Система державного регулювання бухгалтерського обліку в Україні
Тема роботи: Система державного регулювання бухгалтерського обліку в Україні.
ЗМІСТ
вступ
Реформа системи бухгалтерського обліку піддана впливові об'єктивних факторів і обставин, характерних для перехідного періоду розвитку економіки країни. Істотним об'єктивним фактором, що впливає на процес реформування бухгалтерського обліку, є його адміністративний характер: високий ступінь державної регламентації бухгалтерського обліку, а також виконання функції забезпечення постійно мінливих фіскальних інтересів держави.
Одна з основних задач процесу реформування - створення системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає вимогам користувачів фінансової інформації в ринковій економіці і являє собою результат взаємодії інститутів ринкової економіки по розробці і встановленню правил ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.
Крім того, система нормативного регулювання перехідної економіки повинна являти собою якийсь компроміс між системою регулювання, адекватної вже сформованим, цивілізованим ринковим відносинам, для яких характерний високий рівень професіоналізму бухгалтерського і фінансового персоналу, здатного до прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, що постійно міняються господарських умовах виходячи з основних принципів, сформульованих законодавством, що бере на себе відповідальність за прийняті рішення, і системою регулювання, суть якої полягала у твердій тотальній регламентації і наявності докладного інструктивного матеріалу.
1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Законом передбачено:
1)
державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності;
2)
застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать міжнародним стандартам;
3)
розробка галузевими міністерствами та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосування національних Г1(С)БО відповідно до галузевих особливостей;
4)
напрямки діяльності" Методологічної ради з бухгалтерського обліку тощо.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:
· створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
· удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.
Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.
Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є наступною: перший рівень (основа) - загальні положення Закону; другий рівень - Стандарти і План рахунків, що базуються на Законі, затверджені Мінфіном і зареєстровані в Мінюсті; третій рівень — накази та листи Мінфіну, що роз'яснюють, як застосовувати кожний Стандарт в тій чи іншій конкретній ситуації.
2. Методологічна рада з бухгалтерського обліку
1. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:
· організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
· удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;
· методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;
· розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.
2. Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.
3. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються Міністром фінансів України.
Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:
· організації розробки та розгляду проектів національних П(С)БО, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
· удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;
· методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;
· розробки рекомендацій щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.
3. державне регулювання діяльності підприємств.
Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство:
· самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку;
· визначає облікову політику підприємства;
· має право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення реєстрації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який керує підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Керівник не може делегувати свою відповідальність будь-кому іншому, за винятком випадків, коли він більше місяця самостійно не може виконувати свої обов'язки через хворобу, відпустку, тривале відрядження, ділову поїздку тощо. На період відсутності вся відповідальність покладається на його заступника, що має право першого підпису, незалежно від того, було це відображено в спеціальному акті чи ні.
Відповідно до Закону бухгалтерський облік може вестись і стороннім спеціалістом, але такий спеціаліст обов'язково повинен бути зареєстрований як підприємець.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:
· забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
· організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
· бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжками і псуванням активів підприємства;
· забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Бухгалтерський облік ґрунтується на первинній інформації. Законом передбачено, що власник підприємства несе відповідальність за організацію обліку на підприємстві таким чином, щоб всі господарські операції, які відбуваються в межах комерційної, господарсько-фінансової діяльності підприємства, були задокументовані.
Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення на паперових або машинних носіях. Для контролю та впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи, в яких повинні бути зазначені обов'язкові реквізити.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом їх подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів за кожною іноземною валютою окремо.
Регістри бухгалтерського обліку, як і первинні документи, повинні мати: назву, інформацію про період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Підприємство повинно вживати всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечення їх належного зберігання протягом встановленого строку.
Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятих у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів фінансово-господарського контролю зняти копії документів, що вилучаються. В цьому випадку на такі документи повинен бути складений реєстр у порядку, встановленому законодавством.
4. Система заходів, спрямованих на вдосконалення управління.
На сучасному етапі розвитку суспільства, при переході до ринкових відносин, великого значення набуває система заходів, спрямованих на вдосконалення управління.
Питання керування обліком перебувають у віданні вищих органів державної влади та органів державного управління. Організація єдиної системи господарського обліку перебуває у віданні Кабінету Міністрів України.
Основним керівним органом обліку в Україні є Державний комітет статистики України, на який покладено загальне керівництво господарським обліком та статистикою. Він розробляє та вдосконалює систему взаємозв'язаних показників синтетичного характеру, у розрізі яких провадять облік в Україні. Комітет статистики встановлює єдину методологію розрахунку показників, уніфікує форми звітності, здійснює заходи щодо централізації обліку та звітності в Україні, розробляє та затверджує єдині форми первинного обліку, здійснює загальне керівництво питаннями первинного обліку в галузях економіки України.
Другим керівним органом обліку є Міністерство фінансів України. У його складі є управління методології бухгалтерського обліку та звітності. Міністерство фінансів України здійснює методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю. Воно керує розробкою типових планів рахунків бухгалтерського обліку. Ці два органи погоджують між собою усі методичні питання, що стосуються бухгалтерського обліку.
Безпосередньо на підприємствах, в організаціях та установах організацію бухгалтерського обліку за Законами України покладено на власників (керівників) цих підприємств. Вони відповідають за його організацію.
В окремих сферах економіки України — Національний банк, бюджетні організації — управління бухгалтерським обліком здійснюється відповідними управліннями, які є структурними підрозділам» цих організацій — Національного банку та Міністерства фінансів.
З окремих питань обліку податкових елементів управління обліком здійснює Податкова адміністрація України; митних питань — Митний комітет; цінних паперів — Комітет з цінних паперів.
ВИСНОВОК
У цій роботі говорилося про державне регулювання бухгалтерського обліку на Україні.
Таким чином, система нормативного регулювання бухгалтерського обліку - це самонастроювальна система, принципи побудови якої дозволяли б їй, по-перше, органічно удосконалюватися з розвитком економічних відносин у країні, по-друге, забезпечувати інтереси і потреби в достовірній фінансовій інформації різних груп користувачів.
Які би гарні правила не утримувалися в нових положеннях по бухгалтерському положенню й іншим документам, які б прекрасні коментарі не друкувалися в існуючих виданнях, без активної позиції самих бухгалтерів і інших фахівців, зв'язаних з ними, бухгалтерський облік у країні не буде розвиватися. Це можна робити шляхом участ
Список літератури.
1. И.Е. Глушков Бухгалтерский учет на современном предприятии. Новосибирск, фирма “ЭКОР”, 1995.
2. С.А. Николаева Нормативное регулирование бухгалтерского учета // Бухгалтерский учет № 2, 2000 год.
3. В.Н. Пантелеев Кто может сегодня руководить бухгалтерским учетом в стране. // Бухгалтерский учет № 3 2000г.
4. Л.В. Сотникова Новые формы бухгалтерской отчетности // Бухгалтерский учет № 8 2000 год
5. А.С. Бакаев Программа реформирования бухгалтерского учета: проблемы ее выполнения.// Бухгалтерский учет № 8 1999 год.
6. Л.М. Пятов Как работать бухгалтеру в условиях противоречий в законодательстве // Бухгалтерский учет. – 1999. -№ 7.
7. С.А Николаева “Управленческий учет: проблемы адаптации к российской теории и практике”. /Бухгалтерский учет № 1,1996 год.
8. Положение о бухгалтерском учете и отчетности в Российской Федерации.
9. Новые нормативные документы по бухгалтерскому учету и отчетности / Составитель Кондраков Н.П. – М.: “Дело лтд.”, 1995
10. В.А. Терехова Международные стандарты бухгалтерского учета в российской практике, М.: “Перспектива”, 1999.
ЗМІСТ
вступ
Реформа системи бухгалтерського обліку піддана впливові об'єктивних факторів і обставин, характерних для перехідного періоду розвитку економіки країни. Істотним об'єктивним фактором, що впливає на процес реформування бухгалтерського обліку, є його адміністративний характер: високий ступінь державної регламентації бухгалтерського обліку, а також виконання функції забезпечення постійно мінливих фіскальних інтересів держави.
Одна з основних задач процесу реформування - створення системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає вимогам користувачів фінансової інформації в ринковій економіці і являє собою результат взаємодії інститутів ринкової економіки по розробці і встановленню правил ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.
Крім того, система нормативного регулювання перехідної економіки повинна являти собою якийсь компроміс між системою регулювання, адекватної вже сформованим, цивілізованим ринковим відносинам, для яких характерний високий рівень професіоналізму бухгалтерського і фінансового персоналу, здатного до прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, що постійно міняються господарських умовах виходячи з основних принципів, сформульованих законодавством, що бере на себе відповідальність за прийняті рішення, і системою регулювання, суть якої полягала у твердій тотальній регламентації і наявності докладного інструктивного матеріалу.
1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Законом передбачено:
1)
державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності;
2)
застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать міжнародним стандартам;
3)
розробка галузевими міністерствами та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосування національних Г1(С)БО відповідно до галузевих особливостей;
4)
напрямки діяльності" Методологічної ради з бухгалтерського обліку тощо.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:
· створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
· удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.
Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.
Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є наступною: перший рівень (основа) - загальні положення Закону; другий рівень - Стандарти і План рахунків, що базуються на Законі, затверджені Мінфіном і зареєстровані в Мінюсті; третій рівень — накази та листи Мінфіну, що роз'яснюють, як застосовувати кожний Стандарт в тій чи іншій конкретній ситуації.
2. Методологічна рада з бухгалтерського обліку
1. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:
· організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
· удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;
· методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;
· розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.
2. Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.
3. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються Міністром фінансів України.
Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:
· організації розробки та розгляду проектів національних П(С)БО, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
· удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;
· методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;
· розробки рекомендацій щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.
3. державне регулювання діяльності підприємств.
Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство:
· самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку;
· визначає облікову політику підприємства;
· має право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення реєстрації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який керує підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Керівник не може делегувати свою відповідальність будь-кому іншому, за винятком випадків, коли він більше місяця самостійно не може виконувати свої обов'язки через хворобу, відпустку, тривале відрядження, ділову поїздку тощо. На період відсутності вся відповідальність покладається на його заступника, що має право першого підпису, незалежно від того, було це відображено в спеціальному акті чи ні.
Відповідно до Закону бухгалтерський облік може вестись і стороннім спеціалістом, але такий спеціаліст обов'язково повинен бути зареєстрований як підприємець.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:
· забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
· організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
· бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжками і псуванням активів підприємства;
· забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Бухгалтерський облік ґрунтується на первинній інформації. Законом передбачено, що власник підприємства несе відповідальність за організацію обліку на підприємстві таким чином, щоб всі господарські операції, які відбуваються в межах комерційної, господарсько-фінансової діяльності підприємства, були задокументовані.
Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення на паперових або машинних носіях. Для контролю та впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи, в яких повинні бути зазначені обов'язкові реквізити.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом їх подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів за кожною іноземною валютою окремо.
Регістри бухгалтерського обліку, як і первинні документи, повинні мати: назву, інформацію про період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Підприємство повинно вживати всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечення їх належного зберігання протягом встановленого строку.
Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятих у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів фінансово-господарського контролю зняти копії документів, що вилучаються. В цьому випадку на такі документи повинен бути складений реєстр у порядку, встановленому законодавством.
4. Система заходів, спрямованих на вдосконалення управління.
На сучасному етапі розвитку суспільства, при переході до ринкових відносин, великого значення набуває система заходів, спрямованих на вдосконалення управління.
Питання керування обліком перебувають у віданні вищих органів державної влади та органів державного управління. Організація єдиної системи господарського обліку перебуває у віданні Кабінету Міністрів України.
Основним керівним органом обліку в Україні є Державний комітет статистики України, на який покладено загальне керівництво господарським обліком та статистикою. Він розробляє та вдосконалює систему взаємозв'язаних показників синтетичного характеру, у розрізі яких провадять облік в Україні. Комітет статистики встановлює єдину методологію розрахунку показників, уніфікує форми звітності, здійснює заходи щодо централізації обліку та звітності в Україні, розробляє та затверджує єдині форми первинного обліку, здійснює загальне керівництво питаннями первинного обліку в галузях економіки України.
Другим керівним органом обліку є Міністерство фінансів України. У його складі є управління методології бухгалтерського обліку та звітності. Міністерство фінансів України здійснює методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю. Воно керує розробкою типових планів рахунків бухгалтерського обліку. Ці два органи погоджують між собою усі методичні питання, що стосуються бухгалтерського обліку.
Безпосередньо на підприємствах, в організаціях та установах організацію бухгалтерського обліку за Законами України покладено на власників (керівників) цих підприємств. Вони відповідають за його організацію.
В окремих сферах економіки України — Національний банк, бюджетні організації — управління бухгалтерським обліком здійснюється відповідними управліннями, які є структурними підрозділам» цих організацій — Національного банку та Міністерства фінансів.
З окремих питань обліку податкових елементів управління обліком здійснює Податкова адміністрація України; митних питань — Митний комітет; цінних паперів — Комітет з цінних паперів.
ВИСНОВОК
У цій роботі говорилося про державне регулювання бухгалтерського обліку на Україні.
Таким чином, система нормативного регулювання бухгалтерського обліку - це самонастроювальна система, принципи побудови якої дозволяли б їй, по-перше, органічно удосконалюватися з розвитком економічних відносин у країні, по-друге, забезпечувати інтереси і потреби в достовірній фінансовій інформації різних груп користувачів.
Які би гарні правила не утримувалися в нових положеннях по бухгалтерському положенню й іншим документам, які б прекрасні коментарі не друкувалися в існуючих виданнях, без активної позиції самих бухгалтерів і інших фахівців, зв'язаних з ними, бухгалтерський облік у країні не буде розвиватися. Це можна робити шляхом участ
Список літератури.
1. И.Е. Глушков Бухгалтерский учет на современном предприятии. Новосибирск, фирма “ЭКОР”, 1995.
2. С.А. Николаева Нормативное регулирование бухгалтерского учета // Бухгалтерский учет № 2, 2000 год.
3. В.Н. Пантелеев Кто может сегодня руководить бухгалтерским учетом в стране. // Бухгалтерский учет № 3 2000г.
4. Л.В. Сотникова Новые формы бухгалтерской отчетности // Бухгалтерский учет № 8 2000 год
5. А.С. Бакаев Программа реформирования бухгалтерского учета: проблемы ее выполнения.// Бухгалтерский учет № 8 1999 год.
6. Л.М. Пятов Как работать бухгалтеру в условиях противоречий в законодательстве // Бухгалтерский учет. – 1999. -№ 7.
7. С.А Николаева “Управленческий учет: проблемы адаптации к российской теории и практике”. /Бухгалтерский учет № 1,1996 год.
8. Положение о бухгалтерском учете и отчетности в Российской Федерации.
9. Новые нормативные документы по бухгалтерскому учету и отчетности / Составитель Кондраков Н.П. – М.: “Дело лтд.”, 1995
10. В.А. Терехова Международные стандарты бухгалтерского учета в российской практике, М.: “Перспектива”, 1999.
