрозою депопуляції. На демографічну ситуацію вплинула також здійснювана центром штучна активізація міграційних процесів. Мільйони українців, які виїхали за межі республіки на постійну або тимчасову роботу, русифікувалися. Мільйони росіян, які приїжджали в Україну, вже самою своєю присутністю полегшували Москві й Києву русифікацію республіки. 1960-1980-ті рр. позначені бурхливою урбанізацією України. Селяни вперше отримали можливість переїжджати в міста, які гостро потребували робочої сили. Співвідношення сільського й міського населення радикально змінилося на користь останнього. Зменшення кількості селян і панування колгоспно-радгоспної системи призвели до деградації сільського господарства. У середині 1980-х рр. економіка була уже не в змозі задовольняти матеріальні потреби суспільства. Це виявлялося у чимдалі гострішому дефіциті промислової та сільськогосподарської продукції. 1. «Косигінська» реформа. Уповільнення темпів зростання промисловості У жовтні 1964 р. уряд СРСР очолив О. Косигін. Керівництво країни відмовилося від низки нововведень М. Хрущова. Зокрема, посилилася централізація в управлінні економікою - було ліквідовано ради народного господарства й відновлено галузеву систему управління промисловістю через союзні та союзно-республіканські міністерства. У жовтні 1965 р. Олексій Косигін запропонував розпочати економічну реформу. Пропонувалося розширення прав підприємств, зокрема скорочення кількості обов'язкових планових показників, недопущення зміни плану без згоди підприємств, залишення частини прибутку в їх розпорядженні. Якщо раніше основним показником ефективності роботи підприємства була кількість виготовленої продукції, то тепер - обсяг реалізованої....
0 Переглянути

Українські дисиденти – виклик системі. Практичне заняття № 3

11 Клас

Треба сказати, що це взагалі небувале було явище, небувала подія. По суті, це перший за роки, ну, якщо не за всі роки радянської влади, то десь, напевне, починаючи з тридцятих років, це перший такий публічний протест був проти політичних арештів. Але що я хочу сказати, крім того, що це для Василя мало трагічні наслідки? Про те ніхто тоді не думав, і він не думав. Та й навіть якби думав, все одно б на це мусилося піти. Ми то знали. Думали навіть, що нас зразу після цього заарештують і ми звідти не вийдемо. Це була переконаність, що ми звідти не вийдемо, така була думка. І, між іншим, щось там вирішувалося за той час, поки йшов фільм. Бо після цього ми сіли й дивилися фільм, але не до фільму всім було. У всіх там щось кипіло. А за цей час щось вирішувалося, тому що Юрій Іллєнко на "Плеяді” говорив, що він не дивився фільм, він вийшов і спостерігав, як в цей час під'їжджали воронки, оточили цей будинок люди відповідні. Але, видно, найвищого дозволу не було» (з інтерв'ю Івана Дзюби про Василя Стуса). » 1. Чому виголошений на публічному заході заклик: «Усі, хто проти арештів, встаньте...» І. Дзюба характеризував як «перший, починаючи з тридцятих років, публічний протест проти політичних арештів»? Чому цей заклик можна потрактувати як виклик системі? » 2. У чому його невідповідність ідеологічним лозунгам доби?...
0 Переглянути

Опозиційний рух

11 Клас

За доби «застою» в Україні помітно активізувався дисидентський рух - він став чинником суспільно-політичного життя, його лідери чіткіше сформулювали основну мету та орієнтири, завдяки самвидаву опозиційні погляди та ідеї почали проникати в маси. Політика «розрядки» й Гельсінські угоди створили нову ситуацію в Україні та сприяли трансформації дисидентського руху на рух правозахисників, який міг розраховувати на підтримку Заходу. Хоч опозиційний рух і не перетворився на масовий, сталіністи у владі розуміли, що він становить грізну небезпеку. Відмова від масового терору, з одного боку, і відмова від реформ, з іншого, суттєво послабляли здатність керівників партії контролювати суспільні процеси. Вони будь-що прагнули приховати від громадян пропоновані опозиціонерами альтернативи тим методам управління і формам суспільного життя, до яких суспільство звикло за довгі десятиліття. Однак установлена державою інформаційна блокада навколо інакодумців раз у раз тим чи тим способом переривалася. Критика чинного ладу пробуджувала громадську думку й спонукала людей давати оцінку несправедливості, яку вони бачили навколо себе. Опозиційний рух вияскравлював політичну кризу, яка дедалі більше накладалася на кризу соціально-економічну....
0 Переглянути

Суспільно-політичне життя. Міжнародне становище

11 Клас

Після правління М. Хрущова СРСР на два десятиріччя потрапив у смугу безчасся, згодом названу публіцистами «застоєм». Переконавшись, що реформи становлять загрозу диктатурі, керівництво СРСР відмовилося від них. Компартійно-радянське керівництво на чолі з новим генеральним секретарем ЦК КПРС Л. Брежнєвим обрало жорстку лінію у воєнно-політичному протистоянні західним демократіям і рішуче придушувало національно-визвольний рух у країнах Східної Європи. Радянський Союз був змушений витрачати на гонку озброєнь і допомогу залежним від нього режимам величезні матеріальні ресурси. Економічний тягар, що його накладало виконання функцій наддержави, ставав дедалі важчим. Кризові явища, ознаки яких з'явилися ще в сталінські часи, переросли в системну кризу радянського ладу. СЛОВНИК Період «застою» - назва передостаннього періоду в існуванні радянської економічної та політичної системи (від середини 1960-х до середини 1980-х рр.). Для періоду «застою» характерне зниження основних економічних показників, що призвело до втрати економічних позицій СРСР на міжнародній арені та загострення соціально-економічних проблем у державі (уповільнення темпів зростання реальних доходів населення; зниження рівня охорони здоров'я; загострення екологічних проблем)....
0 Переглянути

Наука, освіта, література та мистецтво

11 Клас

Друга половина 1950-х і перша половина 1960-х рр. - це період стрімкого злету української науки, особливо в її академічних формах. Створення десятків нових установ, які швидко виходили на європейський і світовий рівень, істотно збагатило інтелектуальний потенціал нації, сприяло підвищенню авторитету української науки. У національно-культурному житті особливе місце належало українській літературі та мистецтву. Послаблення ідеологічного пресингу викликало посилену творчу активність багатьох представників старшого покоління й особливо молоді. Лише формально дотримуючись обов'язкових канонів соціалістичного реалізму, вони у своїх творах виступали проти пропаганди класової ненависті і звеличували загальнолюдські цінності. Письменники і митці посіли рішучу позицію в боротьбі за підвищення соціального статусу української мови, з русифікаторською політикою влади у сфері культури. 1. Науково-технічна революція та розвиток науки Ви вже знаєте, що за доби «відлиги» як першочергова постала проблема прискорення науково-технічного прогресу. Адже в економічному змаганні з провідними країнами Заходу відставання Радянського Союзу все більше поглиблювалося. Проте в часи М. Хрущова СРСР ще міг більш-менш успішно змагатися з ними в одній вузькій сфері - галузях військово-промислового комплексу. Після того як були розв'язані матеріальні й технічні завдання зі створення атомної (1949) і водневої (1953) бомб, на порядку денному постало питання про виготовлення ракет, здатних переносити цей вантаж на далекі відстані. У травні 1954 р. на підставі доповідної записки генерального конструктора Сергія Корольова уряд прийняв рішення створити ракету для виведення в космічний простір штучного супутника Землі. Справжньою метою поставленого завдання були, однак, не космічні дослідження, а, як зазначено в урядовому рішенні, здатність «забезпечити ураження стратегічних цілей у будь-якому воєнно-географічному районі земної кулі». Провідним підприємством, де створювали суперракету, стало ОКБ-586 в Дніпропетровську, а головним конструктором цієї ракети - Михайло Янгель....
0 Переглянути

Феномен українського шістдесятництва. Практичне заняття № 2

11 Клас

Зі щоденникових записів Леся Танюка: «Якось одного чудового дня сиділи ми у великій залі інституту, осіб п'ятдесят-шістдесят, аж раптом відчиняються двері й заходить великий гурт екстравагантних молодих людей: художники! Привела їх Алла Горська. Висока, коси хвилями, білий светр, сині брюки спортивного крою. Дуже голосна, життєрадісна - умить усе переінакшила, і за кілька хвилин ми вже говорили про необхідність розвивати мистецтво української театральної афіші, про повернення до джерел і традицій, про необхідність рівнятися на самих себе, на Бойчука і Курбаса, бути гідними наших поетів (всі ті, хто розстріляний), які вже тоді звучали. Власне, з цього приходу і почався справжній Клуб творчої молоді. Художники-нонконформісти принесли із собою дух активного бунту, заперечення старих догматів і форм. А було їх у малярській секції, яку очолила Алла, досить багато, понад двісті чоловік! У клубі вирували пристрасті, - вечори, дискусії, поїздки Україною з метою вивчення і збереження пам'яток архітектури, театральні вистави, розробки десятків проектів... Потім почалася навала "кіношників”, протоптали стежки до Клубу молоді поети, прозаїки, журналісти, історики, актори київських театрів, комсомольські та партійні працівники. І саме завдяки численній перевазі загону художників набула практичного сенсу основна ідея Клубу творчої молоді - об'єднати молоді творчі сили Києва, вирвати з-під влади. З березня - квітня 1960 р. Клуб заявив себе по всіх усюдах... Алла була душею Клубу, його мотором та організатором». Нонконформізм (незгода) у широкому значенні - активне неприйняття загальноприйнятого ладу, норм, цінностей, традицій або законів. Протилежність: конформізм - настанова на те, щоб бути «як усі»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 339 340 341 342 343 344 345 346 347 ... 370
Назад

Навігація