Місце країн – лідерів у світі
Місце країн – лідерів у світі
Іртернаціоналізація господарського життя у другій половині ХХ ст. стала провідною тенденцією розвитку сучасної світової економіки. Однією з головних особливостей цього процесу є утворення великих зон впливу найбільш розвинутих країн. Вони стають своєрідними інтеграційними угрупуваннями, навколо яких об’єднуються інші держави, що забезпечує їм важливу роль у світовому господарстві й політиці.
Європейський Союз на сьогодні є найбільшим економічно обгрунтованим об’єднання у світі держав, спільною рисою яких є приблизно однаковий ступень розвитку.
Важливу роль в світовому господарстві та ЄС відіграють країни-лідери Європейського Союзу, до яких належать Велика Британія, ФРН, Італія та Франція.
Це країни з високорозвинутою економікою, що здійснюють великий вплив на формування міжнародних економічних відносин. Традиційно вони є основоположниками створення більшості міждержавних організацій і блоків в галузях економіки, фінансів, банківської системи, окремих напрямках промисловості і сільського господарства.
За розмірами виробництва, рівнем економічного і соціального розвитку ці країни посідають одне з провідних місць в світі, також за розмірами ВВП.
Географічне положення
Країни-лідери мають вигідне географічне положення в світі.
В основному вони розташовані в Західній Європі, окрім Італії, що знаходиться на Півдні.
Великобританія розташована на островах Північно - Західної Європи. Їй належать острів Великобританія, частина острова Ірландія та довколишні острови. Країна поділяється на чотири історико-географічні області: Англію, Уельс, Шотландію та Північну Ірландію. Найближчими сусідами, що знаходяться на материку Євразія, є Франція та Бельгія. На заході межає з Ірландією, що була 700 років колонією Великобританії.
Франція лежить на Заході Європи. Крім континентальної частини, до її складу входить острів Корсика. Сусідство на півночі й сході з найрозвинутішою частиною Західної Європи, що простягнулась від Центральної Англії до Північної Італії.
Німеччина лежить у центрі Західної Європи. Через її територію проходять важливі трансєвропейські шляхи як широтного, так і меридіального напрямків. Північний і південний кордони країн збігаються з природними рубежами, західні й східні відкриті і не раз являли собою театри воєнних сутичок.
Італія розташована на півдні Європи. Її територія охоплює південні схили Альп, паданську низовину, Апеннінський півострів, острови Сицилію і Сардинію. 4/5 її кордонів є морськими. Найважливішою особливістю географічного положення Італії є її розташування на шляхах між Південно – Західною Європою і Середнім Сходом.
Ці країни мають вихід до морів: Франція – до Середземного моря та Атлантичного океану; Італія – до Адриатичного, Іонійського, Тіренського та Лігурійського морів; Великобританія – до Північного та Ірландського морів, та до Атлантичного океану; Німеччина до – Північного та Балтійського морів.
Також слід зазначити, що Італія, Німеччина та Франція мають спільну гірську систему – Альпи.
Характеристика економічного росту
країн-лідерів
Сільське господарство
Промисловість
Сфера послуг
Країни-лідери мають добре розвинене і дуже інтенсивне сільськогосподарське виробництво, яке відрізняється високим рівнем ефективності і продуктивності, крім Італії, сільське господарство якої за стандартами ЄС, недостатньо ефективне.
Слід зазначити, що країни-лідери приблизно на половину забезпечують себе продуктами харчування власного виробництва. Основними посівними культурами є овес, картопля, цукровий буряк, пшениця.
Промисловість цих країн також займає помітне місце в світовій економіці.
В обробній промисловості країн пріоритет мають такі галузі:
Загальне машинобудування: виробництво сільськогосподарської технікита станків, включаючи текстильне обладнання;
Транспортне машинобудування, де особливе значення мають автомобілебудування, суднобудування та аерокосмічна промисловість;
Виробництво металів;
Хімічна промисловість: фармацевтика, агрохімія, парфумерія та іню;
Харчова промисловість;
Електроніка та електротехніка: комп’ютери, програмне забезпечення, засоби телекомунікації, медичне обладнання та ін.
Щодо енергетики, Великобританія та Німеччина значні виробники енергоресурсів, а Італія та Франція характеризуються дефіцитом власних енергоресурсів та їх значним імпортом.
Розвиток сучасної промисловості країн-лідерів визначають високі технології. Продукція цих країн відрізняється своєю високою наукоємністю.
Серед сфери послуг варто виділити туризм та фінанси.
Серед фінансових послуг слід виділити банківську діяльність, страхування, ринок похідних фінансових інструментів, ринок облігацій, валютний ринок, фінансовий лізинг та трастові операції із зарубіжними активами.
Дуже добре розвинута така галузь, як туризм, яка займає велике значення кожної з країн-лідерів.
Щодо транспортної системи, то варто відзначити, що вона є добре розвиненою, сучасною комплексною та густою.
Участь країн - лідерів у світовому господарстві
Країни-лідери займають одне з найбільш провідних місць в світовому господарстві .
У економічній стратегії урядів цих країн розвитку зовнішньоекономічних зв’язків відведена ключова роль з обліком високого ступеня залежності стану економіки від результатів її участі в міжнародному товарообміні і від стану світових товарних ринків.
Пильна увага при цьому приділялася зміцненню позицій країн-лідерів в системі міжнародних економічних відносин, участі компаній цих країн у загальноєвропейських і регіональних програмах програмах економічного і науково – технічного співробітництва в рамках ЄС, ВТО й інших багатобічних економічних організацій і угод.
Основою зовнішньоекономічної політики країн – лідерів залишається розвиток торгово - економічних віднис зі своїми головними торговими партнерами: ЄС, США, Японією.
Також слід зазначити, що країн – лідерів підтримуючи тісні відносини зі своїми основними торговими партнерами, приділяють увагу розвиткові торгово – економічних відносин із країнами Центральної і Східної Європи.
Важливу роль у реалізації ідей лібералізації торгово - економічних зв’язків уряди цих країн відводять Всесвітній торговій організації. З огляду на взаємозалежність світової економіки, країни – лідери виступають за скасування будь – яких бар’єрів на щляху руху товарів, послуг і інвестицій, а також відмову від політики протекціонізму, у першу чергу в сільськогосподарських галузях.
Зовнішня політика країн – лідерів продовжує зачною мірою визначитися участю в провідних організаціях Заходу, наявністю значного ядерного потенціалу. Ці країни лідирують у Співдружності, володіють однією з найбільши розвинутих і відкритих економік у світі.
Стан, перспективи та напрямки діяльності країн-лідерів в рамках Європейського Союзу
Інтеграція сприяє успішному розвиткові економіки, та передусім підприємництва країн-лідерів. Важливою складовою підходу до реформування ЄС стало відстоювання неохідності не тільки проголошувати ” європейські політичні цінності “ , але і захищати ці цінності, коли їм грозить небезпека.
Країни-лідери активно здійснюють діяльність щодо програми розвитку комунікаційних та інформаційних технологій. ЄС є перщою спільнотою, що запровадила систему економічної, інформаційної підтримки, як одного з найважливіших факторів своєї промислової політики. Країни-лідери приймали в цьому активну участь і запропонували об’єднати всі ресурси ЄС для провеведення у життя нової коцепції економічної, інформаційної підтримки, як одного з основних аспектів інформаційного суспільства.
Згідно з програмою ЄС, країни-учасники створюють внутрішній ринок. Немалу роль в цьому відіграють і країни-лідери. Вони планують надати технічну допомогу країнам Схіної Європи для розвитку енергетики, транспорту, підготовки кадрів для державного тва приватного секторів, надання фінансових послуг та інше.
В рамках співробітництва з усіма країнами ЄС, а також з перехідними країнами, країни-лідери визначають для себе мету та принципи діяльності, що полягають у:
Східно-Європейській інтеграції;
Збалансованому та довготривалому економічному процесі;
Утвердженні своєї ідентичності в міжнародній сфері;
Конкурентоспроможності країн-лідерів на світових ринках;
Збереженні та збагаченні спільної європейської спадщини;
Розвитку Європейського права;
Створенню єдиних стандартів в єкономічному співробітництві;
В рамках ЄС була прийната директива про свободу виявлення поглядів відповідно до європейської конвенції з прав людини. Особливу увагу уряди країн-лідерів надають недобросовісній конкуренції комерційної реклами, безпеці банківських систем, охороні персональної інформації під час переміщення через кордони, проблеми патентування і ліцензування в комунікаційній сфері.
З позиції країн-лідерів формування єдиного Європейського простору- це позитивний процес. Слід відзначити, що він продовжується і дійшов такої стадії розвитку, коли уряди країн вже не можуть його зупинити. Інтеграція допомогає економічному розвиткові Європи загалом, підвищенню рівня життя всіх, хто її засиляє. Для країн-лідерів дуже важливо, щоб всі держави в цьому просторі були демократичними.
Відносини країн – лідерів з Україною на
сучасному етапі
Сучасні відносини між країнами-лідерами та Україною потребують поглиблення та розширення. Сьогодні вони не є тісними, оскільки ситуація в нашій країні не дозволяє широкої відкритості та довіри стосунків. Наша країна та країни-лідери ведуть часті переговори щодо інтеграції України в Європу. Країни-лідери вітають європейський вибір України і обіцяють всіляко впливати на нього.
Сьогодні в Україні працює чимало інвесторів країн-лідерів. Серед них є як успішні, так і такі, що мали певні проблеми. Основні причини незначної кількості інвестицій в Україну полягають в чинній податковій системі, корупції, неврегульованій законодавчій базі. Іноземні інвестори хочуть бути впевненими, що вклавши в будь-яке виробництво гроші, вони одержать прибутки.
Торгові відносини між Україною і країнами-лідерами знаходяться в становищі пошуку раціональних щляхів проведення експортно-імпортних операцій.
Попитом у країнах-лідерах користуються українські олійні насіння, в основному соняшники, добрива, вата та текстильна сировина. Відбулася деяка стабілізація в об’ємах, що постачаються Україною, продуктів неорганічної хімії.
Також слід зазначити, що останнім часом було підписано багато договорів та програм щодо розвитку нашої країни.
Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані країнами-лідерами з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід видокреслити наступні:
Запровадження сучасних технологій та форм організаціїї виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарської продукції;
Заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливнозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;
Модернізація транспорту і транспортних мереж;
Розвиток банківсько-фінансової та кредитної систем;
Забезпечення охорони навколишнього природного середовища та здоров’я населення.
Іртернаціоналізація господарського життя у другій половині ХХ ст. стала провідною тенденцією розвитку сучасної світової економіки. Однією з головних особливостей цього процесу є утворення великих зон впливу найбільш розвинутих країн. Вони стають своєрідними інтеграційними угрупуваннями, навколо яких об’єднуються інші держави, що забезпечує їм важливу роль у світовому господарстві й політиці.
Європейський Союз на сьогодні є найбільшим економічно обгрунтованим об’єднання у світі держав, спільною рисою яких є приблизно однаковий ступень розвитку.
Важливу роль в світовому господарстві та ЄС відіграють країни-лідери Європейського Союзу, до яких належать Велика Британія, ФРН, Італія та Франція.
Це країни з високорозвинутою економікою, що здійснюють великий вплив на формування міжнародних економічних відносин. Традиційно вони є основоположниками створення більшості міждержавних організацій і блоків в галузях економіки, фінансів, банківської системи, окремих напрямках промисловості і сільського господарства.
За розмірами виробництва, рівнем економічного і соціального розвитку ці країни посідають одне з провідних місць в світі, також за розмірами ВВП.
Географічне положення
Країни-лідери мають вигідне географічне положення в світі.
В основному вони розташовані в Західній Європі, окрім Італії, що знаходиться на Півдні.
Великобританія розташована на островах Північно - Західної Європи. Їй належать острів Великобританія, частина острова Ірландія та довколишні острови. Країна поділяється на чотири історико-географічні області: Англію, Уельс, Шотландію та Північну Ірландію. Найближчими сусідами, що знаходяться на материку Євразія, є Франція та Бельгія. На заході межає з Ірландією, що була 700 років колонією Великобританії.
Франція лежить на Заході Європи. Крім континентальної частини, до її складу входить острів Корсика. Сусідство на півночі й сході з найрозвинутішою частиною Західної Європи, що простягнулась від Центральної Англії до Північної Італії.
Німеччина лежить у центрі Західної Європи. Через її територію проходять важливі трансєвропейські шляхи як широтного, так і меридіального напрямків. Північний і південний кордони країн збігаються з природними рубежами, західні й східні відкриті і не раз являли собою театри воєнних сутичок.
Італія розташована на півдні Європи. Її територія охоплює південні схили Альп, паданську низовину, Апеннінський півострів, острови Сицилію і Сардинію. 4/5 її кордонів є морськими. Найважливішою особливістю географічного положення Італії є її розташування на шляхах між Південно – Західною Європою і Середнім Сходом.
Ці країни мають вихід до морів: Франція – до Середземного моря та Атлантичного океану; Італія – до Адриатичного, Іонійського, Тіренського та Лігурійського морів; Великобританія – до Північного та Ірландського морів, та до Атлантичного океану; Німеччина до – Північного та Балтійського морів.
Також слід зазначити, що Італія, Німеччина та Франція мають спільну гірську систему – Альпи.
Характеристика економічного росту
країн-лідерів
Сільське господарство
Промисловість
Сфера послуг
Країни-лідери мають добре розвинене і дуже інтенсивне сільськогосподарське виробництво, яке відрізняється високим рівнем ефективності і продуктивності, крім Італії, сільське господарство якої за стандартами ЄС, недостатньо ефективне.
Слід зазначити, що країни-лідери приблизно на половину забезпечують себе продуктами харчування власного виробництва. Основними посівними культурами є овес, картопля, цукровий буряк, пшениця.
Промисловість цих країн також займає помітне місце в світовій економіці.
В обробній промисловості країн пріоритет мають такі галузі:
Загальне машинобудування: виробництво сільськогосподарської технікита станків, включаючи текстильне обладнання;
Транспортне машинобудування, де особливе значення мають автомобілебудування, суднобудування та аерокосмічна промисловість;
Виробництво металів;
Хімічна промисловість: фармацевтика, агрохімія, парфумерія та іню;
Харчова промисловість;
Електроніка та електротехніка: комп’ютери, програмне забезпечення, засоби телекомунікації, медичне обладнання та ін.
Щодо енергетики, Великобританія та Німеччина значні виробники енергоресурсів, а Італія та Франція характеризуються дефіцитом власних енергоресурсів та їх значним імпортом.
Розвиток сучасної промисловості країн-лідерів визначають високі технології. Продукція цих країн відрізняється своєю високою наукоємністю.
Серед сфери послуг варто виділити туризм та фінанси.
Серед фінансових послуг слід виділити банківську діяльність, страхування, ринок похідних фінансових інструментів, ринок облігацій, валютний ринок, фінансовий лізинг та трастові операції із зарубіжними активами.
Дуже добре розвинута така галузь, як туризм, яка займає велике значення кожної з країн-лідерів.
Щодо транспортної системи, то варто відзначити, що вона є добре розвиненою, сучасною комплексною та густою.
Участь країн - лідерів у світовому господарстві
Країни-лідери займають одне з найбільш провідних місць в світовому господарстві .
У економічній стратегії урядів цих країн розвитку зовнішньоекономічних зв’язків відведена ключова роль з обліком високого ступеня залежності стану економіки від результатів її участі в міжнародному товарообміні і від стану світових товарних ринків.
Пильна увага при цьому приділялася зміцненню позицій країн-лідерів в системі міжнародних економічних відносин, участі компаній цих країн у загальноєвропейських і регіональних програмах програмах економічного і науково – технічного співробітництва в рамках ЄС, ВТО й інших багатобічних економічних організацій і угод.
Основою зовнішньоекономічної політики країн – лідерів залишається розвиток торгово - економічних віднис зі своїми головними торговими партнерами: ЄС, США, Японією.
Також слід зазначити, що країн – лідерів підтримуючи тісні відносини зі своїми основними торговими партнерами, приділяють увагу розвиткові торгово – економічних відносин із країнами Центральної і Східної Європи.
Важливу роль у реалізації ідей лібералізації торгово - економічних зв’язків уряди цих країн відводять Всесвітній торговій організації. З огляду на взаємозалежність світової економіки, країни – лідери виступають за скасування будь – яких бар’єрів на щляху руху товарів, послуг і інвестицій, а також відмову від політики протекціонізму, у першу чергу в сільськогосподарських галузях.
Зовнішня політика країн – лідерів продовжує зачною мірою визначитися участю в провідних організаціях Заходу, наявністю значного ядерного потенціалу. Ці країни лідирують у Співдружності, володіють однією з найбільши розвинутих і відкритих економік у світі.
Стан, перспективи та напрямки діяльності країн-лідерів в рамках Європейського Союзу
Інтеграція сприяє успішному розвиткові економіки, та передусім підприємництва країн-лідерів. Важливою складовою підходу до реформування ЄС стало відстоювання неохідності не тільки проголошувати ” європейські політичні цінності “ , але і захищати ці цінності, коли їм грозить небезпека.
Країни-лідери активно здійснюють діяльність щодо програми розвитку комунікаційних та інформаційних технологій. ЄС є перщою спільнотою, що запровадила систему економічної, інформаційної підтримки, як одного з найважливіших факторів своєї промислової політики. Країни-лідери приймали в цьому активну участь і запропонували об’єднати всі ресурси ЄС для провеведення у життя нової коцепції економічної, інформаційної підтримки, як одного з основних аспектів інформаційного суспільства.
Згідно з програмою ЄС, країни-учасники створюють внутрішній ринок. Немалу роль в цьому відіграють і країни-лідери. Вони планують надати технічну допомогу країнам Схіної Європи для розвитку енергетики, транспорту, підготовки кадрів для державного тва приватного секторів, надання фінансових послуг та інше.
В рамках співробітництва з усіма країнами ЄС, а також з перехідними країнами, країни-лідери визначають для себе мету та принципи діяльності, що полягають у:
Східно-Європейській інтеграції;
Збалансованому та довготривалому економічному процесі;
Утвердженні своєї ідентичності в міжнародній сфері;
Конкурентоспроможності країн-лідерів на світових ринках;
Збереженні та збагаченні спільної європейської спадщини;
Розвитку Європейського права;
Створенню єдиних стандартів в єкономічному співробітництві;
В рамках ЄС була прийната директива про свободу виявлення поглядів відповідно до європейської конвенції з прав людини. Особливу увагу уряди країн-лідерів надають недобросовісній конкуренції комерційної реклами, безпеці банківських систем, охороні персональної інформації під час переміщення через кордони, проблеми патентування і ліцензування в комунікаційній сфері.
З позиції країн-лідерів формування єдиного Європейського простору- це позитивний процес. Слід відзначити, що він продовжується і дійшов такої стадії розвитку, коли уряди країн вже не можуть його зупинити. Інтеграція допомогає економічному розвиткові Європи загалом, підвищенню рівня життя всіх, хто її засиляє. Для країн-лідерів дуже важливо, щоб всі держави в цьому просторі були демократичними.
Відносини країн – лідерів з Україною на
сучасному етапі
Сучасні відносини між країнами-лідерами та Україною потребують поглиблення та розширення. Сьогодні вони не є тісними, оскільки ситуація в нашій країні не дозволяє широкої відкритості та довіри стосунків. Наша країна та країни-лідери ведуть часті переговори щодо інтеграції України в Європу. Країни-лідери вітають європейський вибір України і обіцяють всіляко впливати на нього.
Сьогодні в Україні працює чимало інвесторів країн-лідерів. Серед них є як успішні, так і такі, що мали певні проблеми. Основні причини незначної кількості інвестицій в Україну полягають в чинній податковій системі, корупції, неврегульованій законодавчій базі. Іноземні інвестори хочуть бути впевненими, що вклавши в будь-яке виробництво гроші, вони одержать прибутки.
Торгові відносини між Україною і країнами-лідерами знаходяться в становищі пошуку раціональних щляхів проведення експортно-імпортних операцій.
Попитом у країнах-лідерах користуються українські олійні насіння, в основному соняшники, добрива, вата та текстильна сировина. Відбулася деяка стабілізація в об’ємах, що постачаються Україною, продуктів неорганічної хімії.
Також слід зазначити, що останнім часом було підписано багато договорів та програм щодо розвитку нашої країни.
Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані країнами-лідерами з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід видокреслити наступні:
Запровадження сучасних технологій та форм організаціїї виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарської продукції;
Заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливнозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;
Модернізація транспорту і транспортних мереж;
Розвиток банківсько-фінансової та кредитної систем;
Забезпечення охорони навколишнього природного середовища та здоров’я населення.
