Войти
Закрыть

Історичні джерела та їхні різновиди

5 Клас

Речові джерела. Археологія. Що може служити свідченням реальності подій, які відбувалися в минулому? За час свого існування й розвитку люди залишили чимало «слідів» своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх і намагаються за ними відтворити життя минулого. Ці предмети називають історичними джерелами. Найбільш численними джерелами є речові. Вони дають уявлення про всі періоди життя людства — від найдавніших часів до сьогодення. До них належать кістки тварин і людей, знаряддя праці, посуд, будівлі, гроші, печатки, прикраси — усе, що свідчить про життя та діяльність людей. Значну частину речових джерел досліджує археологія. Завдяки цій науці було знайдено чимало знарядь праці, зброї, прикрас, будівель, якими користувалися дуже давно. Праця вчених-археологів є складною і тривалою. Розкопкам передує археологічна розвідка. Під час розвідки дослідники збирають інформацію за усними й писемними джерелами, здійснюють пробні розкопки. Якщо результати розвідки виявляються успішними, розпочинаються власне розкопки. Знявши верхній шар ґрунту, далі археологи працюють дуже обережно пензлями та ножами. Кожну знахідку записують у спеціальному щоденнику, де фіксують хід розкопок. Після розкопок розпочинається етап вивчення знахідок у лабораторних умовах. Тут за допомогою відтворення зовнішнього вигляду, спеціальних аналізів встановлюють їхній вік, збирають і відновлюють пошкоджені предмети, намагаються відтворити перебіг подій того часу....

Практичне заняття. Територіальне розташування та історичне походження рідного міста (села)

5 Клас

Мета: визначити просторове (територіальне) розташування історико-етнографічного регіону; характеризувати (за картою) природні умови окремих історико-етнографічних регіонів (за вказівкою вчителя/вчительки); позначити й підписати на контурній карті вказані вчителем/вчителькою історико-етнографічні регіони, територію рідного краю, рідне місто (селище, село). 2) Спочатку це слово означало «буковий ліс», а з кінця XV ст. так називали вкрите буковими лісами правобережжя річки Прут. 3) Назва земель, розташованих у пониззі Дніпра, за його порогами. 4) Походження цієї назви пов’язують із давньослов’янським топонімом, що означає «горбиста місцевість». Спочатку, на думку прихильників такого тлумачення, цю назву мало місто, розташоване на пагорбах. 5) Землі, розташовані за Карпатськими горами. 6) Землі, розташовані вздовж лівого берега Дніпра. 7) Землі, розташовані вздовж правого берега Дніпра. 8) Ця назва походить від слов’янського слова діл — пониззя, рівнина між горами, адже поруч починається Прикарпаття. 9) У давнину цей півострів так називали за народом таврів, які заселяли його гірську частину. 10) Назва походить від переселенців, які називали свої поселення «слободами». II. Виконайте завдання за картою адміністративно-територіального устрою України (с. 34). 1. На скільки областей поділяється Україна?...

Походження назв народів і географічних об'єктів. Історико-етнографічні регіони України

5 Клас

Походження назв народів на території України. Вивчаючи минуле, ми зустрічаємося з великою кількістю назв: держав, територій, міст, сіл, народів тощо. Кожна з них має своє походження. Розібратися з назвами історикам допомагають науки етноніміка та топоніміка. Етноніміка вивчає походження назв народів, а топоніміка — походження назв географічних місцевостей, або топонімів (у перекладі — «місць»). Назви народів можуть розповісти багато цікавого про їхніх носіїв. Зокрема, у давнину причорноморські степи заселяли кіммерійці. Це перший народ півдня сучасної України, відомий під власного назвою. Згадки про кіммерійців можна знайти в багатьох творах істориків, письменників і поетів давніх часів. Серед сучасних дослідників існує думка, що назва «кіммерійці» походить від фінікійського слова «камер» — «темний». Імовірно, представники цього народу були смаглявими й мали темне волосся. Після кіммерійців у причорноморські степи, за повідомленнями давньогрецького історика Геродота, переселилися скіфи. Він розповів і легенди про походження цього народу. За однією з них, першим жителем Скіфії був син давньогрецького бога Зевса і доньки Борисфена (річка Дніпро) Таргітай. Він мав трьох синів, яких звали Ліпоксай («Цар-гора»), Арпоксай («Цар-вода») та Колоксай («Цар-сонце»). Одного разу з неба на землю впали три золоті речі — плуг із ярмом, двогостра сокира та чаша. Коли їх спробував узяти Ліпоксай — речі запалали вогнем. Так само сталося із середнім братом. Лише Колоксай зміг оволодіти цими священними предметами. Після цього старші брати визнали владу молодшого та віддали йому царство. Від кожного із цих трьох братів вели родовід скіфські племена, що становили один народ....

Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування

5 Клас

На території України вченими було знайдено близько десяти картографічних зображень Первісної доби. Найвідомішою пам'яткою серед них є малюнок на уламку бивня мамонта. Він був знайдений у 1966 р. під час розкопок поблизу села Межиріч Канівського району Черкаської області на місці стоянки мисливців на мамонтів. На ньому зображена місцевість із виділенням річки, рослинності (кущі, ліс), житла. Це найдавніша пам'ятка картографії на території України. Її було створено приблизно 15—17 тисяч років тому. 1. Українські землі на перших історичних картах. Карта була винайдена як інструмент, що допомагає орієнтуватися у просторі. Перші карти на українських землях з’явилися ще в Первісну добу. Проте вони були мало схожі на сучасні й більше нагадували схематичне зображення предметів, які служили орієнтирами в навколишньому середовищі. Першу карту, на якій були зображені сучасні українські землі, склав античний географ Птолемей. Він називав цю територію Сарматією. Його попередники називали її Кіммерією, а згодом — Скіфією, за назвами народів, що тут жили. Однак не слід плутати назву території та назву держави. Хоча іноді ці назви збігаються. Із давніх часів, коли на історичних картах з’явилася українська держава, вона мала різні назви й територіальні межі. Однак незмінним залишалося ядро українських держав — Середнє Подніпров’я....

Географічний та історичний простір

5 Клас

Історія та географія. Значну допомогу у вивченні історії надає географія. Це наука, яка вивчає природу Землі, складові її оболонки, територіальну організацію населення та його господарську діяльність. Як ви вже знаєте, будь-яка історична подія відбувалася в певний час і в певному просторі. Якщо хронологія дозволяє встановити, коли саме це сталося, то історична карта — де саме відбувалося. Історичні карти створюють на основі географічних. На уроках природознавства ви вже ознайомилися з географічними картами, зокрема із фізичною картою. На них різними кольорами позначають височини, низовини, водний простір тощо на території України та в інших частинах нашої планети. Фізична карта відображає частину географічного простору, середовища, де відбуваються природні процеси й живуть люди....

Практичне заняття. Відлік часу в історії

5 Клас

На початку VII ст. до н. е. в степи українського Причорномор'я переселилися кочові племена скіфів. Вони витіснили із цих земель племена кіммерійців, які панували тут з XI ст. до н. е. Скіфи — іраномовні індоєвропейські племена, що вийшли із глибин Азії. Вони здійснювали грабіжницькі походи через Кавказькі гори до країн Близького Сходу, доходили аж до Єгипту. Після утворення могутньої Перської держави, яка підкорила собі Середню Азію, Близький Схід, скіфи були змушені повернутися в Північне Причорномор'я. До кінця VI ст. скіфи створили своє державне об'єднання — Велику Скіфію. Близько 450 р. до н. е. у Причорномор'ї побував давньогрецький історик Геродот, який і залишив нам опис тогочасної Скіфії. Багато відомостей про скіфів вчені отримали після розкопок скіфських поховань — курганів (Куль-Оба, Чортомлик, Солоха, Гайманова могила тощо). Скіфи об'єднувалися в кілька племен: царські скіфи (жили між Дніпром і Доном), скіфи-кочівники (жили в причорноморських степах та Криму), скіфи-землероби (проживали в лісостепу на лівому березі Дніпра) і скіфи-орачі (заселяли землі над Бугом). Власне скіфами були лише царські скіфи і скіфи-кочівники. Панівне становище належало царським скіфам. Усе їхнє життя підпорядковувалося законам війни. Звичайне озброєння скіфів: складаний лук зі стрілами, короткий меч (акінак), легкий спис, дротики та щит. У 512 р. до н. е. скіфи завдали поразки і вигнали зі своїх володінь армію перського царя Дарія І. Скіфи-землероби і скіфи-орачі займалися землеробством, сплачували данину царським скіфам хлібом і рабами. Зібрану данину скіфи продавали грекам, що у VIII—VI ст. до н. е. заснували свої міста-держави на північному узбережжі Чорного моря (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантикапей та інші). У греків скіфи купували предмети розкоші, вино, посуд, вироби з металу тощо....

Культурні епохи європейської історії та Україна

5 Клас

Періоди історичного розвитку України. Протягом свого тривалого існування людство подолало кілька ключових періодів розвитку. У європейській історії виокремлюють такі періоди (епохи): Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий і Новітній часи. Історія України повністю відповідає цим періодам. Для подій на українських землях характерні всі ті процеси, що відбувалися і в інших регіонах Європи. 2. Зародження людського життя на українських землях. За Первісної доби (епохи) наші давні пращури освоювали простори континенту. Європа не була батьківщиною людства, проте на її землях людина зробила важливі кроки до виділення з тваринного світу. На українських землях перші люди з’явилися близько 1 мільйона років тому. Найдавніші залишки їхнього перебування на території України виявлено в Закарпатті, поблизу селища Королеве. Тогочасні люди жили невеликими групами й постійно пересувалися в пошуках їжі. Вони збирали їстівні плоди, пагони й корінці та полювали на дрібних тварин. Головним знаряддям праці й зброєю одночасно було ручне рубило. Його виготовляли з каменю, оббитого або сколеного з обох боків. Тому цей період у житті найдавніших людей назвали кам’яним віком. Він був найдавнішим і найдовшим в історії людства. До кінця кам’яного віку люди вже навчилися не лише збирати дари дикої природи, а й самостійно вирощувати їх завдяки появі землеробства та скотарства. Також люди одомашнили чимало тварин: собаку, велику і малу рогату худобу, птицю тощо. Великим досягненням стало будівництво жител, створення керамічного посуду тощо. Українські землі були одним із регіонів, де за Первісної доби на Землі зародилися й розвивалися землеробство та скотарство. Нові господарські умови потребували більш міцних знарядь праці....

Календарний та історичний час

5 Клас

Історичний час. Ми часто чуємо словосполучення: «урочиста дата», «дата народження» тощо. Що означає слово «дата»? Це точний календарний час будь-якої події: день, місяць і рік. Так, історичним фактом, який належить до минулого, є дата вашого народження. Будь-який історичний факт відбувся в певний час у певній частині простору. Дата вашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік вашого народження — це час, а місце, де воно відбулося, — це простір. Історія як наука про розвиток людства від найдавніших часів досліджує життєдіяльність людей, що відбувалася в певному часі й просторі. Простір як місцевість ми можемо побачити. Той самий простір, що існував у минулому, відображає історична карта. Це ми вивчатимемо в наступній темі. Час же побачити не можна, але можна відчути. Тому постає питання: як саме люди відкрили існування часу і розпочали його вимірювати? Імовірно, це відбулося в результаті спостережень за навколишнім світом, який розвивається певними циклами. У природі день поступається ночі, а після неї розпочинається новий день і так далі. Змінюються фази Місяця, положення Сонця на небі, пори року тощо. Саме такі спостереження явищ дозволили людям створити календар, що поділив час на дні, місяці та роки. Календар дозволив упорядкувати окремі факти, визначити, яка подія відбувалася раніше, а яка — пізніше. Тобто стало можливим визначити її історичний час. Це вивчає наука хронологія. Перелік подій за датами називається хронологічною таблицею. Календар — це спосіб підрахунку днів у році, система відліку часу. Вона заснована на періодичних явищах природи: змінах пір року, фаз Місяця, руху Сонця....

Вступ. Що таке історія

5 Клас

Для чого потрібно вивчати історію? Напевно, ви замислювалися над цим питанням. Відповідь на нього здається простою й очевидною — вивчаючи минуле, ми будуємо своє майбутнє, керуючись досвідом поколінь, які жили до нас. Проте чи так це? Можна сказати собі: я ж, мовляв, не знаю минулого, і нічого зі мною не сталося і не станеться. У той самий час усі ми хочемо, щоб наші невдачі, помилки й розчарування залишилися в минулому, а в майбутньому нас супроводжували успіх і багатство. Однак майбутнє й минуле — це час, куди ми не можемо потрапити від помаху чарівної палички. Нас завжди оточує сьогодення, коли треба приймати рішення, які вплинуть на майбутнє. Події сьогодення — це факти, які вже завтра, через тиждень, місяць або рік вважатимуться минулим. Таким чином, усі ми походимо з минулого, воно є частиною нашого життя. Минуле може бути героїчним, великим, трагічним, прекрасним або таким, яке хочеться забути. Із минулого випливають сьогодення й майбутнє. Минуле — це наше життя й наша історія. Давні греки, які винайшли історію як науку, називали її «наставницею життя»....

Минуле дозвілля: ігри та іграшки

5 Клас

Дозвілля — відпочинок, час, упродовж якого відновлюється нормальний стан організму. Зазвичай відпочинок має такі стадії: стомленість, розслаблення, відновлення сил, розвага. 1. Ігри та розваги. Здавалось би, всі знають, що таке гра. Чимало людей упевнені, що гратися належить тільки дітям. У дитини справді багато часу на дозвілля. Діти не мають обов’язку заробляти на сім’ю. Вони не виконують складних домашніх робіт. Тож удома, в дитячому садку і навіть у школі діти граються, тобто імітують (наслідують, відтворюють) інші види діяльності. Мета такої імітації — навчальна і водночас розважальна. Діти, розважаючись, навчаються бути дорослими. Вони вчаться мимоволі. Так влаштовано природою. Адже граються не тільки люди. Граються молоді тваринки, причому і домашні (котики, песики), і дикі (левенята, слоненята, оленята і т. д.). У грі вони вчаться діяти так, як дорослі особини: пробують полювати, захищати здобич, тікати і ховатися, рятуючись від ворогів, тощо. Отже, минуле гри навіть триваліше, ніж минуле Людини. Та хіба тільки діти люблять розважатися? На дозвіллі дорослі теж співають і танцюють. У вільний від роботи час вони грають у футбол, волейбол, шахи тощо. Потяг до змагання на вправність, силу, витривалість не залежить від віку. В окремих дорослих такі змагання стали їхнім хобі чи навіть професією. Як приклад назвемо заняття альпінізмом, велосипедні прогулянки, подорожі на яхтах, а також професійний спорт: плавання, бокс, регбі і т. д. Отже, гра, як і їжа чи рух, приносить задоволення. А задоволення — це винагорода від природи за корисні для збереження свого виду дії....

Навігація