ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З ЧОРНОЩИРОМ НЕТРЕБОЛИСТИМ ТА ІНШИМИ БУР'ЯНАМИ НА НЕОБРОБЛЮВАНИХ ЗЕМЛЯХ ГОСПОДАРСТВ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАНЖОС Світлана Борисівна
УДК 632.9.582:998 (477.5)
ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З ЧОРНОЩИРОМ НЕТРЕБОЛИСТИМ ТА ІНШИМИ БУР'ЯНАМИ НА НЕОБРОБЛЮВАНИХ ЗЕМЛЯХ ГОСПОДАРСТВ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.01 - загальне землеробство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Дніпропетровськ - 2002
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Полтавській державній аграрній академії на кафедрі землеробства та агрохімії протягом 1998 –2000 рр., Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник МАТЮХА Леонід Панасович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії боротьби з бур'янами
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЗУЗА Володимир Серафимович, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, провідний науковий співробітник сектору технологій захисту рослин лабораторії рослинництва
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ШЕВЧЕНКО Михайло Семенович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач відділу координації і планування НДР
Провідна установа: Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України, кафедра загального землеробства
Захист відбудеться " 1 " березня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.804.02 при Дніпропетровському аграрному університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25, корпус 1, конференцзал (ауд. 342).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25
.
Автореферат розісланий " 29 " січня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, професор ____________________ Чабан І. П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Більшість бур’янів на території лівобережного Лісостепу України належать до так званої аборигенної флори. Але серед них є багато й адвентивних, тобто поширених за межами природного ареалу видів.
Занос і експансія таких бур’янів – важливі процеси, які необхідно постійно контролювати, щоб уникнути загрози біологічного забруднення довкілля країни. Адвентивні види бур'янів можуть стати причиною порушення екосистем, що в свою чергу, викликає серйозні проблеми в галузях економіки, охорони довкілля, здоров’я людей тощо.
Проблемі адвентивних бур’янів у сучасному землеробстві приділяється, на жаль, недостатня увага. Одним із них є чорнощир нетреболистий (Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen) – типова бур’янова адвентивна рослина, яка походить з Північної Америки. На сьогодні вона засмічує майже всю територію України і часто домінує в рудеральних фітоценозах: на узбіччях шляхів, вулицях, пасовищах, вигонах, краях лісосмуг, територіях ферм, гноєсховищ, будівництв та інших порушених землях. Недостатньо ефективна боротьба з цим та іншими бур'янами в місцях первинного їх поширення обумовлює в останні роки зростання засміченості посівів провідних сільськогосподарських культур чорнощиром.
Поряд з цим чорнощир нетреболистий – дуже небезпечна для здоров’я людей рослина. Під час цвітіння вона утворює багато пилку, вдихання якого викликає тяжкі захворювання на поліноз (алергія, астма тощо). Домішки бур’яну до сіна спричиняють шлункові захворювання худоби. Тому обґрунтування економічно ефективної й екологічно безпечної системи боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях різного призначення є актуальним завданням вітчизняного землеробства. Успішне вирішення його буде сприяти покращенню фітосанітарного стану довкілля й підвищенню продуктивності ріллі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі проводились згідно плану наукових досліджень Полтавської державної аграрної академії за темою“Розробка та впровадження ресурсозберігаючих, відповідаючих вимогам охорони праці і екологічної безпеки, технологій виробництва продукції рослинництва”(номер державної реєстрації 0198U007124).
Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи було обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України. Для реалізації цієї мети передбачалось вирішити наступні завдання:
- з'ясувати особливості розповсюдження чорнощиру нетреболистого на необроблюваних землях господарств;
- встановити ефективність механічних, хімічних і комплексних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях різного призначення;
- створити культурні фітоценози із багаторічних трав на осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів;
- провести розрахунки еколого–економічної ефективності розроблених заходів боротьби з бур’янами на необроблюваних землях.
Об’єкт дослідження. Поширення та шкодочинність чорнощиру нетреболистого на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу .
Предмет дослідження. Адвентивний бур’ян-алерген чорнощир нетреболистий та нові методи регулювання фітоценозами бур'янів на необроблюваних землях за допомогою механічних, хімічних, інтегрованих і фітоценотичних заходів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети користувалися польовим і лабораторним методами. В умовах господарств вивчали вплив механічних, хімічних, інтегрованих та фітоценотичних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на засміченість необроблюваних земель різного призначення. Лабораторними методами (фізичними, фізико-хімічними, хімічними) досліджували зразки ґрунту, органічних добрив (гною) і рослин.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України вперше встановлено закономірності формування фітоценозів бур'янів на необроблюваних землях різного призначення. Проведено функціональну класифікацію цих земель в умовах господарств за санітарно-гігієнічними вимогами, на основі яких обґрунтовано заходи контролювання чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів у первинних осередках поширення, розкрито механізми економічної оптимізації боротьби з ними, екологічним станом довкілля та соціальними наслідками.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень обґрунтовані заходи інтегрованої боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях лівобережного Лісостепу шляхом залуження трикомпонентною травосумішкою багаторічних трав; використання бакової сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою; дискування, скошування тощо. Регламентоване впровадження їх у агропромислове виробництво забезпечить покращення фітосанітарного стану довкілля і попередить масові захворювання людей на алергію, підвищить культуру і продуктивність вітчизняного землеробства.
Особистий внесок здобувача полягає в проведенні польових та лабораторних досліджень, опрацюванні і аналізі одержаних при цьому експериментальних даних, узагальненні їх у наукових статтях, проведенні статистичного аналізу одержаних результатів, розрахунках еколого-економічної ефективності, а також перевірці головних результатів досліджень у виробничих умовах, рекомендацій виробництву.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та розробки дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Полтавської державної аграрної академії (1997-2001 рр.), а також практичних семінарах керівників і спеціалістів господарств Полтавщини, на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (Полтава, 1999), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Людина та навколишнє середовище”(Полтава, 2000), науково-теоретичних конференціях з агроекології (Дніпропетровськ, 1998) та Українського товариства гербологів (Київ, 2000), на 12–й Міжнародній науковій конференції “Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії” (Полтава, 2000).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових робіт. Із них статей у фахових виданнях – 5 (3 одноосібні).
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація у формі рукопису складається із вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву і додатків. Загальний обсяг дисертації 182 сторінки комп'ютерного тексту, включає 8 рисунків і 39 таблиць, у додатках 46 таблиць і 3 акти впровадження. Список використаної літератури складається із 206 найменувань, у тому числі 33 іноземними мовами.
ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури і обґрунтування напрямку досліджень. Проаналізована література з проблеми поширення злісного адвентивного бур'яну - алергену чорнощиру нетреболистого на необроблюваних і орних землях України, а також механічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з ним. Обраний напрямок досліджень обумовлений відсутністю класифікації необроблюваних земель та економічно обґрунтованих заходів боротьби з чорнощиром та іншими бур'янами в умовах господарств лівобережного Лісостепу.
Умови і методика проведення експериментальних робіт. Дослідження проводились (1998-2000рр.) у базовому господарстві Полтавської державної аграрної академії - сільськогосподарському виробничому кооперативі (СВК) "Україна" Хорольського району Полтавської області шляхом постановки лабораторно - польових, польових і виробничих дослідів за загальноприйнятою методикою (Доспєхов Б.А.,1985).
Грунтово-кліматичні умови господарства є типовими для цієї підзони. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий глибокий малогумусний на карбонатному лесі. Потужність гумусового шару-50-60 см. За механічним складом він крупнопилуватосередньосуглинковий. Вміст гумусу в шарі 0-30 см становить 4,7%, гідролізованого азоту 6–7,4 мг, рухомого фосфору – 9–10 мг, обмінного калію 7–8 мг на 100 г ґрунту.
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна сума опадів складає 533 мм. Більша їх частина (354 мм) випадає протягом квітня - жовтня місяців. Середньорічна температура повітря +7оС. Із трьох років досліджень за вологозабезпеченістю посівів багаторічних трав 1998р. був найбільш сприятливим, 1999р. - посушливим і 2000 р. - середнім.
Залежно від призначення необроблюваних земель і місця проведення дослідів облікова площа ділянок була різною. В дослідах по механічному та хімічному знищенню чорнощиру нетреболистого й інших бур’янів облікова площа ділянок складала 105 м2 (7м х 15 м ), повторюваність трикратна. При скошуванні бур’янів на узбіччі доріг облікова площа ділянок складала 52,5 м2 (2,1 х 25 м) при чотириразовій повторюваності. При створенні штучних фітоценозів із багаторічних трав також - 105 м 2 при трикратній повторюваності. Розміщення ділянок рендомизоване.
Для обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях проводились такі дослідження:
- з'ясування особливостей розповсюдження чорнощиру нетреболистого на необроблюваних землях різного призначення господарств Полтавської області експедиційно-маршрутним методом;
- визначення ефективності механічного (одно-, дво -, триразове) знищення бур’янів шляхом оранки (дискування) і наступних культивацій;
- вивчення інтенсивності відростання чорнощиру нетреболистого в залежності від строків скошування;
- встановлення ефективності раундапу, 48 % в.р., та його бакової сумішки з мінералізованою (пластовою) водою (МПВ), які вносили у польових дослідах за допомогою малогабаритного штангового обприскувача ОМ-4,2 в агрегаті з трактором Т - 25;
- засміченість дослідних ділянок чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами визначали перед внесенням гербіциду (вихідна), а також через 20 -25 днів після внесення гербіциду та наприкінці вегетації бур'янів.
- створення культурних фітоценозів із багаторічних трав на осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів за методикою Полтавської дослідної станції;
- визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті термостатно-ваговим методом;
- потенційної засміченості орного шару ґрунту насінням бур'янів шляхом відбору його зразків і подальшої відмивки на ситах з діаметром отворів 0,25 мм за методикою І. Н. Шевельова; засміченості органічних добрив насінням бур'янів, у тому числі чорнощиром нетреболистим за методикою ВНДПТІОД;
- кількісно-видового складу та зустрічаємості бур’янів на необроблюваних землях різного призначення за методикою Раункієра;
- встановлення вмісту в ґрунті гідролізованого азоту за Тюріним і Кононовою, рухомого фосфору - за Чириковим й обмінного калію за Масловою;
- визначення врожайності трав у чистих посівах і сумішках у фазі господарської стиглості на зелений корм або сіно шляхом ручного скошування та наступного зважування повітряно–сухої маси;
- еколого–економічну ефективність прийомів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях розраховували згідно технологічної карти і розроблених рекомендацій і нормативів.
Одержані в дослідах експериментальні дані обробляли методами математичної статистики.
Агроекологічні особливості і бур'янову флору необроблюваних земель вивчали в умовах господарств лівобережного Лісостепу України. Встановлена зростаюча роль осередків чорнощиру у формуванні рудеральних фітоценозів сельбищної, виробничої, зовнішньої зон сільських населених пунктів регіону дослідження.
Основними міграційними коридорами, якими чорнощир нетреболистий поширюється на ріллю, залишаються узбіччя шляхів. Звідси бур'ян може розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів, різних вантажів, худоби тощо. Особливу небезпеку для сільськогосподарських угідь створюють осередки цього бур’яну поблизу гноєсховищ або безпосередньо на них. Результати наших досліджень показали, що в кожній тонні підстилкового гною міститься 39-56 тис. штук життєздатного насіння чорнощиру нетреболистого. Тому органічні добрива, які неправильно зберігаються в господарствах, є суттєвим джерелом засмічення ріллі цим злісним бур’яном.
Пасовища, вигони, схили балок в багатьох господарствах під впливом витоптування, випасання і старіння посівів багаторічних трав стали більш репрезентативними для поселення чорнощиру нетреболистого, хоч роль бур’яну в подібних рослинних угрупованнях ще незначна.
В межах сельбищної зони (жила забудова, громадські споруди, території шкіл, спортивні майданчики тощо) відзначається збільшення антропогенних флорокомплексів рудеральних бур'янів нерідко з домінуючою участю в них чорнощиру нетреболистого.
Проведені обстеження і аналіз отриманих при цьому даних дозволяють розділити необроблювані землі господарств лівобережного Лісостепу з урахуванням функціонального їх використання та пред'явлених санітарно- гігієнічних вимог на п'ять категорій (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл необроблюваних земель за призначенням і заходи боротьби з
чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами
Категорія необроблюваних земель | Санітарно-гігієнічні вимоги | Заходи боротьби з бур'янами
1. Землі поблизу жилої забудови, громадських споруд, стадіони, спортивні та дитячі майданчики | Дуже високі | Залуження сумішками з висококонкурентних багаторічних трав, скошування
2. Прифермські ділянки та землі відведені під постійне залуження | Високі | Механічне знищення, залуження сумішками з висококонкурентних багаторічних трав
3. Пасовища, вигони, схили балок | Високі | Залуження сумішками з висококонкурентних багаторічних трав з наступним скошуванням або випасанням худоби
4. Узбіччя шляхів, смуги відчуження ліній зв’язку та електропередач, газо – та нафтопроводів, узбіччя лісосмуг | Середні |
Механічне знищення або застосування гербіцидів загальновинищувальної дії, інтегровані заходи
5. Місця зберігання гною, смітники, звалища тощо. | Середні |
Скошування, застосування гербіцидів загальновинищувальної дії
Це дозволило диференційовано підійти до обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу.
Розробка заходів інтегрованої боротьби з бур'янами на необроблюваних землях різного призначення здійснювалась з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог до них. При вивченні механічних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами порівнювали ефективність одно-, дво - і триразового їх знищення. Результати досліджень показали, що із збільшенням кратності механічних обробітків засміченість необроблюваних земель суттєво знижується (табл. 2).
Таблиця 2
Ефективність механічної боротьби з бур'янами на прифермській ділянці
СВК "Україна", середнє за 1998 -2000 рр.
Варіант досліду |
Одиниця виміру | Кількість бур'янів по варіантах досліду
всього | у тому числі чорнощиру
1. Без обробітку (контроль) | шт./м? | 123,7 | 104,2
2. Одноразовий обробіток ґрунту
а) оранка на 20 - 22 см
б) дискування на 10-12см |
шт./м?
шт./м? |
158,3
162,2 |
119,9
123,6
3. Дворазовий
а) оранка на 20 - 22 см + культивація
на 8 - 10 см
Загибель до контролю
б) дискування на 10-12см + культивація
на 8- 10 см
Загибель до контролю |
шт./м?
%
шт./м?
% |
74,3
39,9
71,6
42,1 |
51,0
50,9
48,1
53,8
4. Триразовий
а)оранка на 20-22 см + культивація
на 8 - 10 см + культивація на 8-10 см
Загибель до контролю
б) дискування на 10-12см + культивація на 8-10см + культивація на 8-10 см
Загибель до контролю |
шт./м?
%
шт./м?
% |
39,4
68,1
37,3
70,0 |
28,6
72,5
25,6
75,4
НІР 0,95 шт./ м2 3,7 3,4
Одноразовий механічний обробіток ґрунту шляхом мілкої оранки або дискування провокує масове з'явлення нових сходів бур'янів внаслідок покращення аерації ґрунту. Це обумовлює збільшення вихідної засміченості. Дворазовий обробіток ґрунту є також недостатньо ефективним, оскільки нові сходи бур’яну, котрі з’являються в червні, встигають закінчити свій цикл розвитку й утворити життєздатне насіння і поповнити його запаси в ґрунті.
Найбільш ефективним у боротьбі з цим злісним бур’яном є триразовий механічний обробіток ґрунту за умови проведення останньої культивації наприкінці червня – на початку липня, оскільки сходи бур’яну, які з’являються в цей період, не встигають утворити насіння й засмітити ґрунт. Такий обробіток доцільно використовувати для боротьби з бур'янами на прифермських ділянках, узбіччях лісосмуг і доріг, у смугах відчуження ліній електропередач, газо- та нафтопроводів тощо.
На необроблюваних землях з високими санітарно-гігієнічними вимогами поблизу жилої забудови, громадських споруд, на спортивних і дитячих майданчиках доцільно проводити скошування чорнощиру нетреболистого у фазі його бутонізації, коли не відбувається повторне відростання бур'яну.
Вивчення ефективності гербіциду загальновинищувальної дії раундапу та його бакової сумішки з мінералізованою (пластовою) водою (МПВ), показало, що застосування їх у фазі стеблування чорнощиру не забезпечує суттєвого зниження вихідної засміченості узбіч доріг через появу нових сходів його та інших бур'янів (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив раундапу та бакової сумішки його з мінералізованою (пластовою) водою на засміченість узбіч ґрунтових доріг СВК "Україна", середнє за1998 - 2000рр.
Варіант досліду | Одиниця виміру | Кількість бур'янів по варіантах досліду у фазі:
стеблування | бутонізації
всього | у тому числі чорнощиру | всього | у тому числі чорнощиру
1. Без обробки (контроль) | шт./м2 | 124,0 | 101,3 | 124,0 | 101,3
2.Раундап, 48 % в. р.-4 л/га
Загибель до контролю | шт./м2
% | 48,3
61,0 | 34,8
65,6 | 17,4
86,0 | 3,9
96,1
3. Раундап, 48 % в. р.,
2 л/га + МПВ, 300 л/га
Загибель до контролю |
шт./м2
%- |
54,3
56,3 |
37,6
63,2 |
19,4
84,4 |
5,9
94,1
Враховуючи це, хімічне знищення чорнощиру нетреболистого на позначених землях раундапом або його баковою сумішкою з МПВ необхідно застосовувати у фазі бутонізації бур'яну. За цих умов вегетуючі бур'яни знищуються, а нові сходи не встигають закінчити свій цикл розвитку і утворити життєздатне насіння. Встановлено, що при майже однаковій технічній ефективності, використання бакової сумішки раундапу з МПВ є економічно більш вигідним у порівнянні з чистим препаратом у дозі 4 л/га. Хімічне знищення чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів за допомогою позначеного гербіциду можна застосовувати також на смітниках, звалищах, місцях зберігання гною тощо.
Для боротьби з бур'янами на необроблюваних землях з середніми саніторно-гігієнічними вимогами (смуги відчуження ліній зв'язку та електоропередач, узбіччя лісосмуг тощо) доцільно використовувати інтегровані заходи, сумарна дія від яких складається і посилюється (табл. 4).
Таблиця 4
Ефективність інтегрованих заходів боротьби з бур'янами у смугах відчуження ліній зв'язку та електропередач СВК "Україна",
середнє за 1998 - 2000 рр.
Варіант досліду | Одиниця виміру | Кількість бур'янів по варіантах досліду
всього | у тому числі чорнощиру
1. Без обробки (контроль) | шт./м2 | 124,0 | 104,5
2.Раундап, 48 % в. р.,4 л/га у фазі стеблування чорнощиру + скошування у фазі бутонізації
Загибель до контролю |
шт./м2
% |
6,7
95,2 |
0
100
3. Раундап, 48% в. р., 2 л/га + МПВ,
300 л/га у фазі стеблування чорнощиру + скошування у фазі бутонізації
Загибель до контролю |
шт./м2
%- |
6,9
94,6 |
0
100
Із наведених в ній даних видно, що при застосуванні раундапу або його бакової сумішки з МПВ у фазі стеблування чорнощиру нетреболистого і проведенні після цього скошування бур'яну в фазі його бутонізації відмічене найбільш повне знищення чорнощиру нетреболистого та зниження вихідної засміченості смуг відчуження ліній зв'язку й електропередач на 94,6- 95,2% у порівнянні до контролю.
Створення культурних фітоценозів на осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів досліджувалось на земельній ділянці, яка була залишена в господарстві під переліг. Проведені обліки показали, що на ній утворилося угруповання рудеральних, переважно однорічних видів бур’янів, серед яких домінував чорнощир нетреболистий.
Враховуючи це, спочатку було проведене скошування бур’янів роторною косаркою КРН – 2,1; внесення 20 т/га гною ПРТ-10 з трактором Т-150К, а на початку вересня - полицева оранка на глибину 27–30 см плугом ПЛН-5-35 в агрегаті з трактором Т-150. Рано навесні зяб боронували важкими зубовими боронами БЗТС – 1,0 в агрегаті з трактором ДТ–75М, після чого обробробляли культиватором КПС-4 з боронами на глибину 6 - 8 см. Це дало змогу знищити першу хвилю сходів бур’янів. Посів трав проводили 20 квітня зернотуковою сівалкою СЗТ - 3,6 у чистих посівах звичайним рядковим способом із шириною міжрядь 15 см. Для залуження були використані районовані сорти кострецю безостого – Полтавський - 52, костриці лучної – Веселоподолянська 1883, люцерни мінливої - Полтавчанка. Для вивчення фітоценотичної ефективності окремих видів трав і виявлення кращих із них для пригнічення чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів дослід проводився з посівами чистих трав і їх травосумішкою.
Результати досліджень показали, що у перший рік життя трав фітоценотичний “прес” культурних рослин діє слабко, внаслідок чого створюються більш сприятливі умови для росту і розвитку бур’янів. Для знищення їх використовували гербіциду агрітокс, 50 % в. р., (доза - 1,0 л/га, з 250 –300 л/га води), у фазі повного кущіння кострецю безостого та костриці лучної і 3 – 5 листків люцерни мінливої. Це суттєво покращило стан посівів трав у перший рік їх життя. В послідуючі роки досліджень багаторічні трави розвивались більш активно, збільшували кількість пагонів і швидко нарощували надземну біомасу (рис.1).
Рис.1 Динаміка формування надземної біомаси посівами багаторічних трав
Особливо яскраво цей процес простежувався у травосумішці (кострець безостий + костриця лучна + люцерна мінлива). Це пояснюється тим, що вже через три – чотири тижні після початку весняного відростання багаторічні трави формують практично суцільний полог, який затінює й ефективно пригнічує бур’яни. Так, на другому році загальна засміченість у чистих посівах трав зменшилась у 5-6 разів, а в травосумішці - майже у 10 разів. На третьому році більш значне задерніння ґрунту перешкоджає відновленню і вселенню нових бур'янів. Так, якщо в чистих посівах трав загальна засміченість зменшилась у13-15 разів, то в травосумішці - більше, ніж у 19 разів у порівнянні до контролю, де посів трав не проводився.
Сіяні на осередках бур'янів багаторічні трави доцільно використовувати на випас худобі, сіно або для готування трав'яної муки не раніше, як з третього року життя. Перший укіс трав проводили в першій декаді червня, а другий – наприкінці серпня косаркою КПФ-1,8. Прямі витрати на проведення залуження осередків чорнощиру нетреболистого окупаються повністю на третій рік шляхом отримання досить високого врожаю зеленої маси або сіна багаторічних трав. Найбільший прибуток забезпечує трикомпонентна травосумішка.
Еколого-економічна ефективність заходів боротьби з бур'янами на необроблюваних землях обраховувалась шляхом співставлення сумарних витрат від захворювання населення на циклахенний поліноз, також витрат на впровадження заходів боротьби з чорнощиром та іншими бур'янами з вартістю врожаю сіна за рахунок окультурення малопродуктивних угідь Хорольського району Полтавської області.
Обрахунки прямих витрат свідчать, що дискування на 10–12 см є майже в 1,5 рази дешевшим, ніж оранка на 20-22 см. Тому для знищення чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів, наприклад на прифермських ділянках, замість оранки доцільно проводити дискування, що дозволяє економити пальне і витрати праці.
При хімічному знищенні чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів на узбіччях шляхів, місцях зберігання гною, смітниках тощо застосування бакової сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою є дешевшим у 1,7 рази й дозволяє на кожному гектарі зекономити 109 грн.
При впровадженні комплексних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на смугах відчуження ліній зв'язку та електропередач найменші виробничі витрати можливі при застосуванні бакової сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою з наступним скошуванням бур’янів у фазі бутонізації чорнощиру.
Підраховано, що загальні витрати на впровадження розроблених заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств Хорольського району Полтавської області складуть 4 575 071 грн.
За проведеними підрахунками встановлено, що залуження засмічених чорнощиром нетреболистим вигонів, пасовищ, схилів балок з подальшим використанням їх як сінокосів або пасовищ є економічно вигідним. Найбільший прибуток із 1 га (777,6 грн.) забезпечує трикомпонентна травосумішка: кострецю безостого 8,1 кг/га + костриця лучна 8,0 кг/га + люцерна мінлива 7,7 кг/га. Розрахунки підтверджують, що запровадження цієї травосумішки на малопродуктивних угіддях Хорольського району, зайнятих під сіножатями і пасовищами, може забезпечити одержання якісного сіна на суму 11 971 915 грн. при коефіцієнті окупності витрат 2, 9.
Полтавська область зазнає помітних економічних утрат від алергічних захворювань населення, спричинених значним розповсюдженням чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів – алергенів. За даними обласної клінічної лікарні, на Полтавщині щорічно хворіє на поліноз близько 6 тисяч осіб. У половини з них причиною захворювання є надходження в організм пилку чорнощиру нетреболистого. Внаслідок цього, середня непрацездатність при циклахенному полінозі на одного працюючого складає 19,2 люд./днів. Вартість витрат на лікування таких хворих у Полтавській області сягає 3 225 600 грн. (з урахуванням того, що один день утримання в лікарні складає близько 56 грн.). Витрати за лікарняними листами в результаті захворювання на циклахенний поліноз при середній заробітній платні 172,8 грн. складають в області 473 965,7 грн. Крім того, від втрати робочого часу хворими на поліноз Полтавщина щорічно недоотримує валової продукції на суму 1 330 891 грн. У цілому загальні втрати від захворювання населення області на циклахенний поліноз сягають 5 030 456,7 грн.
За нашими підрахунками, у Хорольському районі на диспансерному обліку перебуває щорічно близько 100 хворих на поліноз, обумовлений інтоксикацією організму пилком чорнощиру нетреболистого. Загальна сума витрат від захворювання населення району на циклахенний поліноз складає 167 671 грн. (табл. 5)
Таблиця 5
Витрати, зумовлені захворюванням населення на циклахенний поліноз у Хорольському районі Полтавської області, 2000 рік
Показники | Витрати
1.Вартість витрат на лікування хворих, грн. | 107 520
2. Витрати часу на лікування хворих на циклахенний поліноз, люд. /дні | 1920
3. Вартість витрат за лікарняними листами, грн. | 15 799
4. Вартість недоотриманої продукції, грн. | 44 352
Загальна сума витрат, грн. | 167 671
Отже, загальна сума витрат на запровадження рекомендованих заходів боротьби з бур'янами, а також витрат, зумовлених захворюванням населення на циклахенний поліноз, складає в Хорольському районі 4 743 071 грн. Встановлено, що в разі запровадження розроблених заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях Хорольського району чистий доход складе :
11 972 915 – 4 743 071 = 7 228 844 грн.
Таким чином, впровадження розроблених нами механічних, хімічних, комплексних і біологічних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України послужить оздоровленню населення і буде економічно вигідним.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення проблеми боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України, яке полягає у встановленні особливостей розповсюдження чорнощиру нетреболистого на різних категоріях необроблюваних земель, обґрунтуванні ефективних механічних, хімічних, інтегрованих і фітоценотичних заходів боротьби з ним та іншими бур'янами, що виявляється в наступному:
1.Досконалі біологічні особливості чорнощиру нетреболистого (висока насіннєва продуктивність, пластичність розвитку, універсальність способів розповсюдження), а також відсутність специфічних природних ворогів обумовлюють подальше розповсюдження цього злісного бур'яну-алергену на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України, де він утворює великі потенційні запаси насіння в ґрунті (до 2,0 млрд. шт./га), що створює реальну небезпеку погіршення фітосанітарного стану довкілля, а також зниження культури і продуктивності вітчизняного землеробства.
2..Проведені обстеження дозволяють розділити всі необроблювані землі господарств цієї підзони з урахуванням функціонального використання та пред’явлених до них санітарно–гігієнічних вимог на такі категорії: першу - з дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (спортивні та дитячі майданчики, парки, землі поблизу жилої забудови, громадських споруд тощо); другу та третю - з високими санітарно–гігієнічними вимогами (пасовища, вигони, схили балок, землі відведені під біологічну консервацію, прифермські території); четверту і п'яту - з середніми санітарно-гігієнічними вимогами (узбіччя шляхів, смуги відчуження ліній зв'язку та електропередач, газо- та нафтопроводів, місця зберігання гною, смітники, звалища тощо).
3.Заходи боротьби з цим та іншими важковикорінюваними бур’янами необхідно впроваджувати з урахуванням їх біологічних особливостей, а також функціонального призначення необроблюваних земель. При цьому роль агротехнічних та фітоценотичних заходів контролювання бур'янів підвищується на ділянках з високими санітарно-гігієнічними вимогами, а хімічні прийоми боротьби з бур’янами доцільно використовувати при нижчих екологічних обмеженнях.
4.Чорнощир нетреболистий - однорічний ярий бур'ян з пізнім дозріванням насіння, який має тривалий вегетаційний період – від 150 до 170 днів. При появі його сходів у третій декаді липня він не встигає закінчити повний цикл розвитку і сформувати життєздатне насіння.
5.Триразове механічне знищення бур'янів (весняна оранка на 20-22 см або дискування у фазі повних сходів важкими дисковими боронами на 10–12 см з наступними культиваціями паровим культиватором з боронами на глибину 8–10 см) є ефективним заходом боротьби (гине 72,5-75,4% рослин) за умови проведення останньої культивації на початку липня, внаслідок чого чорнощир не встигає утворити життєздатного насіння і засмітити ґрунт.
6.Для попередження розповсюдження чорнощиру нетреболистого за допомогою насіння найбільш доцільно скошувати бур’ян у фазі бутонізації, внаслідок чого не відбувається відростання нових гілок.
7.Максимальне знищення чорнощиру нетреболистого (гине 94,1–96,1% рослин) за допомогою гербіциду загальновинищувальної дії раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або бакової сумішки його з мінералізованою (пластовою) водою - 2 л/га + 300 л/га МПВ досягається при проведенні хімічної прополки необроблюваних земель у фазі бутонізації цього бур'яну. При майже однаковій технічній ефективності позначених заходів застосування бакової сумішки є економічно більш доцільним.
8.Впровадження інтегрованих заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами, які включають внесення раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або його бакової сумішки - 2 л/га + 300 л/га МПВ з наступним скошуванням забезпечує зниження загальної засміченості необроблюваних земель на 97,9 – 99,1%.
9.Максимальне біологічне пригнічення чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів забезпечує трикомпонентна сумішка із злаково-бобових трав, яка знижує загальну засміченість необроблюваних земель на третьому році життя більше, ніж у 19 разів.
10.Кращим ваговим співвідношенням насіння трав у трикомпонентній сумішці є: кострецю безостого - 8,1 кг/га + костриці лучної - 8,0 кг/га + люцерни мінливої - 7,7 кг/га. Саме такий агроценоз м'ятликово-бобових трав забезпечує найбільш високу фітоценотичну конкурентноздатність.
11.Довгострокове залуження необроблюваних земель трикомпонентною сумішкою злаково-бобових трав дозволяє одержати 92 ц/га сіна і 778 грн./га чистого доходу при коефіцієнті окупності витрат 2,9.
12.Для призупинення засмічення ріллі чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами через підстилковий гній його необхідно зберігати в спеціальних гноєсховищах або буртах ущільненим способом протягом 4-6 місяців, що забезпечує втрату життєздатності насіння.
13.Впровадження в агропромислове виробництво заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях лівобережного Лісостепу України дозволить суттєво покращити фітосанітарний стан довкілля, попередити масове захворювання населення на поліноз, щорічні витрати на лікування якого лише на Полтавщині перевищують 5 млн. грн., підвищити загальну культуру і продуктивність землеробства цієї підзони.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1.
На осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів земельних ділянок з дуже високими і високими санітарно-гігієнічними вимогами (прифермські землі, пасовища, схили балок, вигони тощо) провести залуження трикомпонентною сумішкою багаторічних трав у такому співвідношенні: кострець безостий 8,1 кг/га + костриця лучна 8,0 кг/га + люцерна мінлива 7,7 кг /га, з наступним використанням на третій рік життя на сіно або зелений корм.
2.
На узбіччях лісосмуг і доріг, смугах відчуження ліній зв’язку та електропередач, газо – та нафтопроводів, тобто землях з середніми санітарно-гігієнічними вимогами, для ефективного знищення чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів використати один із нижче наведених заходів боротьби:
- триразовий механічний обробіток ґрунту (дискування у фазі повних сходів чорнощиру нетреболистого важкими боронами БДТ-3(7) на 10–12 см з наступними культиваціями паровим культиватором з боронами на глибину 8–10 см) по мірі їх подальшого відростання;
- внесення гербіциду загальновинищувальної дії - раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або його бакової сумішки з мінералізованою (пластовою) водою - 2 л/га + 300 л/га МПВ у фазі бутонізації чорнощиру;
- запровадити інтегровані заходи: раундап 48 % в. р. - 4 л/га або бакова сумішка його з мінералізованою (пластовою) водою -2 л/га + МПВ 300 л/га, внесені у фазі стеблування чорнощиру нетреболистого з наступним скошуванням у фазі його бутонізації
ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Манжос С. Б. Боротьба з чорнощиром нетреболистим на неорних землях Полтавщини // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 1998. - № 1. – С. 26 –27.
2.
Матюха Л. П., Манжос С. Б. Зниження коефіцієнту екологічного навантаження при застосуванні сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою//Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 1999. - № 6. – С. 8 - 9.
Особистий внесок: ( проведення досліджень, статистичний аналіз результатів)
3.
Манжос С.Б. Попередити розповсюдження чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів з органічними добривами // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – 2000. - № 12 – 13. – С. 104 – 106.
4.
Манжос С. Б. Агрофітоценотичний метод боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – 2000. - № 14. – С. 73- 75.
5.
Манжос С. Б. Територіальні закономірності експансії злісного адвентивного бур’яну Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen на території Полтавщини // Зб. наук. праць ПДПІ, Полтава, 2000. – № 6. - С. 34 –36.
6.
Манжос С. Б. Еколого-ценотичні особливості чорнощиру нетреболистого (на прикладі Полтавщини)// Зб. наук праць: Вісник Полтавського державного педагогічного університету, Полтава, 2001. -№ 3. – С.30-36.
7.
Чернівецький Ю.О., Манжос С.Б. Еколого-економічна ефективність заходів боротьби з бур’янами на необроблюваних землях // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001. - № 4. – С. 85 - 86.
Особистий внесок: (проведення досліджень, аналізі результатів та написання статті).
Анотація
Манжос С. Б. Обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2001.
Дисертацію присвячено розробці економічно обґрунтованих й екологічно безпечних заходів інтегрованої боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств. Залежно від функціонального використання цих земель та пред'явлених до них санітарно – гігієнічних вимог (дуже високі, високі, середні) пропонується диференційований підхід щодо впровадження механічних, хімічних, комплексних і фітоценотичних заходів контролювання бур'янів у первинних осередках їх поширення.
Ключові слова: бур'яни, заходи боротьби, необроблювані землі, культурні фітоценози.
Аннотация
Манжос С. Б. Обоснование мер борьбы с циклахеной дурнишниколистной и другими сорняками на необрабатываемых землях хозяйств левобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 – общее земледелие. Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2001.
Диссертация посвящена разработке экономически обоснованных и экологически безопасных мер борьбы с циклахеной (ивой) дурнишниколистной и другими сорняками на необрабатываемых землях. В зависимости от функционального использования этих земель и предъявленных к ним санитарно–гигиенических требований (очень высокие,высокие, средние) предлагается использовать механические, химические, комплексные или фитоценотические (биологические) меры контролирования сорняков.
Трёхкратная обработка почвы (весенняя вспашка на 20-22см или дискование в фазе полных всходов тяжёлыми боронами БДТ-3(7) на 10–12 см с последующими культивациями паровым культиватором с боронами на 8–10см) является еффективной при условии проведения последней культивации вначале июля, вследствие чего сорняки не успевают завершить свой цикл развития и образовать жизнеспособные семена. Этот способ уничтожения сорняков целесообразно применять на необрабатываемых землях с высокими санитарно-гигиеническими требованиями, например, на прифермских территориях.
Еффективное уничтожение циклахены дурнишниколистной при помощи гербицида общеистрибительного действия раундапа, 48 % в. р., (4 л/га) или баковой смеси его с минерализованной (пластовой) водой (2 л/га + 300 л/га МПВ) достигается при проведении химической прополки в фазе её бутонизации. При почти одинаковой технической еффективности применение баковой смеси более выгодно экономически. Поэтому раундап или его баковую смесь с МПВ можно использовать для уничтожения сорняков на необрабатываемых землях со средними санитарно-гигиеническими требованиями - на обочинах дорог и лесополос, местах хранения перегноя, мусорниках, свалках и т. д.
Внедрение комплексных приёмов борьбы с циклахеной дурнишниколистной и другими сорняками путём внесения раундапа, 48 % в. р., (4 л/га) или его баковой смеси (2 л/га + 300 л/га МПВ) и последующего скашивания их обеспечивает снижение исходной засорённости необрабатываемых земель на 97,9 – 99,1%.
Посев в очагах сорняков трёхкомпонентной смеси из высококонкурентных многолетних трав (костер безостый - 8,1 кг/га + овсянница луговая - 8,0 кг/га + люцерна изменчивая - 7,7 кг/га) рекомендуется для залужения земельных делянок с высокими санитарно-гигиеническими требованиями (прифермские территории, пастбища, склоны балок и т.д.) и последующем использовании этих посевов на третем году жизни трав на сено или зелёный корм.
Ключевые слова: сорняки, необрабатываемые земли, меры борьбы, культурные фитоценозы
SUMMARY
Manzhos S.B. The grounds for taking measures in combating of Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen and other weeds on uncultivated soils of farms in the leftbank forest-steppe Ucrainian. Manuscript.
Thesis for maintainig the candidate's degree in speciality 06.01.01 -Common Agriculture. The Manuscript. Dniepropetrovsk State Agrarian University, Dniepropetrovsk, 2001
Thesis is devoted to the elaboration of economically grounded and ecologically safe measures of intergrated combating of Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen and other weeds on uncultivated soils of farms. Depending on the functional use of these soils and the health demands to them ( very high, high, middle) the author suggests varied approaches tj the introduction of mechanical, chemical, complex and biological measures.
Key words: weeds, uncultivated soils, contamination, cultured phytocenoses.
МАНЖОС Світлана Борисівна
УДК 632.9.582:998 (477.5)
ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З ЧОРНОЩИРОМ НЕТРЕБОЛИСТИМ ТА ІНШИМИ БУР'ЯНАМИ НА НЕОБРОБЛЮВАНИХ ЗЕМЛЯХ ГОСПОДАРСТВ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.01 - загальне землеробство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Дніпропетровськ - 2002
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Полтавській державній аграрній академії на кафедрі землеробства та агрохімії протягом 1998 –2000 рр., Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник МАТЮХА Леонід Панасович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії боротьби з бур'янами
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЗУЗА Володимир Серафимович, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, провідний науковий співробітник сектору технологій захисту рослин лабораторії рослинництва
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ШЕВЧЕНКО Михайло Семенович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач відділу координації і планування НДР
Провідна установа: Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України, кафедра загального землеробства
Захист відбудеться " 1 " березня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.804.02 при Дніпропетровському аграрному університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25, корпус 1, конференцзал (ауд. 342).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25
.
Автореферат розісланий " 29 " січня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, професор ____________________ Чабан І. П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Більшість бур’янів на території лівобережного Лісостепу України належать до так званої аборигенної флори. Але серед них є багато й адвентивних, тобто поширених за межами природного ареалу видів.
Занос і експансія таких бур’янів – важливі процеси, які необхідно постійно контролювати, щоб уникнути загрози біологічного забруднення довкілля країни. Адвентивні види бур'янів можуть стати причиною порушення екосистем, що в свою чергу, викликає серйозні проблеми в галузях економіки, охорони довкілля, здоров’я людей тощо.
Проблемі адвентивних бур’янів у сучасному землеробстві приділяється, на жаль, недостатня увага. Одним із них є чорнощир нетреболистий (Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen) – типова бур’янова адвентивна рослина, яка походить з Північної Америки. На сьогодні вона засмічує майже всю територію України і часто домінує в рудеральних фітоценозах: на узбіччях шляхів, вулицях, пасовищах, вигонах, краях лісосмуг, територіях ферм, гноєсховищ, будівництв та інших порушених землях. Недостатньо ефективна боротьба з цим та іншими бур'янами в місцях первинного їх поширення обумовлює в останні роки зростання засміченості посівів провідних сільськогосподарських культур чорнощиром.
Поряд з цим чорнощир нетреболистий – дуже небезпечна для здоров’я людей рослина. Під час цвітіння вона утворює багато пилку, вдихання якого викликає тяжкі захворювання на поліноз (алергія, астма тощо). Домішки бур’яну до сіна спричиняють шлункові захворювання худоби. Тому обґрунтування економічно ефективної й екологічно безпечної системи боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях різного призначення є актуальним завданням вітчизняного землеробства. Успішне вирішення його буде сприяти покращенню фітосанітарного стану довкілля й підвищенню продуктивності ріллі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі проводились згідно плану наукових досліджень Полтавської державної аграрної академії за темою“Розробка та впровадження ресурсозберігаючих, відповідаючих вимогам охорони праці і екологічної безпеки, технологій виробництва продукції рослинництва”(номер державної реєстрації 0198U007124).
Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи було обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України. Для реалізації цієї мети передбачалось вирішити наступні завдання:
- з'ясувати особливості розповсюдження чорнощиру нетреболистого на необроблюваних землях господарств;
- встановити ефективність механічних, хімічних і комплексних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях різного призначення;
- створити культурні фітоценози із багаторічних трав на осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів;
- провести розрахунки еколого–економічної ефективності розроблених заходів боротьби з бур’янами на необроблюваних землях.
Об’єкт дослідження. Поширення та шкодочинність чорнощиру нетреболистого на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу .
Предмет дослідження. Адвентивний бур’ян-алерген чорнощир нетреболистий та нові методи регулювання фітоценозами бур'янів на необроблюваних землях за допомогою механічних, хімічних, інтегрованих і фітоценотичних заходів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети користувалися польовим і лабораторним методами. В умовах господарств вивчали вплив механічних, хімічних, інтегрованих та фітоценотичних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на засміченість необроблюваних земель різного призначення. Лабораторними методами (фізичними, фізико-хімічними, хімічними) досліджували зразки ґрунту, органічних добрив (гною) і рослин.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України вперше встановлено закономірності формування фітоценозів бур'янів на необроблюваних землях різного призначення. Проведено функціональну класифікацію цих земель в умовах господарств за санітарно-гігієнічними вимогами, на основі яких обґрунтовано заходи контролювання чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів у первинних осередках поширення, розкрито механізми економічної оптимізації боротьби з ними, екологічним станом довкілля та соціальними наслідками.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень обґрунтовані заходи інтегрованої боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях лівобережного Лісостепу шляхом залуження трикомпонентною травосумішкою багаторічних трав; використання бакової сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою; дискування, скошування тощо. Регламентоване впровадження їх у агропромислове виробництво забезпечить покращення фітосанітарного стану довкілля і попередить масові захворювання людей на алергію, підвищить культуру і продуктивність вітчизняного землеробства.
Особистий внесок здобувача полягає в проведенні польових та лабораторних досліджень, опрацюванні і аналізі одержаних при цьому експериментальних даних, узагальненні їх у наукових статтях, проведенні статистичного аналізу одержаних результатів, розрахунках еколого-економічної ефективності, а також перевірці головних результатів досліджень у виробничих умовах, рекомендацій виробництву.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та розробки дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Полтавської державної аграрної академії (1997-2001 рр.), а також практичних семінарах керівників і спеціалістів господарств Полтавщини, на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (Полтава, 1999), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Людина та навколишнє середовище”(Полтава, 2000), науково-теоретичних конференціях з агроекології (Дніпропетровськ, 1998) та Українського товариства гербологів (Київ, 2000), на 12–й Міжнародній науковій конференції “Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії” (Полтава, 2000).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових робіт. Із них статей у фахових виданнях – 5 (3 одноосібні).
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація у формі рукопису складається із вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву і додатків. Загальний обсяг дисертації 182 сторінки комп'ютерного тексту, включає 8 рисунків і 39 таблиць, у додатках 46 таблиць і 3 акти впровадження. Список використаної літератури складається із 206 найменувань, у тому числі 33 іноземними мовами.
ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури і обґрунтування напрямку досліджень. Проаналізована література з проблеми поширення злісного адвентивного бур'яну - алергену чорнощиру нетреболистого на необроблюваних і орних землях України, а також механічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з ним. Обраний напрямок досліджень обумовлений відсутністю класифікації необроблюваних земель та економічно обґрунтованих заходів боротьби з чорнощиром та іншими бур'янами в умовах господарств лівобережного Лісостепу.
Умови і методика проведення експериментальних робіт. Дослідження проводились (1998-2000рр.) у базовому господарстві Полтавської державної аграрної академії - сільськогосподарському виробничому кооперативі (СВК) "Україна" Хорольського району Полтавської області шляхом постановки лабораторно - польових, польових і виробничих дослідів за загальноприйнятою методикою (Доспєхов Б.А.,1985).
Грунтово-кліматичні умови господарства є типовими для цієї підзони. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий глибокий малогумусний на карбонатному лесі. Потужність гумусового шару-50-60 см. За механічним складом він крупнопилуватосередньосуглинковий. Вміст гумусу в шарі 0-30 см становить 4,7%, гідролізованого азоту 6–7,4 мг, рухомого фосфору – 9–10 мг, обмінного калію 7–8 мг на 100 г ґрунту.
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна сума опадів складає 533 мм. Більша їх частина (354 мм) випадає протягом квітня - жовтня місяців. Середньорічна температура повітря +7оС. Із трьох років досліджень за вологозабезпеченістю посівів багаторічних трав 1998р. був найбільш сприятливим, 1999р. - посушливим і 2000 р. - середнім.
Залежно від призначення необроблюваних земель і місця проведення дослідів облікова площа ділянок була різною. В дослідах по механічному та хімічному знищенню чорнощиру нетреболистого й інших бур’янів облікова площа ділянок складала 105 м2 (7м х 15 м ), повторюваність трикратна. При скошуванні бур’янів на узбіччі доріг облікова площа ділянок складала 52,5 м2 (2,1 х 25 м) при чотириразовій повторюваності. При створенні штучних фітоценозів із багаторічних трав також - 105 м 2 при трикратній повторюваності. Розміщення ділянок рендомизоване.
Для обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях проводились такі дослідження:
- з'ясування особливостей розповсюдження чорнощиру нетреболистого на необроблюваних землях різного призначення господарств Полтавської області експедиційно-маршрутним методом;
- визначення ефективності механічного (одно-, дво -, триразове) знищення бур’янів шляхом оранки (дискування) і наступних культивацій;
- вивчення інтенсивності відростання чорнощиру нетреболистого в залежності від строків скошування;
- встановлення ефективності раундапу, 48 % в.р., та його бакової сумішки з мінералізованою (пластовою) водою (МПВ), які вносили у польових дослідах за допомогою малогабаритного штангового обприскувача ОМ-4,2 в агрегаті з трактором Т - 25;
- засміченість дослідних ділянок чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами визначали перед внесенням гербіциду (вихідна), а також через 20 -25 днів після внесення гербіциду та наприкінці вегетації бур'янів.
- створення культурних фітоценозів із багаторічних трав на осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів за методикою Полтавської дослідної станції;
- визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті термостатно-ваговим методом;
- потенційної засміченості орного шару ґрунту насінням бур'янів шляхом відбору його зразків і подальшої відмивки на ситах з діаметром отворів 0,25 мм за методикою І. Н. Шевельова; засміченості органічних добрив насінням бур'янів, у тому числі чорнощиром нетреболистим за методикою ВНДПТІОД;
- кількісно-видового складу та зустрічаємості бур’янів на необроблюваних землях різного призначення за методикою Раункієра;
- встановлення вмісту в ґрунті гідролізованого азоту за Тюріним і Кононовою, рухомого фосфору - за Чириковим й обмінного калію за Масловою;
- визначення врожайності трав у чистих посівах і сумішках у фазі господарської стиглості на зелений корм або сіно шляхом ручного скошування та наступного зважування повітряно–сухої маси;
- еколого–економічну ефективність прийомів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях розраховували згідно технологічної карти і розроблених рекомендацій і нормативів.
Одержані в дослідах експериментальні дані обробляли методами математичної статистики.
Агроекологічні особливості і бур'янову флору необроблюваних земель вивчали в умовах господарств лівобережного Лісостепу України. Встановлена зростаюча роль осередків чорнощиру у формуванні рудеральних фітоценозів сельбищної, виробничої, зовнішньої зон сільських населених пунктів регіону дослідження.
Основними міграційними коридорами, якими чорнощир нетреболистий поширюється на ріллю, залишаються узбіччя шляхів. Звідси бур'ян може розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів, різних вантажів, худоби тощо. Особливу небезпеку для сільськогосподарських угідь створюють осередки цього бур’яну поблизу гноєсховищ або безпосередньо на них. Результати наших досліджень показали, що в кожній тонні підстилкового гною міститься 39-56 тис. штук життєздатного насіння чорнощиру нетреболистого. Тому органічні добрива, які неправильно зберігаються в господарствах, є суттєвим джерелом засмічення ріллі цим злісним бур’яном.
Пасовища, вигони, схили балок в багатьох господарствах під впливом витоптування, випасання і старіння посівів багаторічних трав стали більш репрезентативними для поселення чорнощиру нетреболистого, хоч роль бур’яну в подібних рослинних угрупованнях ще незначна.
В межах сельбищної зони (жила забудова, громадські споруди, території шкіл, спортивні майданчики тощо) відзначається збільшення антропогенних флорокомплексів рудеральних бур'янів нерідко з домінуючою участю в них чорнощиру нетреболистого.
Проведені обстеження і аналіз отриманих при цьому даних дозволяють розділити необроблювані землі господарств лівобережного Лісостепу з урахуванням функціонального їх використання та пред'явлених санітарно- гігієнічних вимог на п'ять категорій (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл необроблюваних земель за призначенням і заходи боротьби з
чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами
Категорія необроблюваних земель | Санітарно-гігієнічні вимоги | Заходи боротьби з бур'янами
1. Землі поблизу жилої забудови, громадських споруд, стадіони, спортивні та дитячі майданчики | Дуже високі | Залуження сумішками з висококонкурентних багаторічних трав, скошування
2. Прифермські ділянки та землі відведені під постійне залуження | Високі | Механічне знищення, залуження сумішками з висококонкурентних багаторічних трав
3. Пасовища, вигони, схили балок | Високі | Залуження сумішками з висококонкурентних багаторічних трав з наступним скошуванням або випасанням худоби
4. Узбіччя шляхів, смуги відчуження ліній зв’язку та електропередач, газо – та нафтопроводів, узбіччя лісосмуг | Середні |
Механічне знищення або застосування гербіцидів загальновинищувальної дії, інтегровані заходи
5. Місця зберігання гною, смітники, звалища тощо. | Середні |
Скошування, застосування гербіцидів загальновинищувальної дії
Це дозволило диференційовано підійти до обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу.
Розробка заходів інтегрованої боротьби з бур'янами на необроблюваних землях різного призначення здійснювалась з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог до них. При вивченні механічних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами порівнювали ефективність одно-, дво - і триразового їх знищення. Результати досліджень показали, що із збільшенням кратності механічних обробітків засміченість необроблюваних земель суттєво знижується (табл. 2).
Таблиця 2
Ефективність механічної боротьби з бур'янами на прифермській ділянці
СВК "Україна", середнє за 1998 -2000 рр.
Варіант досліду |
Одиниця виміру | Кількість бур'янів по варіантах досліду
всього | у тому числі чорнощиру
1. Без обробітку (контроль) | шт./м? | 123,7 | 104,2
2. Одноразовий обробіток ґрунту
а) оранка на 20 - 22 см
б) дискування на 10-12см |
шт./м?
шт./м? |
158,3
162,2 |
119,9
123,6
3. Дворазовий
а) оранка на 20 - 22 см + культивація
на 8 - 10 см
Загибель до контролю
б) дискування на 10-12см + культивація
на 8- 10 см
Загибель до контролю |
шт./м?
%
шт./м?
% |
74,3
39,9
71,6
42,1 |
51,0
50,9
48,1
53,8
4. Триразовий
а)оранка на 20-22 см + культивація
на 8 - 10 см + культивація на 8-10 см
Загибель до контролю
б) дискування на 10-12см + культивація на 8-10см + культивація на 8-10 см
Загибель до контролю |
шт./м?
%
шт./м?
% |
39,4
68,1
37,3
70,0 |
28,6
72,5
25,6
75,4
НІР 0,95 шт./ м2 3,7 3,4
Одноразовий механічний обробіток ґрунту шляхом мілкої оранки або дискування провокує масове з'явлення нових сходів бур'янів внаслідок покращення аерації ґрунту. Це обумовлює збільшення вихідної засміченості. Дворазовий обробіток ґрунту є також недостатньо ефективним, оскільки нові сходи бур’яну, котрі з’являються в червні, встигають закінчити свій цикл розвитку й утворити життєздатне насіння і поповнити його запаси в ґрунті.
Найбільш ефективним у боротьбі з цим злісним бур’яном є триразовий механічний обробіток ґрунту за умови проведення останньої культивації наприкінці червня – на початку липня, оскільки сходи бур’яну, які з’являються в цей період, не встигають утворити насіння й засмітити ґрунт. Такий обробіток доцільно використовувати для боротьби з бур'янами на прифермських ділянках, узбіччях лісосмуг і доріг, у смугах відчуження ліній електропередач, газо- та нафтопроводів тощо.
На необроблюваних землях з високими санітарно-гігієнічними вимогами поблизу жилої забудови, громадських споруд, на спортивних і дитячих майданчиках доцільно проводити скошування чорнощиру нетреболистого у фазі його бутонізації, коли не відбувається повторне відростання бур'яну.
Вивчення ефективності гербіциду загальновинищувальної дії раундапу та його бакової сумішки з мінералізованою (пластовою) водою (МПВ), показало, що застосування їх у фазі стеблування чорнощиру не забезпечує суттєвого зниження вихідної засміченості узбіч доріг через появу нових сходів його та інших бур'янів (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив раундапу та бакової сумішки його з мінералізованою (пластовою) водою на засміченість узбіч ґрунтових доріг СВК "Україна", середнє за1998 - 2000рр.
Варіант досліду | Одиниця виміру | Кількість бур'янів по варіантах досліду у фазі:
стеблування | бутонізації
всього | у тому числі чорнощиру | всього | у тому числі чорнощиру
1. Без обробки (контроль) | шт./м2 | 124,0 | 101,3 | 124,0 | 101,3
2.Раундап, 48 % в. р.-4 л/га
Загибель до контролю | шт./м2
% | 48,3
61,0 | 34,8
65,6 | 17,4
86,0 | 3,9
96,1
3. Раундап, 48 % в. р.,
2 л/га + МПВ, 300 л/га
Загибель до контролю |
шт./м2
%- |
54,3
56,3 |
37,6
63,2 |
19,4
84,4 |
5,9
94,1
Враховуючи це, хімічне знищення чорнощиру нетреболистого на позначених землях раундапом або його баковою сумішкою з МПВ необхідно застосовувати у фазі бутонізації бур'яну. За цих умов вегетуючі бур'яни знищуються, а нові сходи не встигають закінчити свій цикл розвитку і утворити життєздатне насіння. Встановлено, що при майже однаковій технічній ефективності, використання бакової сумішки раундапу з МПВ є економічно більш вигідним у порівнянні з чистим препаратом у дозі 4 л/га. Хімічне знищення чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів за допомогою позначеного гербіциду можна застосовувати також на смітниках, звалищах, місцях зберігання гною тощо.
Для боротьби з бур'янами на необроблюваних землях з середніми саніторно-гігієнічними вимогами (смуги відчуження ліній зв'язку та електоропередач, узбіччя лісосмуг тощо) доцільно використовувати інтегровані заходи, сумарна дія від яких складається і посилюється (табл. 4).
Таблиця 4
Ефективність інтегрованих заходів боротьби з бур'янами у смугах відчуження ліній зв'язку та електропередач СВК "Україна",
середнє за 1998 - 2000 рр.
Варіант досліду | Одиниця виміру | Кількість бур'янів по варіантах досліду
всього | у тому числі чорнощиру
1. Без обробки (контроль) | шт./м2 | 124,0 | 104,5
2.Раундап, 48 % в. р.,4 л/га у фазі стеблування чорнощиру + скошування у фазі бутонізації
Загибель до контролю |
шт./м2
% |
6,7
95,2 |
0
100
3. Раундап, 48% в. р., 2 л/га + МПВ,
300 л/га у фазі стеблування чорнощиру + скошування у фазі бутонізації
Загибель до контролю |
шт./м2
%- |
6,9
94,6 |
0
100
Із наведених в ній даних видно, що при застосуванні раундапу або його бакової сумішки з МПВ у фазі стеблування чорнощиру нетреболистого і проведенні після цього скошування бур'яну в фазі його бутонізації відмічене найбільш повне знищення чорнощиру нетреболистого та зниження вихідної засміченості смуг відчуження ліній зв'язку й електропередач на 94,6- 95,2% у порівнянні до контролю.
Створення культурних фітоценозів на осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів досліджувалось на земельній ділянці, яка була залишена в господарстві під переліг. Проведені обліки показали, що на ній утворилося угруповання рудеральних, переважно однорічних видів бур’янів, серед яких домінував чорнощир нетреболистий.
Враховуючи це, спочатку було проведене скошування бур’янів роторною косаркою КРН – 2,1; внесення 20 т/га гною ПРТ-10 з трактором Т-150К, а на початку вересня - полицева оранка на глибину 27–30 см плугом ПЛН-5-35 в агрегаті з трактором Т-150. Рано навесні зяб боронували важкими зубовими боронами БЗТС – 1,0 в агрегаті з трактором ДТ–75М, після чого обробробляли культиватором КПС-4 з боронами на глибину 6 - 8 см. Це дало змогу знищити першу хвилю сходів бур’янів. Посів трав проводили 20 квітня зернотуковою сівалкою СЗТ - 3,6 у чистих посівах звичайним рядковим способом із шириною міжрядь 15 см. Для залуження були використані районовані сорти кострецю безостого – Полтавський - 52, костриці лучної – Веселоподолянська 1883, люцерни мінливої - Полтавчанка. Для вивчення фітоценотичної ефективності окремих видів трав і виявлення кращих із них для пригнічення чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів дослід проводився з посівами чистих трав і їх травосумішкою.
Результати досліджень показали, що у перший рік життя трав фітоценотичний “прес” культурних рослин діє слабко, внаслідок чого створюються більш сприятливі умови для росту і розвитку бур’янів. Для знищення їх використовували гербіциду агрітокс, 50 % в. р., (доза - 1,0 л/га, з 250 –300 л/га води), у фазі повного кущіння кострецю безостого та костриці лучної і 3 – 5 листків люцерни мінливої. Це суттєво покращило стан посівів трав у перший рік їх життя. В послідуючі роки досліджень багаторічні трави розвивались більш активно, збільшували кількість пагонів і швидко нарощували надземну біомасу (рис.1).
Рис.1 Динаміка формування надземної біомаси посівами багаторічних трав
Особливо яскраво цей процес простежувався у травосумішці (кострець безостий + костриця лучна + люцерна мінлива). Це пояснюється тим, що вже через три – чотири тижні після початку весняного відростання багаторічні трави формують практично суцільний полог, який затінює й ефективно пригнічує бур’яни. Так, на другому році загальна засміченість у чистих посівах трав зменшилась у 5-6 разів, а в травосумішці - майже у 10 разів. На третьому році більш значне задерніння ґрунту перешкоджає відновленню і вселенню нових бур'янів. Так, якщо в чистих посівах трав загальна засміченість зменшилась у13-15 разів, то в травосумішці - більше, ніж у 19 разів у порівнянні до контролю, де посів трав не проводився.
Сіяні на осередках бур'янів багаторічні трави доцільно використовувати на випас худобі, сіно або для готування трав'яної муки не раніше, як з третього року життя. Перший укіс трав проводили в першій декаді червня, а другий – наприкінці серпня косаркою КПФ-1,8. Прямі витрати на проведення залуження осередків чорнощиру нетреболистого окупаються повністю на третій рік шляхом отримання досить високого врожаю зеленої маси або сіна багаторічних трав. Найбільший прибуток забезпечує трикомпонентна травосумішка.
Еколого-економічна ефективність заходів боротьби з бур'янами на необроблюваних землях обраховувалась шляхом співставлення сумарних витрат від захворювання населення на циклахенний поліноз, також витрат на впровадження заходів боротьби з чорнощиром та іншими бур'янами з вартістю врожаю сіна за рахунок окультурення малопродуктивних угідь Хорольського району Полтавської області.
Обрахунки прямих витрат свідчать, що дискування на 10–12 см є майже в 1,5 рази дешевшим, ніж оранка на 20-22 см. Тому для знищення чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів, наприклад на прифермських ділянках, замість оранки доцільно проводити дискування, що дозволяє економити пальне і витрати праці.
При хімічному знищенні чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів на узбіччях шляхів, місцях зберігання гною, смітниках тощо застосування бакової сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою є дешевшим у 1,7 рази й дозволяє на кожному гектарі зекономити 109 грн.
При впровадженні комплексних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на смугах відчуження ліній зв'язку та електропередач найменші виробничі витрати можливі при застосуванні бакової сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою з наступним скошуванням бур’янів у фазі бутонізації чорнощиру.
Підраховано, що загальні витрати на впровадження розроблених заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств Хорольського району Полтавської області складуть 4 575 071 грн.
За проведеними підрахунками встановлено, що залуження засмічених чорнощиром нетреболистим вигонів, пасовищ, схилів балок з подальшим використанням їх як сінокосів або пасовищ є економічно вигідним. Найбільший прибуток із 1 га (777,6 грн.) забезпечує трикомпонентна травосумішка: кострецю безостого 8,1 кг/га + костриця лучна 8,0 кг/га + люцерна мінлива 7,7 кг/га. Розрахунки підтверджують, що запровадження цієї травосумішки на малопродуктивних угіддях Хорольського району, зайнятих під сіножатями і пасовищами, може забезпечити одержання якісного сіна на суму 11 971 915 грн. при коефіцієнті окупності витрат 2, 9.
Полтавська область зазнає помітних економічних утрат від алергічних захворювань населення, спричинених значним розповсюдженням чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів – алергенів. За даними обласної клінічної лікарні, на Полтавщині щорічно хворіє на поліноз близько 6 тисяч осіб. У половини з них причиною захворювання є надходження в організм пилку чорнощиру нетреболистого. Внаслідок цього, середня непрацездатність при циклахенному полінозі на одного працюючого складає 19,2 люд./днів. Вартість витрат на лікування таких хворих у Полтавській області сягає 3 225 600 грн. (з урахуванням того, що один день утримання в лікарні складає близько 56 грн.). Витрати за лікарняними листами в результаті захворювання на циклахенний поліноз при середній заробітній платні 172,8 грн. складають в області 473 965,7 грн. Крім того, від втрати робочого часу хворими на поліноз Полтавщина щорічно недоотримує валової продукції на суму 1 330 891 грн. У цілому загальні втрати від захворювання населення області на циклахенний поліноз сягають 5 030 456,7 грн.
За нашими підрахунками, у Хорольському районі на диспансерному обліку перебуває щорічно близько 100 хворих на поліноз, обумовлений інтоксикацією організму пилком чорнощиру нетреболистого. Загальна сума витрат від захворювання населення району на циклахенний поліноз складає 167 671 грн. (табл. 5)
Таблиця 5
Витрати, зумовлені захворюванням населення на циклахенний поліноз у Хорольському районі Полтавської області, 2000 рік
Показники | Витрати
1.Вартість витрат на лікування хворих, грн. | 107 520
2. Витрати часу на лікування хворих на циклахенний поліноз, люд. /дні | 1920
3. Вартість витрат за лікарняними листами, грн. | 15 799
4. Вартість недоотриманої продукції, грн. | 44 352
Загальна сума витрат, грн. | 167 671
Отже, загальна сума витрат на запровадження рекомендованих заходів боротьби з бур'янами, а також витрат, зумовлених захворюванням населення на циклахенний поліноз, складає в Хорольському районі 4 743 071 грн. Встановлено, що в разі запровадження розроблених заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях Хорольського району чистий доход складе :
11 972 915 – 4 743 071 = 7 228 844 грн.
Таким чином, впровадження розроблених нами механічних, хімічних, комплексних і біологічних заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України послужить оздоровленню населення і буде економічно вигідним.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення проблеми боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України, яке полягає у встановленні особливостей розповсюдження чорнощиру нетреболистого на різних категоріях необроблюваних земель, обґрунтуванні ефективних механічних, хімічних, інтегрованих і фітоценотичних заходів боротьби з ним та іншими бур'янами, що виявляється в наступному:
1.Досконалі біологічні особливості чорнощиру нетреболистого (висока насіннєва продуктивність, пластичність розвитку, універсальність способів розповсюдження), а також відсутність специфічних природних ворогів обумовлюють подальше розповсюдження цього злісного бур'яну-алергену на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України, де він утворює великі потенційні запаси насіння в ґрунті (до 2,0 млрд. шт./га), що створює реальну небезпеку погіршення фітосанітарного стану довкілля, а також зниження культури і продуктивності вітчизняного землеробства.
2..Проведені обстеження дозволяють розділити всі необроблювані землі господарств цієї підзони з урахуванням функціонального використання та пред’явлених до них санітарно–гігієнічних вимог на такі категорії: першу - з дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (спортивні та дитячі майданчики, парки, землі поблизу жилої забудови, громадських споруд тощо); другу та третю - з високими санітарно–гігієнічними вимогами (пасовища, вигони, схили балок, землі відведені під біологічну консервацію, прифермські території); четверту і п'яту - з середніми санітарно-гігієнічними вимогами (узбіччя шляхів, смуги відчуження ліній зв'язку та електропередач, газо- та нафтопроводів, місця зберігання гною, смітники, звалища тощо).
3.Заходи боротьби з цим та іншими важковикорінюваними бур’янами необхідно впроваджувати з урахуванням їх біологічних особливостей, а також функціонального призначення необроблюваних земель. При цьому роль агротехнічних та фітоценотичних заходів контролювання бур'янів підвищується на ділянках з високими санітарно-гігієнічними вимогами, а хімічні прийоми боротьби з бур’янами доцільно використовувати при нижчих екологічних обмеженнях.
4.Чорнощир нетреболистий - однорічний ярий бур'ян з пізнім дозріванням насіння, який має тривалий вегетаційний період – від 150 до 170 днів. При появі його сходів у третій декаді липня він не встигає закінчити повний цикл розвитку і сформувати життєздатне насіння.
5.Триразове механічне знищення бур'янів (весняна оранка на 20-22 см або дискування у фазі повних сходів важкими дисковими боронами на 10–12 см з наступними культиваціями паровим культиватором з боронами на глибину 8–10 см) є ефективним заходом боротьби (гине 72,5-75,4% рослин) за умови проведення останньої культивації на початку липня, внаслідок чого чорнощир не встигає утворити життєздатного насіння і засмітити ґрунт.
6.Для попередження розповсюдження чорнощиру нетреболистого за допомогою насіння найбільш доцільно скошувати бур’ян у фазі бутонізації, внаслідок чого не відбувається відростання нових гілок.
7.Максимальне знищення чорнощиру нетреболистого (гине 94,1–96,1% рослин) за допомогою гербіциду загальновинищувальної дії раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або бакової сумішки його з мінералізованою (пластовою) водою - 2 л/га + 300 л/га МПВ досягається при проведенні хімічної прополки необроблюваних земель у фазі бутонізації цього бур'яну. При майже однаковій технічній ефективності позначених заходів застосування бакової сумішки є економічно більш доцільним.
8.Впровадження інтегрованих заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами, які включають внесення раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або його бакової сумішки - 2 л/га + 300 л/га МПВ з наступним скошуванням забезпечує зниження загальної засміченості необроблюваних земель на 97,9 – 99,1%.
9.Максимальне біологічне пригнічення чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів забезпечує трикомпонентна сумішка із злаково-бобових трав, яка знижує загальну засміченість необроблюваних земель на третьому році життя більше, ніж у 19 разів.
10.Кращим ваговим співвідношенням насіння трав у трикомпонентній сумішці є: кострецю безостого - 8,1 кг/га + костриці лучної - 8,0 кг/га + люцерни мінливої - 7,7 кг/га. Саме такий агроценоз м'ятликово-бобових трав забезпечує найбільш високу фітоценотичну конкурентноздатність.
11.Довгострокове залуження необроблюваних земель трикомпонентною сумішкою злаково-бобових трав дозволяє одержати 92 ц/га сіна і 778 грн./га чистого доходу при коефіцієнті окупності витрат 2,9.
12.Для призупинення засмічення ріллі чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами через підстилковий гній його необхідно зберігати в спеціальних гноєсховищах або буртах ущільненим способом протягом 4-6 місяців, що забезпечує втрату життєздатності насіння.
13.Впровадження в агропромислове виробництво заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях лівобережного Лісостепу України дозволить суттєво покращити фітосанітарний стан довкілля, попередити масове захворювання населення на поліноз, щорічні витрати на лікування якого лише на Полтавщині перевищують 5 млн. грн., підвищити загальну культуру і продуктивність землеробства цієї підзони.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1.
На осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів земельних ділянок з дуже високими і високими санітарно-гігієнічними вимогами (прифермські землі, пасовища, схили балок, вигони тощо) провести залуження трикомпонентною сумішкою багаторічних трав у такому співвідношенні: кострець безостий 8,1 кг/га + костриця лучна 8,0 кг/га + люцерна мінлива 7,7 кг /га, з наступним використанням на третій рік життя на сіно або зелений корм.
2.
На узбіччях лісосмуг і доріг, смугах відчуження ліній зв’язку та електропередач, газо – та нафтопроводів, тобто землях з середніми санітарно-гігієнічними вимогами, для ефективного знищення чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів використати один із нижче наведених заходів боротьби:
- триразовий механічний обробіток ґрунту (дискування у фазі повних сходів чорнощиру нетреболистого важкими боронами БДТ-3(7) на 10–12 см з наступними культиваціями паровим культиватором з боронами на глибину 8–10 см) по мірі їх подальшого відростання;
- внесення гербіциду загальновинищувальної дії - раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або його бакової сумішки з мінералізованою (пластовою) водою - 2 л/га + 300 л/га МПВ у фазі бутонізації чорнощиру;
- запровадити інтегровані заходи: раундап 48 % в. р. - 4 л/га або бакова сумішка його з мінералізованою (пластовою) водою -2 л/га + МПВ 300 л/га, внесені у фазі стеблування чорнощиру нетреболистого з наступним скошуванням у фазі його бутонізації
ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Манжос С. Б. Боротьба з чорнощиром нетреболистим на неорних землях Полтавщини // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 1998. - № 1. – С. 26 –27.
2.
Матюха Л. П., Манжос С. Б. Зниження коефіцієнту екологічного навантаження при застосуванні сумішки раундапу з мінералізованою (пластовою) водою//Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 1999. - № 6. – С. 8 - 9.
Особистий внесок: ( проведення досліджень, статистичний аналіз результатів)
3.
Манжос С.Б. Попередити розповсюдження чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів з органічними добривами // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – 2000. - № 12 – 13. – С. 104 – 106.
4.
Манжос С. Б. Агрофітоценотичний метод боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – 2000. - № 14. – С. 73- 75.
5.
Манжос С. Б. Територіальні закономірності експансії злісного адвентивного бур’яну Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen на території Полтавщини // Зб. наук. праць ПДПІ, Полтава, 2000. – № 6. - С. 34 –36.
6.
Манжос С. Б. Еколого-ценотичні особливості чорнощиру нетреболистого (на прикладі Полтавщини)// Зб. наук праць: Вісник Полтавського державного педагогічного університету, Полтава, 2001. -№ 3. – С.30-36.
7.
Чернівецький Ю.О., Манжос С.Б. Еколого-економічна ефективність заходів боротьби з бур’янами на необроблюваних землях // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001. - № 4. – С. 85 - 86.
Особистий внесок: (проведення досліджень, аналізі результатів та написання статті).
Анотація
Манжос С. Б. Обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2001.
Дисертацію присвячено розробці економічно обґрунтованих й екологічно безпечних заходів інтегрованої боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств. Залежно від функціонального використання цих земель та пред'явлених до них санітарно – гігієнічних вимог (дуже високі, високі, середні) пропонується диференційований підхід щодо впровадження механічних, хімічних, комплексних і фітоценотичних заходів контролювання бур'янів у первинних осередках їх поширення.
Ключові слова: бур'яни, заходи боротьби, необроблювані землі, культурні фітоценози.
Аннотация
Манжос С. Б. Обоснование мер борьбы с циклахеной дурнишниколистной и другими сорняками на необрабатываемых землях хозяйств левобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 – общее земледелие. Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2001.
Диссертация посвящена разработке экономически обоснованных и экологически безопасных мер борьбы с циклахеной (ивой) дурнишниколистной и другими сорняками на необрабатываемых землях. В зависимости от функционального использования этих земель и предъявленных к ним санитарно–гигиенических требований (очень высокие,высокие, средние) предлагается использовать механические, химические, комплексные или фитоценотические (биологические) меры контролирования сорняков.
Трёхкратная обработка почвы (весенняя вспашка на 20-22см или дискование в фазе полных всходов тяжёлыми боронами БДТ-3(7) на 10–12 см с последующими культивациями паровым культиватором с боронами на 8–10см) является еффективной при условии проведения последней культивации вначале июля, вследствие чего сорняки не успевают завершить свой цикл развития и образовать жизнеспособные семена. Этот способ уничтожения сорняков целесообразно применять на необрабатываемых землях с высокими санитарно-гигиеническими требованиями, например, на прифермских территориях.
Еффективное уничтожение циклахены дурнишниколистной при помощи гербицида общеистрибительного действия раундапа, 48 % в. р., (4 л/га) или баковой смеси его с минерализованной (пластовой) водой (2 л/га + 300 л/га МПВ) достигается при проведении химической прополки в фазе её бутонизации. При почти одинаковой технической еффективности применение баковой смеси более выгодно экономически. Поэтому раундап или его баковую смесь с МПВ можно использовать для уничтожения сорняков на необрабатываемых землях со средними санитарно-гигиеническими требованиями - на обочинах дорог и лесополос, местах хранения перегноя, мусорниках, свалках и т. д.
Внедрение комплексных приёмов борьбы с циклахеной дурнишниколистной и другими сорняками путём внесения раундапа, 48 % в. р., (4 л/га) или его баковой смеси (2 л/га + 300 л/га МПВ) и последующего скашивания их обеспечивает снижение исходной засорённости необрабатываемых земель на 97,9 – 99,1%.
Посев в очагах сорняков трёхкомпонентной смеси из высококонкурентных многолетних трав (костер безостый - 8,1 кг/га + овсянница луговая - 8,0 кг/га + люцерна изменчивая - 7,7 кг/га) рекомендуется для залужения земельных делянок с высокими санитарно-гигиеническими требованиями (прифермские территории, пастбища, склоны балок и т.д.) и последующем использовании этих посевов на третем году жизни трав на сено или зелёный корм.
Ключевые слова: сорняки, необрабатываемые земли, меры борьбы, культурные фитоценозы
SUMMARY
Manzhos S.B. The grounds for taking measures in combating of Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen and other weeds on uncultivated soils of farms in the leftbank forest-steppe Ucrainian. Manuscript.
Thesis for maintainig the candidate's degree in speciality 06.01.01 -Common Agriculture. The Manuscript. Dniepropetrovsk State Agrarian University, Dniepropetrovsk, 2001
Thesis is devoted to the elaboration of economically grounded and ecologically safe measures of intergrated combating of Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen and other weeds on uncultivated soils of farms. Depending on the functional use of these soils and the health demands to them ( very high, high, middle) the author suggests varied approaches tj the introduction of mechanical, chemical, complex and biological measures.
Key words: weeds, uncultivated soils, contamination, cultured phytocenoses.
