Кавун

Морфобіологічні та екологічні особливості. Рід Citrullus об'єднує п'ять видів, з яких в Україні вирощують два: столовий (С. edulis Pang.) і кормовий, або цукатний (С. colocinthoides Pang.).

Корінь столового кавуна стрижневий, дуже розгалужений, проникає в ґрунт на глибину 3-5 м і розростається в діаметрі до 7 м. Стебло сланке, являє собою довгу огудину (2-5 м) з 5-10 батогами, що опущені жорсткими волосками. Листки дуже розсічені на перистонадрізані частки, опушені. Квітки з п'ятьма пелюстками, роздільностатеві, жовті. Жіночі квітки більші за чоловічі, запилюються перехресно комахами. Плід – багатонасінна несправжня ягода на довгій плодоніжці, за формою куляста, овальна або довгаста (рис. 94) біло-зеленувата або темно-зелена, нерідко з мармуровим малюнком. Кора плода завтовшки від 0,5 до 2 см. М'якоть різна за консистенцією, карміново-червона, рожева, рідше біла або жовта, солодка чи малосолодка на смак. Насіння кавуна плоске, яйцеподібне, з рубчиком по краю і твердою шкіркою, 0,5-2 см завдовжки. Воно буває білим, жовтим, сірим, червоним, брунатним і чорним, часто з плямистим малюнком. Маса 1000 насінин 60-150 г.

Кормовий кавун за зовнішніми ознаками дещо відрізняється від столового. Коренева система його могутніша, ніж у столового, листки з більшими, але короткими частками. Квітки великі з блідо-жовтим вінчиком, чоловічі розміщені на довгих квітконіжках, жіночі – на вкорочених. Плоди різні за формою – кулясті або овально-довгасті, зелені або світло-зелені з темними смужками мармурового малюнка. М'якоть плода блідо-зелена, містить від 1,2 до 2,6% цукру. Маса плода від 10- 15 до 25-30 кг і більше. Насіння не має рубчика, маса 1000 насінин 120- 130 г і більше.

Столові й кормові кавуни легко перезапилюються, утворюючи міжвидові гібриди. Тому при розміщенні насінних ділянок треба дотримуватись просторової ізоляції не менше 2 км.

Кавун столовий – теплолюбна, жаровитривала, дуже посухостійка рослина. Висока посухостійкість кавунів пояснюється добре розвиненою кореневою системою, наявністю на листках і стеблах товстого шару кутикули. Крім основних коренів у кавунів при достатньому зволоженні верхніх шарів ґрунту з вузлів огудини розвиваються додаткові корені, які відіграють значну роль у забезпеченні рослин вологою та поживними речовинами.

Насіння кавунів починає проростати при температурі 12-14°С. Сходи за сприятливих умов з'являються через 8-10 днів після висівання. Заморозки мінус 1°С згубно діють на них. Сприятлива температура для росту стебла й листя 20-22°С, для розвитку плодів 25-30°С.

Через 30-40 днів після висівання починається інтенсивний ріст батогів. Цвітіння середньостиглих сортів настає через 40-50 днів після появи сходів, а ще через такий самий період після цвітіння починається дозрівання плодів. Біологічною особливістю кавунів є велика розтягнутість періоду зав'язування, формування і дозрівання плодів (40-60 днів). Кавун столовий – світлолюбна рослина короткого дня.

Кращі грунти для кавунів – легкі за механічним складом темні гумусовані супіщані й легкі суглинкові чорноземні та каштанові. Малопридатні для них важкі глинисті грунти, які міцно утримують вологу й погано прогріваються.

Кормовий кавун порівняно зі столовим менш вибагливий до умов проростання.

В Україні районовано більше 30 сортів столового кавуна, які істотно різняться між собою тривалістю вегетаційного періоду та іншими господарсько-біологічними ознаками. Найпоширенішими є: Арсенал, Астрахан F1, Велес, Галактика, Загадочний, Мандрівник F1, Ме- ланія F1, Нано, Шарм та ін.

Технологія вирощування. В польових сівозмінах кращими попередниками для кавунів є озимі зернові, культури, зернобобові суміші, багаторічні трави. Для розміщення кавунів та інших баштанних культур непридатні поля, на яких у посівах попередніх сівозмінних культур застосовували гербіциди.

Основний обробіток грунту під кавуни залежить від попередника. Після озимих проводять лущення стерні на 8-10 см. Ділянки, засмічені багаторічними й коренепаростковими бур'янами (осот, молочай, гірчак), з появою їх розетки повторно лущать на глибину 10-12 см. Наступну зяблеву оранку проводять через 20-25 днів після лущення плугом з передплужником на глибину 27-35 см. Рано навесні поле боронують у два сліди, потім культивують на глибину 14-16 см з одночасним боронуванням. Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. В роки з посушливою весною і при відсутності бур'янів на легких за механічним складом грунтах першу культивацію можна замінити боронуванням у два сліди.

Добрива значно підвищують урожайність кавунів та інших баштанних культур. Під зяблеву оранку рекомендується вносити органічні добріша (гній, перегній-сипець) 25-30 т/га. На каштанових і чорноземних ґрунтах під баштанні вносять азотно-фосфорні добрива, а на супіщаних, крім того, й калійні N60-90P90-135K60. Хороший ефект дає внесення добрив у рядки під час сівби: гранульованої аміачної селітри – 0,2, гранульованого суперфосфату – 0,4 і калійної солі – 0,2 ц/га.

Готувати насіння починають за 1-2 місяці до сівби: протруюють препаратом ТМТД.

Для стимуляції насіння до активних фізіологічних процесів його прогрівають на стелажах при температурі 50°С протягом двох годин; прогрівають на сонці протягом 7-10 днів, замочують у воді кімнатної температури (22-25°С) до повного набухання і накльовування, замочують у розчинах мікроелементів тощо. Слід зважати на те, що насіння, яке піддавали тій чи іншій обробці, треба швидко висіяти у вологий і теплий грунт, інакше воно може загинути швидше, ніж необроблене насіння.

Для знищення бур'янів перед висіванням кавунів та інших баштанних вносять у ґрунт гербіциди. Гербіциди заробляють у грунт боронами в два сліди. Сіяти кавуни можна починати не раніше як через ΙΟΙ 2 днів після внесення гербіцидів, інакше можлива гіпертрофія проростків баштанних і подальше відставання рослин у рості й розвитку.

Сіють кавуни, коли встановиться середньодобова температура 12-15°С і мине небезпека похолодання. Використовують для цього зернові або інші сівалки. Схема висіву 1,4-2,1×0,7-1,4 м, залежно від скоростиглості сорту. Норма висіву 4-5 кг/га (4-5 схожих насінин на 1 м рядка), глибина загортання 5-6 см.

Догляд за посівами кавунів починають з досходового боронування легкими або середніми боронами. Боронування впоперек рядків доцільно провести і після з'явлення сходів баштанних. Коли на рослинах розвинеться 5-6 листків, їх проривають. Протягом вегетації посіви обробляють культиваторами (при потребі), закінчуючи цей обробіток на початку інтенсивного росту огудини.

Заслуговують на увагу заходи, які прискорюють достигання кавунів: замочування насіння в янтарній кислоті чи у воді, прищипування пагонів, внесення у грунт підвищених доз фосфорних добрив, застосування плівкового укриття тунельного типу в поєднанні з розсадним і безрозсадним способами вирощування. Вирощування розсадою дає змогу одержати достиглі плоди на 12-18 днів раніше, ніж при сівбі насіння безпосередньо у відкритий грунт, і водночас підвищує врожай. В дослідженнях на півдні України приріст урожаю при розсадному способі вирощування Становив 50-65 %.

Важливим заходом підвищення врожайності кавунів, як і інших баштанних культур, є поливи. Найвищі врожаї одержують, коли поливами підтримують передполивний поріг вологості ґрунту на рівні 75- 80% НВ. Найефективніші поливи у період до зав'язування плодів.

Збирають кавуни у період повного достигання. Зривають з плодоніжками, щоб плоди краще зберігалися. Масовий збір плодів рекомендується проводити валкоутворювачами УПВ-8 або косинцями, що змонтовані на тракторах. Зберігають плоди в буртах, перекладаючи соломою, або в сухих приміщеннях, які перед завантаженням знезаражують і провітрюють. Найкраще зберігаються кавуни при температурі 1-3°С. Кормові кавуни за належних умов зберігання не втрачають своїх кормових якостей до січня-люгого.

Агротехніка столових і кормових кавунів аналогічна.