Войти
Закрыть

Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько-Іудейське царство

6 Клас

Уже в глибоку давнину на східному узбережжі Середземного моря виникли поселення фінікійців. Країна, яку вони населяли, називалася Фінікією. Нині на місці стародавньої Фінікії розташована держава Ліван. У Фінікії не було великих річок і долин із родючими ґрунтами. Мало було також місця для полів і пасовищ. Проте було поширене садівництво. Фінікійці вирощували виноград та оливкові дерева. Із оливок вони вичавлювали духмяну олію, з винограду робили вино. Олію та вино обмінювали на пшеницю. Ліванські гори славилися кедровими та дубовими лісами. У Фінікії сходилися караванні й морські торгові шляхи з Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. З часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста. На півночі розкинулося місто, яке греки іменували Бібл. Найбільше фінікійське місто греки називали Тир. Третє найбільше місто називалося Сидон, що означало «місто риболовлі». Кожне фінікійське місто мало свого правителя — царя. Він був залежним від ради вельмож і від народних зборів. Далеко за межами країни славилися вироби фінікійських ремісників: ювелірів, ливарників, будівельників, ткачів, різьбярів по дереву та слоновій кістці. У Фінікії стали виготовляти скло різноманітних сортів: від темного і непрозорого до прозорого....
0 Переглянути

Природа і населення Південного Дворіччя

6 Клас

У горах Вірменії беруть свій початок дві великі річки: Євфрат і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку. Країну, яка була в давнину розташована на берегах цих двох річок (по середній і нижній течії), називають Дворіччям. Греки називали її Месопотамією, що їхньою мовою означає Межиріччя. Через річкові наноси за багато віків і тисячоліть південний берег Перської затоки обмілів, сама затока відступила на південь. Розлиття Євфрату і Тигру не таке, як розлиття Нілу, — коротке, бурхливе й часто несподіване. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів, обидві річки переповнюються, виходять із берегів і заливають околиці. У найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя була малопридатна для розселення людей. Перші поселенці, мабуть, прибули сюди не добровільно, а гнані тяжкою необхідністю (нестачею харчів чи натиском ворогів)....
0 Переглянути

Міфи та релігія Давнього Єгипту

6 Клас

Як і всі давні народи, єгиптяни ототожнювали своїх богів із силами природи. Тому в стародавніх єгиптян було безліч богів і богинь. У кожній місцевості поклонялися своїм богам, однак були й божества, єдині для всієї країни. Боги об’єднувалися у велику родину — пантеон. Особливо шанували в Єгипті бога давньої столиці Мемфіса — Птаха. Єгиптяни вірили, що він створив інших богів і весь світ. Бог сонця Ра дарував землі й людям світло, тепло, життя. З часом культ бога Ра злився з культом бога Амона. Амон-Ра був головним богом Єгипетської держави, царем богів. Бог землі Геб і богиня неба Нут вважалися дітьми Птаха. З усіх давніх народів тільки у єгиптян богом землі був чоловік. Геб зображувався у вигляді людини з головою змії, а Нут — в образі жінки чи небесної корови, усіяної зірками. Особливо шанували єгиптяни бога мудрості Тота. Той був писарем богів і навчив людей письму, рахунку, різним знанням. Він же був провідником душ у царство мертвих. Зображали Тота у вигляді людини з головою птаха ібіса або у вигляді мавпи....
0 Переглянути

Культура Давнього Єгипту

6 Клас

Стіни єгипетських храмів і гробниць, саркофаги, а іноді й прості черепки битого посуду покриті загадковими знаками. Тут можна розгледіти і змію-кобру, і птаха з довгим дзьобом, і піраміду. Але це не прості малюнки. Такі значки єгиптян ще в давнину називали ієрогліфами — «священним письмом». Чітко визначеного напрямку письма у них не було. Писали єгиптяни зліва направо, зверху вниз або навпаки. Відомо близько 1000 таких знаків, із них найпоширеніших — близько 700-800. Запам’ятати всі знаки було дуже важко, тому письменних людей у Єгипті було мато. В основному володіли грамотою жерці та писці. «Будь писарем — він звільнений від усяких повинностей, від роботи мотикою. Ти не будеш тягати кошиків, не будуть тебе сікти різками. Будь писарем, щоб тіло твоє було гладким і рука твоя м’якою. І ти будеш виходити в білому одязі, тебе всі будуть поважати і вітати. Писарі біля ніг владики Єгипту і слухають слова його. Писар — мова його величності, він виконує визначене ним. Читай книгу свою щодня. Вирішуй завдання мовчки, щоб не чути було ані звуку з вуст твоїх. Не проводь жодного дня в неробстві, інакше будуть бити тебе...»....
0 Переглянути

Розквіт і занепад Давньоєгипетської держави

6 Клас

Фараони Давнього царства, щоб домогтися прихильності жерців і показати свою велич, щедро роздавали землі храмам і знаті. Із часом окремі номархи не поступалися багатством перед фараонами і прагнули самостійної влади. Влада фараонів ослабла. Колись всемогутні володарі Єгипту гинули від змов. Таким чином, лише у 2173 р. до н.е. протягом 70 днів у Єгипті змінилося 70 фараонів. У державі запанувало безладдя. Занепали іригаційні споруди, квітучі лани перетворилися на хащі й болота. Вирували голод і хвороби. Знедолене населення повставало. Минуло майже 200 років, перш ніж єгиптянам вдалося знову об’єднати країну і відновити сильну владу фараонів. З правління Ментухотепа II розпочалася доба Середнього царства, яка тривала 400 років. Проте Єгипетська держава не була міцною. Окремі номи час від часу висловлювали непокору фараонам. Тому, коли в Єгипет вдерлися кочові племена гіксосів із Аравійського півострова, фараони не змогли протистояти навалі. У середині XVII ст. до н.е. їм вдалося поширити владу майже на всю країну (крім Фів) і заснувати власні династії правителів Єгипту. Гіксоси панували у країні понад 100 років. Єгипетські фараони, які зберегли свою владу у Фівах, вели з гіксосами тривалу боротьбу, яка закінчилася перемогою єгиптян. На трон зійшов Яхмос І (1552-1527 рр. до н.е.). Із його правління розпочався період Нового царства (1552-1069 рр. до н.е.)....
0 Переглянути

Утворення Давньоєгипетської держави. Структура давньоєгипетського суспільства

6 Клас

Тяжка праця в умовах спекотного клімату й щорічних розливів Нілу потребувала великих зусиль тисяч єгиптян. Поступово племінні вожді землеробських общин об’єднали під своєю владою населення окремих частин Єгипту. Це призвело до виникнення у долині Нілу в V тис. до н.е. перших невеликих держав — номів. Номи Верхнього Єгипту простягалися від першого нільського порога до дельти, а номи Нижнього Єгипту розташовувалися по дельті. На чолі кожної держави стояв номарх. Він очолював ополчення, був верховним жерцем, керував будівництвом дамб і каналів. Найсильніші номи перетворювалися на царства, що воювали між собою за родючі землі долини. До кінця IV тис. до н.е. в Єгипті лишилося тільки два великих царства, які об’єднали землі Нижнього і Верхнього Єгипту. Першим загальноєгипетським володарем, згідно з легендами, вважається Скорпіон. Він був царем Верхнього Єгипту і близько 3200 р. до н.е. об’єднав під своєю владою все населення Єгипту. Але ця держава проіснувала недовго....
0 Переглянути

Заняття населення Стародавнього Єгипту

6 Клас

Під історією Стародавнього Єгипту мається на увазі історія єгипетської цивілізації з часу зародження в Єгипті державності, яке відбулося в другій половині IV тисячоліття до н.е., до падіння незалежності Єгипетської держави наприкінці VI ст. до н.е., коли Єгипет був включений до складу Перської держави. Історію Стародавнього Єгипту поділяють на такі періоди: I період: до династичний. Він охоплює час від появи перших землеробів у долині р. Ніл до створення царств Верхній Єгипет і Нижній Єгипет. У цей час відбувається розкладання родоплемінних відносин, з’являється соціальна диференціація, формуються перші державні утворення — номи. У землеробстві починають застосовувати елементи іригаційної системи. II період: Раннє царство. Правління I—II загальноєгипетських династій. Утворення єдиної Єгипетської держави (ХХХІ-ХХІХ ст. до н.е.). III період: Давнє царство. Правління III—VI династій (XXVIII-XXIII ст. до н.е.). IV період: перехідний. Правління VII-X династій. (ХХІІІ-ХХІ ст. до н.е.). Розпад єдиної єгипетської держави на окремі номи. V період: Середнє царство. Відродження централізованої Єгипетської держави в епоху правління ХІ-ХІІІ династій (середина XXI-XVIII ст. до н.е.)....
0 Переглянути

Зародження цивілізації. Епоха міді й бронзи

6 Клас

У часи неоліту людство зробило величезний крок уперед у своєму розвитку. Подальший розвиток потребував усе більшої кількості різноманітних знарядь праці. Камінь, як матеріал для виготовлення, вже не задовольняв нових потреб людства. І тоді людина почала шукати, чим його замінити. Природним матеріалом, що мав інші властивості, ніж камінь, дерево, кістка, була мідь. У первісні часи вона траплялася на поверхні землі в чистому вигляді. Про виплавляння міді з руди свідчать знайдені археологами в давніх копальнях знаряддя праці — кайла із рогу, мідні сокири тощо. У IV тис. до н.е. давні металурги, мабуть, намагаючись надати міді міцності, додавали до неї різні домішки, поки не помітили, що міцнішою вона стає з додаванням ще одного металу — олова. Сплав міді й олова називають бронзою. Цінною її властивістю було те, що вона легше, ніж мідь, розливалася у форми. Так почалась епоха бронзи (поч. III - кін. II тис. до н.е.). Бронза — це перший штучний метал. Бронзові знаряддя швидко витіснили мідні, оскільки були твердішими, а виробляти їх було легше. Доба бронзи відіграла вирішальну роль у формуванні стародавнього населення Європи. На цей час припадає завершення першого великого переселення народів. Започаткували його на початку IV тис. до н.е. найдавніші індоєвропейці, які рушили з півдня України й опанували великі простори Європи та Азії....
0 Переглянути

Відтворювальні форми господарювання в Україні. Трипільська культура

6 Клас

Поширення нових форм господарства на українських землях датується VI-V тис. до н.е. Відбувалося воно в результаті переселення сюди племен землеробів і скотарів, а також через запозичення місцевим населенням нових досягнень. Шлях поширення на українські землі і в Європу землеробства з Передньої Азії пролягав через острови Середземного моря й Балканський півострів. Так було запроваджено породи великої й дрібної рогатої худоби, кілька сортів пшениці, ячмінь, просо, горох тощо. Однією з перших місцевих землеробсько-скотарських культур лісостепу стала буго-дністровська. її носії робили лише перші кроки у розвитку нових форм господарювання, які співіснували з мисливством та рибальством. Навесні буго-дністровці переселялися на береги річок, де у заплавах, просто у вогкий намул, висівали зерно. Неподалік зводили житла й випасали худобу. Восени, зібравши врожай, полишали заплави і поверталися до сусідніх густих лісів. Початок поширення скотарства у степовій смузі пов’язаний із сурсько-дніпровською культурою. Її пам’ятки знайдено головним чином у Надпоріжжі Дніпра. Нові форми господарювання носії цієї культури поєднувати із традиційними способами добування їжі, зокрема рибальством. Скотарству, як свідчать археологічні знахідки, надавалося більше уваги, ніж землеробству....
0 Переглянути

Первісна культура та вірування людей

6 Клас

Першими знаннями, що їх нагромаджували люди, були знання про навколишній світ. Саме вони давали можливість людині виживати. Обробляючи різні породи каменю, людина дізнавалася про їхні властивості. Так було винайдено природні барвники і фарби, а згодом відкрито руди металів. Важливим стало накопичення медичних знань. Археологічні знахідки поховань неандертальців у Ля Феррасі у Франції та в Шанідарі в Ірані дають підстави стверджувати, що вже тоді люди лікували переломи, рани, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту первісні медики, роль яких, вочевидь, виконували шамани й чаклуни, вміли робити ампутацію кінцівок. Первісна людина була добре знайома з особливостями поведінки диких звірів і птахів. З часом розширювалися знання про анатомію тварин. Про це свідчать наскельні розписи в печерах, на яких зображено тварин у так званому «рентгенівському» стилі — зображення тіла тварини з внутрішніми органами та скелетом. Накопичення знань про тваринний і рослинний світ сприяло виникненню та розвитку землеробства і скотарства. Господарські потреби сприяли нагромадженню і математичних знань. Вже у період палеоліту первісна людина лічила, наносячи відповідні позначки (насічки, крапки, хрестики) на спеціальні кістки. Свідченням цього є, наприклад, спис із 20 насічками, згрупованими по 5 насічок, знайдений у Дольні Вестоніце (Чехія). Лічбу застосовували у розподілі здобичі. Очевидно, саме тому первісні люди й навчилися виконувати найпростіші арифметичні дії — додавання і віднімання. На стінах палеолітичних печер вони малювали геометричні фігури, прикрашали ними різні вироби. Пізніше, в часи неоліту й енеоліту, будувалися житла правильної геометричної форми, виготовляли ливарні форми тощо....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 92 93 94 95 96 97 98 99 100 ... 370
Назад

Навігація