Перевірка знань. Антична цивілізація та її сусіди
- 13-11-2022, 17:14
- 306
| ... |
Еллінізм
- 13-11-2022, 17:13
- 484
| Елліністичні держави. Александр Великий створив величезну імперію, але вона не була міцною. Підкорені народи неодноразово повставали. Після смерті Александра його воєначальники — діадохи — розпочали війну між собою за право володіти завойованими землями. 1) Назвіть основні елліністичні держави. 2) Знайдіть на карті Александрію Єгипетську. У результаті імперія Александра розпалася на декілька монархічних держав, якими правили нащадки діадохів. Тому ці держави називають за іменем правлячої династії, а їх спільна назва — елліністичні держави. Наймогутнішими серед них стали династія Птолемеїв, яка правила Єгиптом, та династія Селевкідів, під владою яких опинилися південь Малої Азії, Сирія, Месопотамія, територія сучасного Ірану. Еллінізм — період в історії від смерті Александра Македонського у 323 р. до н. е. до 30 р. до н. е., коли остання з елліністичних держав була завойована Римською імперією. Найбільш характерним для цього періоду є формування нової культури на основі поєднання грецької та східної (азіатської).... |
Імперія Александра Македонського
- 13-11-2022, 17:12
- 356
| Філіп II. На північ від Греції розташована гориста область — Македонія. Одночасно із грецькими полісами тут розвивалося Македонське царство. У 382—336 рр. до н. е. ним правив цар Філіп II — хитра та розумна людина. Він здійснив у країні низку перетворень: зміцнив царську владу, удосконалив військо, відвоював вихід до моря та золоті й срібні копальні, почав карбувати власну монету. Військові нововведення Філіпа II: • Поглиблена фаланга: Філіп II реформував традиційне бойове формування — фалангу. Він збільшив кількість рядів у ній із 8 до 16. У першому та останньому рядах стояли досвідчені воїни, які контролювали дисципліну. У бою воїни стояли дуже щільно, щоб противник не міг пробитися в глибину рядів. Не всі грецькі міста-держави погоджувалися визнати владу Філіпа II. Коринф, Фіви та Афіни об’єдналися для того, щоб протистояти завойовнику з Македонії. Вирішальна битва відбулася у 338 р. до н. е. поблизу міста Херонея. У ній македонські війська завдали нищівної поразки об’єднаним грецьким силам. Проте македоняни не розграбовували ці землі: Філіп II прагнув показати, що його метою є не завоювання, а об’єднання Греції. Тому наступного року в Коринфі він організував з’їзд представників грецьких полісів, на якому було прийнято важливі рішення:... |
Мистецтво та «золотий вік» Афін
- 13-11-2022, 17:11
- 329
| Гомер. Філософія та історія. Найвидатнішим поетом давні греки вважали Гомера, якому антична традиція приписує створення поем «Іліада» та «Одіссея». У поемах змальовано героїчне минуле грецького народу. Намагання пояснити будову світу стали причиною появи такої галузі людських знань, як філософія. Слово «філософія» в перекладі із грецької мови означає «любов до мудрості». Вважають, що першим філософом був Фалес Мілетський. Також до видатних грецьких філософів належать Піфагор, Сократ, Платон та Аристотель. Вони намагалися створити цілісну картину світу й зрозуміти його будову, з’ясувати природу людини, суть її відносин із державою. Багато інформації про тогочасний світ дійшло до нас завдяки праці «батька історії» Геродота із Галікарнаса, що жив у V ст. до н. е. Геродот відвідав багато країн: Єгипет, Дворіччя, Ханаан, Фінікію, а також грецькі міста-колонії на території сучасної України, північне узбережжя Африки, більшість островів Середземного моря. Всюди він розпитував місцевих жителів про їхнє сьогодення та минуле. На основі цих відомостей та власних спостережень він написав дев’ять книг «Історії».... |
Демократія в Афінах
- 13-11-2022, 17:10
- 292
| Монархія та олігархія. Один із найвпливовіших грецьких полісів — Афіни — існував уже в XVI ст. до н. е., за часів Мікенської цивілізації. Свого розквіту місто досягло у V ст. до н. е., коли тут установилася демократія. Шлях до встановлення демократичного ладу в Афінах був тривалим. Із часу заснування тут правили царі. Вони передавали свою владу в спадок. На їх користь збирали податки, вони видавали закони та командували військом. Така форма правління називалася монархією. У XIII ст. до н. е., за правління напівміфічного царя Тесея, було запроваджено нову систему управління містом. Ним керували особи, обрані з-поміж заможних громадян — аристократів. Така форма правління називалася аристократією. Решта населення — демос — не брала участі в управлінні містом. Також давньогрецькі філософи вирізняли ще один вид державного правління — олігархію. Із грецької цей термін перекладається як «влада небагатьох». За такого політичного ладу влада в полісі належить обмеженому колу представників знатних і заможних родів. Багато грецьких полісів, наприклад Коринф, мали олігархічну форму правління.... |
Спарта
- 13-11-2022, 17:10
- 453
| Населення Спарти. Як ви вже знаєте, в XI ст. до н. е. дорійці завоювали півострів Пелопоннес. Тут вони заснували власне поселення — Спарту. Згодом воно перетворилося на місто-державу, яке контролювало території у грецькій області Лаконії. Громадян Спарти називали спартіатами. Завойовуючи нові землі, дорійці перетворювали місцеве населення на рабів — ілотів. Ілоти належали всій Спарті, а не окремим її громадянам, як в інших полісах. Ілотів було набагато більше, ніж спартіатів. Щоб утримувати рабів у покорі, найсильніших щороку вбивали. Ще однією верствою підкореного населення були періеки — люди, які зберегли свободу, але сплачували спартіатам данину. 2. Закони Лікурга. Усе життя населення Спарти було впорядковане згідно із законами Лікурга. Лікург був одним зі спартанських царів, який відмовився від свого титулу й залишив місто, але спочатку взяв із його жителів обіцянку, що вони житимуть за встановленими ним законами.... |
Персько-грецькі війни
- 13-11-2022, 17:09
- 273
| Перший етап війн. У 546 р. до н. е. Персія завоювала Малу Азію, де розташовувалися численні грецькі поліси. У 499—494 рр. до н. е. вони розгорнули повстання проти перської влади. Їх підтримали незалежні грецькі поліси, зокрема Афіни. Повстання було жорстоко придушене. Ці виступи започаткували низку військових конфліктів, які тривали 50 років та отримали назву персько-грецькі війни. Перси прагнули розширити межі своїх володінь, а також покарати Афіни за підтримку повстанців. Для того щоб мати сухопутний шлях до Греції, у 492—490 рр. до н. е. перси завоювали її північні області — Фракію та Македонію. Проте їх подальше просування біля поселення Марафон зупинило афінське військо. Відбулася Марафонська битва, у якій греки здобули перемогу. 2. Основний етап війн. У 481 р. до н. е. представники 30 грецьких полісів зібралися на раду. На ній було вирішено, що вони спільно триматимуть оборону. Командування взяли на себе воєначальники Афін і Спарти. У 480 р. до н. е. перське військо на чолі із царем Ксерксом переправилося через протоку Геллеспонт (сучасна назва — Дарданелли) та рушило на південь — до Афін і Спарти. Їхній шлях пролягав через вузьку Фермопільську ущелину. Невеликий загін із кількох сотень воїнів під керівництвом спартанського царя Леоніда перекрив прохід до неї. Він протягом трьох днів стримував кількісно переважаюче військо персів, завдавши йому значних втрат.... |
Грецькі колонії
- 13-11-2022, 17:08
- 277
| Грецькі колонії. У VIII—VI ст. до н. е. греки почали активно засновувати нові поселення на берегах Середземного та Чорного морів. Причиною переселення стало те, що населення Еллади зростало, і селянам не вистачало земель, щоб усіх прогодувати. Цей період отримав назву Велика грецька колонізація. Керівництво грецьких полісів допомагало здійснювати ці переселення. У такий спосіб воно позбувалося нічим не зайнятих людей. Також місто заробляло на будівництві суден для переселенців. Як греки називали міста, які вони засновували на нових землях? Колонізація — процес заснування поселень вихідцями з одних країн на нових територіях. У пошуках нових місць для поселення й торгівлі з місцевими жителями греки рухалися вздовж берегів. Знайшовши зручне місце, вони організовували там поселення, яке нагадувало типовий грецький поліс. Колоністи не залежали від міст, звідки вони прибули (метрополій). Проте вони підтримували з ними торговельні та культурні зв’язки.... |
Релігія та міфологія
- 13-11-2022, 17:07
- 322
| Спочатку із Хаосу виникли богиня Землі Гея та бог Неба Уран. Вони породили титанів. Один із них, Крон, захопив владу свого батька. Крон боявся, що його діти вчинять із ним так само, тому він усіх їх поїдав, щойно вони народжувалися. Його дружина Рея змогла врятувати лише наймолодшого сина — Зевса. Подорослішавши, він повалив владу батька та почав правити на горі Олімп разом з іншими богами та богинями. Разом вони склали пантеон олімпійських богів. Греки уявляли богів у вигляді безсмертних, фізично досконалих істот, які, тим не менш, мають такі самі почуття та бажання, що й люди. Герої — це діти богів і людей. Вони не боялися смерті, нерідко кидали виклик богам. Їх головним призначенням було здобути славу та захистити свою честь. При цьому герої не були ідеальними: вони мали притаманні людям слабкості, а їхні вчинки не завжди можна було назвати цілком позитивними. У Греції були поширені культи таких героїв, як Геракл, Тесей, Ахілл. Їм робили підношення, просили про здоров’я та покровительство. Грецька міфологія містить багато розповідей про героїв та їхні подвиги.... |
Сім’я, освіта та виховання
- 13-11-2022, 17:05
- 504
| Сімейні обов'язки. У давньогрецькому суспільстві сім’я складалася із чоловіка, дружини та їхніх дітей. Основним завданням жінки було народження та виховання дітей. Головою сім’ї був найстарший чоловік — дід, батько або старший син. Він мав повну владу над іншими членами сім’ї та рабами. До реформ Солона він навіть мав право продавати членів своєї сім’ї в рабство. Хто був головою давньогрецької сім'ї? 2. Щоденні справи. Чоловіки майже весь час проводили поза домом — на агорі та в гімнасії (місце для занять фізичними вправами). День афінянина починався на світанку, а закінчувався після заходу сонця. Ремісники та селяни весь день присвячували роботі та справам. Жінки, навпаки, сиділи вдома, займаючись вихованням дітей і хатнім господарством. Заможні сім’ї могли дозволити собі мати рабів, які виконували основну частину роботи. У бідних сім’ях жінки більше часу проводили поза будинком, наприклад ходили на ринок за продуктами або навіть самі торгували. Щоправда, останнє вважалося негідною справою. Невипадково грецьку цивілізацію називають «цивілізацією під відкритим небом».... |
