Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану
Реферат на тему:
Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану
У самому загальному випадку план - це образ чого-небудь, модель бажаного майбутнього або система мір, спрямована на досягнення поставлених цілей і задач. Бізнес-план, як один з найбільш розповсюджених у даний час видів планів, являє собою:
- робочий інструмент підприємця для організації своєї роботи;
- розгорнуту програму (раціонально організованих мір, дій) здійснення бізнесу-проекту, що передбачає оцінку витрат і доходів;
- документ, що характеризує основні сторони діяльності і розвитку підприємства;
- результат дослідження й обґрунтування конкретного напряму діяльності фірми на визначеному ринку.
Підприємство може мати одночасно кілька бізнес-планів, у яких ступінь деталізації обґрунтувань може бути різним. У малому підприємництві бізнес-план і план підприємства можуть збігатися і по обсягу, і по змісту.
Будь-який бізнес-план повинен давати переконливі відповіді для самого підприємця і його можливих партнерів принаймні на п'ять основних питань:
Що робити?
Оцінка сучасного стану підприємства (ситуації);
Напрямок розвитку (бажаний стан);
Способи досягнення мети;
Оцінка витрат ресурсів і фінансових результатів.
Бізнес-планування, як необхідний елемент керування виконує в системі підприємницької діяльності ряд найважливіших функцій, серед яких найбільше значення мають наступні:
- ініціювання - активізація, стимулювання і мотивація намічуваних дій, проектів і угод;
- прогнозування - передбачення й обґрунтування бажаного стану фірми в процесі аналізу й обліку сукупності факторів;
- оптимізація - забезпечення вибору припустимого і найкращого варіанта розвитку підприємства в конкретному соціально-економічному середовищі;
- координація й інтеграція - облік взаємозв'язку і взаємозалежності всіх структурних підрозділів компанії з орієнтацією їх на єдиний загальний результат;
- безпека управління - забезпечення інформацією про можливі ризики для своєчасного вживання упереджувальних заходів по зменшенню або запобіганню негативних наслідків;
- упорядкування - створення єдиного загального порядку для успішної роботи і відповідальності;
- контроль - можливість оперативного відстеження виконання плану, виявлення помилок і можливого його коректування;
- виховання і навчання - сприятливий вплив зразків раціонально спланованих дій на поводження працівників і можливість навчання їх, у тому числі і на помилках;
- документування - представлення дій у документальній формі, що може бути доказом успішних або помилкових дій менеджерів фірми.
При розробці бізнес-планів необхідно дотримувати основні принципи планування, що створюють передумови для успішної діяльності підприємства в конкретному економічному середовищі (таблиця 1).
Таблиця 1 - Основні принципи внутріфірмового планування
№
п/п | Принципи планування | Зміст
1 | 2 | 3
1. | Необхідність | 1. Обов'язкове застосування планів у будь-якій сфері діяльності є раціональним поводженням людей.
2. Перш ніж діяти, кожний повинний знати, що хоче і може.
2. | Безперервність | Процес планування на підприємстві повинний здійснюватися постійно шляхом: а) послідовної розробки нових планів по закінченні дії планів попередніх періодів; б) ковзного планування - після закінчення частини планового періоду складається обновлений план, у якому збільшується обрій планування, а на період, що залишився, план може уточнюватися в зв'язку з появою непередбачених раніше змін зовнішнього середовища або внутрішніх можливостей і орієнтації фірми.
3. | Еластичність і гнучкість | Пристосування первісних планів до умов, що змінюються, здійснюється шляхом: а) уведення планових резервів за основними показниками; б) застосування евентуального (на випадок) планування для різних ситуацій і розподілу даних; в) використання оперативних планів для обліку виникаючих змін середовища; г) використання альтернативних планів.
4. | Єдність і повнота (системність) | Системність досягається трьома основними способами:
1. Наявністю загальної (єдиної) економічної мети і взаємодією всіх структурних підрозділів підприємства по горизонтальному і вертикальному рівнях планування.
2. Усі сполучені часткові плани структурних одиниць фірми і сфер діяльності (виробництва, збуту, персоналу, інвестування й ін.) у взаємозв'язку повинні складати загальний зведений план її соціально-економічного розвитку.
3. Включення в план усіх факторів які можуть мати значення для прийняття рішень.
5. | Точність і деталізація | 1. Будь-який план повинний бути складений з досить високим ступенем точності для досягнення поставленої мети.
2. В міру переходу від оперативних короткострокових до середньо- і довгострокових стратегічних планів точність і деталізація планування відповідно може зменшуватися аж до визначення тільки основних цілей і загальних напрямків розвитку фірми.
6. | Економічність | 1. Витрати на планування повинні порівнюватися з одержуваними від нього вигодами.
2. Внесок планування в ефективність визначається поліпшенням якості прийнятих рішень.
7. | Оптимальність | 1. На всіх етапах планування повинний забезпечуватися вибір найбільш ефективних варіантів рішень. 2. Виражається в максимізації прибутку й інших результативних показників фірми і мінімізації витрат, при прогнозованих обмеженнях.
8. | Зв'язок рівнів керування | Досягається трьома способами: а) деталізацією планів «униз»; б) укрупненням планів «нагору»; в) частковим делегуванням повноважень.
9. | Участь | 1. Активна участь персоналу в процесі планування підсилює його мотивацію поводження.
2. Планування для себе психологічно й економічно ефективніше, ніж для інших.
10. | Холізм (сполучення координації й інтеграції) | Чим більше структурних одиниць і рівнів керування підприємством, тим доцільніше (ефективніше) планувати в них одночасно і у взаємозалежності. Планування на кожнім структурному рівні підприємства незалежно не може бути ефективним без взаємоув’язування планів на всіх рівнях.
Основні принципи планування тісно зв'язані між собою і в кінцевому рахунку орієнтують підприємців на всебічне обґрунтування планових показників і досягнення найкращих соціально - економічних результатів підприємства. Вони визначають зміст і орієнтацію планової роботи на всіх стадіях обґрунтування проекту і його послідовної реалізації.
Крім перерахованих базових принципів у процесі планування звичайно враховуються і загальноекономічні принципи науковості, пріоритетності, динамічності, директивності, ефективності, комплектності й ін.
Існує значне число розробок по складанню бізнес-плану, але усі вони схожі і відрізняються лише послідовністю розділів.
Основними розділами бізнес-плану є наступні:
1. Короткий опис
2. Бізнес і його стратегія
3. Ринок і маркетингова стратегія
4. Виробництво й експлуатація
5. Управління і процес прийняття рішень
6. Фінанси
7. Фактори ризику
8. Додатки
Список літератури
Горемыкин В.А., Богомолов А.Ю. Бизнес-план: методика разработки. 45 реальных образцов бизнес-планов. – М.: „Ось-89”, 2002. – 864с.
Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. Учебно-методическое пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999.
Бухалков М.М. Внутрифирменное планирование. Учебник. – М.: Инфра-М, 2003.
Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану
У самому загальному випадку план - це образ чого-небудь, модель бажаного майбутнього або система мір, спрямована на досягнення поставлених цілей і задач. Бізнес-план, як один з найбільш розповсюджених у даний час видів планів, являє собою:
- робочий інструмент підприємця для організації своєї роботи;
- розгорнуту програму (раціонально організованих мір, дій) здійснення бізнесу-проекту, що передбачає оцінку витрат і доходів;
- документ, що характеризує основні сторони діяльності і розвитку підприємства;
- результат дослідження й обґрунтування конкретного напряму діяльності фірми на визначеному ринку.
Підприємство може мати одночасно кілька бізнес-планів, у яких ступінь деталізації обґрунтувань може бути різним. У малому підприємництві бізнес-план і план підприємства можуть збігатися і по обсягу, і по змісту.
Будь-який бізнес-план повинен давати переконливі відповіді для самого підприємця і його можливих партнерів принаймні на п'ять основних питань:
Що робити?
Оцінка сучасного стану підприємства (ситуації);
Напрямок розвитку (бажаний стан);
Способи досягнення мети;
Оцінка витрат ресурсів і фінансових результатів.
Бізнес-планування, як необхідний елемент керування виконує в системі підприємницької діяльності ряд найважливіших функцій, серед яких найбільше значення мають наступні:
- ініціювання - активізація, стимулювання і мотивація намічуваних дій, проектів і угод;
- прогнозування - передбачення й обґрунтування бажаного стану фірми в процесі аналізу й обліку сукупності факторів;
- оптимізація - забезпечення вибору припустимого і найкращого варіанта розвитку підприємства в конкретному соціально-економічному середовищі;
- координація й інтеграція - облік взаємозв'язку і взаємозалежності всіх структурних підрозділів компанії з орієнтацією їх на єдиний загальний результат;
- безпека управління - забезпечення інформацією про можливі ризики для своєчасного вживання упереджувальних заходів по зменшенню або запобіганню негативних наслідків;
- упорядкування - створення єдиного загального порядку для успішної роботи і відповідальності;
- контроль - можливість оперативного відстеження виконання плану, виявлення помилок і можливого його коректування;
- виховання і навчання - сприятливий вплив зразків раціонально спланованих дій на поводження працівників і можливість навчання їх, у тому числі і на помилках;
- документування - представлення дій у документальній формі, що може бути доказом успішних або помилкових дій менеджерів фірми.
При розробці бізнес-планів необхідно дотримувати основні принципи планування, що створюють передумови для успішної діяльності підприємства в конкретному економічному середовищі (таблиця 1).
Таблиця 1 - Основні принципи внутріфірмового планування
№
п/п | Принципи планування | Зміст
1 | 2 | 3
1. | Необхідність | 1. Обов'язкове застосування планів у будь-якій сфері діяльності є раціональним поводженням людей.
2. Перш ніж діяти, кожний повинний знати, що хоче і може.
2. | Безперервність | Процес планування на підприємстві повинний здійснюватися постійно шляхом: а) послідовної розробки нових планів по закінченні дії планів попередніх періодів; б) ковзного планування - після закінчення частини планового періоду складається обновлений план, у якому збільшується обрій планування, а на період, що залишився, план може уточнюватися в зв'язку з появою непередбачених раніше змін зовнішнього середовища або внутрішніх можливостей і орієнтації фірми.
3. | Еластичність і гнучкість | Пристосування первісних планів до умов, що змінюються, здійснюється шляхом: а) уведення планових резервів за основними показниками; б) застосування евентуального (на випадок) планування для різних ситуацій і розподілу даних; в) використання оперативних планів для обліку виникаючих змін середовища; г) використання альтернативних планів.
4. | Єдність і повнота (системність) | Системність досягається трьома основними способами:
1. Наявністю загальної (єдиної) економічної мети і взаємодією всіх структурних підрозділів підприємства по горизонтальному і вертикальному рівнях планування.
2. Усі сполучені часткові плани структурних одиниць фірми і сфер діяльності (виробництва, збуту, персоналу, інвестування й ін.) у взаємозв'язку повинні складати загальний зведений план її соціально-економічного розвитку.
3. Включення в план усіх факторів які можуть мати значення для прийняття рішень.
5. | Точність і деталізація | 1. Будь-який план повинний бути складений з досить високим ступенем точності для досягнення поставленої мети.
2. В міру переходу від оперативних короткострокових до середньо- і довгострокових стратегічних планів точність і деталізація планування відповідно може зменшуватися аж до визначення тільки основних цілей і загальних напрямків розвитку фірми.
6. | Економічність | 1. Витрати на планування повинні порівнюватися з одержуваними від нього вигодами.
2. Внесок планування в ефективність визначається поліпшенням якості прийнятих рішень.
7. | Оптимальність | 1. На всіх етапах планування повинний забезпечуватися вибір найбільш ефективних варіантів рішень. 2. Виражається в максимізації прибутку й інших результативних показників фірми і мінімізації витрат, при прогнозованих обмеженнях.
8. | Зв'язок рівнів керування | Досягається трьома способами: а) деталізацією планів «униз»; б) укрупненням планів «нагору»; в) частковим делегуванням повноважень.
9. | Участь | 1. Активна участь персоналу в процесі планування підсилює його мотивацію поводження.
2. Планування для себе психологічно й економічно ефективніше, ніж для інших.
10. | Холізм (сполучення координації й інтеграції) | Чим більше структурних одиниць і рівнів керування підприємством, тим доцільніше (ефективніше) планувати в них одночасно і у взаємозалежності. Планування на кожнім структурному рівні підприємства незалежно не може бути ефективним без взаємоув’язування планів на всіх рівнях.
Основні принципи планування тісно зв'язані між собою і в кінцевому рахунку орієнтують підприємців на всебічне обґрунтування планових показників і досягнення найкращих соціально - економічних результатів підприємства. Вони визначають зміст і орієнтацію планової роботи на всіх стадіях обґрунтування проекту і його послідовної реалізації.
Крім перерахованих базових принципів у процесі планування звичайно враховуються і загальноекономічні принципи науковості, пріоритетності, динамічності, директивності, ефективності, комплектності й ін.
Існує значне число розробок по складанню бізнес-плану, але усі вони схожі і відрізняються лише послідовністю розділів.
Основними розділами бізнес-плану є наступні:
1. Короткий опис
2. Бізнес і його стратегія
3. Ринок і маркетингова стратегія
4. Виробництво й експлуатація
5. Управління і процес прийняття рішень
6. Фінанси
7. Фактори ризику
8. Додатки
Список літератури
Горемыкин В.А., Богомолов А.Ю. Бизнес-план: методика разработки. 45 реальных образцов бизнес-планов. – М.: „Ось-89”, 2002. – 864с.
Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. Учебно-методическое пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999.
Бухалков М.М. Внутрифирменное планирование. Учебник. – М.: Инфра-М, 2003.
