2. Елліністична культура. Населення елліністичних держав порівняно з попередніми часами стало більш рухливим:

• з’явилися нові та розширилися старі торговельні шляхи як у внутрішніх регіонах, так і між Європою та Азією;
• ремісники, архітектори, вчені та філософи, митці приїздили на запрошення правителів;
• люди вирушали в подорожі, щоб побачити далекі землі.

Переміщення людей сприяло становленню нової культури, заснованої на господарських, політичних і релігійних традиціях Європи та Азії. Вона об’єднувала елліністичні держави.

На схід поширилися грецька філософія, література та архітектура, на основі грецької сформувалася мова міжнародного спілкування — койне. Негрецька за походженням знать елліністичних держав перейняла грецький спосіб життя, почала носити грецький одяг.

Перські царі накопичили величезну кількість золота, яке ніяк не використовувалося. Греки, отримавши доступ до цих багатств, почали карбувати монети, причому у значній кількості. Розраховуватися монетами було набагато зручніше, ніж вести обмінну торгівлю, як це було раніше. Тож масове карбування монет сприяло розвитку торгівлі, від чого багатіли міста. Елліністичні правителі, які збирали різноманітні податки та мита, не накопичували багатства, як раніше, а використовували їх на підтримку вчених та митців, зведення розкішних храмів, палаців, громадських споруд (театри, бібліотеки), проведення святкувань.

Зі сходу на захід поширилися різноманітні магічні та містичні вчення:

• із Вавилону прийшла мода на астрологію, популярними стали віра у фортуну (долю) та тлумачення сновидінь;
• набули поширення культи богинь Ізіди та Кібели, бога Мітри;
• до Греції дійшли східні уявлення про царів як земних втілень богів та ідея бога-людини.

Як називалася мова міжнародного спілкування за часів еллінізму?

Статуя богині Афродити, знайдена на острові Мілос (у світі вона відома як Венера Мілоська). Вона є одним із найяскравіших прикладів елліністичного мистецтва.

Порівняйте наведену скульптуру із творами мистецтва архаїчної та класичної Греції. Який висновок можна зробити про розвиток мистецтва за часів еллінізму?

3. Александрія. У добу еллінізму міста стрімко розвивалися, виникло багато нових міст. Найбільшим із них була Александрія, розташована в дельті Нілу. Династія єгипетських царів — Птолемеїв, які прийшли до влади завдяки Александру Македонському, доклала значних зусиль для того, щоб зробити Александрію найвеличнішим містом свого часу.

Александрія уславилася такими спорудами:

• Александрійський (Фароський) маяк — третя за висотою споруда в тогочасному світі. Світло на його верхівці допомагало кораблям орієнтуватися в темряві. Маяк до наших днів не зберігся. Його зруйнували землетруси.

• Мусейон — комплекс приміщень для дослідників, вчених, лікарів. Він містив спальні, їдальню, приміщення й матеріали для проведення наукових досліджень і читання лекцій, звіринець, ботанічний сад, обсерваторію, бібліотеку. Тут було здійснено багато відкриттів у таких галузях знань, як медицина, астрономія, математика.

• Александрійська бібліотека — найбільша бібліотека давнини, що містила близько 700 тис. пам’яток. Здебільшого це були літературні твори та їх тлумачення, праці із граматики. Птолемеї видали наказ, за яким усі книги, що привозили на кораблях, забирали в їхніх власників і передавали до бібліотеки. Там їх переписували, і копії передавали власникам, а оригінали залишалися в бібліотеці.

В Александрії жило багато видатних вчених: винахідник Герон Александрійський, математики Архімед із Сиракуз та Евклід, Аристарх Самоський, який розробив геліоцентричну модель світу, основоположник ботаніки Феофраст, географ Страбон, історик Полібій, математикиня Гіпатія.

Поміркуйте, чому багато видатних вчених жили в Александрії.

Сучасний малюнок-реконструкція гробниці елліністичного царя Мавзола. Від його імені походить слово «мавзолей».

У місті Пергам (Мала Азія) існувала велика бібліотека, і єгипетські царі боялися, що вона перевершить Александрійську. Тому Птолемеї заборонили вивозити папірус за межі Єгипту. Тоді в Пергамі був винайдений новий матеріал для письма — пергамент (особливим чином оброблена теляча шкіра). Однак незважаючи на зусилля царів Пергаму, їхня бібліотека значно поступалася Александрійській — у ній налічувалося близько 200 тис. книг.