Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

*Примітка: у чисельнику – за існуючої оплати праці, в знаменнику – за перспективної оплати праці (еквівалент 5 у.о. за 1 люд.-год.)

Проте у зв'язку з істотним зниженням урожайності й недобором продукції маса прибутку зменшилася на 0,4 тис. грн./га, або на 8 %, порівняно з українською індустріальною технологією. Тобто індустріальні технології поряд із високою врожайністю забезпечують одержання максимальної маси прибутку – 4,9 тис. грн./га при рівні рентабельності виробництва 126% (табл. 56).

Суттєвим недоліком екстенсивної, а також інтегрованої технологій є їх висока насиченість ручною працею, що в перспективі неминуче призведе до різкого зниження економічних показників виробництва цукрового буряку. За розрахунками Інституту цукрових буряків, у перспективі з наближенням ціни робочої сили до західноєвропейських стандартів (не менше 5 у.о. за 1 люд.-год.) при вирощуванні цукрового буряку за екстенсивною технологією виробничі витрати і собівартість продукції зростуть у 12 разів, у зв'язку з чим виробництво виявиться збитковим. Збільшення виробничих витрат та підвищення собівартості продукції (більш як у 1,5 разу) при вирощуванні цукрового буряку за інтегрованою технологією в майбутньому зумовить зменшення маси прибутку в два, зниження рівня рентабельності – у 3,5 разу. Показники ж економічної ефективності при вирощуванні цукрового буряку за індустріальними технологіями залишаються на досить високому рівні: маса прибутку – 3,9-4,2 тис. грн./га, рівень рентабельності – 83-91 %.

Отже, переваги мають індустріальні інтенсивні технології, які можливі для великих, економічно спроможних формувань із достатнім забезпеченням енергетичними, матеріальними, технічними та фінансовими ресурсами, що досягли високої культури землеробства, мають висококваліфіковані кадри. Інтегровані (проміжні) технології найдоцільніші більшості агроформувань з обмеженими енергетичними, матеріальними, фінансовими ресурсами і наявністю трудових ресурсів з навантаженням до 1,0-1,5 га на одного працівника. Екстенсивні технології, як виняток, можливі для застосування в перехідний період для дрібнотоварних виробників із незначною площею землеволодіння, дефіцитом коштів та засобів виробництва, при навантаженні до 0,5 га на одного працівника. У перспективі із зростанням продуктивних сил, культури землеробства, оплати праці домінуючими технологіями в буряківництві неминуче стануть індустріальні, інтенсивні технології.