Войти
Закрыть

Міфологія, писемність і мистецтво. Будівництво пірамід

6 Клас

Науковці, досліджуючи історію Давнього Єгипту, тривалий час не могли розшифрувати писемність, яка збереглася на стінах єгипетських храмів, гробниць і на саркофагах. Давньоєгипетський посуд, віднайдений археологами, вкритий загадковими знаками та малюнками. Такі позначки єгиптян іще в давнину називали ієрогліфами — «священним письмом». Нині відомо близько 1000 таких знаків, із них найпоширенішими є близько 700-800. Складність староєгипетського письма спричинила появу культу грамотності. Саме грамотність, а не військова звитяга, цінувалася в Єгипті понад усе, шлях до влади «лежав не через меч, а через перо». Окремі писці зажили слави, їх вважали напівбогами, їхню мудрість оспівували поети. Доберіть аргументи на користь високого статусу писця у давньоєгипетському суспільстві. Яка вигода від дрібних чиновників простому люду? Наукові знання Прочитайте текст Визначте, у яких сферах давні єгиптяни застосовували на практиці теоретичні знання....

Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті

6 Клас

Сама природа сприяла розвиткові Давнього Єгипту як централізованої держави. Єдиною доступною водною артерією користувалися спільно усі номи (області Єгипту), що були розташовані ланцюгом уздовж річкової долини. У таких умовах політичну стабільність й ефективну роботу каналів могла забезпечити лише державна влада. Про могутність фараонів і поклоніння їм свідчить пишний поховальний обряд. Єгиптяни вважали, що після смерті фараон приєднувався до богів. Ще за життя правителя вони будували місце його останнього спочинку у вигляді величезних пірамід. Традиція будувати піраміди проіснувала майже 1000 років. Згодом фараонів почали ховати у гробницях, які вирубували у скелях. Вони були більш утаємничені, а отже, захищені від пограбувань. Першу піраміду збудували за царя Джосера майже 5 тисяч років тому. Накресліть у зошиті лінію часу. Позначте на ній дату зведення піраміди Джосера і порахуйте, скільки років минуло відтоді. Єгипетські фараони Влада фараонів у різні часи зазнавала змін. Були серед них могутні володарі, а були й такі, які гинули через змови вельмож....

Цивілізація долини Нілу

6 Клас

Землі Єгипту лежать у північно-східній частині Африканського континенту й омиваються Середземним та Червоним морями. Його клімат не схожий на український: спека тримається весь день, а вночі трапляються навіть заморозки. Більшу частину території Давнього Єгипту займали пустелі: Лівійська, Нубійська та Сахара (найбільша у світі). Серед розпечених пісків подекуди зберігалися оази з квітучими рослинами, пальмами і джерелами. Із півдня на північ землями Єгипту через пустелі несе свої води найдовша річка світу — Ніл. Вона бере початок у горах і витікає з величезного озера Вікторія. Через тисячі кілометрів Ніл впадає до Середземного моря. Його гирло розгалужується на велику кількість невеличких річок-рукавів, які утворюють дельту. Знайдіть на карті Єгипту (с. 35) дельту Нілу Поміркуйте, чому людям було вигідно поселятися в ній або поблизу....

Узагальнення і тематичний контроль. Первісні спільноти. Археологічні культури

6 Клас

«Свідчення проживання представників цієї спільноти знаходять у степовому Подніпров’ї, Приазов’ї та Нижньому Подонні. Учені досліджують поселення: Олександрійське, Дереївське, близько десяти ґрунтових та курганних могильників (Олександрійський, Чаплинський та ін.). Під час розкопок виявлено велику кількість крем’яних, кам’яних, кістяних знарядь. Глиняний посуд — ліпний, гостро- і округлодонний, прикрашений гребінцевим штампом і відбитками шнура. Серед крем’яних виробів виявлено наконечники стріл, списів і дротиків підтрикутної форми, ножі на довгих пластинах. Основними заняттями було скотарство (конярство), різні промисли. У поховальному обряді домінує трупопокладення на спині з підігнутими ногами»....

Трипільська археологічна культура. Чи все відомо про трипільців?

6 Клас

Археологічна культура — група подібних за ознаками археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу. Поширення відтворювального господарства на українських землях археологи пов’язують із носіями трипільської культури. Назва «трипільська культура» умовна і походить від назви с. Трипілля, що на Київщині. Саме тут у 1896 р. український археолог В. Хвойка віднайшов залишки поселень давніх хліборобів. Трипільці прийшли на землі сучасної України з Нижнього Подунав’я й оселилися на просторах лісостепу України від Дністра до Дніпра, аж до нинішньої Волині та Степового Причорномор’я. Трипільська культура розвивалася на наших землях від IV тис. до н. е. до середини III тис. до н. е. Трипільці займалися перелоговим землеробством (розорювали ділянки землі і засівали їх, доки не вичерпувалася родючість). Поміркуйте, чому трипільці мусили розробляти нові й нові ділянки землі. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, бобові культури. Землю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним або кістяним наконечником, а згодом — ралом. Племена трипільців розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Майстерно виготовляли глиняний посуд, а потім розмальовували складними візерунками чорною, брунатною, червоною, рідше білою фарбами. Спершу поселення трипільців були невеликими, у них мешкало по 50-60 осіб. Згодом вони почали будувати великі селища — протоміста, у яких мешкало до 10 тисяч осіб. Археологи стверджують, що протомісто Майданецъке на Черкащині мало площу 300-400 га і складалося майже з двох тисяч жител....

Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території сучасної України. Яким було життя у найдавніші часи

6 Клас

Дослідники стверджують, що давні люди вперше з’явилися на території сучасної України близько 1 мільйона років тому. Найдавнішою пам’яткою, яка це засвідчує, є стоянка поблизу с. Королево на Закарпатті. Там було знайдено знаряддя праці первісної людини з каменю. На жаль, археологам поки що не поталанило знайти кісток найдавніших мешканців України. Стоянка первісних людей — поселення людей періодів палеоліту, неоліту і бронзи. Імовірно, першими людьми на землях сучасної України були пітекантропи. Знаряддя праці вони виготовляли з каменів, оббиваючи їх до потрібної форми. Найпоширенішим було рубило. Крім кам’яних, виготовляли й дерев’яні знаряддя, наприклад списи. Пітекантропи не будували жител, а постійно пересувалися у пошуках їжі. Вони споживали рослини, полювали на оленів, антилоп, коней і навіть слонів. Використовували вогонь, хоча й не вміли добувати його. Сліди діяльності пітекантропів виявлено неподалік с. Рокосове на Закарпатті, с. Лука-Врублевецька на Дністрі та с. Амвросіївка на Донбасі, у передгір’ї Криму. Наступниками пітекантропів уважають палеоантропів, або неандертальців (150-40 тисяч років тому). На території України археологи виявили та дослідили понад 200 їхніх стоянок. Чимало їх знайдено у печерах гірського Криму. Найвідоміша з них — стоянка у Киїк-Кобі, бо саме тут знайдено кістки найдавнішої людиноподібної істоти на території України....

Поява первісних людей. Як жили наші найдавніші предки

6 Клас

Людина як біологічний вид виникла і розвивалася у той період, коли кліматичні умови були схожими на сучасні субтропічні. Природа забезпечувала сприятливі умови для життя: їжу знаходити було не важко, не виникало потреби в одязі й постійному житлі. Але коли природні умови почали змінюватися, людина мусила до них пристосовуватися. Дослідники вважають, що близько 3,5 мільйона років тому в північній півкулі відбулося значне похолодання, і частину її території вкрив льодовик. Тоді ж зменшилася кількість опадів, ліси в Африці поступилися місцем степам, і людиноподібна мавпа мала пристосовуватися до життя на відкритій місцевості, тому почала підніматися на дві кінцівки — так вона краще бачила і ворогів, і здобич. Під час останнього льодовикового періоду крига вкрила території сучасних Англії, Скандинавії, Голландії, більшої частини Німеччини й України (зокрема, уздовж Дніпра льодовик простягався аж до території сучасного однойменного міста). Їстівних рослин ставало все менше, а типовими представниками тваринного світу були мамонти. Поміркуйте, яким чином давні люди полювали на мамонтів. У часи мезоліту природні фактори знову змінилися: клімат потеплішав, льодовик відступив на північ, а з ним відійшли й велетенські тварини. Змінилися умови полювання, відтак людина винайшла лук і стріли. Полювати на невеликих тварин було зручніше осібно, тому частіше почали використовувати усілякі пастки та сильця. Значну роль у господарстві відігравало рибальство. Велику рибу і морського звіра ловили за допомогою односторонніх і двосторонніх гарпунів; ставили рибальські сітки, сплетені з лози пастки, удосконалювали гачки. У період мезоліту було винайдено човен, який видовбували з дерева, та весла. Імовірно, тоді ж винайшли лижі і сани....

Теорії походження людини. Яку інформацію нам надають археологи

6 Клас

Візьміть аркуш паперу і сформуйте з нього предмет, схожий на об'єкт на малюнку 6. Поміркуйте, що можна було б ним робити. Обговоріть свої версії з однокласниками. Рубило — одне з перших знарядь праці давньої людини. Це великий, завдовжки 10-20 см, і масивний предмет овальної або списоподібної форми з гострим робочим кінцем із виступом на верхньому широкому кінці, у який людина впиралася долонею під час роботи. Використовували також відщепи — безформні скалки кременю. З часом ручне рубило піддавали складнішому обробленню — його лезо стало прямим і гострим. Це універсальне знаряддя праці раннього палеоліту використовували для рубання дерева, розколювання кісток, копання землі, як зброю на полюванні. Розгляньте світлини. Поміркуйте, про що можуть дізнатися археологи, коли працюють на зображених об'єктах....

Вступ 6 клас Дудар, Гук 2019

6 Клас

Знайдіть у вступному слові авторів інформацію про те, що вивчає курс історії у 6 класі і які завдання виконує історична наука, досліджуючи найдавніше минуле людства. Обговоріть свої міркування з однокласниками. Давні люди з’явилися на нашій планеті мільйони років тому. Дослідники стверджують, що на землі сучасної України вони прийшли приблизно 1 мільйон років тому. Історичний час триває набагато довше, ніж період, протягом якого людство зберігає інформацію про свій розвиток. Для зручності вивчення минулого, простіших пояснень і зрозумілішого відтворення подій учені поділяють минуле на певні частини — періоди, ери, століття. Пригадайте, яка подія стала відправною точкою у літочисленні християн. Накресліть у зошиті лінію часу і позначте її на ній. Окрім релігійного, існує ще кілька підходів до впорядкування історичної інформації відносно часу. Періодизація в історії відіграє особливо важливу роль, оскільки кожен часовий відрізок (період, етап, епоха, ера тощо) має певні особливості. Критерії для такого поділу можуть бути різними: фізично-календарного характеру (роки, десятиліття, століття, тисячоліття); важливі зміни у господарюванні (як-от поява землеробства), суспільному устрої (утворення держави), мисленні, ідеології, способах комунікації; екологічні катаклізми....

Суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян. Практичне заняття 11

6 Клас

Археологічні знахідки переконують, що слов’яни від самого початку своєї історії виступали як окремі, хоч і споріднені, більші чи менші групи - об’єднання родів - племена, союзи племен. Племена очолювали обрані громадою вожді. Саме за вождями закріплювалася верховна влада. До їхніх повноважень належали перерозподіл надлишку продукції, організація оборони під час воєн, спорядження військових дружин тощо. Особливу роль у житті слов’ян відігравали ради, на яких ухвалювали найважливіші рішення. Згадує про такі ради візантійський історик 6 ст. Прокопій Кесарійський: «Ці племена, склавини й анти, не підлягають одній людині, - з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони обмірковують спільно. І майже в усьому іншому обидва варварські народи здавна живуть однаково». Коли з’являлася потреба боронитися від сильного ворога, слов’янські племена об’єднувалися у великі військові союзи. Прикладом такого союзу може бути антське об’єднання. Утворення великих союзів племен свідчить про такий рівень суспільних відносин, що передує державі. Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище....

Навігація