Войти
Закрыть

Лівобережна Гетьманщина наприкінці XVII ст. Початок гетьманства І. Мазепи

8 Клас

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ГЕТЬМАНЩИНИ. РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА. У другій половині XVII ст. територія Гетьманщини неодноразово змінювалася, але сталим залишався полково-сотенний устрій, започаткований ще Б. Хмельницьким. У Гетьманщині після обрання І. Виговського гетьманом утвердилася республіканська форма правління, яка вже незабаром стала республікансько-олігархічною. Змінилася й форма державного устрою. У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворилася на нестійке об’єднання, що складалося з Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини та Запорожжя. У першій половині 70-х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було зруйновано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана. Таким чином, устрій у первинному вигляді зберігся лише на Лівобережній Гетьманщині, а також поширився на новоосвоєні землі Слобідської України. На Лівобережжі існувало десять полків, які, у свою чергу, поділялися на сотні. Створений Б. Хмельницьким державний апарат упродовж другої половини XVII ст. не зазнав суттєвих змін. Вища законодавча, виконавча й судова влада належала гетьману. У той самий час відновилася практика скликання Генеральної військової ради, яка суттєво впливала на перебіг подій. Зросла роль Старшинської ради, яка регулярно збиралася та вирішувала важливі поточні справи. Керівні посади обіймала генеральна старшина, яка прагнула обмежити владу гетьмана. Генеральна канцелярія виконувала функції центрального органу управління державою. На місцях діяли полкові й сотенні органи влади. Судочинство залишалося без змін....
0 Переглянути

Слобідська Україна та Запорозька Січ у другій половині XVII ст. Кошовий отаман І. Сірко

8 Клас

ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ. Із другої половини XVI ст. на землях, де сходилися кордони Речі Посполитої, Московського царства і Кримського ханства, активно розгортався процес колонізації. У XVII ст. він набув значних масштабів. Основну роль у ньому відігравали українські селяни й козаки з Лівобережної і Правобережної Гетьманщини. Переселенський рух призвів до виникнення історико-географічної області під назвою Слобідська Україна, або Слобожанщина. На той час переселенців називали «викотці». Це були люди, які розривали всі свої зв’язки з колишнім місцем перебування та йшли на незаселені території. Формально ці землі належали московському царю, але фактично вони були нічиїми. У 1638 р. сюди прибули учасники козацького повстання на чолі з Я. Острянином (вони оселилися в Чугуєві). У 50-ті рр. XVII ст. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з Іваном Дзиковським заснувала Острогозьк, а переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували Суми. На городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, виникло місто Харків. Схожу історію заснування мали Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм та багато інших міст. Разом із містами виникали й нові села. Чому в Слобідській Україні сформувався козацький устрій? Масове переселення на Слобожанщину розпочалося в другій половині XVII ст. і було пов’язано з добою Руїни. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. — 64), де, за різними джерелами, проживало від 120 до 250 тис. осіб. Серед них більшість становили українці (80 %)....
0 Переглянути

Правобережне козацтво в останній чверті XVII ст. Закріплення розподілу козацької України між Московським царством і Річчю Посполитою

8 Клас

УКЛАДЕННЯ БАХЧИСАРАЙСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ МІЖ МОСКОВСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА ОСМАНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ. Після підписання з Річчю Посполитою Журавненського мирного договору (1676 р.) і розорення Чигирина (1678 р.) Османська імперія закріпила за собою Поділля й більшу частину Правобережжя, крім Північної Київщини. Правителем Правобережжя залишився Ю. Хмельницький. Резиденцією він обрав місто Немирів. Контроль над ним здійснював турецький намісник (паша) із Кам’янця. Проте влада Ю. Хмельницького тривала недовго. За однією з версій, він був заарештований, а згодом страчений турецькою владою за пограбування купців, тортури та вбивства невинних. На думку інших вчених, він доживав віку в православному монастирі на острові в Егейському морі. Тим часом Московська держава та Османська імперія домовилися про поділ українських земель. У 1681 р. сторони підписали Бахчисарайський мирний договір на 20 років, за яким:...
0 Переглянути

Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60—70-х рр. XVII ст.

8 Клас

ГЕТЬМАН П. ДОРОШЕНКО. ВОЗЗ’ЄДНАННЯ УКРАЇНИ. Ситуація, що склалася після підписання Андрусівського перемир’я, вимагала від українців згуртованості у відстоюванні власних інтересів. Для здійснення такого кроку потрібна була сильна особистість. Такою людиною став гетьман П. Дорошенко. Спочатку він підпорядкував своїй владі все Правобережжя та за допомогою жорстких заходів навів лад: відбудовувалися міста, відновлювалися господарство й органи влади. Було створено 20-тисячне військо сердюків. Проте для здійснення далекоглядних планів гетьмана ресурсів Правобережжя було недостатньо. Для проведення об’єднавчої політики П. Дорошенко, як колись Б. Хмельницький, вирішив заручитися підтримкою Кримського ханства. Спочатку він намагався підкорити своїй владі Волинь, Західне Поділля, Галичину, що створило б базу для подальшої боротьби. Тут були значні людські ресурси, і ця територія відносно мало постраждала від військових протистоянь попередніх років. Проте Західний похід П. Дорошенка (вересень-жовтень 1667 р.) разом із татарами виявився невдалим. Татари не проминали нагоду брати ясир і грабувати, що викликало опір населення. Цим скористався польний коронний гетьман Ян Собеський, який вміло налагодив оборону. Проте план П. Дорошенка остаточно зірвав похід харківського полку І. Сірка із запорожцями на Кримське ханство....
0 Переглянути

Гетьманство І. Виговського. Розкол Гетьманщини. Андрусівське перемир’я

8 Клас

ВНУТРІШНЯ Й ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА І. ВИГОВСЬКОГО. ГАДЯЦЬКА УГОДА. Політична та соціально-економічна ситуація на українських землях після смерті Б. Хмельницького була вкрай складною. Поразка українсько-трансільванської воєнної кампанії кінця 1656—1657 р. проти Речі Посполитої негативно вплинула на настрої в суспільстві. До того ж загострилися українсько-московські відносини через нехтування царським урядом інтересами Гетьманщини. Тривала війна різко погіршила матеріальне становище селянства й козацтва. Чимало козаків, що не отримували платню за службу, зосередилися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху. У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату та розгорнули боротьбу за владу. У протистоянні за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський. 15 вересня 1657 р. на Старшинській раді в Чигирині його було обрано гетьманом до повноліття сина Б. Хмельницького Юрія, а вже в жовтні козацька рада в Корсуні призначила І. Виговського повноправним гетьманом. І. Виговський продовжував зовнішньополітичний курс Б. Хмельницького. Він намагався зберегти союзницькі відносини зі Швецією, Трансільванією, Кримським ханством та Московською державою. Остання підтримувала І. Виговського в боротьбі за гетьманську булаву. Чому значна частина населення негативно сприймала політику І. Виговського?...
0 Переглянути

Узагальнення за розділом III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

8 Клас

Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, ім’я особи, історичний факт, пов’язані з визначеною темою. Другий гравець має спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само. Перемагає гравець, що залишив за собою останнє слово. 3. Об’єднайтеся в пари та проведіть навчальну гру «Історія з географією». Правила гри. Учні та учениці по черзі називають історико-географічні назви, які зустрічалися в розділі, і вказують подію, яка пов’язана з тією чи іншою назвою. 4. Об’єднайтеся в малі групи та проведіть навчальну гру «Жива картина». Правила гри. Учням та ученицям пропонується зобразити певну історичну подію, не попереджаючи клас про те, що демонструється. Вони озвучують від імені свого персонажа одну-дві репліки. Клас має впізнати подію та вказати, де й коли вона відбулася. Рекомендовані для «живих картин» події: проголошення Б. Хмельницького гетьманом, урочистий в’їзд Б. Хмельницького в Київ, Б. Хмельницький приймає послів, Б. Хмельницький під час однієї з битв, І. Богун виводить козаків з оточення під Берестечком тощо....
0 Переглянути

Практичне заняття за розділом III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

8 Клас

Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в три команди. Двом командам по черзі з галереї портретів (готує вчитель/вчителька) у випадковому порядку демонструється один із видатних історичних діячів. Після короткої наради обраний представник команди називає постать і надає її стислу характеристику. Третя команда оцінює правильність виконання завдання, виправляє помилки. Рекомендований перелік історичних постатей: Богдан Хмельницький, Іван Богун, Ярема Вишневецький, Адам Кисіль та інші діячі, що відігравали значну роль у роки Національно-визвольної війни (польські королі, кримські хани, османські султани, козацькі полковники). IV. Робота в малих групах Учні та учениці у складі малих груп обговорюють підготовлені до заняття презентації. V. Підсумки заняття Учні та учениці формулюють висновки відповідно до мети заняття, визначаючи, чого вони навчилися на ньому....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події 1654—1657 рр.

8 Клас

ВОЄННА КАМПАНІЯ 1654—1655 рр. У січні 1654 р. уряд Речі Посполитої, дізнавшись про події в Переяславі, почав готуватися до нової великої війни. Московська держава розірвала дипломатичні відносини з Річчю Посполитою та вступила у війну з нею на боці Гетьманщини. У лютому 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля та Брацлавщину. Місто Немирів було взяте в облогу й знищене, оскільки ніхто із жителів у полон не здався. Проте дійшовши до Брацлава й Умані, через опір населення й протидію козацьких військ на чолі з В. Томиленком та І. Богуном польські частини були змушені відступити. У той час головні воєнні дії розгорталися на території Білорусії та Смоленщини. На вимогу царя в травні 1654 р. Б. Хмельницький направив туди 18-тисячне козацьке військо, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотаренком. Завдяки його успішним діям до кінця 1654 р. південь Білорусії та всю територію Смоленщини було звільнено від польсько-литовських військ. Кримське ханство негативно поставилося до рішень Переяславської ради. Після того як Б. Хмельницький проігнорував вимогу Ісляма ІІІ Герая розірвати союз із Московською державою, татари 10 липня 1654 р. уклали з польською владою «Вічний договір», що передбачав взаємну допомогу «проти будь-якого ворога»....
0 Переглянути

Українська козацька держава в системі міжнародних відносин

8 Клас

МІСЦЕ ГЕТЬМАНЩИНИ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ТОГОЧАСНОЇ ЄВРОПИ. Події, які з 1648 р. розгорталися на українських землях у складі Речі Посполитої, не залишили байдужими правителів країн Західної і Центральної Європи. Проте в Європі, де в рік початку Національно-визвольної війни українського народу завершилася перша загальноєвропейська Тридцятилітня війна, визначальним залишався релігійний чинник. Саме тому ставлення до подій у козацькій Україні суттєво відрізнялося залежно від того, до якого табору — католицького або протестантського — належала держава. Більшість католицьких держав — Франція, Іспанське королівство, австрійські Габсбурги, Папська держава, князівства Південної Німеччини — одразу посіли негативну позицію щодо національно-визвольної боротьби українського народу й підтримали свого союзника — Річ Посполиту. Особливо активно висловлювали своє несхвалення подій на українських землях представники папського Рима. Так, у 1648—1652 рр. представник Папи Римського Іоанн Торрес, доповідаючи про події на українських землях і характеризуючи дії польських військ, писав, що це «наші перемоги» або «наші невдачі», а справу, за яку вів боротьбу на цих землях уряд Речі Посполитої, вважав справою католицької церкви....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події 1650—1653 рр.

8 Клас

ВІДНОВЛЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ. БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ. Із листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних дій проти України. Нарешті король наказав командуванню розпочати нову воєнну кампанію. 8 лютого 1651 р. командувачі польських військ польний гетьман М. Калиновський і брацлавський воєвода С. Лянцкоронський за наказом короля розгорнули наступ на Східному Поділлі. 10—12 лютого 40-тисячне військо М. Калиновського несподіваним нападом після жорстокої битви захопило містечко Красне. У бою загинув один із найближчих соратників Б. Хмельницького брацлавський полковник Данило Нечай. 1—10 березня розгорнулися бої за Вінницю. Незважаючи на значну кількісну перевагу польського війська, козаки на чолі з полковником Іваном Богуном протрималися до приходу підмоги. Уманський полк Йосипа Глуха завдав удару польським частинам, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козаки захопили Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж та інші міста. Спроба польських військ оволодіти Східним Поділлям завершилася провалом. Вони втратили 8 тис. убитими і всю артилерію. Вирішальна битва воєнної кампанії відбулася на Волині, неподалік міста Берестечка. Польське військо, очолюване королем Яном ІІ Казимиром, налічувало 100—120 тис. осіб, а зі слугами — близько 220—240 тис. осіб. 15 червня 1651 р. з-під Тернополя до Берестечка рушило 100-тисячне військо Б. Хмельницького. До нього приєдналося 30—40-тисячне татарське військо на чолі з ханом Іслямом ІІІ Гераєм....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 186 187 188 189 190 191 192 193 194 ... 370
Назад

Навігація