Поняття та класифікація надзвичайних ситуацій
Поняття та класифікація надзвичайних ситуацій
Надзвичайна ситуація (НС) – це спричинена джерелом небезпеки ситуація, за якої на певній території, акваторії чи господарському об’єкті порушуються нормальні умови життя та діяльності людей, виникає загроза їх життю чи здоров’ю, завдається шкода об’єктам економіки, особистому майну та природному довкіллю.
Надзвичайна ситуація залежно від джерела небезпеки може бути: натурогенна (природна), техногенна, біо-соціогенна (соціально-політична), військова; від масштабу: глобальна, національна (загальнодержавна), регіональна, місцева, локальна (об’ єктова).
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру;
НС природного характеру;
НС соціально-політичного характеру;
НС воєнного характеру, пов’язані із забрудненням та наслідками застосування зброї масового знищення, або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій, значне пошкодження природного довкілля, тощо.
У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи чинників:
Територіальне поширення;
Розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат (загальні ознаки НС).
Економічні збитки від НС – оцінені відповідним чином втрати, спричинені цією ситуацією;
Класифікаційні ознаки НС.
Класифікаційна ознака НС—технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної.
Джерелами НС бувають як невідворотні сили природи (землетруси, повені, виверження вулканів, епідемії, захворювання) так і антропогенні чинники, пов’ язані із сучасними рівнями розвитку промисловості, концентрацією енергетичних речовин, подальшим освоєнням природних ресурсів.
Окремим джрелом НС сьогодні виступають напруження в соціально-політичній сфері ( міжетнічні конфлікти, релігійні протистояння, територіальні претензії, тероризм, політична боритьба за владу, вплив зарубіжної культури на національному, недостатність чи відсутність інформації).
Отже джерело небезпеки є аномальне природне явище, небезпечна подія техногенного походження, поширення інфекційних хвороб людей, сільськогосподарських тварин, рослин, а також застосування сучасних уражаючих засобів, зміна соціально-політичних відносин у суспільстві, внаслідок чого склалася чи може виникнути надзвичайна ситуація.
Надзвичайні ситуації класифікуються так:
НС техногенного характеру :
Транспортні аварії (катастрофи);
Пожежі, вибухи;
Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР на об’єктах економіки (крім транспортних);
Наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин;
Аварії з викидом (зарозою викидів) радіоативних речовин (крім аварій на транспорті);
Раптове руйнування споруд;
Аварії на електроенергетичних системах;
Аварії на системах життєзабезпечення;
Аварії систем зв’язку та телекомунікації;
Аварії на очисних спорудах;
Гідродинамічні аварії.
Надзвичайні ситуації природного характеру:
Геологічні;
Метеорологічні;
Гідрологічні (морські);
Гідрологічні (прісноводні);
Пожежі в природних екосистемах;
Інфекційна захворюваність людей;
Отруєння.
Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;
Масова загибель диких тварин;
Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру:
Збройні напади, захоплення і утримання важливих об’єктів або реальна загроза вчинення таких акцій;
Замах на керівників держави танародних депутатів;
Встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, жилому сеторі , на транспорті, тощо.Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, за кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.
Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю в та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина — життєве середовище» (далі — «Л — ЖС»), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії ем «Л — ЖО, можна говорити про:
індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;
надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли загроза їх виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сім’ї , виробничої бригади, пасажирів одного купе тощо;
надзвичайні ситуації рівня колективу;
надзвичайні ситуації рівня макроколективу;
надзвичайні ситуації для жителів міста, району;
надзвичайні ситуації для населення області;
надзвичайні ситуації для населення країни;
надзвичайні ситуації для жителів континенту;
надзвичайні ситуації для всього людства.
Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій надзвичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіальй принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на локальні, об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континента-льні та глобальні (загальнопланетарні).
Локальні надзвичайні ситуації відповідають рівню системи «Л — ЖС» з однією особою та мікроколективом; ^об'єктові — системам з рівнем колектив, макроколектив; ^місцеві — системам, в які входить населення міста або району; ^регіональні — області; *загальнодержавні — населення країни і так далі.
Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зрос-тання кількості надзвичайних ситуащй, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку еконо-міки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залу-чати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконав-чої влади і управління всіх рівнів.
15 липня 1998 р. Постановою. Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій». Згідно цього положення залежно від територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збит-ків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзви-чайних ситуацій.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуа-ція, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Рес-публіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним пе-ренесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Авто-номної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст об-ласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Се-вастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технині ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповід-ного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не вхо-дять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.
Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта а бо його санітарно-захисної зони. Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти теорією виникнення катастроф.
Надзвичайна ситуація (НС) – це спричинена джерелом небезпеки ситуація, за якої на певній території, акваторії чи господарському об’єкті порушуються нормальні умови життя та діяльності людей, виникає загроза їх життю чи здоров’ю, завдається шкода об’єктам економіки, особистому майну та природному довкіллю.
Надзвичайна ситуація залежно від джерела небезпеки може бути: натурогенна (природна), техногенна, біо-соціогенна (соціально-політична), військова; від масштабу: глобальна, національна (загальнодержавна), регіональна, місцева, локальна (об’ єктова).
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру;
НС природного характеру;
НС соціально-політичного характеру;
НС воєнного характеру, пов’язані із забрудненням та наслідками застосування зброї масового знищення, або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій, значне пошкодження природного довкілля, тощо.
У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи чинників:
Територіальне поширення;
Розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат (загальні ознаки НС).
Економічні збитки від НС – оцінені відповідним чином втрати, спричинені цією ситуацією;
Класифікаційні ознаки НС.
Класифікаційна ознака НС—технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної.
Джерелами НС бувають як невідворотні сили природи (землетруси, повені, виверження вулканів, епідемії, захворювання) так і антропогенні чинники, пов’ язані із сучасними рівнями розвитку промисловості, концентрацією енергетичних речовин, подальшим освоєнням природних ресурсів.
Окремим джрелом НС сьогодні виступають напруження в соціально-політичній сфері ( міжетнічні конфлікти, релігійні протистояння, територіальні претензії, тероризм, політична боритьба за владу, вплив зарубіжної культури на національному, недостатність чи відсутність інформації).
Отже джерело небезпеки є аномальне природне явище, небезпечна подія техногенного походження, поширення інфекційних хвороб людей, сільськогосподарських тварин, рослин, а також застосування сучасних уражаючих засобів, зміна соціально-політичних відносин у суспільстві, внаслідок чого склалася чи може виникнути надзвичайна ситуація.
Надзвичайні ситуації класифікуються так:
НС техногенного характеру :
Транспортні аварії (катастрофи);
Пожежі, вибухи;
Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР на об’єктах економіки (крім транспортних);
Наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин;
Аварії з викидом (зарозою викидів) радіоативних речовин (крім аварій на транспорті);
Раптове руйнування споруд;
Аварії на електроенергетичних системах;
Аварії на системах життєзабезпечення;
Аварії систем зв’язку та телекомунікації;
Аварії на очисних спорудах;
Гідродинамічні аварії.
Надзвичайні ситуації природного характеру:
Геологічні;
Метеорологічні;
Гідрологічні (морські);
Гідрологічні (прісноводні);
Пожежі в природних екосистемах;
Інфекційна захворюваність людей;
Отруєння.
Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;
Масова загибель диких тварин;
Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру:
Збройні напади, захоплення і утримання важливих об’єктів або реальна загроза вчинення таких акцій;
Замах на керівників держави танародних депутатів;
Встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, жилому сеторі , на транспорті, тощо.Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, за кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.
Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю в та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина — життєве середовище» (далі — «Л — ЖС»), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії ем «Л — ЖО, можна говорити про:
індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;
надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли загроза їх виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сім’ї , виробничої бригади, пасажирів одного купе тощо;
надзвичайні ситуації рівня колективу;
надзвичайні ситуації рівня макроколективу;
надзвичайні ситуації для жителів міста, району;
надзвичайні ситуації для населення області;
надзвичайні ситуації для населення країни;
надзвичайні ситуації для жителів континенту;
надзвичайні ситуації для всього людства.
Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій надзвичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіальй принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на локальні, об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континента-льні та глобальні (загальнопланетарні).
Локальні надзвичайні ситуації відповідають рівню системи «Л — ЖС» з однією особою та мікроколективом; ^об'єктові — системам з рівнем колектив, макроколектив; ^місцеві — системам, в які входить населення міста або району; ^регіональні — області; *загальнодержавні — населення країни і так далі.
Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зрос-тання кількості надзвичайних ситуащй, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку еконо-міки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залу-чати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконав-чої влади і управління всіх рівнів.
15 липня 1998 р. Постановою. Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій». Згідно цього положення залежно від територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збит-ків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзви-чайних ситуацій.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуа-ція, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Рес-публіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним пе-ренесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Авто-номної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст об-ласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Се-вастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технині ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповід-ного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не вхо-дять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.
Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта а бо його санітарно-захисної зони. Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти теорією виникнення катастроф.
