Зупинення провадження у цивільній справі
Зупинення провадження у справі - це процесуальна дія суду про перенесення розгляду справи на невизначений строк за наявності чітко передбачених законом підстав, які перешкоджають розгляду справи.
Зупинення провадження у справі поділяють на обов'язкове (суд зобов'язаний зупинити провадження у передбачених законом випадках) та факультативне (суду надається право зупинити провадження по справі у разі клопотання особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи).
Підставами для обов'язкового зупинення провадження у справі є:
- 1) смерть або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Провадження у цьому випадку зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника особи, яка померла або оголошена померлою;
- 2) злиття, приєднання, поділ, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі. Провадження зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника юридичної особи;
- 3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Провадження зупиняється до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
- 4) неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Ця підстава застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. При неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, підставою для зупинення провадження у цивільній справі може бути лише наявність кримінальної справи на розгляді в суді. Провадження зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Разом з тим підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі. Окрім цього Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що суд може зупинити провадження у зв'язку із відкриттям Конституційним Судом України провадження за зверненням відповідно до ст. 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" про офіційне тлумачення положень Конституції України чи закону, що мають застосовуватися при вирішенні справи, яка перебуває у провадженні суду (п. 33 постанови ПВСУ від 12.06.2009 р.№2);
- 5) призначення або заміна законного представника у випадках, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 43 ЦПК України. Провадження у цьому випадку зупиняється до залучення до участі у справі законного представника;
- 6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Провадження за таким умов зупиняється до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги;
- 7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, внаслідок чого провадження у справі зупиняється до закінчення визначеного судом строку, який не може перевищувати шести місяців.
Факультативними підставами для зупинення провадження у справі є: 1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;
- 2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;
- 3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;
- 4) розшук відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
- 5) призначення судом експертизи;
- 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів.
Зупиняючи провадження у зв'язку із захворюванням сторони, перебуванням її у службовому відряджені чи призначенням судом експертизи, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту ст. 157 ЦПК України провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що зазначена відсутність сторони або проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ. Суд не зупиняє провадження у випадках, установлених п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника, не застосовується до випадків, коли суд викликає позивача або відповідача для особистих пояснень.
Зважаючи на те, що строки зупинення провадження у справі пов'язані з певними обставинами, які мають тимчасовий характер, після усунення цих обставин суд зобов'язаний відновити провадження у справі. Тому суду при постановленні ухвали про зупинення провадження слід роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх процесуальний обов'язок інформувати суд про усунення обставин, що викликали його зупинення. Відповідно до ст. 204 ЦПК України провадження у справі може бути відновлено не лише за заявою особи, яка бере участь у справі, але з ініціативи суду. У зв'язку з цим Пленум Верховного Суду України покладає обов'язок періодично перевіряти, чи не усунені ці обставини, що викликали зупинення провадження у справі (п. 34 постанови ПВСУ від 12.06.2009 р. № 2).
Час, який минув з моменту зупинення провадження у справі і до його відновлення, не включається до строку розгляду справи, і перебіг процесуальних строків продовжується після відновлення провадження у справі.