Войти
Закрыть

Монгольська навала на українські землі. Утворення Золотої Орди

7 Клас

Стрімкий рух монголів до всесвітньої слави почався у степах сучасної Монголії 1206 р., коли Темучин, місцевий племінний вождь і воєначальник, об’єднав ряд племінних союзів і прийняв титул хана всіх монголів. Чингісхан, як почали називати Темучина після його смерті, провів перші десять років свого правління здебільшого у війнах із Китаєм, чиї землі першими увійшли до його імперії, що стрімко розширювалася. Наступним великим здобутком була Центральна Азія, що лежала на захід від Китаю, на Великому шовковому шляху. До 1220 р. до рук монголів потрапили Бухара, Самарканд і Кабул. Наступними стали половці та волзькі булгари, які були розбиті (разом із деякими руськими князями) близько 1223 р. Тоді ж монголи вторглися до Криму й захопили фортецю Судак, один із ключових торговельних центрів на Великому шовковому шляху, що був тоді під владою половців. Звістку про монголів на Русь приніс половецький хан Котян. Половці закликали руських князів на допомогу. У половецькі степи з дружинами прийшли князі галицький, київський, чернігівський, волинський. 31 травня 1223 р. на берегах річки Калка зав’язалася вирішальна битва об’єднаних сил із монгольським військом. У цій битві як дружинник брав участь і молодий князь Данило Романович — відомий в історії як король Данило. Руські та половецькі війська намагалися протистояти навалі монголів, однак відсутність спільного плану дій, загального керівництва, єдності під час битви між русичами та половцями мала трагічні наслідки. Союзники зазнали поразки....

Утворення Галицько-Волинської держави. Правління Романа Мстиславича (кінець XII — початок XIII ст.)

7 Клас

Ще 1187 р. за допомогою галицьких бояр волинський князь Роман Мстиславич спробував захопити Галич, проте зазнав поразки. 1199 р. таки заволодів Галичем, об’єднав його землі в єдине Галицько-Волинське князівство, а в 1204 р. оволодів Києвом, здобувши статус Великого князя київського. Так більшість сучасних українських територій увійшла до складу Галицько-Волинської держави, що складалася з 12 земель. На ті часи це князівство було найбагатше та найбільш заселене серед руських князівств. Столицею об’єднаної держави Роман обрав Галич. Найважливішим своїм завданням вважав подолати опір галицького боярства й утвердити одноосібну владу монарха. Роман Мстиславич планував також поширити владу на решту українських земель. У літописі князя величають «самодержцем Русі». Внутрішня політика Романа Мстиславича була спрямована на розвиток міст, сільського господарства, торгівлі, ремесел....

Узагальнення до розділу 3 «Русь-Україна в другій половині XI — першій половині XIII ст.»

7 Клас

Попри повчання батька, невдовзі по смерті Ярослава Мудрого 1054 р. розпочалися війни за владу (міжусобні війни) між його синами. Розуміючи, які нещастя несуть ці міжусобиці, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали союз для спільного управління державою, який тривав понад п’ятнадцять років. • У середині XI ст. Русь стала об’єктом нападів нових ворогів — половців. Битва на річці Альта 1068 р. завершилася нищівною поразкою війська тріумвірату Ярославичів. • Боротьба проти половців стала спільною справою для всіх князів у другій половині XI — на початку XII ст. Вони розуміли, що протистояти половецькій загрозі вони можуть лише спільними зусиллями, подолавши суперечки й незгоди. Саме таке рішення було прийнято на князівському з’їзді в Любечі у 1097 р. • Від Любецького з’їзду ключову роль у вирішенні важливих питань політики (подолання усобиць, об’єднання зусиль у боротьбі із зовнішніми ворогами) відігравали князівські з’їзди як форма колективного правління. • Після років князівських усобиць на короткий час єдність Русі було відновлено князем Володимиром Мономахом і його сином Мстиславом Великим. • Із середини XII ст. Русь вступає в період роздробленості. Русь-Україна розпалася на ряд князівств. Спочатку їх було близько п’ятнадцяти, з часом їхня кількість лише зростала. Роздробленість політично і військово послабила Русь, але сприяла розвитку економіки й культури в регіонах....

Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст.

7 Клас

Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст. перебувала в стані розквіту. Зберігалися культурні традиції попередніх часів. На розвиток культури позитивно впливало розширення знань про надбання інших сусідніх народів. Значними осередками культури залишалися церкви та монастирі. Розвивалася і народна культура: усна народна творчість, прикладне мистецтво. Негативний вплив на розвиток культури справляли князівські чвари та міжусобиці. 2. ОСВІТА І НАУКОВІ ЗНАННЯ У Русі-Україні, як і раніше, діяли школи при церквах і монастирях. Можна було здобути також домашню освіту. Написи (епіграфічні пам’ятки) на побутових речах, графіті, берестяні грамоти свідчать про високий рівень поширення грамотності серед населення Русі-України. Книжне навчання було доступне для представників різних верств суспільства. Були навіть осередки навчання для дівчат. У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат. Історичні подробиці На стінах Софії виявлено слова, які мають ознаки сучасної української мови: • «Господи, помози рабу своєму Василеві...» — така форма давального відмінка (Василь — Василеві) не зустрічається в російській мові, а збереглася лише в українській. • Остапко, Іванко, Жадко — зменшувально-пестливі форми чоловічих імен, характерні для української мови....

Галицьке і Волинське князівства в середині XII — середині XIII ст. Кочові народи та Крим у X—XIII ст.

7 Клас

Одним із центрів державності на початку XII ст. був Галич. Галицьку землю населяли дуліби, тиверці, білі хорвати, що були приєднані за Володимира Великого. Наприкінці XI ст. при владі тут зміцнилася династія Ростиславичів — онуків Ярослава Мудрого. Діємо: практичні завдання За уривком із праці Михайла Грушевського визначте, що сприяло піднесенню Галицького князівства в середині XII ст. Хто був конкурентом князя в боротьбі за вплив на населення? Галичина і без того була великою і багатою областю, бо її не зачіпали ні половецькі напади, ні князівські чвари, і тому багато народу переходило сюди з інших українських земель. Тепер же, зібрана в одних руках, вона зробилася найсильнішою з українських земель... Але зате більшу силу в Галичині забрали бояри, даючи про себе знати й населенню, і самим князям. Був же він князь і мудрий, і красномовний, і богобійний, і поважний в усіх землях, і славен військами, — бо де була йому обидь, то сам він не ходив полками своїми, а посилав їх з воєводами. Він бо навів лад у землі своїй і милостиню щедру роздавав, прочан люблячи і жебраків годуючи. Чорноризький чин люблячи і честь їм воздаючи од могутності своєї, він в усьому сповняв закон божий, до церковників сам приходячи і дбаючи добре про них....

Роздробленість Русі-України (середина XII — середина XIII ст.). Київське, Чернігівське та Переяславське князівства

7 Клас

Із середини XII ст. Русь розпалася на ряд князівств. Спочатку їх було близько п’ятнадцяти, з часом їхня кількість лише зростала. Пригадаймо, що подібні процеси роздробленості за доби Середньовіччя відбувалися і в інших європейських країнах. Тісно пов’язаними між собою залишалися князівства, розташовані на території сучасної України — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське. Саме на цій території відбувалося формування українського народу. Закарпаття, заселене слов’янами, ще із середини XIII ст. входило до Угорщини, а на території Причорномор’я і Приазов’я жили половці. У кожному князівстві правив удільний князь. Він очолював військо, чинив суд, видавав закони, збирав податки. Князь управляв своїм уділом за допомогою дружинників, бояр, яких призначав на різні посади (посадники, тисяцькі, вірники, тивуни). Для вирішення важливих питань скликали або народне віче, або боярську раду. Свою владу удільні князі намагалися передати у спадок. 2. КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО в середині XII — першій половині XIII ст. Київська земля була одним із найбільш заселених та економічно розвинених князівств. Окрім Києва, помітну роль відігравали міста Вишгород, Білгород, Василів (сучасний Васильків), Юр’їв (сучасна Біла Церква). На південних кордонах князівства ще з початку XI ст. князі розселяли дружні племена кочовиків. Найчастіше в літописах згадувався союз «чорних клобуків» (торки, берендеї, печеніги, ковуї, турпеї, каспичі). Ці племена несли прикордонну службу, а також становили легку кінноту князівського війська....

Русь-Україна за Володимира Мономаха та Мстислава Великого

7 Клас

Новий етап у житті Володимира Мономаха розпочався в 1113 р. Того року в Києві помер князь Святополк Ізяславич. Кияни, змучені тиском лихварів і купців, підняли повстання. Налякані народним бунтом, багаті городяни зібрали віче, на якому вирішили звернутися з проханням, аби посів київський престол Володимир Мономах. Князю на той час виповнилося 60 років, він уславився як мудрий і сміливий правитель. Час свого княжіння в Києві аж до смерті в 1125 р. Володимир присвятив відновленню могутності влади київського князя і єдності Русі-України. Дипломатичними методами і військовою силою він домігся визнання своєї влади майже всіма руськими князями. На деякий час були припинені князівські усобиці. Під контролем київського князя перебувало 3/4 території Русі. Задля встановлення добрих контактів з іншими князями та правителями сусідніх держав продовжив політику шлюбної дипломатії. Значну увагу Володимир приділяв упорядкуванню справ усередині держави. Із метою пом’якшення суспільної напруги після повстання киян 1113 р. було доповнено «Руську правду» «Статутом Володимира Всеволодовича» (Мономаха). Статті пом’якшували становище боржників (закупів). Зокрема, заборонялося перетворювати на раба неспроможного купця-боржника, якщо той втратив платоспроможність унаслідок нещасного випадку. Було обмежено застосування рабської праці, зменшено податки міщанам....

Передумови та причини політичного роздроблення Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів (друга половина XI — початок XII ст.)

7 Клас

За кілька років до своєї смерті Ярослав Мудрий розділив між своїми синами землі Русі на окремі князівства (уділи): Ізяславові віддав Київ і частину земель Північної Русі (Новгород, Туров, Псков); Святославу — Чернігів і Сіверську землю, Муром, Тмуторокань; Всеволоду — Переяслав з Південним Лівобережжям і Ростов; Ігорю — Володимир на Волині; В’ячеславу — Смоленськ. Попри повчання батька, невдовзі по смерті Ярослава Мудрого розпочалися війни за владу (міжусобні війни) між його синами. Розуміючи, які нещастя несуть ці міжусобиці, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали союз для спільного управління державою, який тривав понад п’ятнадцять років. Сучасні історики назвали такий спосіб правління тріумвіратом Ярославичів (від «тріумвір» — «три» латиною). Брати спільно вирішували всі найголовніші питання управління державою. У 1072 р. сини Ярослава Мудрого доповнили батьківську збірку «Руську правду» новими законами. Ця збірка законів дістала назву «Правда Ярославичів». Статті «Правди Ярославичів» відобразили подальший розвиток суспільних відносин у Русі-Україні:...

Узагальнення до розділу 2 «Русь-Україна наприкінці X — у першій половині XI ст.»

7 Клас

Кінець Х — середина XI ст. — період розквіту Русі-України за князів Володимира Святославича (Великого) і Ярослава Володимировича (Мудрого). • Обидва князі — батько і син — позбулися конкурентів у боротьбі за владу. Політична система Русі стабілізувалася. • За князювання Володимира Великого (980-1015 рр.) було проведено ряд реформ усередині держави. Вони мали на меті посилити одноосібну владу князя київського та могутність держави. Однією з найважливіших історики вважають релігійну реформу — прийняття християнства Володимиром і хрещення Русі. Це послугувало поштовхом для розквіту християнської культури та визнання Великого князя київського рівноправним щодо інших європейських володарів. • Центром Києва стало так зване «Місто Володимира» з князівським палацом і першим кам’яним храмом — церквою Успіння Богородиці (Десятинною церквою). • Для захисту від південних нападників, печенігів, будується система споруд — Змієві вали. Кордони Русі розширені переважно на заході — захоплено Червенські міста. • Під час правління Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.) територія Києва збільшилася в 10 разів порівняно з «містом Володимира». «Місто Ярослава» прикрасили храмами й монастирями, обнесли муром з кількома в’їздами. Побудували перлини світової архітектури — Софійський собор у м. Києві, Спасо-Преображенський собор у м. Чернігові....

Навігація