Оборотні кошти підприємства
Оборотні кошти підприємства
План
8.3. Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства.
8.4. Напрямки підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
Оцінна ефективності використання оборотних коштів підприємства
Як вже зазначалося, підприємство зацікавлене в продовжені строку виконання власних зовнішніх зобов'язань, що може обернутися для нього зведенням фінансово-експлуатаційних потреб до нуля або навіть перетворенням на від'ємну величину, коли в підприємства залишається навіть більше грошових фондів, ніж ТУ потрібно для безперервної роботи.
Величину фінансово-експлуатаційних потреб ототожнюють з потребою в оборотних коштах і визначають як різницю між сумою коштів, вкладених у запаси сировини, готової продукції, дебіторську заборгованість та кредиторською заборгованістю.
Одним із способів визначення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства (ФЕП) є їх вираження у відсотках (гФЕП) до виручки від реалізації (РП) за формулою (8.7):
Якщо результат розрахунків, скажімо, дорівнює 50%, це означає, що нестача оборотних коштів підприємства еквівалентна половні його річної Виручки; 180 днів на рік підприємство працює тільки на те, щоб покрити свої фінансово-експлуатаційні потреби.
Для успішної роботи підприємства велике значення має швидкість обігу оборотних коштів. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємстві застосовують такі показники:
1. Коефіцієнт оборотності обігових коштів (Коб) характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період і розраховується за формулою (8.8):
де РП - обсяг реалізованої продукції, грн;
ОЗср- середній залишок оборотних коштів у визначеному періоді, грн.
Середній залишок оборотних коштів визначається як середньозважена величина суми оборотних коштів на початок і на кінець звітного періоду. На практиці для обчислення середніх залишків оборотних коштів підприємства зазвичай використовують зведений баланс підприємства за визначений період.
2. Зворотним до коефіцієнта оборотності обігових коштів є коефіцієнт закріплення оборотних коштів (кз), який показує частку оборотних коштів у кожній грошовій одиниці реалізованої продукції і визначається за формулою (8.9):
3. Швидкість або тривалість одного обороту обігових коштів в днях (ТОБ) визначається як відношення кількості днів в аналізованому періоді (Тк) до коефіцієнта оборотності (kОБ) за формулою (8.10):
Показники оцінки ефективності використання оборотних коштів можна розраховувати за всією сукупністю оборотних коштів і за їх окремими елементами.
Слід усвідомити, що прискорення оборотності коштів супроводжується додатковим залученням засобів в оборот. Уповіпьнення оборотності супроводжується відволіканням'засобів з господарського обороту, їх більш тривалим осіданням у виробничих запасах, незавершеному виробництві, готовій продукції.
При аналізі використання промисповим підприємством оборотних коштів застосовуються різні показники оцінки використання матеріальних ресурсів, зокрема, такі як:
1) коефіцієнт виходу готової продукції з одиниці сировини;
2) показник витрат сировини на одиницю готової продукції;
3) коефіцієнт використання матеріалів (відношення чистої ваги (маси) виробу до нормативних (фактичних) витрат конструкційного матеріалу);
4) коефіцієнт використання площі чи обсягів матеріалів;
5) рівень відходів (втрат) тощо.
Разом з обчисленням вказаних показників слід пам'ятати, що загальними джерелами економії матеріальних ресурсів є:
- зменшення питомих витрат матеріалів;
- зменшення ваги (маси) виробів;
- зменшення втрат і відходів матеріальних ресурсів;
- використання відходів і побічних продуктів;
- утилізація відходів;
- заміна натуральної сировини і матеріалів штучними;
- підвищення якості матеріальних ресурсів тощо.
Напрямки підвищення ефективності використання оборотних кош-i тів підприємства
Основними напрямками стратегічної роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів є:
- визначення потреби підприємства в оборотних коштах;
- визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимального значення;
- вживання заходів щодо прискореного повернення підприємству сум дебіторської заборгованості;
- припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;
- визначення оптимального обсягу виробництва продукції з урахуванням рівня беззбитковості виробництва;
- скорочення управлінських та усунення непродуктивних витрат;
- впровадження прогресивних методів управління виробництвом;
- поступове збільшення обсягу статутного капіталу підприємства для фінансування власних оборотних коштів.
Отже, в межах сформульованих напрямків стратегічної роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів підприємства, конкретними шляхами підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства є:
- обґрунтоване встановлення норм і нормативів праці;
- встановлення прямих постійних взаємозв'язків з постачальниками;
- зменшення вартості застосовуваних у виробництві сировини і матеріалів на основі придбання їх за оптовими цінами чи заміни дешевшими аналогами;
- економія на нормах витрат сировини і матеріалів завдяки впровадженню прогресивних технологій у виробництво;
- вторинне використання відходів у виробництві;
- уніфікація рецептури виробництва продукції;
- інтенсифікація виробничих процесів (скорочення тривалості виробничого циклу);
- перехід до безперервного здійснення виробничих процесів;
- прискорення обробки партій постачання матеріальних ресурсів;
- прискорення процесів збуту продукції при застосуванні прогресивних маркетингових технологій.
Рекомендована література
1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.
2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.
3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. -124 с.
4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1992. -№31.
5. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №47.
6. Про оплату праці / Закон України від 24.03.1995 р. №108/ 95-ВР в редакції Закону України від 06.02.1997 №50 / 97-ВР, зі змінами і доповненнями.
7. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції від 22.05.1997 р. №283/ 97-ВР, зі змінами і доповненнями.
8. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 p. №433-IV.
9. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. №507-ХІ), зі змінами і доповненнями.
* * *
10. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО Новости, 2000. - 255 с.
11. Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики // Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - №8. - С. 24-30.
12. Бланк И.А. Управление активами. - К.: "Ника-ЦенТр", 2000. - 720 с.
13. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. -512 р.
14. Гетьман О.О. Економічне обґрунтування механізму функціонування підприємств у ринковому ієрархічному просторі // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту: Економічні науки. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ. -2001. - №2(6). - С. 94-97.
15. 15.Демченков B.C., Милета В.И. Системный анализ деятельности предприятий: М.: Финансы и статистика, 1990. - 182 с.
16. Економіка підприємства: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц./ Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.
17. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
18. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. – 207 с.
19. Кашин В.Н., Ионов В.Я. Хозяйственный механизм и эффективность промышленного производства. - М.: Наука, 1997. - 367 с.
План
8.3. Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства.
8.4. Напрямки підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
Оцінна ефективності використання оборотних коштів підприємства
Як вже зазначалося, підприємство зацікавлене в продовжені строку виконання власних зовнішніх зобов'язань, що може обернутися для нього зведенням фінансово-експлуатаційних потреб до нуля або навіть перетворенням на від'ємну величину, коли в підприємства залишається навіть більше грошових фондів, ніж ТУ потрібно для безперервної роботи.
Величину фінансово-експлуатаційних потреб ототожнюють з потребою в оборотних коштах і визначають як різницю між сумою коштів, вкладених у запаси сировини, готової продукції, дебіторську заборгованість та кредиторською заборгованістю.
Одним із способів визначення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства (ФЕП) є їх вираження у відсотках (гФЕП) до виручки від реалізації (РП) за формулою (8.7):
Якщо результат розрахунків, скажімо, дорівнює 50%, це означає, що нестача оборотних коштів підприємства еквівалентна половні його річної Виручки; 180 днів на рік підприємство працює тільки на те, щоб покрити свої фінансово-експлуатаційні потреби.
Для успішної роботи підприємства велике значення має швидкість обігу оборотних коштів. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємстві застосовують такі показники:
1. Коефіцієнт оборотності обігових коштів (Коб) характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період і розраховується за формулою (8.8):
де РП - обсяг реалізованої продукції, грн;
ОЗср- середній залишок оборотних коштів у визначеному періоді, грн.
Середній залишок оборотних коштів визначається як середньозважена величина суми оборотних коштів на початок і на кінець звітного періоду. На практиці для обчислення середніх залишків оборотних коштів підприємства зазвичай використовують зведений баланс підприємства за визначений період.
2. Зворотним до коефіцієнта оборотності обігових коштів є коефіцієнт закріплення оборотних коштів (кз), який показує частку оборотних коштів у кожній грошовій одиниці реалізованої продукції і визначається за формулою (8.9):
3. Швидкість або тривалість одного обороту обігових коштів в днях (ТОБ) визначається як відношення кількості днів в аналізованому періоді (Тк) до коефіцієнта оборотності (kОБ) за формулою (8.10):
Показники оцінки ефективності використання оборотних коштів можна розраховувати за всією сукупністю оборотних коштів і за їх окремими елементами.
Слід усвідомити, що прискорення оборотності коштів супроводжується додатковим залученням засобів в оборот. Уповіпьнення оборотності супроводжується відволіканням'засобів з господарського обороту, їх більш тривалим осіданням у виробничих запасах, незавершеному виробництві, готовій продукції.
При аналізі використання промисповим підприємством оборотних коштів застосовуються різні показники оцінки використання матеріальних ресурсів, зокрема, такі як:
1) коефіцієнт виходу готової продукції з одиниці сировини;
2) показник витрат сировини на одиницю готової продукції;
3) коефіцієнт використання матеріалів (відношення чистої ваги (маси) виробу до нормативних (фактичних) витрат конструкційного матеріалу);
4) коефіцієнт використання площі чи обсягів матеріалів;
5) рівень відходів (втрат) тощо.
Разом з обчисленням вказаних показників слід пам'ятати, що загальними джерелами економії матеріальних ресурсів є:
- зменшення питомих витрат матеріалів;
- зменшення ваги (маси) виробів;
- зменшення втрат і відходів матеріальних ресурсів;
- використання відходів і побічних продуктів;
- утилізація відходів;
- заміна натуральної сировини і матеріалів штучними;
- підвищення якості матеріальних ресурсів тощо.
Напрямки підвищення ефективності використання оборотних кош-i тів підприємства
Основними напрямками стратегічної роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів є:
- визначення потреби підприємства в оборотних коштах;
- визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимального значення;
- вживання заходів щодо прискореного повернення підприємству сум дебіторської заборгованості;
- припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;
- визначення оптимального обсягу виробництва продукції з урахуванням рівня беззбитковості виробництва;
- скорочення управлінських та усунення непродуктивних витрат;
- впровадження прогресивних методів управління виробництвом;
- поступове збільшення обсягу статутного капіталу підприємства для фінансування власних оборотних коштів.
Отже, в межах сформульованих напрямків стратегічної роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів підприємства, конкретними шляхами підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства є:
- обґрунтоване встановлення норм і нормативів праці;
- встановлення прямих постійних взаємозв'язків з постачальниками;
- зменшення вартості застосовуваних у виробництві сировини і матеріалів на основі придбання їх за оптовими цінами чи заміни дешевшими аналогами;
- економія на нормах витрат сировини і матеріалів завдяки впровадженню прогресивних технологій у виробництво;
- вторинне використання відходів у виробництві;
- уніфікація рецептури виробництва продукції;
- інтенсифікація виробничих процесів (скорочення тривалості виробничого циклу);
- перехід до безперервного здійснення виробничих процесів;
- прискорення обробки партій постачання матеріальних ресурсів;
- прискорення процесів збуту продукції при застосуванні прогресивних маркетингових технологій.
Рекомендована література
1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.
2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.
3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. -124 с.
4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1992. -№31.
5. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №47.
6. Про оплату праці / Закон України від 24.03.1995 р. №108/ 95-ВР в редакції Закону України від 06.02.1997 №50 / 97-ВР, зі змінами і доповненнями.
7. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції від 22.05.1997 р. №283/ 97-ВР, зі змінами і доповненнями.
8. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 p. №433-IV.
9. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. №507-ХІ), зі змінами і доповненнями.
* * *
10. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО Новости, 2000. - 255 с.
11. Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики // Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - №8. - С. 24-30.
12. Бланк И.А. Управление активами. - К.: "Ника-ЦенТр", 2000. - 720 с.
13. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. -512 р.
14. Гетьман О.О. Економічне обґрунтування механізму функціонування підприємств у ринковому ієрархічному просторі // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту: Економічні науки. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ. -2001. - №2(6). - С. 94-97.
15. 15.Демченков B.C., Милета В.И. Системный анализ деятельности предприятий: М.: Финансы и статистика, 1990. - 182 с.
16. Економіка підприємства: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц./ Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.
17. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
18. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. – 207 с.
19. Кашин В.Н., Ионов В.Я. Хозяйственный механизм и эффективность промышленного производства. - М.: Наука, 1997. - 367 с.
