Стан внутрішньої служби Збройних Сил України

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
    •
     
    СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
    6. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
    Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
    7. Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті – старшина роти.
    8. Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
    11. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань міжнародних зобов'язань покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
    свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
    бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
    беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
    постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
    знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
    дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
    поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
    бути пильним, суворо зберігати державну та військову таємницю;
    вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
    виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
    12. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
    13. Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
    14. Із службових питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника і з його дозволу - до наступного старшого начальника.
    З особистих питань військовослужбовець також повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до старшого начальника.
    15. Військовослужбовець зобов'язаний знати і неухильно додержуватися прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права.
    16. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
    17. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
    18. Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
    19. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до закону.
    20. Військовослужбовці під час виконання службових обов'язків мають право носити, зберігати та застосовувати зброю в порядку, встановленому законодавством.
    21. Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору.
    У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам.
    22. Військовослужбовці мають право застосовувати зброю особисто або у складі підрозділу:
    для захисту свого здоров'я і життя, а також здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо;
    для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров'я військовослужбовця чи інших осіб;
    для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об'єктів у разі захоплення;
    у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу.
    23. Посадові особи варти та патруля мають право застосовувати зброю у випадках і в порядку, визначеному Статутом гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України.
    24. Про кожний випадок застосування зброї військовослужбовець доповідає безпосередньому командирові (начальникові), а командир військової частини негайно повідомляє військового прокурора.
    25. Військовослужбовець має право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги.
    28. Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
    наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
    наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
    забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
    29. За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
    30. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
    Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
    31. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
    32. За своїми військовими званнями начальниками є:
    сержанти і старшини - для рядових і матросів однієї з ними військової частини;
    прапорщики і мічмани - для сержантів і старшин, рядових і матросів однієї з ними військової частини;
    молодші офіцери - для сержантів і старшин, рядових і матросів;
    старші офіцери за військовим званням підполковник, капітан 2 рангу, майор, капітан 3 рангу - для прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів;
    генерал-лейтенанти, віце-адмірали, генерал-майори, контр-адмірали, полковники, капітани 1 рангу - для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів;
    генерали армії України, генерал-полковники, адмірали – для старших і молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів.
    33. Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням (статті 31 і 32 цього Статуту) не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням.
    Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.
    34. У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, якщо їх службові відносини не визначені командиром (начальником), начальником є старший із них за посадою, а за рівних посад - старший за військовим званням.
    35. Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
    Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
    Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
    36. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
    За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
    37. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
    Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
    Про виконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові.
    38. У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира (начальника), старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.
    Командир (начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира (начальника), який віддав попередній наказ.
    49. Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
    Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання - це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.
    50. Відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і у питаннях служби вони звертаються один до одного на "Ви".
    Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово "товаришу (пане)". Наприклад: "Рядовий Черняк", "Товаришу (пане) рядовий"; "Сержанте Мішин", "Товаришу (пане) сержанте"; "Прапорщику Мороз", "Товаришу (пане) прапорщику"; "Лейтенанте Малишенко", "Товаришу (пане) лейтенанте".
    До курсантів військово-навчальних закладів, які не мають військових звань сержантського і старшинського складу чи складу прапорщиків і мічманів, а також курсантів навчальних військових частин (підрозділів) звертаються "Курсанте Стадников", "Товаришу (пане) курсанте".
    51. Військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення.
    Підлеглі й молодші за військовим званням звертаються у службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово "Товаришу (пане)". Наприклад: "Товаришу (пане) лейтенанте".
    52. У разі коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід попросити на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: "Товаришу (пане) полковнику, дозвольте звернутися до майора Іващенка".
    53. У разі звертання один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу військовослужбовці повинні стати у стройове положення, а ті, що знаходяться у головному уборі, прикладають руку до нього.
    Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору і опускає її після закінчення доповіді. Якщо перед доповіддю віддавалася команда "Струнко", то доповідач за наступною командою "Вільно" повторює її й опускає руку.
    54. У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах за відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові (начальникові) або старшому.
    Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром (начальником) або старшим за військовим званням, підлеглий (молодший за військовим званням) повинен, вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира (начальника) або старшого за військовим званням слід попросити у нього на це дозволу.
    55. Військовослужбовцям забороняється тримати руки в кишенях одягу, а також сидіти у присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням без його дозволу.
    Курити дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.
    56. Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського по рядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха.
    57. Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання обов'язкові також для прапорщиків і мічманів, осіб молодшого, старшого і вищого офіцерського складу, які перебувають у запасі і у відставці, якщо вони носять військову форму одягу.
    119. Командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті).
    Командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти).
    120. Командир взводу (групи, башти) зобов'язаний:
    підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності;
    проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти);
    знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом (групою, баштою) під час виконання бойових завдань;
    досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу (групи, башти), правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність;
    постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку;
    з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання рядових, сержантів (старшин) і згуртування військового колективу;
    знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові якості та морально-психологічний стан, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи й недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати іменний список особового складу взводу (групи, башти);
    виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти);
    неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни;
    піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань, дбати про їх здоров'я, вживати заходів для його зміцнення; постійно вдосконалювати фізичну тренованість особового складу;
    своєчасно доповідати командирові роти (бойової частини) про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на рядових, сержантів (старшин) взводу (групи, башти);
    періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній перевірці у взводі (групі, башті), за розпорядженням командира роти проводити ранкову фізичну зарядку з ротою;
    стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності;
    готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань;
    стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.
    127. Рядовий (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.
    Рядовий (матрос) підпорядковується командирові відділення.
    За зразкове виконання обов'язків військової служби, успіхи у бойовій підготовці та зразкову дисципліну рядовому може бути надане військове звання старший солдат, а матросу - старший матрос.
    Старший солдат (старший матрос) зобов'язаний допомагати командирові відділення в навчанні та вихованні рядових (матросів).
    128. Рядовий (матрос) зобов'язаний:
    сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
    знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з'єднання включно;
    виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержувати правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;
    зберігати державну та військову таємницю, точно, ініціативно, сумлінно виконувати накази командирів (начальників);
    повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовку;
    постійно бути за формою та охайно одягненим, додержувати правил особистої та громадської гігієни;
    досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;
    охайно носити одяг і взуття, своєчасно й акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях;
    неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, а також додержувати правил пожежної безпеки;
    бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців;
    у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття;
    під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
    131. Військовослужбовці, які проходять строкову службу, курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, що проходять службу за контрактом, - у гуртожитках у розташуванні військової частини (сімейні - у сімейних гуртожитках або з дозволу командира (начальника) на квартирах поза розташуванням військової частини).
    Для військовослужбовців - жінок обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).
    Прапорщики і мічмани, які обіймають посаду старшини роти, розміщуються поблизу розташування військової частини.
    Сержанти строкової служби, які обіймають посаду старшини роти чи іншу посаду, яку комплектують з офіцерів і прапорщиків, можуть розташовуватися в окремому приміщенні (кімнаті) казарми.
    132. Усі жилі та нежилі приміщення і територія військової частини розподіляються між підрозділами командиром військової частини.
    Якщо у військовому містечку розташовано кілька військових частин, приміщення і територія між ними розподіляються начальником гарнізону (старшим військового містечка).
    133. Для розміщення кожної роти необхідно передбачати такі приміщення:
    спальне приміщення для особового складу;
    народознавчу світлицю;
    кімнату для командира роти;
    кімнату для підготовки офіцерів до занять;
    кімнату для підготовки сержантів до занять;
    кімнату для зберігання зброї;
    кімнату (місце) для чищення зброї;
    кімнату побутового обслуговування;
    кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;
    кімнату (місце) для занять фізичними вправами та спортом;
    кімнату для вмивання;
    сушарню для просушування обмундирування і взуття;
    кімнату (місце) для чищення взуття та куріння;
    місце для зберігання господарського інвентарю;
    душову;
    туалет.
    134. У кожному батальйоні відводяться кімнати для командира батальйону, його заступників, штабу батальйону, для підготовки до занять і проведення нарад.
    Для проведення занять у військовій частині обладнуються відповідні класи.
    135. Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5 - 4 кв. м на кожного військовослужбовця. При цьому об'єм повітря має бути 9 - 12 куб. М на одну особу.
    136. Ліжка у спальних приміщеннях розставляються так, щоб біля кожного з них чи біля двох зсунутих разом лишалося місце для тумбочок, а між рядами ліжок було вільне місце, необхідне для шикування особового складу. Ліжка повинні бути однаковими (стандартними) і розставляються не ближче 50 см від зовнішніх стін із додержанням суворого рівняння. Ліжка у спальних приміщеннях можуть бути розміщені в один або два яруси.
    137. Тумбочка біля ліжка призначена для зберігання предметів туалету, комірців, носових хустинок та інших дрібних предметів особистого користування. У тумбочці також можна зберігати книги й зошити.
    138. Постіль військовослужбовців, розміщених у казармі, має складатися з ковдри, двох простирадл, подушки з наволочкою, матраца й підстилки. Біля кожного ліжка мають бути тапочки, килимки чи доріжки. Забороняється сідати й лягати на постіль в обмундируванні, за винятком чергового роти під час відпочинку (сну).
    144. У підрозділах (на кораблях) стрілецька зброя, в тому числі навчальна, та боєприпаси до неї зберігаються у кімнаті для зберігання зброї з металевими гратами на вікнах, з чарунками не більше ніж 150 х 150 мм і з діаметром грат не менше ніж 10 міліметрів.
    Кімната має бути обладнана електрозвуковою і світловою сигналізацією, яка має працювати і у разі відключення промислової електромережі, з прихованим виводом сигнальних пристроїв до чергового частини.
    155. Умивальники обладнуються з розрахунку один кран на 5-7 осіб, не менше двох ножних ванн з проточною водою на роту; душова обладнується з розрахунку один кран (душова сітка) на 15-20 осіб. При майстернях, парках, хлібопекарнях, хлібозаводах та їдальнях, крім того, має бути обладнана душова з теплою водою, а біля умивальників повинні бути мило і рушники.
    За відсутності водопроводу в опалюваних приміщеннях установлюються наливні умивальники, вода в них має бути цілодобово.
    Для чищення обмундирування і взуття виділяються окремі спеціально обладнані приміщення або місця.
    170. Туалети обладнуються з розрахунку одна кабіна з унітазом (очком) та один пісуар на 10-12 осіб. Туалети слід утримувати в чистоті, своєчасно дезінфікувати, забезпечувати їх вентиляцію та освітлення. Нагляд за їх утриманням покладається на старшин під розділів, санітарних інструкторів і чергових рот. Інвентар для їх прибирання зберігається у спеціально визначеному місці (шафі).
    Зовнішні туалети влаштовуються з водонепроникними вигрібними ямами не ближче 100 м від жилих приміщень, їдалень і пекарень. Доріжки до зовнішніх туалетів уночі освітлюються.
    175. На опалювальний період наказом по військовій частині призначаються опалювачі, які попередньо вивчають правила опалення та пожежної безпеки. Опалювачі від занять не звільняються. На опалювальний сезон вони звільняються від виконання всіх нарядів та робіт, не пов'язаних з опаленням приміщень.
    Нагляд за пічним опаленням у підрозділах покладається на старшину й чергового роти, а в штабі частини - на чергового штабу частини.
    Взимку в жилих приміщеннях підтримується температура не нижче +18 (град.) C, а в медичних установах - не нижче +20 (град.) C. Термометри вивішуються у приміщеннях на внутрішніх стінах, подалі від печей та нагрівальних пристроїв на висоті 1,5 м від підлоги.
    Користуватися несправними печами, застосовувати для розпалювання печей запалювальні рідини, залишати без нагляду печі, що топляться, зберігати паливо в жилих приміщеннях, коридорах забороняється.
    Після закінчення опалювального періоду всі печі й димарі чистяться, оглядаються старшиною роти разом з начальником квартирно-експлуатаційної служби військової частини, запломбовуються або запечатуються дверцята печей.
    199. Розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування.
    Для офіцерів, прапорщиків, а також військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, для військовослужбовців строкової служби і курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів, курсантів навчальних центрів (частин) - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
    Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби у добовому наряді здійснюються у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.
    200. Розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів.
    Розпорядок дня встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року.
    Розпорядок дня затверджується на період навчання і може уточнюватися командиром (начальником) на час проведення навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби в добовому наряді, варті тощо з урахуванням особливостей їх виконання.
    201. У розпорядку дня має бути передбачений час для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету; для навчальних занять і підготовки до них; для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед їжею, харчування, обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки; для гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач; для приймання хворих у медичному пункті, приймання військовослужбовців командуванням з особистих питань, відвідування військовослужбовців; для особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.
    Проміжок між харчуванням не може перевищувати 7 годин. Після обіду протягом не менше ніж 30 хвилин заняття не проводяться і роботи не виконуються.
    Збори, засідання, а також концерти, кінофільми та інші заходи мають бути закінчені до вечірньої перевірки.
    Заходи, пов'язані із забезпеченням бойової та мобілізаційної готовності військової частини, виконуються за наказом її командира в будь-який час доби з наданням військовослужбовцям не менше ніж 4 годин відпочинку на добу.
    202. Для обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів, дообладнання і впорядкування парків та об'єктів навчально-матеріальної бази, впорядкування військових містечок, будівель, приміщень і виконання інших робіт у військовій частині встановлюється парко-господарський день.
    Для підтримання озброєння, бойової та іншої техніки в постійній бойовій готовності у військовій частині встановлюються паркові дні із залученням усього особового складу.
    Парко-господарські й паркові дні проводяться згідно з планами, які розробляються штабом разом із заступниками командира і затверджуються командиром полку. Витяги з планів завчасно доводяться до відома особового складу полку.
    203. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігр.
    Офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям-жінкам, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня.
    Напередодні днів відпочинку концерти, кінофільми та інші заходи для військовослужбовців строкової служби дозволяється закінчувати на 1 годину пізніше, ніж звичайно. Підйом у дні відпочинку здійснюється пізніше за рішенням командира військової частини.
    267. Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов'язків внутрішньої служби.
    268. Склад добового наряду оголошується наказом по військовій частині на період навчання.
    Добовий наряд військової частини призначається у такому складі:
    черговий частини;
    помічник чергового частини;
    черговий підрозділ;
    варта;
    черговий і днювальні парку, а також механіки-водії (водії) чергових тягачів;
    черговий фельдшер або санітарний інструктор і днювальні медичного пункту;
    черговий і помічники чергового контрольно-пропускного пункту;
    черговий їдальні та робітники їдальні;
    черговий штабу частини та посильні;
    черговий сигналіст;
    пожежний наряд;
    водії чергових автомобілів.
    Щоденно наказом по частині призначаються черговий частини, помічник чергового частини, начальник варти, черговий парку, черговий підрозділ, а також підрозділи, від яких виділяються добовий наряд частини й особовий склад для виконання нарядів на роботи.
    269. Військовослужбовці-жінки, як правило, до складу добового наряду не призначаються. Військовослужбовців-жінок залежно від військового звання та посади можуть у разі потреби призначати з додержанням законодавства черговим фельдшером (санітарним інструктором) чи черговим штабу. Військовослужбовці-жінки призначаються також на чергування за спеціальністю.
    270. У добовий наряд роти призначаються:
    черговий роти (гуртожитку);
    днювальний роти (гуртожитку).
    Кількість змін днювальних у ротах встановлюється командиром військової частини.
    271. Замість чергових рот у деяких батальйонах залежно від їх чисельності та умов розміщення за рішенням командира військової частини може призначатися черговий батальйону, а в підрозділах забезпечення у разі їх сумісного розміщення - черговий цих підрозділів.
    Кількість днювальних у таких випадках встановлюється залежно від розміщення підрозділів, забезпечення охорони й підтримання внутрішнього порядку.
    272. Усі чергові та їх помічники повинні мати на лівому боці грудей нагрудний знак (пов'язку на лівому рукаві) з відповідним написом (додаток 17 до цього Статуту). Нагрудний знак (пов'язка)
    передається черговим наступному черговому після доповіді про здавання та приймання чергування.
    273. Черговий частини та його помічник, черговий парку, черговий контрольно-пропускного пункту, черговий штабу частини, призначені з офіцерів і прапорщиків, повинні мати на озброєнні пістолети з двома спорядженими магазинами.
    Черговий парку, черговий контрольно-пропускного пункту, черговий штабу частини, призначені із сержантів, помічники чергового контрольно-пропускного пункту, чергові та днювальні підрозділів, а також днювальні парку та посильні повинні мати багнети в піхвах. Багнет кріпиться на поясі ліворуч, на ширину долоні від пряжки.
    За наказом Міністра оборони України в деяких військових частинах помічники чергового контрольно-пропускного пункту, добовий наряд роти і днювальні парку можуть мати автомат (карабін) з двома спорядженими магазинами і несуть службу згідно з інструкціями для цих осіб, затвердженими командиром військової частини.
    310. Черговий роти призначається із сержантів і, як виняток, із найпідготовленішого рядового складу. Він відповідає за додержання порядку в роті й неухильне виконання розпорядку дня, збереження зброї, ящиків із боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців і за правильне несення служби днювальними.
    Черговий роти підпорядковується черговому частини та його помічникові, а щодо внутрішньої служби в роті - командирові та старшині роти. Черговому роти підпорядковуються днювальні роти.
    Черговий роти є начальником для усіх військовослужбовців роти рівного з ним чи нижчого військового звання.
    311. Перед розводом новопризначений черговий роти перевіряє склад призначеного добового наряду роти, проводить його огляд, відрекомендовує старшині роти. Після огляду, перевірки знань обов'язків і проведення практичних занять старшиною роти він приймає від попереднього чергового відомість про наявність і місце знаходження особового складу роти і веде добовий наряд на розвід.
    Після розводу новопризначений черговий разом із попереднім здійснює перевірку і прийняття зброї, ящиків з боєприпасами й печаток на них, майна за описом, наявності та справності засобів пожежогасіння, оповіщення й сигналізації, після чого чергові розписуються в книзі приймання та здавання чергування (додаток 9 до цього Статуту).
    Зброя приймається поштучно, за номерами й комплектністю. При цьому перевіряється справність замків, охоронної сигналізації, шаф, печаток та іншого обладнання.
    Прийнявши чергування, новопризначений черговий разом із попереднім доповідають командирові роти, а у разі його відсутності - його заступникові чи старшині роти про здавання і прийняття чергування. Наприклад: "Товаришу (пане) капітане, сержант Остапенко чергування по роті здав"; "Товаришу (пане) капітане, молодший сержант Чумак чергування по роті прийняв".
    Потім новопризначений черговий роти повідомляє про всі зауваження і вказівки, зроблені на розводі черговим частини, а також про несправності чи нестачу, виявлені під час прийняття
    чергування.
    312. Черговий роти зобов'язаний:
    у разі тривоги здійснити підйом особового складу, оповістити офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, до прибуття в роту офіцерів або старшини виконувати вказівки чергового частини;
    стежити за чітким виконанням розпорядку дня в роті, у визначений час проводити загальний підйом особового складу;
    знати місце перебування роти та порядок її виклику, наявність людей у роті, кількість осіб, що перебувають у наряді, хворих, заарештованих, звільнених із розташування військової частини чи відряджених у складі команд, а також наявність і точне місце знаходження зброї;
    постійно знати місце перебування командира роти, негайно доповідати йому про всі надзвичайні події в роті, самовільно відсутніх військовослужбовців строкової служби і про вжиті заходи щодо їх розшуку;
    відчиняти кімнату для зберігання зброї з дозволу чергового частини, командира роти чи старшини роти;
    видавати зброю лише за наказом командира роти чи старшини роти, вносячи відповідний запис до книги видачі зброї та боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту); приймаючи зброю, перевіряти її номери та комплектність; постійно мати при собі й нікому не передавати ключі від кімнати зберігання зброї;
    у разі настання будь-яких надзвичайних подій у роті та порушень встановлених статутом правил відносин між рядовим чи сержантським складом негайно доповідати про це черговому частини або командирові роти, вживати заходів для наведення порядку;
    стежити за наявністю, справним станом засобів пожежегасіння роти й охоронної сигналізації кімнати зберігання зброї, за виконанням вимог пожежної безпеки в роті (курити дозволяти лише у спеціально визначених місцях, сушити обмундирування - тільки в сушарнях, додержуватися правил опалення й користування ліхтарями);
    за командою чергового частини зачиняти двері казарми на засуви, прибулих пропускати після попереднього встановлення їх особи;
    у разі виникнення пожежі викликати пожежну команду, вжити заходів для її гасіння та негайно доповісти черговому частини й командирові роти, а також вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпека;
    своєчасно змінювати днювальних; за наказом старшини роти відправляти підрозділи та інші команди на роботи, а також направляти хворих та тих, хто потребує догляду лікаря, до медичного пункту;
    у призначений час шикувати осіб, яких звільняють із розташування військової частини, перевіряти їх наявність і доповідати про це старшині роти, за його наказом представляти їх черговому частини;
    виходячи з приміщення роти у справах служби, а також на час свого відпочинку передавати виконання своїх обов'язків одному з днювальних вільної зміни;
    одержувати від старшини роти після вечірньої перевірки відомості про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - відомості про їх військові звання, прізвища, імена та по батькові і прибувати до чергового частини з доповіддю. Наприклад: "Товаришу (пане) капітане, у першій роті вечірню перевірку проведено, всі люди в наявності, за винятком двох осіб, які перебувають у відпустці, трьох осіб - у наряді. Черговий роти сержант Головко";
    після ранкового огляду доповідати черговому частини про наявність особового складу роти, про надзвичайні події за ніч і подавати список тих, хто своєчасно не повернувся із звільнення, та
    самовільно відсутніх, а також тимчасово відсутніх з інших причин;
    стежити за станом приміщень роти, за підтриманням у них встановленої температури повітря, додержанням порядку освітлення, опалення, провітрювання, наявністю води, а також за прибиранням ділянки території, закріпленої за ротою;
    підтримувати порядок під час приймання їжі особовим складом; за вказівкою старшини роти своєчасно подавати черговому їдальні заявки на забезпечення їжею осіб, які перебувають у наряді чи відсутні в інших службових справах;
    з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище, чергового частини, а також інспектуючих осіб чи осіб, які прибули з перевіркою, подавати команду "Струнко", доповідати їм та супроводжувати в розташування роти. Наприклад: "Товаришу (пане) майоре, за час мого чергування надзвичайних подій не трапилося (чи трапилося те-то). Рота перебуває на стройовому плацу. Черговий роти сержант Шевченко".
    Іншим офіцерам і прапорщикам роти черговий не доповідає, а лише відрекомендовується.
    З прибуттям до роти офіцерів і прапорщиків з іншої роти черговий відрекомендовується їм і супроводжує до командира чи старшини роти.
    Якщо командира (начальника), який прибув, зустрічає командир роти і доповідає йому, присутній при цьому черговий роти не доповідає і не відрекомендовується.
    313. Днювальний роти призначається із рядового складу. Він відповідає за зберігання зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти та особистих речей, які є під його охороною. Днювальний роти підпорядковується черговому роти.
    314. Черговий днювальний роти несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати зберігання зброї.
    Днювальний роти зобов'язаний:
    не виходити з приміщення роти без дозволу чергового роти; постійно охороняти кімнату зберігання зброї та не допускати до неї нікого, крім чергового роти; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;
    не пропускати в приміщення сторонніх осіб, а також не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно та речі без дозволу чергового роти;
    негайно доповідати черговому роти про всі надзвичайні події в роті, про порушення встановлених цим Статутом правил відносин між військовослужбовцями роти, помічені несправності й про порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходів до їх усунення;
    піднімати за командою чергового роти особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха;
    стежити за чистотою та порядком у приміщеннях і вимагати від військовослужбовців їх додержання;
    не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими;
    стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях чи місцях;
    з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду "Струнко"; з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового. Наприклад: "Черговий роти, на вихід".
    Черговому днювальному заборонено сидіти, знімати спорядження та перебувати у розстебнутому одязі.
    Днювальний вільної зміни зобов'язаний підтримувати чистоту й порядок у приміщеннях роти і нікуди не виходити без дозволу чергового роти; подавати йому допомогу в наведенні порядку у разі порушення встановлених статутами правил відносин між військовослужбовцями роти; залишаючись замість чергового роти, виконувати його обов'язки.
    Дисциплінарний статут Збройних Сил України
    1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
    2. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
    3. Військова дисципліна досягається шляхом:
    виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
    особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів;
    формування правової культури військовослужбовців;
    умілого поєднання повсякденної вимогливості командиріві начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
    зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
    підтримання у військових об'єднаннях, з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
    своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
    чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
    4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
    додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
    бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
    додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
    виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
    поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
    5. За стан дисципліни у військовому об'єднанні, з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її дотримання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
    Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і військових статутів, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
    Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.
    Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
    6. Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
    Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
    У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності.
    Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
    7. Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
    Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири.
    13. Заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни. Кожний командир у межах прав, наданих йому цим Статутом, зобов'язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.
    У разі коли командир вважає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення військовослужбовців, які відзначилися, він може клопотати про заохочення перед старшим командиром.
    Заохочення має бути заслуженим. При визначенні виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.
    14. За мужність і відвагу, проявлені під час виконання військового обов'язку, зразкове управління військами, високі показники в бойовій підготовці, оволодінні військовою технікою та озброєнням, інші заслуги перед Вітчизною, Збройними Силами України начальники від командира полку (командира корабля 1 рангу), командири, які мають рівні з ними права та вищі, командири окремих батальйонів (кораблів 2 рангу), а також командири окремих військових частин, які користуються відповідно до статті 8 цього Статуту дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), мають право висувати підлеглих військовослужбовців для відзначення державними нагородами України.
    Заохочення, які застосовують до рядових (матросів), сержантів (старшин)
    15. До рядових (матросів), сержантів (старшин) застосовуються такі заохочення:
    а) оголошення подяки;
    б) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;
    в) надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою військовослужбовцям строкової служби;
    г) надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком до 5 діб;
    д) повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та про отримані заохочення;
    е) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;
    є) нагородження військовослужбовця його фотокарткою, знятою біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини;
    ж) присвоєння військового звання старший солдат (старший матрос);
    з) присвоєння сержантам (старшинам) строкової служби, які звільняються в запас, чергового військового звання, вищого на один ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант чи старшина під час звільнення в запас, до старшини, головного корабельного старшини включно;
    и) занесення прізвища до Книги пошани військової частини (корабля) (додаток 1 до цього Статуту);
    і) нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони України.
    16. До військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, у тому числі військовослужбовців-жінок, що проходять військову службу на посадах рядового, матроського, сержантського й старшинського складу, застосовуються заохочення, визначені в статті 15 цього Статуту, крім заохочень, передбачених пунктами "в", "г","д", "є", "з" зазначеної статті.
    17. Командир відділення та заступник командира взводу мають право:
    а) оголошувати подяку;
    б) знімати дисциплінарні стягнення, накладені ними раніше.
    18. Старшина роти (команди), командир взводу (групи) і командир роти (корабля 4 рангу) мають право:
    а) оголошувати подяку;
    б) знімати дисциплінарні стягнення, накладені ними раніше;
    в) надавати одне додаткове звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою.
    27. До офіцерів, генералів та адміралів застосовуються такі заохочення:
    а) оголошення подяки;
    б) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;
    в) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;
    г) занесення прізвища до Книги пошани військової частини (корабля);
    д) дострокове присвоєння чергового військового звання до полковника, капітана 1 рангу включно;
    е) нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони України;
    є) нагородження іменною холодною або вогнепальною зброєю.
    28. У військових навчальних закладах, крім застосування заохочень, визначених у статті 27 цього Статуту, заносяться на Дошку пошани прізвища слухачів, які закінчили військові навчальні заклади із золотою медаллю.
    45. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
    За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно із Законом України "Про боротьбу з корупцією". У разі вчинення злочину військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
    Командири, які не порушили кримінальну справу за наявності ознак злочину, несуть відповідальність згідно із законом.
    Усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.
    46. З метою громадського впливу на порушників військової дисципліни та громадського порядку до накладення стягнення правопорушення військовослужбовців за рішенням командира можна обговорювати:
    солдатів (матросів) - на зборах особового складу;
    сержантів (старшин) - на зборах сержантів (старшин);
    прапорщиків (мічманів) - на зборах прапорщиків (мічманів);
    військовослужбовців-жінок - на зборах військовослужбовців-жінок із військовими званнями (посадами), не нижчими за військове звання (посаду) військовослужбовця-жінки, правопорушення якої обговорюють;
    офіцерів - на зборах офіцерів.
    Рішення зборів є рекомендаційними для командирів.
    47. У випадках, які не терплять зволікання, прямі начальники мають право усунути старших солдатів (старших матросів), сержантів (старшин), прапорщиків (мічманів), офіцерів, генералів (адміралів) від виконання службових обов'язків.
    Командир, який усунув підлеглого з посади, зобов'язаний негайно доповісти про це у порядку підпорядкованості, зазначити причини та обставини усунення з посади.
    Командир, який усунув підлеглого з посади без достатніх на те підстав, несе за це відповідальність.
    48. На рядових (матросів) строкової служби можуть бути накладені такі стягнення:
    а) зауваження;
    б) догана;
    в) сувора догана;
    г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
    д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів;
    е) арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб;
    є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос).
    49. На рядових (матросів), які проходять службу за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення:
    а) зауваження;
    б) догана;
    в) сувора догана;
    г) попередження про неповну службову відповідність;
    д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів;
    е) арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб;
    є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос);
    ж) звільнення з військової служби за контрактом за невиконання умов контракту чи службовою невідповідністю.
    50. На сержантів (старшин) строкової служби можуть бути накладені такі стягнення:
    а) зауваження;
    б) догана;
    в) сувора догана;
    г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
    д) арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб;
    е) посадове пониження;
    є) пониження у військовому званні на один ступінь;
    ж) пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду;
    з) позбавлення сержантського (старшинського) звання.
    51. На сержантів (старшин), які проходять службу за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення:
    а) зауваження;
    б) догана;
    в) сувора догана;
    г) попередження про неповну службову відповідність;
    д) арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб;
    е) посадове пониження;
    є) пониження у військовому званні на один ступінь;
    ж) пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду;
    з) позбавлення сержантського (старшинського) звання;
    и) звільнення з військової служби за контрактом за невиконання умов контракту чи службовою невідповідністю.
    53. Командир відділення має право:
    а) робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану;
    б) позбавляти рядових (матросів) строкової служби чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
    в) призначати рядових (матросів) поза чергою в наряд на роботу - на 1 наряд.
    57. Командир роти (корабля 4 рангу) має право:
    а) робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану;
    б) позбавляти рядових (матросів), сержантів (старшин) строкової служби чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
    в) призначати рядових (матросів) поза чергою в наряд на роботу -до 5 нарядів;
    г) віддавати під арешт з утриманням на гауптвахті рядових (матросів), сержантів (старшин) - до 3 діб.
    68. На офіцерів може бути накладено такі дисциплінарні стягнення:
    а) зауваження;
    б) догана;
    в) сувора догана;
    г) попередження про неповну службову відповідність;
    д) посадове пониження;
    е) пониження військового звання на один ступінь;
    є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;
    ж) позбавлення військового звання.
    69. На генералів (адміралів) може бути накладено такі стягнення:
    а) зауваження;
    б) догана;
    в) сувора догана;
    г) попередження про неповну службову відповідність;
    д) пониження у посаді.


    СТАТУТ ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ СЛУЖБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
    1. Військові частини, штаби, організації, установи та військово-навчальні заклади (далі - військові частини) Збройних Сил України, розташовані постійно чи тимчасово в населеному пункті (пунктах) або поза ним (ними), становлять гарнізон.
    До складу гарнізону також входять військові частини Прикордонних військ України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
    2. У кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова служби.
    Гарнізонна служба покликана забезпечувати додержання високої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови для повсякденного життя та підготовки військових частин, проведення гарнізонних заходів за їх участю.
    Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).
    3. Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві - наказом Міністра оборони України. Межі гарнізону мають бути добре відомі всьому особовому складу гарнізону.
    4. Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних варт у межах гарнізону здійснює начальник гарнізону.
    Керівництво гарнізонною та вартовою службами в межах оперативного командування здійснює командувач військ оперативного командування, який відповідає за її стан.
    Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпорядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих начальників.
    Командувачі військ оперативних командувань і всі прямі начальники зобов'язані систематично перевіряти стан гарнізонної та вартової служб у підлеглих їм військах (силах), а також проводити з начальниками і військовими комендантами гарнізонів заходи, спрямовані на поліпшення військової дисципліни і порядку в гарнізонах.
    Розпорядження командувача військ оперативного командування (начальника гарнізону) з цих питань повинні точно виконуватися військовими частинами, командами у межах даного оперативного командування (гарнізону) і окремими військовослужбовцями Збройних Сил України. Розпорядження начальника гарнізону з питань гарнізонної служби виконуються військовими частинами, командами Прикордонних військ України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони України, іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законів України, які розташовані у межах гарнізону, і окремими військовослужбовцями.
    5. Забезпечення військової дисципліни та порядку військовослужбовцями у громадських місцях, організація служби гарнізонних варт і патрулювання покладається на військову комендатуру гарнізону. За відсутності штатної військової комендатури рішенням начальника гарнізону може створюватися позаштатна військова комендатура гарнізону.
    Посадових осіб позаштатної військової комендатури гарнізону призначають: військового коменданта - наказом командувача військ оперативного командування за поданням начальника гарнізону, інших - наказом начальника гарнізону.
    6. До гарнізонної та вартової служб залучаються військові частини Збройних Сил України, що входять до складу гарнізону.
    Черговість несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні військовими частинами визначає начальник гарнізону залежно від їх складу та призначення.
    Перелік військових частин Збройних Сил України, що не залучаються до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні, визначає командувач військ оперативного командування.
    У разі спільного розміщення в гарнізоні військових частин Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони України та інших військових формувань,
    утворених відповідно до законів України, вони залучаються до несення служби в гарнізоні, за винятком гарнізонних варт. Від цих військ (військових частин) для вирішення спільних питань з організації гарнізонної служби, протидії диверсійно-терористичним групам, власної безпеки, ліквідації наслідків стихійного лиха тощо призначаються позаштатні помічники військового коменданта гарнізону.
    7. У кожному гарнізоні наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві та містах розташування штабів видів Збройних Сил України наказом Міністра оборони України призначається начальник гарнізону. До призначення начальника гарнізону його обов'язки виконує старший за посадою командир (начальник), а при рівних посадах - старший за військовим званням.
    У гарнізонах, де розташовані частини Військово-Морських Сил України, наказом командувача Військово-Морських Сил України призначається старший морський начальник.
    У разі розміщення у військовому містечку кількох військових частин Збройних Сил України наказом начальника гарнізону з командирів цих частин призначається старший військового містечка.
    8. У гарнізонах за наявності в їх складі кількох військових частин Збройних Сил України із посадових осіб, старших за відповідною посадою, наказом начальника гарнізону призначаються:
    заступник начальника гарнізону з виховної роботи;
    заступник начальника гарнізону з тилу;
    помічник начальника гарнізону з правової роботи;
    начальник зв'язку гарнізону;
    начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону;
    начальник військової інспекції безпеки дорожнього руху;
    начальник медичної служби гарнізону;
    начальник cлужби ветеринарної медицини гарнізону;
    начальник служби радіаційного, хімічного і біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону;
    начальник служби пожежної безпеки гарнізону;
    військовий диригент гарнізону.
    Начальником гарнізонної гауптвахти в установленому порядку призначається офіцер. Він одночасно є одним із помічників військового коменданта гарнізону.
    Усі посадові особи гарнізону, за винятком військового коменданта, інших посадових осіб військової комендатури, начальника військової інспекції безпеки дорожнього руху та начальника гарнізонної гауптвахти, виконують свої обов'язки за сумісництвом.
    Вказівки посадових осіб гарнізону з питань їх повноважень є обов'язковими для всього особового складу гарнізону.
    Керівництво гарнізонною і вартовою службами в гарнізонах, у яких мають перевагу військові частини Військово Морських Сил України, здійснює командувач Військово-Морських Сил України. Перелік таких гарнізонів визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.
    97. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.
    Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
    98. Для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).
    99. Варти бувають гарнізонні і внутрішні (корабельні), вони можуть бути постійними або тимчасовими.
    Гарнізонні варти призначаються для охорони та оборони об'єктів центрального, оперативного та корпусного підпорядкування, які не мають своїх підрозділів охорони, а також для охорони осіб, що тримаються на гарнізонній гауптвахті.
    Внутрішня (корабельна) варта призначається для охорони та оборони об'єктів однієї військової частини (корабля).
    Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти в розклад варт не включаються, вони призначаються наказом начальника гарнізону або командира військової частини для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.
    100. Гарнізонні варти підпорядковуються начальникові гарнізону, військовому комендантові гарнізону, черговому варт та його помічникові. Варта на гарнізонній гауптвахті, крім того, підпорядковується начальникові гауптвахти.
    Внутрішні (корабельні) варти підпорядковуються командирові військової частини (командирові корабля), черговому частини (корабля) та його помічникові, якщо помічник чергового військової частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти або старший від нього.
    Варти переходять у підпорядкування цим особам із моменту подання під час розводу команди "Струнко" для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а виходять із їх підпорядкування з моменту подачі начальником варти команди "Кроком руш" для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни.
    101. До складу варт призначаються: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.
    У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.
    102. Для безпосередньої охорони та оборони об'єктів із складу варти виставляються чатові.
    Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.
    Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов'язки.
    До постів також належать об'єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є вартові собаки.
    Начальник гарнізону (командир військової частини) несе особисту відповідальність за стан вартових приміщень гарнізонних (внутрішніх) варт і постів, наявність і справність технічних засобів охорони, засобів зв'язку та освітлення, забезпечення вартових приміщень інвентарем, обладнанням, постовим одягом і запасом палива.
    Начальник об'єкта, що охороняється, відповідає за стан об'єкта, справність його огорожі та освітлення.
    103. Пости, залежно від важливості та тривалості несення служби на них, поділяються на постійні (охороняють протягом доби) та тимчасові (охороняють протягом частини доби); перші - тризмінні, другі - двозмінні.
    Порядок охорони, розташування та межі постів визначає для гарнізонних варт начальник гарнізону, для внутрішніх варт - командир військової частини (корабля) та зазначає в табелі постів
    Для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та інших видів майна, парків військових частин, гарнізонних гауптвахт за наявності на них тільки військовослужбовців, які заарештовані у дисциплінарному порядку, дозволяється озброювати чатових багнетами.
    104. Охорона об'єктів чатовими здійснюється шляхом патрулювання (обходу) всередині огорожі або за периметром між внутрішньою і зовнішньою огорожами, а також стеженням з вишок (з використанням технічних засобів охорони). Для посилення охорони об'єкта можуть застосовуватися вартові собаки (додаток 11 до цього Статуту). Окремі об'єкти можуть охоронятися нерухомими чатовими.
    Начальники гарнізонів, командири з'єднань і окремих військових частин, начальники військових об'єктів, а також їх усі прямі начальники зобов'язані постійно прагнути скорочення чисельності особового складу, який залучається для охорони та оборони об'єктів. Це досягається:
    переходом до оборони постів із використанням технічних засобів охорони і вартових собак;
    обладнанням для охорони однією вартою всіх розташованих поруч сховищ, складів, парків та інших об'єктів, що охороняються, які мають загальне огородження, але належать різним військовим частинам;
    скороченням кількості постів із нерухомими чатовими;
    організацією охорони об'єктів способом патрулювання пішим порядком і на транспортних засобах.
    105. У разі організації охорони об'єктів шляхом патрулювання чатовому залежно від огородження об'єкта й особливостей місцевості призначається для охорони та оборони ділянка смуги завдовжки: вдень - до 2 км, уночі - до 1 км, а для об'єктів, які обладнані
    технічними засобами охорони: вдень - до 3 км, уночі - до 2 км. Для посилення охорони об'єктів під час негоди (туману, завірюхи тощо) розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) можуть віднаряджуватися додаткові вартові або патрулі. Порядок несення служби додатковими вартовими й патрулями визначається начальником гарнізону (командиром військової частини).
    Чатові пересуваються за маршрутами руху пішки із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об'єкта, роблячи короткі зупинки для огляду місцевості, технічних засобів охорони й огорожі, а також для доповіді за допомогою засобів зв'язку начальникові варти про несення служби або подачі визначеного сигналу під час проходження пунктів сигналізації.
    За умови хорошої видимості, якщо умови місцевості дозволяють, чатові можуть вести нагляд за об'єктами, які підлягають охороні, і підступами до них із спостережних вишок цілодобово.
    З числа змін вартових створюються резервні групи, які у разі сигналу тривоги за командою начальника варти, його помічника або розвідного прибувають на місце події і діють залежно від обставин. Для швидкого прибуття цих груп до місця порушення варти у разі потреби вони забезпечуються транспортними засобами, а в особливих випадках для посилення їх боєздатності - бойовими машинами.
    106. Дисциплінарні стягнення на осіб, які входять до складу варти, за правопорушення, вчинені ними під час несення служби, накладаються у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України після зміни варти або заміни їх іншими військовослужбовцями. Розбір правопорушення проводиться у підрозділі.
    Якщо за характером вчиненого правопорушення військовослужбовець не може бути допущений до подальшого несення служби, то він розпорядженням чергового варт (військової частини) направляється у військову частину без боєприпасів і зброї для заміни іншим військовослужбовцем, у супроводі командира підрозділу, від якого віднаряджено варту.
    107. Особовий склад варти має бути у вартовій формі одягу (додаток 8 до цього Статуту), озброєний справною, приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами). Вартові контрольно-пропускних постів, як виняток, можуть бути озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною зброєю.
    Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний автомат і пістолет - по два споряджені магазини і на кожний карабін - 30 патронів у обоймах.
    Особливим розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з трьома спорядженими магазинами до кожного з них і ручними гранатами на весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного, а також посилюватися бойовою технікою. Боєприпаси особовому складу варт, крім осіб, які мають на озброєнні пістолети, видаються на вартовому містечку після проведення практичного заняття.
    108. Розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) у вартовому приміщенні створюється запас патронів із розрахунку: на кожний автомат або карабін - по 150 патронів; на пістолет - по 16 патронів, які зберігаються в герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У ньому зберігаються також індивідуальні перев'язувальні пакети на весь особовий склад варти.
    Ручні гранати й запали до них зберігаються у спеціальних металевих ящиках. Запали зберігають окремо від гранат. Книги обліку запасу патронів, гранат і запалів, акт закладки (вилучення) боєприпасів і незаповнені бланки, а також ключі для відкриття цинків зберігаються в тих самих ящиках.
    109. У гарнізонних вартах ящики з боєприпасами замикаються та запечатуються сургучевою печаткою військовим комендантом гарнізону, у внутрішніх вартах - начальником штабу військової частини. Цими особами перевіряються наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) не рідше одного разу на місяць. Результати перевірки записуються до книги обліку запасу боєприпасів (додаток 5е до цього Статуту) і до постової відомості. Іншими посадовими особами перевіряється наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) тільки в присутності військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини).
    110. Начальник варти несе особисту відповідальність за збереження ящиків із боєприпасами. Ключі від них, запечатані сургучевою печаткою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини), та зліпок з них зберігаються у сейфі (ящику стола, який замикається на замок) начальника варти. Передавати ключі іншим особам забороняється. Ящики включаються в опис майна та інвентаря варти.
    111. Зброя заряджається перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, які перебувають під судом, слідством, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення.
    Зброя заряджається та розряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим приміщенням, а під час переїздів змін на машинах - у спеціальних обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в інструкції начальникові варти.
    Під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45 - 60 градусів) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об'єктів, які охороняються. Якщо поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці, обладнаному кулеуловлювачем.
    Пістолет заряджається після одержання патронів у чергового частини в спеціально обладнаному кулеуловлювачем місці, а розряджається після зміни варти і прибуття начальника варти до чергового частини.
    Зарядження та розрядження зброї проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом.
    У дощову (снігову) погоду зброя протирається від вологи та проводиться змащування її поверхні. Часткове та повне розбирання зброї забороняється.
    112. Автомат заряджається спорядженим магазином. Перед зарядженням він оглядається (при цьому курок спускається) і ставиться на запобіжник. Затворна рама після приєднання магазину назад не відводиться.
    Карабін заряджається на повну ємкість магазину. Після заряджання карабіну затвор повільно закривається (при цьому патрон у патронник не досилається), знімається запобіжник, спускається курок і карабін ставиться на запобіжник.
    Пістолет заряджається спорядженим магазином, затвор під час зарядження назад не відводиться. Перед зарядженням пістолет ставиться на запобіжник.
    Кулемети та ручні гранати заряджаються безпосередньо перед їх застосуванням.
    113. Пароль - це таємне слово, яке служить для начальника варти засобом для переконання, що варта, яка прибула для заміни, справді призначена з цією метою.
    Крім того, пароль є засобом переконання в тому, що особа, яка прибула з наказом від начальника гарнізону (командира військової частини), військового коменданта або чергового варт (військової частини), дійсно уповноважена на те відповідним начальником.
    114. Пароль добирається за назвою якогось міста та призначається на кожний день: для гарнізонних варт - військовим комендантом гарнізону, для внутрішніх варт - начальником штабу частини. Для кожної варти добирається окремий пароль.
    115. Паролі визначаються не раніш як за 10 днів, заносяться до книги, яку військовий комендант гарнізону (начальник штабу частини) зберігає в запечатаній папці в сейфі.
    Паролі для нових варт, які заступають у разі оголошення тривоги, зберігаються в запечатаному сургучевою печаткою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) пакеті у чергового варт (військової частини).
    116. Записки з новими й старими паролями вручаються черговому варт (військової частини), який заступає на чергування, військовим комендантом гарнізону (начальником штабу військової частини) у призначений час перед розводом варт.
    Черговий варт (військової частини) розписується в журналі за одержання пароля та у разі потреби ознайомлює з ним свого помічника.
    117. Усі особи, яким відомий пароль, зобов'язані зберігати його в найсуворішій таємниці. Під час опитування пароль повідомляється запискою, без його оголошення, після чого записка негайно знищується.
    118. У разі розсекречення пароля його дія негайно припиняється, про що доповідається військовому комендантові (начальникові штабу військової частини). Начальникові варти новий пароль вручається черговим варт (військової частини) або його помічником у вартовому приміщенні.
    119. Наряд варт проводиться на підставі розкладу варт
    Варти повинні змінюватися кожну добу. Під час перебування військової частини на навчаннях наказом начальників, які мають право затверджувати розклад варт, може призначатися варта на чолі з офіцером без зміни строком до 7 діб.
    Розклад гарнізонних варт складає військовий комендант гарнізону, а внутрішніх - начальник штабу військової частини на підставі вказівки начальника гарнізону (командира військової частини) щодо організації охорони та оборони об'єктів з урахуванням їх важливості і обладнаності технічними засобами охорони, наявності огорожі та забезпеченості надійної охорони якомога меншою кількістю чатових. Складання розкладу варт має передбачати ознайомлення на місцевості з умовами і особливостями розміщення та охорони об'єктів.
    Розклад гарнізонних варт подається на затвердження командувачеві оперативного командування.
    Розклад внутрішніх варт військових академій (університетів, інститутів) подається на затвердження начальнику академії (університету, інституту), а розклад внутрішніх варт військових частин - командирові з'єднання.
    Розклад внутрішніх варт військових частин центрального підпорядкування, а також безпосередньо підпорядкованих видам Збройних Сил України, оперативним командуванням і корпусам подається на затвердження відповідним безпосереднім начальникам.
    До розкладу варт додається схема розміщення постів у кожній варті.
    120. На підставі розкладу варт на кожний місяць складається відомість наряду варт (додаток 5б до цього Статуту). Для кожної варти складається табель постів (додаток 5в до цього Статуту), схема розміщення постів та інструкція начальникові варти, план посилення охорони об'єктів варти. Для варт, які змінюються під час тривоги, крім цього, - документація на випадок оголошення тривоги.
    121. У табелі постів (додаток 5в до цього Статуту) визначається те, що підлягає охороні й обороні на кожному посту; обов'язки чатового з урахуванням особливостей поста та конкретних умов несення на ньому служби; порядок допуску на об'єкт і строки доповіді засобами зв'язку; час, упродовж якого чатовому дозволено вести спостереження з вишки; відстані, ближче яких чатовому заборонено допускати до поста сторонніх осіб; порядок дії чатового під час нападу на пост, на сусідні пости, під час пожежі на посту; у яких випадках чатовому дозволено застосовувати зброю; порядок несення служби у разі посилення охорони об'єктів; особливості несення служби чатовими, які озброюються багнетами. Для постів, які обладнані технічними засобами охорони, зазначається найменування і кількість технічних засобів охорони на кожному посту, особливості їх функціонування, порядок перевірки поста контрольно-охоронною групою і порядок застосування нею зброї.
    На схемі розміщення постів визначаються: межі постів, межі заборонених зон, вид огорожі і об'єкти, які обладнані технічними засобами охорони, маршрути прямування змін до постів, маршрути прямування чатових вдень і вночі, маршрути патрулів на транспортних засобах, маршрути контрольно-охоронних груп вдень і вночі, місця розташування окопів, захисних стінок, спостережних вишок, засобів зв'язку, сигналізації та пожежогасіння, постів вартових собак, найнебезпечніші підходи до постів.
    В інструкції начальникові варти визначаються: завдання варти, особливі обов'язки начальника варти щодо охорони та оборони об'єктів, доручених варті; порядок дій посадових осіб варти під час приймання під охорону і здавання об'єктів (у тому числі обладнаних технічними засобами охорони), графік і порядок їх перевірки контрольно-охоронними групами; порядок посилення охорони на ніч, у негоду і в загрозливий період, порядок видачі автоматів чатовим, які на постах озброєні багнетами, відкриття ящиків із боєприпасами; дії варти у разі нападу на об'єкти, що охороняються, чатових або вартове приміщення, у разі спрацювання і виходу із строю технічних засобів охорони, під час пожежі і стихійного лиха, дії за сигналами бойової тривоги.
    Документація на випадок оголошення тривоги містить: табель постів, схему розміщення постів, інструкцію начальникові варти, бланк постової відомості, пароль для зміни і план посилення охорони об'єктів варт черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою. Ці документи визначають порядок охорони та оборони об'єктів, доручених варті, з урахуванням дій військ за планом бойової та мобілізаційної готовності.
    122. На підставі розкладу варт військовим комендантом гарнізону (начальником штабу військової частини) на кожний місяць визначається черговість несення служби у варті військовими частинами (підрозділами), яка відображається у відомостях гарнізонного (добового) наряду (додаток 5б до цього Статуту) і затверджується начальником гарнізону (командиром військової частини).
    Схема розміщення постів, табель постів (додаток 5в до цього Статуту) та інструкція начальникові варти разом з витягом із відомості гарнізонного наряду розсилаються до всіх військових частин гарнізону, які залучаються до несення служби в гарнізонному наряді, не пізніш як за 10 діб до початку нового місяця.
    Штаб військової частини за 7 діб до початку нового місяця повідомляє командирам підрозділів, від яких призначаються варти, дні заступання їх в наряд і склад варти.
    Про кожну зміну на схемі розміщення постів і в табелі постів військовим комендантом гарнізону (начальником штабу військової частини) своєчасно оповіщаються військові частини (підрозділи).
    Документація на випадок оголошення тривоги зберігається у начальника варти в пакеті, який запечатується сургучевою печаткою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини). Другий примірник документації знаходиться у військовій комендатурі гарнізону (начальника штабу військової частини) для проведення інструктажу з начальником варти, який буде призначений для зміни у разі оголошення тривоги.
    123. Начальником варти призначається офіцер або прапорщик (мічман), а за наявності менш як 3 постів - сержант (старшина).
    Начальником варти, яка охороняє особливо важливий об'єкт, незалежно від кількості постів призначається офіцер або прапорщик (мічман). У військових університетах та інститутах начальником варти незалежно від кількості постів можуть призначатися курсанти старших курсів. Начальником варти при гарнізонній гауптвахті призначається офіцер.
    Помічником начальника варти може бути сержант (старшина). Якщо помічник начальника варти не призначається, його обов'язки виконує перший розвідний.
    124. У разі застосування технічних засобів охорони може призначатися помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони із складу штатного підрозділу експлуатації та обслуговування технічних засобів охорони.
    125. За наявності постів, що охороняються вартовими собаками, для несення служби призначається помічник начальника варти із служби вартових собак із числа старших вожатих вартових собак
    126. Розвідні призначаються залежно від кількості і розташування постів. Кожний розвідний може виставляти чатових не більше ніж на 4 постах, при цьому час зміни не може бути більшим години.
    Розвідним призначається військовослужбовець у званні, не нижчому за звання вартових. У разі призначення у варту кількох розвідних їм присвоюється найменування: перший розвідний, другий розвідний і так далі.
    Якщо вартою охороняється один пост, розвідний не призначається, його обов'язки виконує начальник варти.
    127. Вартові призначаються із солдатів (матросів). Якщо солдатів (матросів) не вистачає, вартовими призначаються сержанти (старшини). У такому випадку з них складаються усі зміни поста.
    Кількість вартових визначається залежно від кількості постів для кожної варти, але для охорони поста протягом доби призначаються три зміни чатових, а для охорони поста тільки протягом ночі (з початком темряви і до світанку) або від закриття до відчинення складу, сховища - дві зміни чатових.
    Вивідні і конвойні призначаються залежно від числа заарештованих і розташування на гауптвахті місць загального користування, з розрахунку - один вивідний на 10 - 15
    заарештованих.
    Склад варти, у тому числі і начальник варти, призначається не пізніше ніж за добу до несення служби в наряді і, як правило, від одного підрозділу, у крайньому разі - від однієї військової частини. Гарнізонні варти призначаються від однієї військової частини.
    128. Командири військових частин і підрозділів, від яких віднаряджуються варти, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу варт, його підготовку до несення служби, за справний стан зброї та патронів і за вчасне відправлення варт на розвід.
    Заборонено призначати до варт військовослужбовців, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми підготовки молодого солдата, вчинили правопорушення, стосовно якого ведеться розслідування, хворих та інших військовослужбовців, які в цей час за своїм морально-психологічним станом не можуть нести вартову службу, а також тих, хто має відбувати дисциплінарне стягнення.
    129. Начальники штабів військових частин за три доби до заступання гарнізонних або внутрішніх варт у наряд зобов'язані вручити командирам підрозділів, від яких призначаються варти, схеми розташування постів, табелі постів, інструкції начальникам варт. Після вивчення зазначені документи повертаються в штаб військової частини.
    130. Підготовка особового складу варти організується та провадиться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту; особисто командиром батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), а варти, призначеної від військової частини, - одним із заступників командира військової частини.
    Добір і розподіл особового складу згідно з табелем постів варти здійснюється за два-три дні до заступання в наряд із врахуванням індивідуальних якостей військовослужбовців, їх практичної і фізичної підготовленості та важливості об'єктів, що охороняються.
    Теоретичні заняття з вивчення положень статутів і особливих обов'язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки під час поводження з нею проводяться напередодні дня заступання в наряд у класі для підготовки варт. На макеті об'єктів, які охороняються, відпрацьовується організація взаємодії між чатовими і резервними групами варти (підрозділами посилення)та інші питання, пов'язані з практичним несенням служби.
    Практичні заняття проводяться в день заступання в наряд з урахуванням особливостей охорони кожного об'єкта - у вартовому містечку військової частини (військової комендатури). На заняттях відпрацьовуються порядок дій чатового на посту, порядок застосування зброї, відбиття нападу на вартове приміщення, зміна варти, вивчається об'єкт, який охороняється, додержання заходів безпеки та інші питання практичного несення служби.
    Підготовка помічника начальника варти з технічних засобів охорони або оператора з технічних засобів охорони здійснюється на щомісячних заняттях, які організуються військовим комендантом гарнізону (начальником штабу військової частини).
    У разі несення вартової служби особовим складом через одну-дві доби час проведення теоретичної та практичної підготовки варти визначається командиром військової частини з таким розрахунком, щоб якість підготовки варт не знижувалась.
    131. У ніч напередодні заступання в наряд військовослужбовці, призначені до варти, не повинні нести ніякої іншої служби або залучатися до занять чи робіт.
    У день заступання в наряд, у години, зазначені в розпорядку дня, особовому складові варти надається не менше ніж чотири години для підготовки до несення служби та перевірки знання обов'язків, з них одна година на відпочинок (сон).
    132. Увесь особовий склад, призначений до варти, перед проведенням практичних занять оглядається лікарем частини, про що робиться запис у постові відомості. Особи, які визнаються лікарем непридатними до несення служби, замінюються.
    133. Після проведення занять командиром роти (батареї) перевіряються знання особового складу варти щодо своїх обов'язків, заходи безпеки під час поводження із зброєю та боєприпасами, підписується постова відомість (додаток 5г до цього Статуту) і організується отримання, видача боєприпасів та спорядження магазинів особовим складом варти.
    134. За 15 хвилин до виходу на розвід варти мають бути готові до несення служби і прийняті начальниками варт у своє підпорядкування. До цього часу начальник варти зобов'язаний:
    отримати боєприпаси та видати їх за відомістю під розпис особовому складу варти;
    перевірити розподіл варти за постовою відомістю, оглянути зброю, форму одягу та спорядження, якість спорядження магазинів;
    доповісти командирові підрозділу про готовність варти до несення служби.
    З вартового містечка варти рухаються з незарядженою зброєю, маючи магазини (обойми) у сумках для магазинів (у підсумках) (крім начальників варт, озброєних пістолетами), за встановленим маршрутом до місця проведення розвіду.
    Усі гарнізонні варти з військової частини відправляє черговий частини, про що доповідає командирові (начальникові штабу) військової частини і військовому комендантові.
    159. Зміна чатових проводиться через 2 години, у парні або непарні години. За температури повітря -20 (град.) С і нижче (під час вітру - і при меншому морозі) зміна чатових зовнішніх постів, а також внутрішніх постів, що перебувають в неопалюваних приміщеннях, проводиться через годину. За температури повітря +30 (град.) С і вище (в затінку) чатові змінюються також через годину. Вказівку про зміну чатових через годину в цих випадках дає черговий варт (військової частини).
    Якщо зміна чатових проводиться через годину, то начальник варти робить у постовій відомості запис про те, що чатові з такої-то години змінювалися через годину, а з такої-то години, під час заступання такої-то зміни, - через 2 години.
    Зміна чатових біля входу до вартового приміщення проводиться через кожні 30 хвилин начальником варти або його помічником.
    160. Коли зміна наближається до чатового на відстань 10 – 15 кроків, розвідний нової варти командує: "Зміна - СТІЙ" і наказує одному з вартових спостерігати (у випадку прямування зміни на машині - зарядити зброю і спостерігати) за постом і підступами до нього.
    Вартовий, призначений для спостереження, повинен пересуватися так, щоб бачити пост (об'єкт), підступи до нього та розвідного. На період спостереження за постом вартовий виконує обов'язки, визначені в статтях 233 - 236 цього Статуту, і має право застосовувати зброю, як визначено в статтях 196 - 197 цього Статуту. Вартові інших постів, які прибули із зміною, мають право застосовувати зброю тільки за командою розвідного у випадках, визначених у статті 223 цього Статуту.
    Чатовий під час наближення зміни стає обличчям до неї і самостійно бере автомат у положення "на ремінь" (карабін - "до ноги"). Розвідний попередньої варти підходить до чатового, опитує його про все помічене під час перебування на посту, потім командує йому: "СТРУНКО". За командою розвідного нової варти, наприклад: "Рядовий Онищенко, на пост кроком - РУШ", чатовий робить крок вправо, вартовий підходить до чатового й стає на його місце обличчям у протилежний бік (з карабіном біля ноги).
    Розвідні попередньої та нової варт стають з обох боків від чатового та вартового на один-два кроки від них, обличчям один до одного.
    За командою розвідного попередньої варти "Чатовий, здати пост" чатовий здає пост. При цьому чатовий та вартовий повертають один до одного голови. Здача поста словами полягає в тому, що чатовий, називаючи номер поста, перелічує вартовому, який заступає на пост, все, що підлягає охороні згідно з табелем постів, а також зазначає, що було помічено поблизу поста під час несення служби.
    Після здавання поста словами вартовий за командою свого розвідного "Вартовий, прийняти пост" зобов'язаний разом із розвідним нової варти в присутності чатового та розвідного попередньої варти обійти об'єкт, що охороняється, й перевірити справність огорожі, дверей (воріт), вікон і стін сховищ (складів, парків), кількість машин, літаків, гармат чи іншої бойової техніки, а також наявність і стан засобів охорони, зв'язку, пожежогасіння.
    Якщо на посту є замки, пломби й печатки, вартовий зобов'язаний оглянути й перевірити їх цілість і справність шнурів.
    Під час приймання поста біля камер із заарештованими вартовий, крім того, зобов'язаний перевірити кількість заарештованих, які в них перебувають.
    У разі потреби вартовий, який заступає на пост, за допомогою розвідного одягає постовий одяг
    161. Під час заступання першої зміни чатових обидва розвідні стежать за тим, щоб чатовий, якого змінюють, правильно здав пост вартовому, який заступає, ознайомив його з межами та підступами до поста, сигналізацією і з усіма особливостями поста; під час приймання постового одягу перевіряють, щоб він був цілий.
    162. Якщо під час приймання та здавання поста буде виявлено неполадки (пошкодження огорожі, шнурів, дверей, вікон) або невідповідність печаток (пломб) зліпкам (відтискам), кількості, зазначеній у табелі постів, а також невідповідність кількості бойової техніки, яка перебуває під охороною, розвідний зупиняє передачу поста й викликає начальника варти; у разі, коли пост приймає нова варта, викликаються начальники попередньої та нової варт.
    Закінчивши здавання та прийняття поста, чатовий і вартовий, який заступає на пост, стають обличчям у бік, протилежний об'єктові, що мають охороняти, й по черзі доповідають, наприклад: "Товаришу (пане) сержанте. Рядовий Чмихун пост номер такий-то здав"; "Товаришу (пане) сержанте. Рядовий Шалига пост номер такий-то прийняв". Після доповіді та одержання вказівок від розвідного чатовий бере зброю, як визначено в статті 234 цього Статуту, та приступає до виконання своїх обов'язків на посту.
    163. Доповідь про прийняття (здавання) поста визначає перехід вартового на становище чатового (чатового на становище вартового).
    164. За командою розвідного попередньої варти, наприклад: "Рядовий Кращенко, з поста кроком - РУШ", вартовий, якого змінили, та вартовий, який тимчасово спостерігав за постом, стають позаду зміни (карабін самостійно береться в положення "на ремінь"). Після чого розвідний нової варти командує: "Зміна, за мною кроком - РУШ" і веде зміну до іншого поста.
    165. Під час зміни чатових внутрішніх постів розвідний, провівши зміну до входу в приміщення, командує: "Зміна - СТІЙ", залишає одного з вартових старшим і командує, наприклад: "Рядові Михайленко, Шевченко, за мною кроком - РУШ". Зайшовши у приміщення, розвідний змінює чатового, як визначено в статтях 159 - 163 цього Статуту.
    У разі розташування постів з обох боків від вартового приміщення розвідний спочатку змінює чатових на постах, розташованих з одного боку вартового приміщення, а потім, залишивши вартових, яких змінив у вартовому приміщенні, вишиковує інших вартових цієї зміни та веде їх на пости.
    Після повернення зміни з постів і розряджання зброї розвідний наказує вартовим поставити зброю в ставницю.
    166. Шикування другої й наступних змін нової варти для відправлення їх на пости та зміни чатових, а також заряджання та розряджання зброї проводиться так, як зазначено для першої зміни.
    167. Виставлення чатових на нові пости, а також зняття чатових із ліквідованих постів проводиться начальником варти на підставі письмового припису начальника гарнізону (командира військової частини) в присутності чергового варт (чергового військової частини) й начальника об'єкта, який охороняють.
    Про виставлення (зняття) чатових робиться запис у постовій відомості.
    168. Склад варти розміщується у вартовому приміщенні (приблизне обладнання вартового приміщення визначено у додатку 3 до цього Статуту).
    169. Ніхто із складу варти не може залишати вартове приміщення без дозволу начальника варти.
    170. У вартовому приміщенні додержується порядок і тиша. Особовому складові варти дозволяється писати, читати, грати в шахи та шашки, дивитися телепередачі та слухати радіо, перебувати без головних уборів і польових утеплених курток, але в спорядженні.
    Куріння та чищення взуття провадиться у спеціально обладнаних місцях.
    171. Дозволяється відпочивати лежачи (спати), не знімаючи спорядження та не роздягаючись:
    начальникові варти - не більше 4 годин у денний час (у варті на гауптвахті - вночі);
    помічникові начальника варти з технічних засобів охорони (операторові з технічних засобів охорони) - не більше 4 годин з дозволу начальника варти; розвідним, вивідним і водіям
    транспортних засобів - у вільний час з дозволу начальника варти;
    вартовим тризмінних постів - перед заступанням на пости (після того, як повернеться зміна з постів та буде проведено у варті бойовий розподіл);
    вартовим двозмінних постів - після повернення з постів до відправлення на пости.
    Вартовим і розвідним, які відпочивають, дозволяється знімати для просушування взуття й онучі.
    Особовому складові варт, за винятком начальника варти та його помічника, забороняється вступати в розмову з особами, які прибули до вартового приміщення. Дозволяється тільки відповідати на запитання осіб, що перевіряють варту.
    172. Автомати та кулемети ставляться у ставниці без магазинів, із затворами в передньому положенні (карабіни - із закритими затворами і спущеними курками). Автомати (карабіни) чатових, які несуть службу з багнетами, зберігаються у ставницях, а боєприпаси - у металевому ящику в кімнаті начальника варти. Магазини до кулеметів зберігаються у металевому ящику, зачиненому на замок, опечатаному сургучевою печаткою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини), ключі від ящиків із боєприпасами зберігає начальник варти.
    Ставниці мають бути обладнані світловою та звуковою сигналізацією, виведеною на пульт начальника варти. Зброю із ставниці беруть лише з дозволу начальника варти.
    173. Під час виклику варти "За зброю" весь особовий склад варти одягається, бере зброю й вишиковується всередині вартового приміщення за своїми номерами. Бронежилети, каски використовуються за рішенням командирів військових частин тільки у випадках загострення суспільно-політичної та криміногенної ситуації у місцях дислокації військових частин, а також з отриманням інформації про спроби проникнення окремих угруповань на військові об'єкти, які охороняються.
    Під час виведення варти з вартового приміщення (крім пожежі чи стихійного лиха) у ньому залишається помічник начальника варти або розвідний, а де їх немає - один із вартових.
    174. Їжа особовому складові варти, яка перебуває поза розташуванням військової частини, постачається за розпорядженням командира частини, від якої вона споряджена, або чергового військової частини.
    Кожна варта забезпечується додатковим харчуванням.
    Якщо варта розташована на території військової частини, постачання їжі організується начальником варти.
    Їжа за потреби підігрівається у вартовому приміщенні.
    Гарячий чай має бути у наявності протягом доби.
    175. Підтримання чистоти та порядку у вартовому приміщенні та біля нього покладається на особовий склад варти. Прибиранням приміщення та території керує помічник начальника варти, а де його немає - начальник варти. Крім цього, раз на місяць має проводитись дезінфекція вартового приміщення в дні, встановлені військовим комендантом гарнізону (командиром військової частини).
    176. У вартовому приміщенні в холодний період температура повітря підтримується не нижче +18 (град.) С. Узимку і влітку приміщення провітрюють, не допускаючи протягу. У кімнаті відпочинку має бути постійне освітлення (неяскраве темно-синє).
    У разі відключення електромережі передбачається аварійне живлення електромережі для освітлення, сигналізації та зв'язку. Крім того, у вартовому приміщенні за кількістю кімнат мають бути гасові лампи. У вартовому приміщенні вікна в нічний час зачиняються віконницями зсередини.
    177. Для гасіння пожежі вартове приміщення забезпечується вогнегасниками, ящиком із піском, бочкою з водою, відрами, лопатами, сокирами, ломами та гаками.
    178. Перед вартовим приміщенням обладнується захисна стінка із щілинами для стрільби, майданчик для шикування варти, місце для зарядження та розрядження зброї.
    Вхід до вартового приміщення обладнується тамбуром, призначеним для перевірки документів у осіб, які прибули для розпечатування та здавання під охорону об'єктів.
    179. Для охорони вартового приміщення біля входу виставляється чатовий з вартової зміни, яка не спить. У вартах, які охороняють особливо важливі об'єкти, може призначатися спеціальний пост охорони вартового приміщення та встановлюватися
    технічні засоби охорони.
    Чатовий біля входу у вартове приміщення, розташоване всередині об'єкта або на території військової частини, як правило, не виставляється, але вхідні двері обладнуються оглядовим вікном, вони завжди мають бути зачинені зсередини.
    195. Застосуванню фізичної сили, вогнепальної та холодної зброї, якщо дозволяють обставини, мають передувати попередження про намір їх використання. Без попередження фізичну силу, зброю можуть застосовувати у разі виникнення загрози життю або здоров'ю військовослужбовців, нападу на чатового, на об'єкти, які охороняють, вартове приміщення або зміну, що прямує до постів (з постів).
    За неможливості уникнення застосування сили (зброї) це не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на чатових обов'язків. У разі заподіяння чатовими шкоди особовий склад варти забезпечує в найкоротший строк подання потрібної допомоги потерпілим.
    Про застосування фізичної сили (зброї) чатовий або розвідний негайно доповідає начальникові варти, а начальник варти - черговому варт (черговому військової частини).
    Перевищення повноважень у застосуванні сили (зброї) має наслідком відповідальність, встановлену законом України.
    196. Чатовим застосовується зброя без попередження у разі явного нападу на нього або на об'єкт, який він охороняє.
    197. Усіх осіб, які наближаються до поста або до забороненої зони, позначеної покажчиками, крім начальника варти, помічника начальника варти, свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, чатовий зупиняє вигуком "Стій, назад" або "Стій, обійти справа (зліва)".
    За невиконання особою, яка наближається до поста або до забороненої зони, цієї вимоги чатовий попереджає порушника вигуком "Стій, стрілятиму " й негайно викликає начальника варти або розвідного. Якщо порушник не виконує цієї вимоги, чатовий досилає патрон у патронник і робить попереджувальний постріл угору.
    Якщо порушник не виконує й цієї вимоги та намагається проникнути на пост чи до об'єкта, який охороняють (перетнути заборонену зону), або якщо він після такої спроби вдається до втечі, то чатовий застосовує зброю.
    Чатовий, озброєний багнетом, попереджує порушника вигуком "Стій, буде застосована зброя" і негайно викликає начальника варти або розвідного, не послабляючи уваги за об'єктом, що охороняє, стежить за поведінкою порушника до прибуття резервної групи на чолі з начальником варти, розвідним.
    198. В умовах поганої видимості, коли з відстані, яку зазначають у табелі постів, не можна розгледіти осіб, які наближаються до поста або до забороненої зони, чатовий зупиняє їх вигуком "Стій, хто йде?". Якщо відповіді немає, то чатовий попереджає: "Стій, стрілятиму" й затримує порушника або діє відповідно до частин другої й третьої статті 197 цього Статуту.
    Про затримання порушника чатовий повідомляє у вартове приміщення, не послабляючи уваги, й далі охороняє об'єкт, який йому доручено, та стежить за поведінкою порушника.
    Якщо на вигук чатового надійде відповідь "Іде начальник варти (помічник начальника варти, розвідний)", чатовий наказує: "Начальник варти (помічник начальника варти, розвідний), до мене, решта - на місці"; за потреби чатовий вимагає, щоб особа, яка наближається до нього, освітила своє обличчя. Переконавшись, що той, хто назвався, справді начальник варти (помічник начальника варти, розвідний), чатовий допускає до себе всіх осіб, які прибули.
    Якщо той, хто назвався начальником варти (помічником начальника варти, розвідним), виявиться невідомим або якщо особи, які перебувають з ним, не виконують вимогу чатового залишитися на місці, чатовий попереджає порушників вигуком "Стій, стрілятиму". За невиконання порушником цієї вимоги чатовий застосовує до них зброю без попереджувального пострілу вгору.
    199. Коли необхідно вступити в рукопашний бій для захисту себе або об'єкта, чатовий повинен рішуче і сміливо діяти багнетом і прикладом.
    200. У крайніх, невідкладних випадках або за несправності засобів зв'язку й сигналізації чатовий може викликати на пост начальника варти або розвідного пострілом угору.
    201. Чатові інших постів, почувши постріл або стрілянину, зобов'язані повідомити про це засобами зв'язку начальника варти і посилити пильність, а за можливості надати вогневу підтримку.
    202. Начальник варти має право застосовувати зброю без попередження сам і складом варти у разі явного нападу на об'єкти, які охороняються, на чатових, вартове приміщення, зміну, що прямує до постів (із постів). Крім того, начальник варти має право застосовувати зброю для припинення заворушення серед заарештованих за умови виникнення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей або до заарештованого, який намагається втекти. У цих випадках до застосування зброї він має голосом або пострілом угору попередити осіб, проти яких буде застосовано зброю.
    203. Начальник варти відповідає за охорону та оборону доручених варті об'єктів, бойову готовність особового складу варти, правильне несення ними служби, за організацію та проведення заходів виховної роботи, збереження та справність огорожі, засобів зв'язку, сигналізації, транспортних і технічних засобів, засобів пожежогасіння на постах і у вартовому приміщенні, а також за збереження боєприпасів, документації та майна, які є у вартовому приміщенні, згідно з описом, додержання встановленого порядку у вартовому приміщенні.
    Начальник варти зобов'язаний:
    знати завдання варти, інструкцію начальникові варти, порядок використання й правила експлуатації наявних технічних засобів охорони, обов'язки всіх посадових осіб варти;
    вимагати від особового складу варти знання й неухильного виконання ним своїх обов'язків;
    прийняти за описом від начальника попередньої варти табель постів, схему розміщення постів, інструкцію начальникові варти та інші документи, ящики з боєприпасами, печатки на них і ключі до них, а також засоби зв'язку, сигналізації та пожежогасіння;
    перевірити зовнішнім оглядом особисто разом із начальником попередньої варти стан зазначених в інструкції найважливіших об'єктів, справність освітлення, стан огорожі та окопів, а через розвідних або свого помічника - стан інших об'єктів, що охороняються;
    робити записи в постовій відомості про всі виявлені неполадки на постах та доповідати черговому варт (військової частини);
    направляти у визначений час зміни на пости, перевіряти знання розвідними та вартовими своїх обов'язків і нагадувати їм про особливості несення служби на кожному посту;
    перевіряти стан технічних засобів охорони, давати вказівки помічникові начальника варти з технічних засобів охорони (оператору) на вмикання (вимикання) сигналізації на об'єктах, що охороняються;
    стежити за постійною бойовою готовністю резервних груп, справністю транспортних засобів, технічних засобів охорони, засобів зв'язку, за старанним триманням зброї та боєприпасів особовим складом варти, за додержанням правил заряджання, розряджання зброї та заходів безпеки при цьому, а також за тим, щоб усі особи варти, які прямують на пости, залишали у вартовому приміщенні курильні та запалювальні речі;
    підтримувати встановлений порядок у вартовому приміщенні;
    складати та проводити бойовий розподіл особового складу варти на резервні групи й ставити перед ними завдання на випадок нападу, пожежі, стихійного лиха та відповідно до вказівок, викладених в інструкції;
    перевіряти особисто не менш як два рази (з них один раз уночі) несення служби чатовими, стан об'єктів, які охороняються, та огорожі, справність засобів зв'язку, технічних засобів охорони, а також засобів пожежогасіння, робити про це відповідні записи в постовій відомості;
    періодично посилати свого помічника і розвідних для перевірки несення служби чатовими;
    прибути на пост особисто чи негайно направити свого помічника або розвідного під час виклику чатовим або у разі ненадходження від нього у визначений час доповіді (сигналу);
    допускати до вартового приміщення лише осіб, які мають на це право (стаття 209 цього Статуту);
    проводити через чергового варт заміну хворих у складі варти;
    розбиратися на місці з кожним випадком застосування чатовими зброї та терміново доповідати про це черговому варт (військової частини);
    організовувати та проводити заходи виховної роботи з особовим складом варти;
    вести записи в постовій відомості про зміну варти, допуски, перевірку, зміну чатових;
    доповідати черговому варт (військової частини) щодо проведення зміни варт.
    204. У разі виявлення під час зміни чатового будь-яких неполадок на посту начальник варти прибуває на пост і, встановивши характер і причини їх, наказує чатовому змінитися та негайно доповідає про неполадки черговому варт (військової частини).
    205. У разі невиконання будь-ким із складу варти своїх обов'язків або вчинення провинності начальник варти негайно усуває його від виконання службових обов'язків, вилучає боєприпаси і доповідає про це черговому варт (військової частини). Надалі діє за його вказівками.
    206. У разі раптового захворювання начальник варти доповідає про це черговому варт (військової частини) й діє за його вказівками.
    Якщо захворює один із розвідних, начальник варти покладає його обов'язки на свого помічника або виконує їх особисто й доповідає про це черговому варт (військової частини).
    207. Начальник варти зобов'язаний викликати варту командою "За зброю" в разі нападу на об'єкт, який охороняють, на чатового або вартове приміщення, виникнення пожежі або стихійного лиха, надходження сигналу технічних засобів охорони, заворушень серед заарештованих, а також у разі тривоги в гарнізоні (військовій частині) та за наказом осіб, які перевіряють варту.
    Для виклику варти "За зброю" начальник варти подає команду "Варта - ЗА ЗБРОЮ". За цією командою особовий склад варти діє, як визначено у статті 173 цього Статуту.
    208. За умови виникнення надзвичайних ситуацій у варті (напад, пожежа, стихійне лихо) начальник варти діє відповідно до бойового розподілу і залежно від обставин вживає відповідних заходів.
    209. Начальник варти допускає до вартового приміщення безперешкодно тільки:
    начальника гарнізону (командира військової частини);
    військового коменданта гарнізону (у варті на гауптвахті - начальника гауптвахти);
    чергового варт (військової частини);
    помічника чергового варт (військової частини, якщо варта йому підпорядкована);
    командира роти (батареї), від якої віднаряджено варту, його заступників, а також усіх прямих начальників командира роти (батареї).
    Про прибуття цих осіб до вартового приміщення начальник варти доповідає черговому варт (військової частини).
    210. Інших осіб, що прибули для перевірки варти, начальник варти допускає до вартового приміщення лише в супроводі чергового варт (військової частини) або помічника, якщо варта підпорядкована йому.
    Під час зміни варт ніхто не допускається до вартового приміщення й до об'єктів, які охороняються, за винятком осіб, які прибули для перевірки варт.
    211. З прибуттям до варти осіб для перевірки варти начальник варти відрекомендовується прибулому, наприклад: "Товаришу (пане) полковнику. Начальник варти лейтенант Гуленко", і на вимогу прибулого доповідає про стан справ у варті.
    212. Коли начальник варти одержує накази, що передаються від імені начальників, яким варта підпорядкована, через інших осіб, він зобов'язаний запитати у цих осіб пароль. У разі невпевненості в правильності одержаного наказу начальник варти має право переконатися у правильності наказу будьяким зручним для нього способом.
    213. Начальникові варти заборонено:
    виходити з вартового приміщення, крім випадків: зарядження (розрядження) зброї, зміни чатових, перевірки несення ними служби або за їх викликом, а також у випадку якогось порушення чи стихійного лиха в районі об'єкта, що охороняється (доповідає про це черговому варт або його помічникові);
    вести не пов'язані із службою розмови по телефону особисто або дозволяти це іншим особам варти;
    відпускати будь-кого із складу варти без дозволу чергового варт (військової частини);
    змінювати без дозволу чергового варт (військової частини) порядок зміни чатових, передбачених табелем постів;
    використовувати не за призначенням транспортні засоби, виділені для варти.
    230. Чатовий підпорядковується начальнику варти, помічнику начальника варти, своєму розвідному. Він є особою недоторканною. Недоторканність чатового полягає:
    в особливій охороні законом його прав і особистої гідності;
    у підпорядкуванні його лише певним особам - начальникові варти, помічникові начальника варти та своєму розвідному;
    в обов'язку всіх осіб неухильно виконувати вимоги чатового, які визначені його службою;
    у наданні йому права застосовувати зброю у випадках, визначених цим Статутом.
    231. Чатового мають право змінити або зняти з поста лише начальник варти, помічник начальника варти й розвідний, якому підпорядкований чатовий.
    У виняткових випадках зняти або змінити чатового може черговий варт (військової частини) в присутності командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону), звідки призначений чатовий.
    232. Заступаючи на пост, вартовий має в присутності розвідного (начальника варти або його помічника), чатового, якого змінює, особисто оглянути й перевірити наявність і цілість усього,
    що належить взяти під охорону згідно з табелем постів.
    233. Чатовий зобов'язаний:
    пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований;
    під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати);
    рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв'язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки;
    не залишати поста, доки його не буде змінено або знято;
    не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в табелі постів, та позначки на місцевості нікого, крім начальника варти, помічника начальника варти й свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, а також чергового варт (військової частини) у випадку, визначеному в статті 231 цього Статуту;
    знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх розпізнавальні знаки й сигнали;
    уміти застосовувати засоби пожежогасіння, які є на посту;
    викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких неполадок в огорожі об'єкта (на посту) та за будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста;
    почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти до вартового приміщення;
    віддавати військове вітання начальникам, яким він підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост в їх супроводі, згідно з правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.
    234. Чатовий на посту, за винятком тих, хто несе службу з багнетом, має тримати зброю із примкнутим багнетом (автомат зі складаним прикладом - без багнета, багнет - у піхвах на поясному ремені); уночі - у положенні приготування до стрільби стоячи, вдень - у положенні "на ремінь" або в положенні приготування до стрільби стоячи (додаток 7 до цього Статуту); на внутрішніх постах і на посту біля Бойового Прапора автомати з дерев'яним прикладом - у положенні "на ремінь", із складаним прикладом - "на груди", карабін - "до ноги"; клапан сумки із спорядженим магазином (обоймами) тримати постійно застебнутим.
    Під час гасіння пожежі або боротьби із стихійним лихом чатовому дозволено тримати зброю в положенні "за спину".
    235. Чатовому заборонено сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити у зону роботи технічних засобів охорони.
    Чатовий повинен відповідати на запитання лише начальника варти, його помічника, свого розвідного й осіб, які прибули з ними для перевірки.
    236. У разі виникнення пожежі на посту чатовий негайно доповідає до вартового приміщення й, не припиняючи спостереження за об'єктом, який охороняють, вживає заходів до гасіння пожежі.
    У разі пожежі на технічній території об'єкта, який охороняють, або на об'єкті, що має зовнішню та внутрішню огорожі, а також поблизу поста він передає повідомлення про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.
    237. У разі раптового захворювання (поранення) чатовий повідомляє про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.
    238. Чатовий на посту біля Бойового Прапора виконує свої обов'язки, стоячи в положенні "Вільно".
    Під час віддання військовослужбовцями військового вітання Бойовому Прапорові чатовий стає в положення "Струнко".
    Приймаючи Бойовий Прапор під охорону, чатовий зобов'язаний перевірити цілісність чохла (шафи) та печатки на ньому. Видачу Бойового Прапора проводять згідно з наказом начальника варти та в його присутності.
    Якщо посту біля Бойового Прапора загрожує небезпека (пожежа, стихійне лихо), чатовий виносить Бойовий Прапор у безпечне місце й викликає начальника варти.
    239. Чатовий біля розпечатаного сховища (складу, парку) чи під час проведення робіт на місці стоянки машин (літаків, гармат або іншої бойової техніки) виконує обов'язки, зазначені в табелі
    постів.
    Чатовий біля вогненебезпечного сховища, крім того, зобов'язаний:
    не допускати куріння, розведення вогню, стрільби, а також користування біля об'єкта охорони освітлювальними приладами, не передбаченими табелем постів, ближче від зазначеної в ньому відстані;
    не допускати до сховища (складу) осіб у взутті та з ліхтарями, не передбаченими табелем постів, а також із холодною та вогнепальною зброєю.
    240. Чатовий біля входу до вартового приміщення зобов'язаний охороняти вартове приміщення й не допускати до нього нікого без дозволу начальника варти. У разі наближення осіб, яким варта підпорядкована, та осіб, яких вони супроводжують, чатовий сповіщає начальника варти певним сигналом та безперешкодно пропускає їх у вартове приміщення. Інших осіб, які наближаються до вартового приміщення, чатовий зупиняє біля входу на його територію й викликає начальника варти або його помічника. Про всі надзвичайні події поблизу вартового приміщення та про все помічене, що може заважати виконанню вартою свого завдання, а також про почуті сигнали з інших постів чатовий негайно доповідає начальникові варти або його помічникові.
    241. Чатовий, який охороняє заарештованих на гауптвахті, зобов'язаний:
    знати кількість заарештованих осіб, які перебувають під його охороною;
    перебувати ззовні біля дверей камер і стежити через оглядові вікна, щоб заарештовані не порушували визначених для них правил, стежити за діями й поведінкою заарештованих, не допускати псування заарештованими обладнання камер;
    стежити за тим, щоб у нічний час у камерах із заарештованими було ввімкнуто освітлення;
    не випускати заарештованих із камер і не допускати до них нікого без особистого розпорядження начальника варти, помічника начальника варти або свого розвідного;
    не розмовляти із заарештованими, нічого не передавати їм і нічого не брати від них;
    не допускати розмов заарештованих із сторонніми особами;
    негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного у разі невиконання заарештованими його вимог;
    прийнявши прохання заарештованого про виклик вивідного, доповісти про це своєму розвідному (начальникові варти або його помічникові);
    попереджувати заарештованого при його спробі втекти вигуком "Стій, стрілятиму", а у разі невиконання цієї вимоги застосовувати зброю для його затримання.
    Під час перевезення заарештованих з одного пункту в інший, а також під час пересування їх поза гауптвахтою обов'язки чатового з охорони заарештованих виконує конвойний.
    242. Водій транспортного засобу підпорядковується начальникові варти та його помічникові. Він відповідає за постійну готовність транспортного засобу для перевезення складу варти.
    Водій транспортного засобу повинен:
    доставляти за наказом начальника варти та його помічника до постів та з постів зміну й осіб, які перевіряють несення служби чатовими, за маршрутами, зазначеними в схемі розміщення постів;
    виконувати команди розвідного під час виїзду на пости й повернення з постів;
    вмикати під час виїзду для зміни чатових встановлені сигнальні вогні на транспортному засобі.
    243. Водію заборонено використовувати транспортний засіб з метою, не пов'язаною з виконанням завдань вартою, а також передавати керування ним іншим особам, включаючи тих, яким він підпорядкований.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы

    Схожі реферати з військової кафедри

    Бухгалтерський облік і аудит
    Облік продуктів і готових виробів на виробництві
    Автоматизація зведеного обліку
    Інвентаризація
    Історія виникнення і розвитку аудиту
     
     

    Залишити коментар

     

    Коментарів - всього 0

     
     
     
     
     

    Реклама

     
    Біографії з української літератури
    Твори на тему...
    Твір-мініатюра
    Твір-оповідання
    Твір-роздум
    Твір-опис
     

    Підручники з біології

     

    Підручники з географії

     

    Підручники з Всесвітньої історії

     

    Підручники з Історії України

     

    Підручники з Української літератури

     

    Підручники з Хімії

     

    Реферати

     

    Твори з зарубіжної літератури

     

    Твори з української літератури

     

    Твори з української мови