Медична служба механізованого (танкового) полку
Лекція з предмету
“Організація медичного забезпечення військ
в умовах надзвичайного стану”
Тема № 8. “МЕДИЧНА СЛУЖБА МЕХАНІЗОВАНОГО (ТАНКОВОГО) ПОЛКУ”
План
№
п/п | Структура
І.
ІІ.
ІІІ. | Вступ
Актуальність теми
Мета лекції
Основна частина
1.Завдання та організація медичної служби механізованого (танкового) полку.
2.Обов’язкт та оснащення санітарного інструктора роти і стрільця-санітара взводу. Заходи першої медичної допомоги.
3.Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту батальйону. Обов’язки фельдшера батальйону-начальника медичного пункту батальйону. Заходи долікарської фельдшерської допомоги.
Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
4.Завдання, організаційна структура і оснащення медичного пункту полку. Заходи першої лікарської допомоги. Обсяг медичної допомоги на МПП.
5.Організація розгортання медичного пункту полку. Призначення, особовий склад, оснащення його функціональних підрозділів, організація їх роботи з прийому медичного сортування і надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим.
6.Особливості організації роботи МПП при масовому надходженні уражених отруйними речовинами та бактеріальними засобами.
7.Документи медичного обліку і звітності, порядок їх заповнення.
Заключна частина.
Висновки
І. Вступ
Актуальність теми: Медична служба полку є однією з ланок медичної служби Збройних Сил, від дій якої в значній мірі залежить збереження та зміцнення здоров`я особового складу, своєчасне надання пораненим і хворим медичної допомоги.
Випускники вищих навчальних медичних закладів, які отримують військове звання офіцера медичної служби запасу, на перших порах, в основному мають призначення на посади саме в цій ланці медичної служби. Тим самим підтверджується важливість вивчення матеріалу даної лекції, що дозволить військовим лікарям полку, при необхідності, успішно виконувати свої функціональні обов`язки.
Мета лекції: Ознайомити студентів з організаційною структурою медичної служби механізованого (танкового) полку, МПБ, МПП, організацією роботи МПП з прийому, медичного сортування та надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим.
ІІ. Основна частина
1.Завдання та організація медичної служби механізованого (танкового) полку.
Медична служба полку в загальній системі медичного забезпечення військ виконує важливі завдання. До них відносяться:
розшук поранених та хворих, надання їм першої медичної допомоги, збір і вивіз (виніс) з поля бою (із підрозділів);
евакуація поранених і хворих із підрозділів полку на медичний пункт полку;
своєчасне надання долікарської (фельдшерської) і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, підготовка їх до подальшої евакуації;
проведення заходів медичної служби по захисту особового складу полку від зброї масового ураження;
медична розвідка в районі розміщення полку (в смузі ведення бойових дій);
медичний контроль за збереженням здоров`я особового складу полку, організація і здійснення медичних заходів по його зміцненню;
проведення санітарного нагляду за умовами військової праці, виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил розміщення, харчування, водопостачання, лазнево-прального обслуговування особового складу, захоронення загиблих в бою та померлих воїнів;
здійснення протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань;
забезпечення підрозділів полку медичним майном;
бойова підготовка медичного складу і військово-медична підготовка особового складу полку;
ведення медичного обліку та звітності.
Медичну службу в механізованому полку очолює начальник медичної служби полку. Він підпорядковується командиру полку, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби дивізії.
Головним підрозділом медичної служби полку являється медичний пункт полку (МПП),на чолі якого стоїть начальник МПП. Із всіх питань своєї діяльності він підпорядковується начальнику медичної служби полку.
У кожному механізованому і танковому батальйоні існує медичний пункт батальйону (МПБ),на чолі якого стоїть начальник МПБ. Начальник МПБ (фельдшер) підпорядковується безпосередньо командиру батальйону, а з медичних питань виконує вказівки начальника медичної служби полку.
У кожній механізованій роті і мінометній батареї медичне забезпечення організують і здійснюють санітарні інструктори цих підрозділів. Вони підпорядковуються своїм командирам рот і батарей, а з медичних питань виконують вказівки начальника МПБ. У механізованих взводах працюють стрільці-санітари.
У спеціальних підрозділах полку (інженерно-саперна рота, розвідувальна рота, взвод хімічного, радіаційного та бактеріологічного захисту тощо) медична служба представлена санітарними інструкторами, які підпорядковуються відповідним командирам, а з медичних питань виконують вказівки начальника медичної служби полку.
У танкових ротах санітарних інструкторів, а в танкових взводах санітарів-стрільців немає.
Схема № 1. Організаційна структура медичної служби механізованого полку.
2. Обов`язки та оснащення санітарного інструктора роти і стрільця - санітара взводу. Заходи першої медичної допомоги.
Медична служба в механізованій роті представлена санітарним інструктором. Йому підпорядковані три стрільці-санітари (по одному на взвод).
Стрілець-санітар повинен:
знати завдання свого взводу, місце командира взводу і санітарного інструктора роти;
безперервно спостерігати за появою поранених та хворих на полі бою і доповідати про них командиру взводу;
розшукувати поранених і хворих на полі бою, надавати їм першу медичну допомогу, вміло використовувати захисні та маскуючи властивості місцевості для схову поранених і хворих, позначати ці місця відповідними знаками;
знати і правильно використовувати медичне оснащення, а також підручні засоби для надання першої медичної допомоги.
На своєму оснащенні стрілець-санітар має сумку санітара (СС), лямку санітарну носильну (лямку санітарну спеціальну), нарукавний знак Червоного Хреста.
Санітарний інструктор повинен:
знати завдання роти, наявність поранених і хворих в підрозділах, місце розташування медичного пункту батальйону і порядок його переміщення;
організувати і здійснювати розшук поранених і хворих на полі бою, надавати першу медичну допомогу тяжкопораненим і тяжкохворим, проводити їх збір, позначати місце їх схову;
контролювати своєчасність і якість першої медичної допомоги, яка надана стрільцями-санітарами, а також в порядку само - та взаємодопомоги;
забезпечити ефективне використання сил і засобів збору і вивозу поранених і хворих, які працюють на напрямку роти;
виявляти хворих, надавати їм першу медичну допомогу і з дозволу командира роти направляти на медичний пункт батальйону або полку;
проводити медичну розвідку району розташування і бойових дій роти;
за вказівкою начальника медичного пункту батальйону здійснювати спостереження за станом здоров’я військовослужбовців, які зазнали дії зброї масового ураження ,однак зберегли боєздатність, і проводити їм лікувально-профілактичні заходи;
перевіряти виконання особовим складом правил особистої гігієни, санітарний стан району розташування і дій роти;
контролювати своєчасність миття особового складу і зміну білизни, проводити тілесні огляди;
забезпечити особовий склад медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги, контролювати правильність їх використання;
навчати особовий склад роти прийомам само- та взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також правилам особистої гігієни;
доповідати командиру роти і начальнику медичному пункту батальйону дані про кількість поранених і хворих, які підлягають вивозу (виносу) з поля бою, та місця їх розміщення.
Оснащення санітарного інструктора роти:
сумка медична військова (СМВ);
лямка санітарна носильна;
лямка санітарна спеціальна (Ш-4);
нарукавний знак Червоного Хреста:
кишеньковий електричний ліхтар;
ручний годинник;
ключ для відкриття люків танків і бойових машин піхоти;
Окрім вказаного вище спеціального майна санітарний інструктор роти і стрільці-санітари оснащені, як і весь особовий склад: особистою зброєю (вона може використовуватись медичним складом тільки у випадках, які регламентовані відповідними Женевськими конвенціями), протигазами, загальновійськовими захисними комплектами, малими саперними лопатками, індивідуальною аптечкою, індивідуальними перев'язочними та протихімічними пакетами, засобами для знезараження води.
Заходи першої медичної допомоги.
Перша медична допомога направлена на тимчасове усунення причин, які загрожують життю пораненого (хворого) в даний час, попередження розвитку важких ускладнень. Вона включає:
діставання поранених із бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожежі та із під завалів;
гасіння палаючого обмундирування і запалювальної суміші, що попала на тіло;
надівання протигазу на уражених при знаходженні на зараженій території;
тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі;
введення антидотів ураженим отруйними речовинами ;
усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові та можливих інородних тіл, фіксацію язика при його западанні, введення воздуховоду;
введення знеболюючих засобів за допомогою шприц-тюбика;
накладання асептичної пов`язки на рану або опікову поверхню, а при відкритому пневмотораксі - окклюзійної пов`язки з використанням гумової оболонки пакету;
іммобілізацію пошкодженої ділянки найпростішими засобами з використанням табельних і підручних засобів;
часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри та дегазацію обмундирування, яке прилягає до них, індивідуальним протихімічним пакетом;
прийом антибіотиків, протиблювотних та інших засобів.
При наданні першої медичної допомоги в першу чергу використовуються медичні засоби профілактики і надання першої медичної допомоги, які є у пораненого (хворого).
Безпосередньо на місці поранення (ураження) перша медична допомога надається в порядку само- або взаємодопомоги, а також санітарами, санітарними інструкторами та іншим медичним персоналом.
3. Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту батальйону. Обов`язки фельдшера батальйону-начальника медичного пункту батальйону. Заходи долікарської (фельдшерської) допомоги. Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
Медична служба в механізованому батальйоні, окрім санітарних інструкторів у ротах та мінометній батареї, стрільців-санітарів у взводах, представлена медичним пунктом батальйону (МПБ).
МПБ очолює фельдшер, який за штатною посадою є начальником медичного пункту батальйону. Він безпосередньо підпорядкований командиру батальйону, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби полку. Начальнику МПБ підпорядкований особовий склад МПБ, а з питань медичного забезпечення - ще й санітарні інструктори рот і мінометної батареї.
Завдання медичного пункту батальйону:
розшук поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги;
збір і вивіз (виніс) поранених і хворих із рот, надання їм долікарської (фельдшерської) допомоги, позначення місць їх зосередження та схову;
медичний контроль за станом здоров’я особового складу батальйону, організація і здійснення заходів щодо його зміцнення;
контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил в батальйоні, проведення заходів по попередженню виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань, а також заходів медичної служби щодо захисту особового складу батальйону від зброї масового ураження;
забезпечення підрозділів батальйону медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги;
забезпечення санітарних інструкторів рот медичним майном;
медична розвідка району розташування і бойових дій батальйону.
У складі МП механізованого батальйону є:
начальник МПБ (фельдшер);
санітарний інструктор;
два санітари;
чотири водії-санітари.
У складі МП танкового батальйону є :
начальник МПБ (фельдшер);
санітарний інструктор;
3 санітари;
водій-санітар.
Оснащення медичного пункту батальйону:
І .Комплектне майно:
комплекти: ПФ – фельдшерський, Б-1 - перев’язочні засоби стерильні, Б-2- шини;
сумки медичні військові (СМВ), сумки санітара (СС).
2.Лікарсько-медичні предмети, прилади та апарати:
ДП-1О - апарат штучної вентиляції легень портативний ручний;
КІ-4 - інгалятор кисневий;
ШР - шолом для поранених у голову;
балони кисневі;
НІВ - ноші іммобілізаційні вакуумні;
НМ - накидки медичні.
3. Санітарно-господарче майно та засоби евакуації:
знаки нарукавні Червоного Хреста;
лямки санітарні носильні;
лямки санітарні спеціальні;
ноші санітарні;
прапор Червоного Хреста;
РПН - ремені прив'язувальні для нош;
таз емальований;
стійка уніфікована;
умивальник.
4. Транспорт:
автомобіль санітарний УАЗ-452-А;
причіп (на 0,5 т.);
санітарні транспортери.
У медичних пунктах танкових батальйонів санітарні транспортери відсутні.
Обов`язки фельдшера батальйону –
начальника медичного пункту батальйону.
Начальник медичного пункту батальйону підпорядкований командиру батальйону, а з спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби полку. Він зобов’язаний:
знати бойову, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку, мати відомості про поранених та хворих, що підлягають виносу (вивозу) із рот;
керувати роботою санітарних інструкторів рот, особового складу МПБ, приданими засобами збору і евакуації поранених;
організувати збір, виніс (вивіз) поранених та хворих із рот (осередків масового ураження);
особисто надавати першу медичну і долікарську допомогу пораненим і хворим;
організувати і проводити медичну розвідку в районі розміщення і бойових дій батальйону;
організувати і проводити санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи серед особового складу батальйону;
готувати особовий склад МПБ до роботи щодо ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження;
організувати медичний нагляд за особами, які зазнали впливу дії зброї масового ураження, але зберегли боєздатність;
здійснювати медичний контроль за якістю приготування їжі, а також за станом джерел води у районі розташування батальйону та забезпеченням водою особового складу;
отримувати із аптеки медичного пункту полку медичне майно і забезпечувати ним МПБ і санітарних інструкторів рот;
організувати і проводити навчання особового складу батальйону правилам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також способам попередження інфекційних захворювань;
безперервно підтримувати зв'язок із санітарними інструкторами рот, начальником МПП і начальником медичної служби полку, використовуючи для цієї мети технічні засоби зв'язку, що є у батальйоні, а також водіїв санітарного транспорту;
вести облік роботи санітарів по виносу поранених із поля бою.
Заходи долікарської ( фельдшерської ) допомоги.
Долікарська (фельдшерська) допомога надається з метою боротьби із загрожуючими життю наслідками поранень (захворювань) і попередження тяжких ускладнень. В доповнення до першої медичної допомоги вона включає:
усунення асфіксії (введення воздуховоду, штучна вентиляція легень з допомогою портативних апаратів, інгаляція кисню та інше);
контроль за правильністю і доцільністю накладення джгута, якщо кровотеча продовжується;
накладання і виправлення неправильно накладених пов`язок;
введення знеболюючих засобів, антидотів за показаннями, дача антибіотиків;
покращання транспортної іммобілізації з використанням табельних і підручних засобів;
введення серцево-судинних та інших лікарських засобів за показаннями;
повторну часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри і дегазацію одягу, що прилягає до них;
зігрівання поранених і хворих, дачу гарячого пиття ( за винятком поранених в живіт ).
Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
Медичний пункт батальйону в оборонному бою діє як етап медичної евакуації. В період підготовки до оборонного бою начальник МПБ проводить наступні заходи:
отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону;
від начальника медичної служби отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе його переміщення під час бойових дій; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; про порядок зв'язку;
визначає порядок надання першої та долікарської медичної допомоги, а також схему збору, виносу (вивозу) поранених;
розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, віддає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання;
інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою;
приймає заходи для отримання медичного майна, якого не вистачає, з МПП і видає його в роти;
хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП;
намічає шляхи під'їзду до ПСТ і спрямовує туди санітарні транспортери;
розгортає МПБ у сховищі, в стороні від можливого напрямку головного удару противника, на головному шляху виносу (вивозу)поранених та хворих, на відстані 2,5 - 3 км від переднього краю оборони. Спорудження сховища для МПБ входить в число першочергових робіт при інженерному обладнанні району оборони батальйону.
Для розгортання МПБ необхідне сховище з корисною площею, приблизно, 25-30 м2 на 7-8 носильних і на стільки ж сидячих поранених та хворих.
намічає запасний майданчик для МПБ;
посилює заходи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характеру (контроль за чистотою території, за дотриманням правил особистої та колективної гігієни, за харчуванням, водопостачанням, тощо).
Під час оборонного бою санітарні транспортери доставляють поранених із постів санітарного транспорту (ПСТ) на медичний пункт батальйону, де їм начальник МПБ надає долікарську допомогу, розміщуючи тяжкопоранених на приданий із МПП УАЗ 452-А і спрямовує останній на МПП. Легкопоранені можуть евакуюватися на попутному транспорті (транспорті загального призначення).
У роти, які знаходяться найдальше від МПБ, а також при недостатній кількості санітарних транспортерів, начальник МПБ може спрямовувати УАЗ 452-А медичного пункту батальйону для вивозу поранених із постів санітарного транспорту на МПБ або безпосередньо на МПП.
Під час оборонного бою начальник МПБ повинен бути постійно орієнтованим про бойову обстановку, знати кількість поранених, що знаходяться в ротах і організовувати їх швидкий вивіз. Окрім того, він повинен вести облік роботи санітарів і доповідати про це командиру батальйону і начальнику медичної служби полку.
У період підготовки до наступального бою начальник МПБ виконує наступні заходи:
отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону;
від начальника медичної служби полку отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе переміщення його під час наступу; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; порядок зв'язку;
визначає порядок надання першої медичної і долікарської допомоги, а також порядок збору, виносу (вивозу) поранених;
визначає напрямок (вісь) переміщення під час наступу;
розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, дає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання;
інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою;
приймає заходи для отримання майна із аптеки МПП і видає його в роти;
хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП.
Під час бою начальник МПБ просувається на автомобілі УАЗ 452-А із причепом по заздалегідь накресленому маршруті, таким чином, працює з ходу. Під`їжджає до великих "гнізд поранених" і надає першу медичну, а, при можливості, і долікарську медичну допомогу; керує розміщенням важкопоранених на санітарний автомобіль, виділений із МПП. Після цього начальник МПБ на автомобілі переїжджає до наступного "гнізда поранених".
Легкопоранені можуть бути евакуйовані на транспорті загального призначення.
Під час наступального бою начальник МПБ може керувати засобами збору і виносу (вивозу) централізовано. У цьому випадку санітари і санітарні транспортери заздалегідь у роту не передаються, а працюють на окремих напрямках за вказівками начальника МПБ.
4. Завдання, організаційна структура і оснащення медичного пункту полку. Заходи першої лікарської допомоги. Обсяг медичної допомоги на МПП.
Медичний пункт полку (МПП) - медичний підрозділ полку, який виконує основну роль в організації медичного забезпечення бойових дій полку. На нього покладені завдання:
участь у зборі (винесені, вивезені) поранених та хворих із поля бою, осередків масового ураження;
евакуація поранених та хворих із підрозділів полку;
прийом та реєстрація поранених і хворих, які сюди надходять;
заповнення первинних медичних карток на поранених та хворих, яким надається перша лікарська допомога і які підлягають подальшій евакуації;
дозиметричний контроль за рівнем зараженості радіоактивними речовинами одягу та відкритих ділянок тіла;
медичне сортування поранених та хворих;
часткова спеціальна обробка поранених та хворих, їх зараженого одягу і спорядження;
надання долікарської і першої лікарської допомоги;
підготовка поранених та хворих до подальшої евакуації в окремий медичний батальйон (омедб), окремий медичний загін (ОМЗ), військовий польовий госпіталь;
тимчасова ізоляція інфекційних хворих та підозрілих на інфекційні захворювання;
підсилення МПБ силами і засобами збору та евакуації поранених і хворих;
організація і проведення медичної розвідки в районі розташування і бойових дій полку;
проведення санітарно-гігієгічних і протиепідемічних заходів у полку;
проведення медичних заходів щодо захисту особового складу полку від зброї масового ураження;
організація екстреної профілактики при зараженнях БЗ;
забезпечення медичним майном медичних пунктів і всього особового складу полку;
військово-медична підготовка особового складу полку та бойові спеціальна підготовка медичного складу;
ведення медичного обліку і подання встановленої звітності.
Для виконання цих завдань у медичному пункті полку є відповідні сили та засоби. Очолює МПП - начальник медичного пункту полку. Він підпорядковується безпосередньо начальнику медичної служби полку і відповідає за своєчасне надання медичної допомоги пораненим та хворим у встановленому обсязі, а також за бойову, гуманітарну і спеціальну підготовку, військове виховання і дисципліну особового складу.
Він повинен підтримувати постійний зв'язок. із начальниками МПБ, отримувати від них відомості про кількість поранених і хворих, що підлягають вивезенню (винесених) і направляти до МПБ сили і засоби збору і евакуації поранених і хворих.
Окрім начальника МПП до складу медичного пункту механізованого полку входять: 2 лікарі, лікар-стоматолог, 3 фельдшери, начальник аптеки, 3 санітарні інструктори (один із них виконує обов'язки санітарного інструктора-дезинфектора-дозиметриста), 4 санітари, 2 медичні сестри, кухар, радіотелеграфіст, 3 водії, а також 2 відділення збору та евакуації поранених, до складу яких входять: 2 командири відділень (санітарні інструктори), 6 водіїв-санітарів, 4 санітари.
Таким чином, у складі медичного пункту механізованого полку 34 особи, із яких - 4 лікарі. (схема 2). У складі медичного пункту танкового полку 30 чоловік (схема 3)
Схема №2 Організаційна структура медичного пункту механізованого полку.
Схема № 3 . Організаційна структура медичного пункту танкового полку.
На оснащенні МПП є медичне майно, що забезпечує розгортання його функціональних підрозділів на місцевості та надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим:
-комплекти: “Перев’язувальні засоби стерильні” (Б-1), Шини (Б-2), “Перев’язувальні засоби стерильні для опечених” (Б-4), “Фельдшерський” (ПФ), “Перев’язочна велика” (В-1), “Приймально-сортувальна” (В-2), “Спеціальна допомога” (В-3), “Аптека медичного пункту” (В-4), “Дезинфекція (В-5), “Стоматологічний” (ЗВ), “Лікарські засоби для поранених та опечених полковий” (РО-1), “Луч”;
інгалятори кисневі КІ-4;
сумки медичні військові;
запаси індивідуальних засобів надання першої медичної допомоги;
апарати для штучної вентиляції легень (ДП-9.ДП-10);
-ін'єктор безголковий механічний (БІ-3);
бормашина комбінована;
крісло зуболікарське;
радіометр-рентгенометр (ДП-5А);
прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний (ПХР-МВ);
стерилізатор медичного інструментарію;
столи перев’язувальні польові в укладці;
судна підкладні емальовані;
шоломи для поранених в голову (ШР);
балони із киснем до КІ-4;
нарукавні знаки Червоного Хреста;
прапор Червоного Хреста;
ноші санітарні;
ноші іммобілізаційні вакуумні;
тази емальовані;
тримач для 2-х тазів;
підставки під ноші;
лавки складні;
станки 3-х ярусні шестимістні (Павловського);
столики для інструментів;
уніфіковані флаконотримачі;
умивальники;
2 намети УСТ-56 (уніфіковані санітарно-технічні);
намети табірні;
спальні мішки;
постільна білизна;
халати медичні.
Для перевезення вище перерахованого майна у штаті МПП є 2 вантажні автомашини (ЗІЛ-130 і ГАЗ-66).
Для забезпечення щоденної життєдіяльності медичного пункту на його оснащенні знаходяться: кухня на автопричепі, освітлювальна електростанція на автопричепі, радіостанція.
Відділення збору і евакуації, які призначені для розшуку, збору, винесення (вивезення) та евакуації поранених із поля бою на МПБ або на МПП, на своєму оснащенні мають: 3 санітарні автомашини УАЗ 452-А і 3 санітарні транспортери
Санітари і санітарні транспортери на період бою, як правило, придаються МПБ у якості підсилення або можуть використовуватись централізовано для проведення лікувально-евакуаційних заходів в осередках масових санітарних втрат.
Обсяг медичної допомоги на медичному пункті полку.
У звичайних умовах на МПП надається долікарська і перша лікарська допомога. Перша лікарська допомога надається з метою усунення або послаблення наслідків поранень (захворювань), які загрожують життю поранених і хворих, попередження розвитку ускладнень або зменшення їх тяжкості, а також підготовки до подальшої евакуації тих, хто її потребує.
У залежності від невідкладності виконання, заходи першої лікарської допомоги розподіляються на дві групи:
Невідкладні заходи, відмова від яких загрожує життю поранених та хворих.
Заходи, виконання яких може бути вимушено відкладено.
Невідкладні заходи проводяться при станах, що загрожують життю поранених і хворих. Вони включають:
зупинку зовнішньої кровотечі ( введення тампона в рану з накладанням шкірних швів, прошивання судин в рані, накладення затискача на судину, яка кровоточить, контроль за правильністю і доцільністю накладання джгута та при наявності показань);
усунення гострої дихальної недостатності( відсмоктування слизу, блювотних мас і крові із верхніх дихальних шляхів, введення повітропроводу, прошивання язика, відсічення або підшивання звисаючих лоскутів м`якого піднебіння і бокових відділів глотки, штучна вентиляція легень, інгаляція киснем, інгаляція парів етилового спирту при набряку легень, накладання окклюзійної пов`язки при відкритому пневмотораксі, пункція або торакоцентез при напруженому пневмотораксі);
переливання крові та кровозамінників при тяжкому шоці та значній крововтраті;
новокаїнові блокади і введення знеболюючих засобів при тяжкому шоці;
транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток та поширених пошкодженнях м`яких тканин, які загрожують розвитком небезпечних для життя ускладнень, накладання стандартної транспортної пращевидної шини при переломах щелеп;
відсічення кінцівки, яка висить на лоскуті м`яких тканин (“транспортна ампутація”);
катетеризацію або капілярну пункцію сечового міхура при затримці сечі;
часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри, дегазацію пов`язок і обмундирування, заміну обмундирування, зараженого стійкими отруйними речовинами, зняття протигазів з тяжкопоранених і тяжкохворих;
промивання очей при ураженні отруйними речовинами шкірно-наривної дії з наступним введенням в кон`юктивальний мішок спеціальних очних мазей (використанням плівок очних);
введення за показаннями антидотів, антибіотиків, протисудомних, бронхорозширюючих, протиблювотних, серцево-судинних, десенсибілізуючих та інших засобів;
застосування антитоксичної сироватки при отруєннях бактеріальними токсинами і проведення неспецифічної профілактики при ураженні бактеріологічною(біологічною) зброєю;
промивання шлунку за допомогою зонду при попаданні отруйних речовин в шлунок і дачу адсорбенту.
До заходів першої лікарської допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено, відносяться:
виправлення пов`язок та поліпшення транспортної іммобілізації;
проведення новокаїнових блокад і введення знеболюючих засобів при пошкодженнях середньої тяжкості;
ін’єкції антибіотиків та серопрофілактика правця при відкритих травмах та опіках;
проведення дезінтоксикаційної терапії і застосування антибіотиків при радіаційних та хімічних ураженнях;
заміна пов`язки при забрудненні рани радіоактивними речовинами;
призначення симптоматичних медикаментозних засобів.
У залежності від конкретних умов обстановки, обсяг медичної допомоги на МПП може бути повним, який включає виконання заходів обох груп першої лікарської допомоги і скорочений. Скорочення обсягу досягається за рахунок відмови від виконання другої групи заходів першої лікарської допомоги.
Надання першої лікарської допомоги при її виконанні у повному обсязі потребує 40% поранених від тієї кількості, що поступає на МПП, а при скороченому обсязі - її потребує 10-15% поранених, які надходять на МПП.
Обсяг медичної допомоги на МПП встановлюється начальником медичної служби дивізії. У невідкладних випадках обсяг медичної допомоги на МПП може встановлювати начальник медичної служби полку, з обов'язковою негайною доповіддю про це начальнику медичної служби дивізії.
5. Організація розгортання медичного пункту полку. Призначення, особовий склад, оснащення його функціональних підрозділів, організація їх роботи з прийому медичного сортування і надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим
Для прийому поранених і хворих, надання їм долікарської та першої лікарської допомоги у встановленому обсязі, медичний пункт полку розгортується на місцевості як етап медичної евакуації. Район розгортання МПП вказується начальником медичної служби полку, а саме місце його розгортання вибирається начальником МПП. Рішення начальника медичної служби про місце і час розгортання медичного пункту затверджується командиром полку.
Вимоги до місця розгортання МПП
При виборі місця розгортання МПП враховується, головним чином те, щоб його віддалення від бойових порядків підрозділів забезпечувало прибуття поранених і хворих та надання їм першої лікарської допомоги у перші 4-5 годин після поранення або захворювання.
МПП необхідно розгортати на віддаленні від об'єктів, що привертають увагу противника (вогневих позицій, вузлів зв'язку, складів боєприпасів тощо). Для розгортання МПП необхідна площадка розміром 100 х 100 м, що має природне маскування. Поблизу цієї площадки бажано щоб було природне джерело води. На площадці не повинно бути отруйних речовин, бактеріальних засобів, а наявність радіоактивних речовин не повинна перевищувати допустимі рівні. Місце розгортання МПП потрібно вибирати поблизу шляхів підвозу й евакуації та добрих під'їздів як із фронту, так із тилу. На шляху до МПП встановлюються добре помітні дороговкази. На невеликій відстані від площадки розгортання МПП бажано обладнувати злітно-посадочну площадку для гелікоптерів.
В залежності від обстановки, характеру місцевості, наявності житлового фонду та інженерного обладнання основні функціональні підрозділи МПП можуть розміщуюватись у наметах, капонірах, підвалах будівель, землянках, житлових будівлях, куренях, сховищах тощо.
Функціональні підрозділи МПП розгортуються штатним особовим складом протягом З0 хвилин влітку і протягом 40-50 хвилин взимку.
У вихідному положенні для наступу МП полку першого ешелону дивізії розгортується за 1-м ешелоном полку на відстані до 6 км від рубежу переходу в атаку. В оборонному бою - за другим ешелоном полку на відстані до 12 км від переднього краю оборони.
У складі МПП розгортаються:
сортувально-евакуаційне відділення (сортувальний пост (СП), сортувальний майданчик, приймально-сортувальна, майданчик спеціальної обробки, евакуаційна );
перев'язочна;
ізолятор (на дві інфекції);
аптека;
пункт управління.
Окрім того, на площадці розгортання МПП, обладнуються кухня, електростанція, приміщення для особового складу, місця стоянки транспорту МПП і транспорту, що прибув із фронту і тилу.
Схема №4 розгортання медичного пункту полку (варіант)
Організація розгортання МПП.
Після прибуття у вказаний для розгортання район, здійснюється трасування площадки і вивантаження із автомашин медичного майна та обладнання, яке необхідне для розгортання медичного пункту. Слід підкреслити, що все обладнання МПП заздалегідь розподіляється і укладається на транспорті згідно функціональних підрозділів.
У першу чергу розгортуються приймально-сортувальна і перев'язочна.
Функціональні підрозділи МПП необхідно розміщувати таким чином, щоб були забезпечені:
одночасний заїзд на сортувальну площадку 3-4 автомашин із пораненими;
швидке розвантаження і завантаження із мінімальним залученням для цієї мети санітарів-носіїв;
рух легкопоранених (легкохворих) окремим потоком від інших поранених та хворих;
щоб не було зустрічних рухів і перехресту рухів поранених та хворих всередині етапу.
Сортувально-євакуаційне відділення
Це відділення розгортається (обладнується) у складі сортувального поста, сортувального майданчика, приймально-сортувальної, евакуаційної та площадки спеціальної обробки.
Сортувальний пост (СП) - розгортається біля в’їзду на площадку МПП. Його призначення:
зустріч і радіометричний контроль усіх поранених та хворих, що надходять на МПП;
виділення із загального потоку небезпечних для оточуючих і направлення їх на майданчик спеціальної обробки (ПСО) або в ізолятор;
направлення решти поранених та хворих на сортувальний майданчик;
спостереження за повітряною обстановкою та подача відповідних сигналів про небезпеку.
На сортувальному посту працює санітарний інструктор-дозиметрист.
Обладнання сортувального поста: шлагбаум, грибок (від непогоди); : прапор Червоного Хреста, ліхтар із Червоним Хрестом (вночі); пристосування для подачі звукових сигналів; таблиця сигналів; милиці для поранених;
Сортувальний майданчик - представляє собою ділянку місцевості, розміщену безпосередньо перед приймально-сортувальною розміром 30 х 30 м. Поблизу сортувальної площадки проходить транспортна петля для автомобілів із пораненими, що прибувають на МПП.
Сортувальний майданчик призначений для:
прийому поранених та хворих із сортувального поста і МСО;
проведення медичного сортування;
реєстрації поранених (уражених) та хворих;
заповнення первинної медичної картки;
надання невідкладної медичної допомоги (введення серцевих і дихальних аналептиків, знеболюючих, антидотів, сироваток, антибіотиків, поліпшення пов’язок, усунення недоліків іммобілізації тощо);
проведення часткової спеціальної обробки тим пораненим та хворим, які не можуть бути направлені на площадку спеціальної обробки.
На сортувальному майданчику може працювати одна або дві сортувальні бригади у складі лікаря, 2-х фельдшерів (або медичних сестер), 2-х реєстраторів. У якості реєстраторів можуть використовуватись водії вантажних автомашин, автоперев'язочної, а також легкопоранені та хворі. Із цих же осіб створюються ланки санітарів-носіїв для перенесення носильних поранених у функціональні підрозділи.
На сортувальному майданчику для зручності в роботі сортувальної бригади ноші із пораненими розміщують на підставках, які встановлюються рядами. Відстань між рядами нош повинна бути не менше двох метрів. Окремо для поранених, що ходять, встановлюються лавки. Тут же обладнується місце для обмінного фонду нош та скриня для збору зброї.
При проведенні медичного сортування і надання, першої допомоги на сортувальному майданчику сортувальна бригада використовує вміст комплектів В-2, Б-1, Б-2, кисневий інгалятор КІ-4. Тут же ведеться книга обліку поранених та хворих, заповнюється первинна медична картка. Кожне сортувальне рішення закріплюється відповідною сортувальною маркою.
Для зручності роботи фельдшерів (медичних сестер), що входять до сортувальної бригади, забезпечують переносними столиками із набором з комплектів, які найчастіше використовуються (В-2, перев'язочного матеріалу).
Приймально-сортувальна.
У зимовий час і при поганих погодних умовах цей функціональний підрозділ МПП служить для проведення тих же заходів, які проводяться на сортувальній площадці. Окрім того, із сортувального майданчика у приймально-сортувальну можуть бути направлені агонуючі, де за ними здійснюється необхідний догляд.
У приймально-сортувальну із сортувального майданчика направляються поранені, що потребують надання медичної допомоги у перев'язочній в другу чергу, а також поранені та хворі, перша лікарська допомога яким може бути надана у приймально-сортувальній. Тут же в деяких випадках поранені та хворі можуть тимчасово знаходитись після надання їм допомоги в очікуванні подальшої евакуації, якщо евакуаційна переповнена.
У приймально-сортувальній можуть бути виконані деякі невідкладні заходи першої лікарської допомоги не хірургічного характеру (новокаїнові блокади усунення недоліків транспортної іммобілізації, промивання шлунку, введення адсорбентів, катетеризація сечового міхура тощо).
У приймально-сортувальній працює особовий склад сортувальних бригад із сортувальної площадки.
Приймально-сортувальна розгортається у наметі УСТ-56, бліндажах, землянках, капонірах, різноманітних приміщеннях, що вміщують 20-25 чоловік, у тім числі І0-І2 на ношах. Для розміщення поранених на ношах встановлюються станки Павловського або підставки для нош. Для сидячих поранених та хворих встановлюються лавки.
У приймально-сортувальній встановлюються столи для реєстратора, для медичних предметів (перев'язочний матеріал, джгути, шприци, серцеві засоби тощо); господарський стіл (бачок із питною водою, гарячий чай, бутерброди); обладнується умивальник: знаходяться комплекти В-2, Б-1, Б-2. Тут же є КІ-4, ДП-І0. У цьому функціональному підрозділі знаходиться така ж документація, що й на сортувальному майданчику. Зимою в наметі встановлюється піч.
У міжбойовий період приймально-сортувальна може працювати як амбулаторія. У цьому функціональному підрозділі може розгортуватись стоматологічний кабінет.
Майданчик спеціальної обробки (МСО) - призначається для проведення часткової дегазації, дезактивації, дезинфекції одягу, спорядження, зброї поранених та хворих, а також санітарних нош.
Тут працює санітар під наглядом фельдшера. Санітарові допомагає 1-2 легкопоранених.
Влітку МСО обладнується під відкритим небом або під навісом на ділянці 10х15 м, а взимку - у бліндажі або землянці. МСО розгортається із підвітряної сторони.
МСО умовно ділиться на чисту і брудну половини. На брудній половині є щітки, віники, палки для механічного очищення, вішаки, столики з дегазуючими речовинами, умивальник, скрині або мішки для збору зараженого одягу, дезинфекційні засоби і гідропульт із комплекту В-5,скриня для збору зброї. Тут же встановлюються підставки для поранених на ношах.
На чистій половині знаходиться скриня з чистим одягом; стіл з дегазуючими речовинами та медикаментами для надання невідкладної медичної допомоги, розчинами для промивання очей і полоскання ротової порожнини; умивальники.
Поблизу від МСО обладнується місце для часткової дезинфекції, дегазації і дезактивації транспорту.
Евакуаційна - призначена для:
прийому та розташування поранених і хворих, що надходять із функціональних підрозділів МПП та підлягають подальшій евакуації;
надання їм відпочинку і харчування, догляд, за ними;
підготовки поранених і хворих до подальшої евакуації (введення знеболюючих та серцевих засобів, контроль пов'язок, шин тощо).
Евакуаційна може бути розгорнута у табірному наметі, бліндажі, землянці, капонірі, різноманітних приміщеннях, що вміщують 7-8 носильних і 10-12 сидячих поранених та хворих. Влітку евакуаційна обладнується під навісом.
Всередині встановлюються підставки для нош, лавки, столик для медичних препаратів та інструментів, господарський стіл. Обладнується місце для предметів догляду (підкладне судно, сечоприймач тощо).
В евакуаційній працює фельдшер. У випадку, коли стан пораненого погіршується, він викликає лікаря і після його прибуття виконує вказівки.
Перев'язочна - основний функціональний підрозділ МПП і призначається для надання першої лікарської допомоги і, в першу чергу, невідкладних заходів, а також проведення медичного сортування.
Перев'язочна може бути розгорнута у наметі УСТ-56, сховищі, підвалах будівель тощо. Всередині встановлюються 2 перев'язочні столи, столи для розчинів та медикаментів, столи для стерильних інструментів і стерильного перев'язочного матеріалу, стіл для реєстратора, тази для миття рук, лавка для сидячих поранених.
У перев'язочній відводиться місце для примусу із стерилізатором. Взимку у наметі встановлюється піч. У перев'язочній працює лікар, лікар-стоматолог, фельдшер, санітар, реєстратор.
Ізолятор - призначений для тимчасової ізоляції інфекційних хворих і підозрілих на інфекційні захворювання.
Ізолятор розгортується в табірних наметах, сховищах, землянках та інших приміщеннях на дві інфекції не менше як на 4 місця. Площа на одного хворого повинна бути не менше 4 м кв.
Обладнується ізолятор підставками для нош, столом для медикаментів, столом з дезинфекційними розчинами для обробки рук. В ізоляторі обов'язково повинен бути медичний халат.
Огляд хворих в ізоляторі здійснює один із лікарів. Призначення лікаря виконує фельдшер, а для догляду за хворими виділяється санітар.
Аптека - призначена для отримання медичного майна із медичного складу омедб, зберігання та видачі медичного майна у функціональні підрозділи МП, а також начальникам МПБ і санітарним інструкторам спеціальних підрозділів.
Аптека розгортується в табірному наметі або землянці, при низьких температурах обладнується пічкою. В аптеці зберігаються комплекти РО-1, Луч, Б-4, В-3, В-4, сумки медичні військові, ноші іммобілізаційні, балони із киснем для КІ-4. Вказане майно призначено, в основному, для надання медичної допомоги в осередках масових санітарних втрат. Стерильні розчини в аптеці МПП не готуються.
В аптеці працює начальник аптеки (фельдшер).
Пункт управління обладнується на майданчику МПП в такому місці, звідки начальнику МПП візуально видно весь розгорнутий етап, звідки зручніше керувати роботою функціональних підрозділів та подавати команди голосом. При тривалому перебуванні МПП на одному місці розгортується телефонна мережа. На пункті управління знаходиться радіотелефоніст з радіостанцією.
Ступінь обладнання майданчика для стоянки транспорту, розгортання електростанції, розгортання місць для особового складу та ін. визначається часом перебування МПП на одному місці.
Організація роботи медичного пункту.
Робота на сортувальному посту проводиться у такій послідовності: Транспорт, що доставляє поранених, зупиняється санітарним інструктором. У водія автомашини, що прибула, він з'ясовує чи поранені доставлені із осередку масових санітарних втрат, чи отримали поранення від звичайної зброї. Потім, у залежності від відповіді, він за допомогою рентгенометра-радіометра (ДП-5В) визначає ступінь забрудненості радіоактивними речовинами автомобіля, що доставив хворих. Далі, відкриваючи двері автомобіля, подає команду: “Ходячі, виходьте!”.
На основі оцінки загального стану ходячих, оцінки скарг і зовнішнього прояву поранення (захворювання), а також в результаті радіометричного контролю санітарний інструктор виявляє:
поранених, які потребують часткової спеціальної обробки:
поранених та хворих, що підлягають ізоляції (їх направляють в ізолятор);
інших ходячих поранених санітарний інструктор направляє – на сортувальний майданчик.
Після цього санітарний інструктор проводить медичне сортування носильних безпосередньо в автомобілі. Якщо в машині виявляються поранені, які потребують спеціальної обробки, санітарний інструктор прикріплює їм сортувальні марки “СО” і направляє машину на сортувальну площадку, де здійснюється вивантаження всіх поранених (уражених) із санітарного автомобіля. При вивантаженні поранених їх оглядає лікар.
Поранені (уражені), які не мають зараження, розміщуються рядами на ношах ("Пироговські ряди").
Оглядаючи поранених (уражених), що потребують спеціальної обробки, лікар вирішує кого із них не можна направляти на ПСО внаслідок тяжкості поранення. Останнім часткова спеціальна обробка після надання невідкладної медичної допомоги може бути проведена на сортувальній площадці в спеціально відведеному місці.
Інші поранені (уражені), що потребують спеціальної обробки, направляються на МСО. Ходячі поранені та хворі, що надходять із сортувального поста, розташовуються на лавках.
Медичне сортування на сортувальному майданчику ведеться на основі визначення діагнозу ураження або захворювання і його прогнозу, через що завжди носить діагностичний і прогностичний характер. Для фіксування результатів медичного сортування використовуються сортувальні марки; заповнюються первинні медичні картки: всі поранені та хворі записуються в книгу обліку поранених і хворих.
Роботу сортувальної бригади можна представити так: лікар підходить до пораненого (хворого), оцінює анамнестичні дані, стан потерпілого, якість пов'язки та іммобілізації а, при необхідності оцінює дані групової або індивідуальної дозиметрії. За результатами огляду лікар виставляє діагноз і приймає рішення до якої сортувальної групи віднести пораненого (хворого). У цей час реєстратор заповнює паспортну частину первинної медичної картки і записує пораненого (хворого) у книгу обліку поранених і хворих.
Прийнявши відповідні рішення, лікар диктує реєстратору діагноз для запису до первинної медичної картки, а фельдшеру (медичній сестрі) дає вказівки щодо виконання необхідних лікувально-профілактичних заходів (введення серцевих препаратів, підбинтування, виправлення недоліків іммобілізації, тощо). Реєстратор записує у первинну медичну картку призначення, що виконуються фельдшером (медичною сестрою), прикріпляє до одягу пораненого відповідну сортувальну марку та викликає санітарів. Після цього сортувальна бригада переходить до наступного пораненого.
Поранених та хворих, що надходять знову, не можна розміщувати на звільнені місця в середині ряду, їх потрібно поміщати там, де знаходяться поранені та хворі, що не пройшли медичне сортування.
Робота лікаря на сортувальній площадці затруднюється тим, що медичне сортування проводиться без зняття пов'язок. Тому для уточнення діагнозу та прийняття сортувального рішення деякі поранені можуть бути направлені у перев'язочну або приймально-сортувальну. При масовому надходженні поранених до складу сортувальної бригади можуть залучатись санітарний інструктор та ще один реєстратор. Такий захід збільшує можливість сортувальної бригади у півтора-два рази.
У першу чергу серед поранених та хворих на ношах виявляють тих, що потребують проведення невідкладних заходів першої лікарської допомоги у перев'язочній в першу або другу чергу. Поранені, що потребують надання медичної допомоги в першу чергу, відразу направляються до перев'язочної, а ті, кому медична допомога може бути надана в другу чергу, можуть очікувати на сортувальній площадці або направляються у приймально-сортувальну.
Агонуючі направляються в приймально-сортувальну, де їм проводиться симптоматична терапія.
У процесі медичного сортування на сортувальному майданчику виявляються поранені та хворі, які не потребують надання медичної допомоги на МПП і їх загальний стан дозволяє евакувати в омедб (ОМЗ) без надання лікарської допомоги. В цю ж групу включаються і тяжкопоранені, які потребують невідкладної кваліфікованої медичної допомоги (трепанація черепа, торакотомія, лапаротомія тощо). Такі поранені та хворі можуть відразу евакуватися без надання медичної допомоги безпосередньо із сортувальної площадки або через евакуаційну. Цій групі дуже важливо визначити черговість евакуації.
Частина поранених та хворих може бути направлена у приймально-сортувальну, де їм будуть проведені деякі невідкладні заходи першої лікарської допомоги (промивання шлунку, катетеризація сечового міхура, внутрішньовенні вливання, новокаїнові блокади тощо).
Решті поранених та хворих медична допомога надається безпосередньо на сортувальному майданчику після чого частина із них повертається у свої підрозділи внаслідок легкості поранення, а інші направляються до евакуаційної для очікування подальшої евакуації.
У приймально-сортувальному наметі (чи іншому, використаному для цього приміщенні) взимку та при поганих кліматичних умовах сортування здійснюється за описаним вище принципом. Окрім того, тут здійснюється догляд за агонуючими пораненими, а обсяг медичної допомоги у процесі сортування, як було відзначено вище, розширюється у порівнянні із типовим для сортувальної площадки.
На майданчику спеціальної обробки (МСО), пораненим, що надійшли на брудну половину, проводиться: витрушування, виколочування, обмітання одягу, спорядження і взуття: обробка зараженого обмундирування, спорядження та зброї з допомогою протихімічних засобів. Дуже заражений одяг та військове спорядження знімається і поміщається у спеціальні мішки, які потім направляються на пункт спеціальної обробки (МСО).
На чистій половині МСО проводиться обробка відкритих ділянок тіла дезінфекційними розчинами, промивання очей, полоскання ротової порожнини, миття обличчя, надівання чистої білизни.
Легкопоранені часткову спеціальну обробку здійснюють самостійно під наглядом санітара. Останній здійснює часткову спеціальну обробку пораненим, які знаходяться на ношах.
Після здійснення часткової спеціальної обробки всі поранені та хворі із МСО направляються на сортувальну площадку або до приймально-сортувальної.
Зміст сортування в перев'язочній заключається в основному у визначенні їх черги в наданні допомоги і способу евакуації. Із перев'язочної поранені та хворі після надання їм необхідної допомоги направляються в евакуаційну.
Робота в перев'язочній організується наступним чином: лікар оглядає поранених, робить призначення, виконує найскладніші маніпуляції, керує роботою особового складу в наданні допомоги, диктує тексти записів до первинної медичної картки і веде журнал обліку переливання крові. Санітар роздягає і одягає поранених, готує їх до огляду; допомагає фельдшерові при перев'язках та шинуваннях, стерилізує інструментарій, здійснює прибирання та дезинфекцію перев'язочної. Фельдшер готує стіл із стерильними інструментами, проводить перев'язки, шинування, вводить лікарські речовини та здійснює інші маніпуляції за вказівками лікаря.
Лікар-стоматолог допомагає іншим лікарям при організації медичної допомоги і особисто надає допомогу пораненим у щелепно-лицеву ділянку, веде журнал обліку переливання крові.
Для надання першої лікарської допомоги лікар витрачає в середньому 20 хвилин на одного пораненого.
В евакуаційній у частини поранених та хворих сортувальне заключення, прийняте на сортувальній площадці, може змінюватись, так як серед ходячих поранених та хворих можуть з'явитися такі, стан яких погіршився, а також такі, стан яких потребує евакуації в першу чергу, або на ношах. Тому дуже важливо, щоб перед відправленням поранених оглянув лікар і віддав необхідні вказівки фельдшеру та санітарам, що здійснюють завантаження поранених на санітарний транспорт.
В ізоляторі лікар оглядає хворих і віддає необхідні вказівки санітару. Інфекційні хворі та підозрілі на інфекційні захворювання, знаходяться в ізоляторі рівно стільки часу, поки за ними не прибуде транспорт із омедб. Причому вони повинні евакуватися тільки окремим транспортом. В ізоляторі повинна проводитись поточна і заключна дезинфекція з допомогою комплекту В-5.
6.Особливості організації роботи МПП при масовому надходженні уражених РР, ОР та БЗ
1.Організація роботи МПП при масовому надходженні уражених ядерною зброєю.
Використання противником ядерної зброї в районі розміщення або дії полку створює складні умови в роботі МПП та його функціональних підрозділів. В умовах застосування противником ядерної зброї роль МПП, як підрозділу медичної служби, не обмежується тільки участю в рятувальних роботах безпосередньо в осередку.
МПП в залежності від бойової і медичної обстановки розгортається безпосередньо біля осередку ядерного ураження, а якщо МПП в момент вибуху знаходився в самому осередку, то він продовжує працювати на тому ж місці.
Евакуація уражених із осередку масових втрат здійснюється транспортом рятувальних команд.
На МПП покладаються наступні завдання щодо прийому уражених із осередку ядерного вибуху входять:
збір, прийом, дозиметричний контроль і медичне сортування уражених;
часткова спеціальна обробка уражених, що мають рівень забруднення радіоактивними речовинами 50 мР/год;
надання ураженим долікарської допомоги, а також першої лікарської допомоги за життєвими показаннями.
Причому, перша медична допомога надається і в процесі транспортування із осередку на МПП. На МПП особлива увага приділяється медичному сортуванню уражених, які прибувають одночасно у великій кількості. Сортування уражених здійснюється, як правило, безпосередньо на машинах. Уражених, що потребують першої лікарської допомоги за життєвими показаннями, а також тих, кому необхідно здійснити спеціальну обробку, із машин знімають. При цьому також виділяються легкопоранені та легкоуражені, які після спеціальної обробки (або без неї) можуть бути повернуті до строю. Решта уражених "транзитом" слідує до наступного етапу медичної евакуації.
При надходженні уражених із ядерного осередку в районі розміщення МПП постійно ведеться радіаційна розвідка. До особливостей роботи МПП у таких випадках відносяться:
збільшення обсягу робіт в сортувально-евакуаційній: всі поранені та уражені тільки після часткової спеціальної обробки і дозиметричного контролю надходять до функціональних підрозділів МПП;
на сортувальному посту та сортувальному майданчику сортування здійснює лікар та санітарний інструктор;
85% уражених можуть мати комбіновані травми, в зв'язку з чим до 25% із них будуть знаходитись у стані шоку, тому основна увага приділяється профілактиці шоку;
в приймально-сортувальній (на сортувальному майданчику) ведеться боротьба з психічними збудженнями, здійснюється промивання шлунку при пероральному попаданні всередину організму радіоактивних речовин тощо.
2.Організація роботи МПП в умовах застосування противником ОР визначається:
загрозою зараження ОР місцевості в районі розміщення МПП;
можливістю надходження в короткі терміни великої кількості уражених, більша частина із яких (до 70%) потребує надання невідкладної медичної допомоги;
труднощами використання тяжкопораненими індивідуальних засобів протихімічного захисту;
небезпекою ураження персоналу МПП та хворих (повторне ураження) внаслідок десорбції ОР.
Схема розгортання МПП в умовах масового надходження уражених ОР залишається без змін, але організація його роботи істотно змінюється.
При масовому надходженні уражених ОР найважливішою вимогою до організації роботи МПП є термінове надання невідкладної медичної допомоги і, в першу чергу, введення антидотів, які повинні бути у всіх функціональних підрозділах. Особовий склад працює у засобах захисту.
Санітарний інструктор всіх уражених направляє із сортувального поста на МСО, де працює фельдшер.
На МСО всіх уражених розподіляють на дві групи і обслуговують їх на різних половинах площі:
1. На одній половині проходять спеціальну обробку легкоуражені, які можуть користуватися протигазом. Часткову спеціальну обробку вони здійснюють самостійно, не знімаючи протигаза і засобів захисту, після чого їх направляють в евакуаційну. Там лікар надає необхідну допомогу тим, хто цього потребує.
2. На другій половині проводиться спеціальна обробка уражених, які не можуть користуватись протигазом. Обробка такого контингенту завершується зняттям засобів захисту, обмундирування, взуття і, в останню чергу, протигаза, після чого потерпілих поміщають у спальні мішки або окутують ковдрами.
Із МСО уражених даної групи направляють до приймально-сортувальної, де начальник МПП та фельдшер проводять медичне сортування і надають невідкладну допомогу.
Уражених першої та другої груп евакують в омедб окремо:
першу групу - на відкритому транспорті із евакуаційної;
другу групу - санітарним транспортом із приймально-сортувальної.
В разі передбачення можливого надходження уражених ОР у всіх функціональних підрозділах МПП необхідно створити запас медичного майна (антидоти, протисудомні препарати, серцеві та дихальні аналептики) для надання невідкладної допомоги. При цьому приймально-сортувальна забезпечується всім необхідним майном для надання ураженим першої лікарської допомоги. При масовому надходженні уражених ОР майданчик спеціальної обробки підсилюється лікарем або фельдшером.
Поранені, в яких обмундирування заражене ОР, направляються на майданчик спеціальної обробки.
Поранені, що не мають зараження ОР, надходять на сортувальний майданчик. Інфекційні хворі направляються в ізолятор.
3.Особливості організації роботи МПП при масовому надходженні уражених бактеріальними засобами.
У випадку встановлення факту застосування противником бактеріальних засобів, МПП переводиться на суворий протиепідемічний режим роботи. Основним змістом роботи медичного пункту, окрім надання необхідної медичної допомоги, стає:
попередження заносу інфекції у військові підрозділи та в лікувальні установи;
попередження розповсюдження інфекційних захворювань внаслідок зараження в межах пункту (внутрішньопунктове зараження);
захист особового складу МПП від зараження при догляді за ураженими БЗ.
В умовах протиепідемічного режиму обмежується контакт між ураженими бактеріальними засобами (БЗ) і рештою контингенту поранених, які не являються небезпечними для оточуючих; ретельніше проводиться медичне сортування; збільшується ємність ізолятора, останній підсилюється особовим складом; медичний персонал періодично здійснює часткову санітарну обробку і неспецифічну екстрену профілактику.
На сортувальному посту всіх уражених, що поступають (хворих) розподіляють на три групи:
уражені із клінічними проявами інфекційного захворювання або підозрілі на нього;
поранені, що надійшли із осередку, але не мають ознак ураження;
поранені, що були піддані впливу БЗ.
Перших направляють в ізолятор, других - на майданчик спеціальної обробки, третіх - на сортувальний майданчик.
На сортувальному майданчику повторно проводять медичне сортування з метою виявлення підозрілих на інфекційні захворювання. Ті із поранених, які потребують надання першої лікарської допомоги за життєвими показаннями, направляються до перев'язочної, а решту, після проведення неспецифічної профілактики, евакуюють в омедб.
Із ізолятора уражені окремим транспортом евакуюються у військовий польовий інфекційний госпіталь.
Особовий склад МПП в умовах суворого протиепідемічного режиму працює в засобах захисту (два халати, маски). В підрозділах МПП систематично продиться дезинфекція.
Обмундирування та взуття уражених і хворих, що надходять в МПП, орошується 2% розчином монохлораміну. При цьому досягається зменшення ступеню зараження одягу та взуття, а також обмежується розсіювання збудників інфекційних захворювань (бактеріальних токсинів) внаслідок їх фіксації на заражених поверхнях.
Обов'язковій дезинфекції підлягає і транспорт, на якому доставляються уражені (хворі).
7. Документи військового обліку і звітності, порядок їх заповнення
Під віськово-медичним обліком і звітністю розуміють науково-обгрунтовану систему збору, обробки, аналізу, передачі і зберігання медичної інформації, яка необхідна в процесі медичного забезпечення військ, управління медичною службою. Обсяг, зміст і характер військово-медичної інформації суттєво змінюється в залежності від завдань управління, ланки медичної служби, часу і місця її використання (при плануванні медичного забезпечення, в ході бою, в міжбойовий період).
Основними завданнями медичного обліку і звітності у воєнний час в полку є:
облік санітарних втрат особового складу полку;
облік руху і результатів лікування поранених і хворих, які пройшли через МПП;
облік лікувально-евакуаційної діяльності;
облік санітарно-епідемічного стану полку.
Дані медичного обліку відображаються в чергових і позачергових донесеннях. Організація медичного обліку, контроль за правильністю ведення облікових і звітних медичних документів МПП покладається на начальника МПП.
На МПП у воєнний час ведуться слідуючи облікові документи.
Первинна медична картка є формою персонального обліку і призначена для забезпечення спадкоємності і послідовності лікувально-евакуаційних заходів, медичного сортування поранених і хворих та їх первинного медичного обліку. Заповнена картка набуває юридичного значення, оскільки вона підтверджує факт поранення або захворювання і тим самим дає право на евакуацію постраждалого в тил. Картку заводять на кожного пораненого, хворого, якому надають першу лікарську допомогу. На МПП заповнюють її лицьову сторону і корінець картки. Спочатку вказують паспортні дані, потім вид уражаючої зброї, локалізацію ураження, вписують діагноз і зміст наданої допомоги. В заключенні визначають евакуаційні характеристики. Для зручності користування в картці є відповідні графи і позначення (символи). Символи обводять або підкреслюють. Кольорові смуги картки, які є по її краям, видаляють. Залишають їх тільки в тому випадку, якщо на МПП по якимось причинам необхідна допомога не була надана. Картку відрізають від її корінця, підписує її лікар, завіряють печаткою частини і разом з пораненим, хворим (в лівій кишені його верхньої одежі або закріпленій на пов’язці) відправляють на наступний етап медичної евакуації. Корінець картки використовується для складання чергового донесення і аналізу роботи МПП.
У випадку, коли поранені за умовами обстановки слідують через МПП транзитом, заповняють тільки паспортну частину картки і виставляють діагноз.
Книга обліку поранених і хворих призначена для реєстрації всіх, хто звернувся за медичною допомогою (або доставлених на МПП), а також для обліку осіб, які потребують систематичного лікарського нагляду. Дані про постраждалих заносять в книгу безпосередньо при огляді пораненого, хворого або на основі записів в корінцях первинної медичної картки. Корінці карток використовуються також для аналізу виконаної роботи і складання чергових донесень по медичній службі.
Книга обліку переливання крові і кровозамінюючих рідин призначена для реєстрації осіб, яким проводилось переливання, а також даних про перелиту кров або рідини, способах переливання та ускладненнях.
Обидві книги обліку підлягають постійному збереженню. Тому, після заповнення вони протягом місяця використовуються на МПП для потреб звітності, аналізу і довідкової роботи, а потім через старшого медичного начальника пересилаються в архів.
Картка епідеміологічного обстеження інфекційного захворювання заповнюється на МПП у випадку виявлення первинного інфекційного захворювання. При захворюваннях ангіною, грипом, гострими респіраторними хворобами, а також при появі однорідних масових інфекційних захворювань, зумовлених загальним, вже встановленим джерелом зараження, картку не заповняють. Не пізніше послідуючого дня картку висилають начальнику медичної служби з’єднання або іншому безпосередньому начальнику медичної служби.
Документи військово-медичної звітності в основному служать для інформації старших начальників про виконання завдань, які були поставлені, результати медичного забезпечення, підсумки роботи медичних підрозділів. Розрізняють строкові (табельні) документи (донесення і звіти) і позастрокові. Строкові документи подаються в строки, встановлені Табелем строкових донесень або вказані вищестоячим начальником, а позастрокові – негайно у випадках, які передбачені Табелем строкових донесень, а також інших випадках, які по своєму характеру відповідають поняттю “надзвичайний випадок”.
Джерела інформації:
1.Военно- медицинская подготовка для студентов мединститутов /Под ред. Ф.И.Комарова. – М.: Медицина, 1984. С.
2.Организация медицинского обеспечения частей и соединений./Под ред. М.Г.Иванова, О.С.Лобастова. – Л.: ВМА им. Кирова, 1984. С.
“Організація медичного забезпечення військ
в умовах надзвичайного стану”
Тема № 8. “МЕДИЧНА СЛУЖБА МЕХАНІЗОВАНОГО (ТАНКОВОГО) ПОЛКУ”
План
№
п/п | Структура
І.
ІІ.
ІІІ. | Вступ
Актуальність теми
Мета лекції
Основна частина
1.Завдання та організація медичної служби механізованого (танкового) полку.
2.Обов’язкт та оснащення санітарного інструктора роти і стрільця-санітара взводу. Заходи першої медичної допомоги.
3.Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту батальйону. Обов’язки фельдшера батальйону-начальника медичного пункту батальйону. Заходи долікарської фельдшерської допомоги.
Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
4.Завдання, організаційна структура і оснащення медичного пункту полку. Заходи першої лікарської допомоги. Обсяг медичної допомоги на МПП.
5.Організація розгортання медичного пункту полку. Призначення, особовий склад, оснащення його функціональних підрозділів, організація їх роботи з прийому медичного сортування і надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим.
6.Особливості організації роботи МПП при масовому надходженні уражених отруйними речовинами та бактеріальними засобами.
7.Документи медичного обліку і звітності, порядок їх заповнення.
Заключна частина.
Висновки
І. Вступ
Актуальність теми: Медична служба полку є однією з ланок медичної служби Збройних Сил, від дій якої в значній мірі залежить збереження та зміцнення здоров`я особового складу, своєчасне надання пораненим і хворим медичної допомоги.
Випускники вищих навчальних медичних закладів, які отримують військове звання офіцера медичної служби запасу, на перших порах, в основному мають призначення на посади саме в цій ланці медичної служби. Тим самим підтверджується важливість вивчення матеріалу даної лекції, що дозволить військовим лікарям полку, при необхідності, успішно виконувати свої функціональні обов`язки.
Мета лекції: Ознайомити студентів з організаційною структурою медичної служби механізованого (танкового) полку, МПБ, МПП, організацією роботи МПП з прийому, медичного сортування та надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим.
ІІ. Основна частина
1.Завдання та організація медичної служби механізованого (танкового) полку.
Медична служба полку в загальній системі медичного забезпечення військ виконує важливі завдання. До них відносяться:
розшук поранених та хворих, надання їм першої медичної допомоги, збір і вивіз (виніс) з поля бою (із підрозділів);
евакуація поранених і хворих із підрозділів полку на медичний пункт полку;
своєчасне надання долікарської (фельдшерської) і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, підготовка їх до подальшої евакуації;
проведення заходів медичної служби по захисту особового складу полку від зброї масового ураження;
медична розвідка в районі розміщення полку (в смузі ведення бойових дій);
медичний контроль за збереженням здоров`я особового складу полку, організація і здійснення медичних заходів по його зміцненню;
проведення санітарного нагляду за умовами військової праці, виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил розміщення, харчування, водопостачання, лазнево-прального обслуговування особового складу, захоронення загиблих в бою та померлих воїнів;
здійснення протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань;
забезпечення підрозділів полку медичним майном;
бойова підготовка медичного складу і військово-медична підготовка особового складу полку;
ведення медичного обліку та звітності.
Медичну службу в механізованому полку очолює начальник медичної служби полку. Він підпорядковується командиру полку, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби дивізії.
Головним підрозділом медичної служби полку являється медичний пункт полку (МПП),на чолі якого стоїть начальник МПП. Із всіх питань своєї діяльності він підпорядковується начальнику медичної служби полку.
У кожному механізованому і танковому батальйоні існує медичний пункт батальйону (МПБ),на чолі якого стоїть начальник МПБ. Начальник МПБ (фельдшер) підпорядковується безпосередньо командиру батальйону, а з медичних питань виконує вказівки начальника медичної служби полку.
У кожній механізованій роті і мінометній батареї медичне забезпечення організують і здійснюють санітарні інструктори цих підрозділів. Вони підпорядковуються своїм командирам рот і батарей, а з медичних питань виконують вказівки начальника МПБ. У механізованих взводах працюють стрільці-санітари.
У спеціальних підрозділах полку (інженерно-саперна рота, розвідувальна рота, взвод хімічного, радіаційного та бактеріологічного захисту тощо) медична служба представлена санітарними інструкторами, які підпорядковуються відповідним командирам, а з медичних питань виконують вказівки начальника медичної служби полку.
У танкових ротах санітарних інструкторів, а в танкових взводах санітарів-стрільців немає.
Схема № 1. Організаційна структура медичної служби механізованого полку.
2. Обов`язки та оснащення санітарного інструктора роти і стрільця - санітара взводу. Заходи першої медичної допомоги.
Медична служба в механізованій роті представлена санітарним інструктором. Йому підпорядковані три стрільці-санітари (по одному на взвод).
Стрілець-санітар повинен:
знати завдання свого взводу, місце командира взводу і санітарного інструктора роти;
безперервно спостерігати за появою поранених та хворих на полі бою і доповідати про них командиру взводу;
розшукувати поранених і хворих на полі бою, надавати їм першу медичну допомогу, вміло використовувати захисні та маскуючи властивості місцевості для схову поранених і хворих, позначати ці місця відповідними знаками;
знати і правильно використовувати медичне оснащення, а також підручні засоби для надання першої медичної допомоги.
На своєму оснащенні стрілець-санітар має сумку санітара (СС), лямку санітарну носильну (лямку санітарну спеціальну), нарукавний знак Червоного Хреста.
Санітарний інструктор повинен:
знати завдання роти, наявність поранених і хворих в підрозділах, місце розташування медичного пункту батальйону і порядок його переміщення;
організувати і здійснювати розшук поранених і хворих на полі бою, надавати першу медичну допомогу тяжкопораненим і тяжкохворим, проводити їх збір, позначати місце їх схову;
контролювати своєчасність і якість першої медичної допомоги, яка надана стрільцями-санітарами, а також в порядку само - та взаємодопомоги;
забезпечити ефективне використання сил і засобів збору і вивозу поранених і хворих, які працюють на напрямку роти;
виявляти хворих, надавати їм першу медичну допомогу і з дозволу командира роти направляти на медичний пункт батальйону або полку;
проводити медичну розвідку району розташування і бойових дій роти;
за вказівкою начальника медичного пункту батальйону здійснювати спостереження за станом здоров’я військовослужбовців, які зазнали дії зброї масового ураження ,однак зберегли боєздатність, і проводити їм лікувально-профілактичні заходи;
перевіряти виконання особовим складом правил особистої гігієни, санітарний стан району розташування і дій роти;
контролювати своєчасність миття особового складу і зміну білизни, проводити тілесні огляди;
забезпечити особовий склад медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги, контролювати правильність їх використання;
навчати особовий склад роти прийомам само- та взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також правилам особистої гігієни;
доповідати командиру роти і начальнику медичному пункту батальйону дані про кількість поранених і хворих, які підлягають вивозу (виносу) з поля бою, та місця їх розміщення.
Оснащення санітарного інструктора роти:
сумка медична військова (СМВ);
лямка санітарна носильна;
лямка санітарна спеціальна (Ш-4);
нарукавний знак Червоного Хреста:
кишеньковий електричний ліхтар;
ручний годинник;
ключ для відкриття люків танків і бойових машин піхоти;
Окрім вказаного вище спеціального майна санітарний інструктор роти і стрільці-санітари оснащені, як і весь особовий склад: особистою зброєю (вона може використовуватись медичним складом тільки у випадках, які регламентовані відповідними Женевськими конвенціями), протигазами, загальновійськовими захисними комплектами, малими саперними лопатками, індивідуальною аптечкою, індивідуальними перев'язочними та протихімічними пакетами, засобами для знезараження води.
Заходи першої медичної допомоги.
Перша медична допомога направлена на тимчасове усунення причин, які загрожують життю пораненого (хворого) в даний час, попередження розвитку важких ускладнень. Вона включає:
діставання поранених із бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожежі та із під завалів;
гасіння палаючого обмундирування і запалювальної суміші, що попала на тіло;
надівання протигазу на уражених при знаходженні на зараженій території;
тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі;
введення антидотів ураженим отруйними речовинами ;
усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові та можливих інородних тіл, фіксацію язика при його западанні, введення воздуховоду;
введення знеболюючих засобів за допомогою шприц-тюбика;
накладання асептичної пов`язки на рану або опікову поверхню, а при відкритому пневмотораксі - окклюзійної пов`язки з використанням гумової оболонки пакету;
іммобілізацію пошкодженої ділянки найпростішими засобами з використанням табельних і підручних засобів;
часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри та дегазацію обмундирування, яке прилягає до них, індивідуальним протихімічним пакетом;
прийом антибіотиків, протиблювотних та інших засобів.
При наданні першої медичної допомоги в першу чергу використовуються медичні засоби профілактики і надання першої медичної допомоги, які є у пораненого (хворого).
Безпосередньо на місці поранення (ураження) перша медична допомога надається в порядку само- або взаємодопомоги, а також санітарами, санітарними інструкторами та іншим медичним персоналом.
3. Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту батальйону. Обов`язки фельдшера батальйону-начальника медичного пункту батальйону. Заходи долікарської (фельдшерської) допомоги. Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
Медична служба в механізованому батальйоні, окрім санітарних інструкторів у ротах та мінометній батареї, стрільців-санітарів у взводах, представлена медичним пунктом батальйону (МПБ).
МПБ очолює фельдшер, який за штатною посадою є начальником медичного пункту батальйону. Він безпосередньо підпорядкований командиру батальйону, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби полку. Начальнику МПБ підпорядкований особовий склад МПБ, а з питань медичного забезпечення - ще й санітарні інструктори рот і мінометної батареї.
Завдання медичного пункту батальйону:
розшук поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги;
збір і вивіз (виніс) поранених і хворих із рот, надання їм долікарської (фельдшерської) допомоги, позначення місць їх зосередження та схову;
медичний контроль за станом здоров’я особового складу батальйону, організація і здійснення заходів щодо його зміцнення;
контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил в батальйоні, проведення заходів по попередженню виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань, а також заходів медичної служби щодо захисту особового складу батальйону від зброї масового ураження;
забезпечення підрозділів батальйону медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги;
забезпечення санітарних інструкторів рот медичним майном;
медична розвідка району розташування і бойових дій батальйону.
У складі МП механізованого батальйону є:
начальник МПБ (фельдшер);
санітарний інструктор;
два санітари;
чотири водії-санітари.
У складі МП танкового батальйону є :
начальник МПБ (фельдшер);
санітарний інструктор;
3 санітари;
водій-санітар.
Оснащення медичного пункту батальйону:
І .Комплектне майно:
комплекти: ПФ – фельдшерський, Б-1 - перев’язочні засоби стерильні, Б-2- шини;
сумки медичні військові (СМВ), сумки санітара (СС).
2.Лікарсько-медичні предмети, прилади та апарати:
ДП-1О - апарат штучної вентиляції легень портативний ручний;
КІ-4 - інгалятор кисневий;
ШР - шолом для поранених у голову;
балони кисневі;
НІВ - ноші іммобілізаційні вакуумні;
НМ - накидки медичні.
3. Санітарно-господарче майно та засоби евакуації:
знаки нарукавні Червоного Хреста;
лямки санітарні носильні;
лямки санітарні спеціальні;
ноші санітарні;
прапор Червоного Хреста;
РПН - ремені прив'язувальні для нош;
таз емальований;
стійка уніфікована;
умивальник.
4. Транспорт:
автомобіль санітарний УАЗ-452-А;
причіп (на 0,5 т.);
санітарні транспортери.
У медичних пунктах танкових батальйонів санітарні транспортери відсутні.
Обов`язки фельдшера батальйону –
начальника медичного пункту батальйону.
Начальник медичного пункту батальйону підпорядкований командиру батальйону, а з спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби полку. Він зобов’язаний:
знати бойову, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку, мати відомості про поранених та хворих, що підлягають виносу (вивозу) із рот;
керувати роботою санітарних інструкторів рот, особового складу МПБ, приданими засобами збору і евакуації поранених;
організувати збір, виніс (вивіз) поранених та хворих із рот (осередків масового ураження);
особисто надавати першу медичну і долікарську допомогу пораненим і хворим;
організувати і проводити медичну розвідку в районі розміщення і бойових дій батальйону;
організувати і проводити санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи серед особового складу батальйону;
готувати особовий склад МПБ до роботи щодо ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження;
організувати медичний нагляд за особами, які зазнали впливу дії зброї масового ураження, але зберегли боєздатність;
здійснювати медичний контроль за якістю приготування їжі, а також за станом джерел води у районі розташування батальйону та забезпеченням водою особового складу;
отримувати із аптеки медичного пункту полку медичне майно і забезпечувати ним МПБ і санітарних інструкторів рот;
організувати і проводити навчання особового складу батальйону правилам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також способам попередження інфекційних захворювань;
безперервно підтримувати зв'язок із санітарними інструкторами рот, начальником МПП і начальником медичної служби полку, використовуючи для цієї мети технічні засоби зв'язку, що є у батальйоні, а також водіїв санітарного транспорту;
вести облік роботи санітарів по виносу поранених із поля бою.
Заходи долікарської ( фельдшерської ) допомоги.
Долікарська (фельдшерська) допомога надається з метою боротьби із загрожуючими життю наслідками поранень (захворювань) і попередження тяжких ускладнень. В доповнення до першої медичної допомоги вона включає:
усунення асфіксії (введення воздуховоду, штучна вентиляція легень з допомогою портативних апаратів, інгаляція кисню та інше);
контроль за правильністю і доцільністю накладення джгута, якщо кровотеча продовжується;
накладання і виправлення неправильно накладених пов`язок;
введення знеболюючих засобів, антидотів за показаннями, дача антибіотиків;
покращання транспортної іммобілізації з використанням табельних і підручних засобів;
введення серцево-судинних та інших лікарських засобів за показаннями;
повторну часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри і дегазацію одягу, що прилягає до них;
зігрівання поранених і хворих, дачу гарячого пиття ( за винятком поранених в живіт ).
Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
Медичний пункт батальйону в оборонному бою діє як етап медичної евакуації. В період підготовки до оборонного бою начальник МПБ проводить наступні заходи:
отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону;
від начальника медичної служби отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе його переміщення під час бойових дій; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; про порядок зв'язку;
визначає порядок надання першої та долікарської медичної допомоги, а також схему збору, виносу (вивозу) поранених;
розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, віддає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання;
інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою;
приймає заходи для отримання медичного майна, якого не вистачає, з МПП і видає його в роти;
хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП;
намічає шляхи під'їзду до ПСТ і спрямовує туди санітарні транспортери;
розгортає МПБ у сховищі, в стороні від можливого напрямку головного удару противника, на головному шляху виносу (вивозу)поранених та хворих, на відстані 2,5 - 3 км від переднього краю оборони. Спорудження сховища для МПБ входить в число першочергових робіт при інженерному обладнанні району оборони батальйону.
Для розгортання МПБ необхідне сховище з корисною площею, приблизно, 25-30 м2 на 7-8 носильних і на стільки ж сидячих поранених та хворих.
намічає запасний майданчик для МПБ;
посилює заходи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характеру (контроль за чистотою території, за дотриманням правил особистої та колективної гігієни, за харчуванням, водопостачанням, тощо).
Під час оборонного бою санітарні транспортери доставляють поранених із постів санітарного транспорту (ПСТ) на медичний пункт батальйону, де їм начальник МПБ надає долікарську допомогу, розміщуючи тяжкопоранених на приданий із МПП УАЗ 452-А і спрямовує останній на МПП. Легкопоранені можуть евакуюватися на попутному транспорті (транспорті загального призначення).
У роти, які знаходяться найдальше від МПБ, а також при недостатній кількості санітарних транспортерів, начальник МПБ може спрямовувати УАЗ 452-А медичного пункту батальйону для вивозу поранених із постів санітарного транспорту на МПБ або безпосередньо на МПП.
Під час оборонного бою начальник МПБ повинен бути постійно орієнтованим про бойову обстановку, знати кількість поранених, що знаходяться в ротах і організовувати їх швидкий вивіз. Окрім того, він повинен вести облік роботи санітарів і доповідати про це командиру батальйону і начальнику медичної служби полку.
У період підготовки до наступального бою начальник МПБ виконує наступні заходи:
отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону;
від начальника медичної служби полку отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе переміщення його під час наступу; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; порядок зв'язку;
визначає порядок надання першої медичної і долікарської допомоги, а також порядок збору, виносу (вивозу) поранених;
визначає напрямок (вісь) переміщення під час наступу;
розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, дає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання;
інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою;
приймає заходи для отримання майна із аптеки МПП і видає його в роти;
хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП.
Під час бою начальник МПБ просувається на автомобілі УАЗ 452-А із причепом по заздалегідь накресленому маршруті, таким чином, працює з ходу. Під`їжджає до великих "гнізд поранених" і надає першу медичну, а, при можливості, і долікарську медичну допомогу; керує розміщенням важкопоранених на санітарний автомобіль, виділений із МПП. Після цього начальник МПБ на автомобілі переїжджає до наступного "гнізда поранених".
Легкопоранені можуть бути евакуйовані на транспорті загального призначення.
Під час наступального бою начальник МПБ може керувати засобами збору і виносу (вивозу) централізовано. У цьому випадку санітари і санітарні транспортери заздалегідь у роту не передаються, а працюють на окремих напрямках за вказівками начальника МПБ.
4. Завдання, організаційна структура і оснащення медичного пункту полку. Заходи першої лікарської допомоги. Обсяг медичної допомоги на МПП.
Медичний пункт полку (МПП) - медичний підрозділ полку, який виконує основну роль в організації медичного забезпечення бойових дій полку. На нього покладені завдання:
участь у зборі (винесені, вивезені) поранених та хворих із поля бою, осередків масового ураження;
евакуація поранених та хворих із підрозділів полку;
прийом та реєстрація поранених і хворих, які сюди надходять;
заповнення первинних медичних карток на поранених та хворих, яким надається перша лікарська допомога і які підлягають подальшій евакуації;
дозиметричний контроль за рівнем зараженості радіоактивними речовинами одягу та відкритих ділянок тіла;
медичне сортування поранених та хворих;
часткова спеціальна обробка поранених та хворих, їх зараженого одягу і спорядження;
надання долікарської і першої лікарської допомоги;
підготовка поранених та хворих до подальшої евакуації в окремий медичний батальйон (омедб), окремий медичний загін (ОМЗ), військовий польовий госпіталь;
тимчасова ізоляція інфекційних хворих та підозрілих на інфекційні захворювання;
підсилення МПБ силами і засобами збору та евакуації поранених і хворих;
організація і проведення медичної розвідки в районі розташування і бойових дій полку;
проведення санітарно-гігієгічних і протиепідемічних заходів у полку;
проведення медичних заходів щодо захисту особового складу полку від зброї масового ураження;
організація екстреної профілактики при зараженнях БЗ;
забезпечення медичним майном медичних пунктів і всього особового складу полку;
військово-медична підготовка особового складу полку та бойові спеціальна підготовка медичного складу;
ведення медичного обліку і подання встановленої звітності.
Для виконання цих завдань у медичному пункті полку є відповідні сили та засоби. Очолює МПП - начальник медичного пункту полку. Він підпорядковується безпосередньо начальнику медичної служби полку і відповідає за своєчасне надання медичної допомоги пораненим та хворим у встановленому обсязі, а також за бойову, гуманітарну і спеціальну підготовку, військове виховання і дисципліну особового складу.
Він повинен підтримувати постійний зв'язок. із начальниками МПБ, отримувати від них відомості про кількість поранених і хворих, що підлягають вивезенню (винесених) і направляти до МПБ сили і засоби збору і евакуації поранених і хворих.
Окрім начальника МПП до складу медичного пункту механізованого полку входять: 2 лікарі, лікар-стоматолог, 3 фельдшери, начальник аптеки, 3 санітарні інструктори (один із них виконує обов'язки санітарного інструктора-дезинфектора-дозиметриста), 4 санітари, 2 медичні сестри, кухар, радіотелеграфіст, 3 водії, а також 2 відділення збору та евакуації поранених, до складу яких входять: 2 командири відділень (санітарні інструктори), 6 водіїв-санітарів, 4 санітари.
Таким чином, у складі медичного пункту механізованого полку 34 особи, із яких - 4 лікарі. (схема 2). У складі медичного пункту танкового полку 30 чоловік (схема 3)
Схема №2 Організаційна структура медичного пункту механізованого полку.
Схема № 3 . Організаційна структура медичного пункту танкового полку.
На оснащенні МПП є медичне майно, що забезпечує розгортання його функціональних підрозділів на місцевості та надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим:
-комплекти: “Перев’язувальні засоби стерильні” (Б-1), Шини (Б-2), “Перев’язувальні засоби стерильні для опечених” (Б-4), “Фельдшерський” (ПФ), “Перев’язочна велика” (В-1), “Приймально-сортувальна” (В-2), “Спеціальна допомога” (В-3), “Аптека медичного пункту” (В-4), “Дезинфекція (В-5), “Стоматологічний” (ЗВ), “Лікарські засоби для поранених та опечених полковий” (РО-1), “Луч”;
інгалятори кисневі КІ-4;
сумки медичні військові;
запаси індивідуальних засобів надання першої медичної допомоги;
апарати для штучної вентиляції легень (ДП-9.ДП-10);
-ін'єктор безголковий механічний (БІ-3);
бормашина комбінована;
крісло зуболікарське;
радіометр-рентгенометр (ДП-5А);
прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний (ПХР-МВ);
стерилізатор медичного інструментарію;
столи перев’язувальні польові в укладці;
судна підкладні емальовані;
шоломи для поранених в голову (ШР);
балони із киснем до КІ-4;
нарукавні знаки Червоного Хреста;
прапор Червоного Хреста;
ноші санітарні;
ноші іммобілізаційні вакуумні;
тази емальовані;
тримач для 2-х тазів;
підставки під ноші;
лавки складні;
станки 3-х ярусні шестимістні (Павловського);
столики для інструментів;
уніфіковані флаконотримачі;
умивальники;
2 намети УСТ-56 (уніфіковані санітарно-технічні);
намети табірні;
спальні мішки;
постільна білизна;
халати медичні.
Для перевезення вище перерахованого майна у штаті МПП є 2 вантажні автомашини (ЗІЛ-130 і ГАЗ-66).
Для забезпечення щоденної життєдіяльності медичного пункту на його оснащенні знаходяться: кухня на автопричепі, освітлювальна електростанція на автопричепі, радіостанція.
Відділення збору і евакуації, які призначені для розшуку, збору, винесення (вивезення) та евакуації поранених із поля бою на МПБ або на МПП, на своєму оснащенні мають: 3 санітарні автомашини УАЗ 452-А і 3 санітарні транспортери
Санітари і санітарні транспортери на період бою, як правило, придаються МПБ у якості підсилення або можуть використовуватись централізовано для проведення лікувально-евакуаційних заходів в осередках масових санітарних втрат.
Обсяг медичної допомоги на медичному пункті полку.
У звичайних умовах на МПП надається долікарська і перша лікарська допомога. Перша лікарська допомога надається з метою усунення або послаблення наслідків поранень (захворювань), які загрожують життю поранених і хворих, попередження розвитку ускладнень або зменшення їх тяжкості, а також підготовки до подальшої евакуації тих, хто її потребує.
У залежності від невідкладності виконання, заходи першої лікарської допомоги розподіляються на дві групи:
Невідкладні заходи, відмова від яких загрожує життю поранених та хворих.
Заходи, виконання яких може бути вимушено відкладено.
Невідкладні заходи проводяться при станах, що загрожують життю поранених і хворих. Вони включають:
зупинку зовнішньої кровотечі ( введення тампона в рану з накладанням шкірних швів, прошивання судин в рані, накладення затискача на судину, яка кровоточить, контроль за правильністю і доцільністю накладання джгута та при наявності показань);
усунення гострої дихальної недостатності( відсмоктування слизу, блювотних мас і крові із верхніх дихальних шляхів, введення повітропроводу, прошивання язика, відсічення або підшивання звисаючих лоскутів м`якого піднебіння і бокових відділів глотки, штучна вентиляція легень, інгаляція киснем, інгаляція парів етилового спирту при набряку легень, накладання окклюзійної пов`язки при відкритому пневмотораксі, пункція або торакоцентез при напруженому пневмотораксі);
переливання крові та кровозамінників при тяжкому шоці та значній крововтраті;
новокаїнові блокади і введення знеболюючих засобів при тяжкому шоці;
транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток та поширених пошкодженнях м`яких тканин, які загрожують розвитком небезпечних для життя ускладнень, накладання стандартної транспортної пращевидної шини при переломах щелеп;
відсічення кінцівки, яка висить на лоскуті м`яких тканин (“транспортна ампутація”);
катетеризацію або капілярну пункцію сечового міхура при затримці сечі;
часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри, дегазацію пов`язок і обмундирування, заміну обмундирування, зараженого стійкими отруйними речовинами, зняття протигазів з тяжкопоранених і тяжкохворих;
промивання очей при ураженні отруйними речовинами шкірно-наривної дії з наступним введенням в кон`юктивальний мішок спеціальних очних мазей (використанням плівок очних);
введення за показаннями антидотів, антибіотиків, протисудомних, бронхорозширюючих, протиблювотних, серцево-судинних, десенсибілізуючих та інших засобів;
застосування антитоксичної сироватки при отруєннях бактеріальними токсинами і проведення неспецифічної профілактики при ураженні бактеріологічною(біологічною) зброєю;
промивання шлунку за допомогою зонду при попаданні отруйних речовин в шлунок і дачу адсорбенту.
До заходів першої лікарської допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено, відносяться:
виправлення пов`язок та поліпшення транспортної іммобілізації;
проведення новокаїнових блокад і введення знеболюючих засобів при пошкодженнях середньої тяжкості;
ін’єкції антибіотиків та серопрофілактика правця при відкритих травмах та опіках;
проведення дезінтоксикаційної терапії і застосування антибіотиків при радіаційних та хімічних ураженнях;
заміна пов`язки при забрудненні рани радіоактивними речовинами;
призначення симптоматичних медикаментозних засобів.
У залежності від конкретних умов обстановки, обсяг медичної допомоги на МПП може бути повним, який включає виконання заходів обох груп першої лікарської допомоги і скорочений. Скорочення обсягу досягається за рахунок відмови від виконання другої групи заходів першої лікарської допомоги.
Надання першої лікарської допомоги при її виконанні у повному обсязі потребує 40% поранених від тієї кількості, що поступає на МПП, а при скороченому обсязі - її потребує 10-15% поранених, які надходять на МПП.
Обсяг медичної допомоги на МПП встановлюється начальником медичної служби дивізії. У невідкладних випадках обсяг медичної допомоги на МПП може встановлювати начальник медичної служби полку, з обов'язковою негайною доповіддю про це начальнику медичної служби дивізії.
5. Організація розгортання медичного пункту полку. Призначення, особовий склад, оснащення його функціональних підрозділів, організація їх роботи з прийому медичного сортування і надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим
Для прийому поранених і хворих, надання їм долікарської та першої лікарської допомоги у встановленому обсязі, медичний пункт полку розгортується на місцевості як етап медичної евакуації. Район розгортання МПП вказується начальником медичної служби полку, а саме місце його розгортання вибирається начальником МПП. Рішення начальника медичної служби про місце і час розгортання медичного пункту затверджується командиром полку.
Вимоги до місця розгортання МПП
При виборі місця розгортання МПП враховується, головним чином те, щоб його віддалення від бойових порядків підрозділів забезпечувало прибуття поранених і хворих та надання їм першої лікарської допомоги у перші 4-5 годин після поранення або захворювання.
МПП необхідно розгортати на віддаленні від об'єктів, що привертають увагу противника (вогневих позицій, вузлів зв'язку, складів боєприпасів тощо). Для розгортання МПП необхідна площадка розміром 100 х 100 м, що має природне маскування. Поблизу цієї площадки бажано щоб було природне джерело води. На площадці не повинно бути отруйних речовин, бактеріальних засобів, а наявність радіоактивних речовин не повинна перевищувати допустимі рівні. Місце розгортання МПП потрібно вибирати поблизу шляхів підвозу й евакуації та добрих під'їздів як із фронту, так із тилу. На шляху до МПП встановлюються добре помітні дороговкази. На невеликій відстані від площадки розгортання МПП бажано обладнувати злітно-посадочну площадку для гелікоптерів.
В залежності від обстановки, характеру місцевості, наявності житлового фонду та інженерного обладнання основні функціональні підрозділи МПП можуть розміщуюватись у наметах, капонірах, підвалах будівель, землянках, житлових будівлях, куренях, сховищах тощо.
Функціональні підрозділи МПП розгортуються штатним особовим складом протягом З0 хвилин влітку і протягом 40-50 хвилин взимку.
У вихідному положенні для наступу МП полку першого ешелону дивізії розгортується за 1-м ешелоном полку на відстані до 6 км від рубежу переходу в атаку. В оборонному бою - за другим ешелоном полку на відстані до 12 км від переднього краю оборони.
У складі МПП розгортаються:
сортувально-евакуаційне відділення (сортувальний пост (СП), сортувальний майданчик, приймально-сортувальна, майданчик спеціальної обробки, евакуаційна );
перев'язочна;
ізолятор (на дві інфекції);
аптека;
пункт управління.
Окрім того, на площадці розгортання МПП, обладнуються кухня, електростанція, приміщення для особового складу, місця стоянки транспорту МПП і транспорту, що прибув із фронту і тилу.
Схема №4 розгортання медичного пункту полку (варіант)
Організація розгортання МПП.
Після прибуття у вказаний для розгортання район, здійснюється трасування площадки і вивантаження із автомашин медичного майна та обладнання, яке необхідне для розгортання медичного пункту. Слід підкреслити, що все обладнання МПП заздалегідь розподіляється і укладається на транспорті згідно функціональних підрозділів.
У першу чергу розгортуються приймально-сортувальна і перев'язочна.
Функціональні підрозділи МПП необхідно розміщувати таким чином, щоб були забезпечені:
одночасний заїзд на сортувальну площадку 3-4 автомашин із пораненими;
швидке розвантаження і завантаження із мінімальним залученням для цієї мети санітарів-носіїв;
рух легкопоранених (легкохворих) окремим потоком від інших поранених та хворих;
щоб не було зустрічних рухів і перехресту рухів поранених та хворих всередині етапу.
Сортувально-євакуаційне відділення
Це відділення розгортається (обладнується) у складі сортувального поста, сортувального майданчика, приймально-сортувальної, евакуаційної та площадки спеціальної обробки.
Сортувальний пост (СП) - розгортається біля в’їзду на площадку МПП. Його призначення:
зустріч і радіометричний контроль усіх поранених та хворих, що надходять на МПП;
виділення із загального потоку небезпечних для оточуючих і направлення їх на майданчик спеціальної обробки (ПСО) або в ізолятор;
направлення решти поранених та хворих на сортувальний майданчик;
спостереження за повітряною обстановкою та подача відповідних сигналів про небезпеку.
На сортувальному посту працює санітарний інструктор-дозиметрист.
Обладнання сортувального поста: шлагбаум, грибок (від непогоди); : прапор Червоного Хреста, ліхтар із Червоним Хрестом (вночі); пристосування для подачі звукових сигналів; таблиця сигналів; милиці для поранених;
Сортувальний майданчик - представляє собою ділянку місцевості, розміщену безпосередньо перед приймально-сортувальною розміром 30 х 30 м. Поблизу сортувальної площадки проходить транспортна петля для автомобілів із пораненими, що прибувають на МПП.
Сортувальний майданчик призначений для:
прийому поранених та хворих із сортувального поста і МСО;
проведення медичного сортування;
реєстрації поранених (уражених) та хворих;
заповнення первинної медичної картки;
надання невідкладної медичної допомоги (введення серцевих і дихальних аналептиків, знеболюючих, антидотів, сироваток, антибіотиків, поліпшення пов’язок, усунення недоліків іммобілізації тощо);
проведення часткової спеціальної обробки тим пораненим та хворим, які не можуть бути направлені на площадку спеціальної обробки.
На сортувальному майданчику може працювати одна або дві сортувальні бригади у складі лікаря, 2-х фельдшерів (або медичних сестер), 2-х реєстраторів. У якості реєстраторів можуть використовуватись водії вантажних автомашин, автоперев'язочної, а також легкопоранені та хворі. Із цих же осіб створюються ланки санітарів-носіїв для перенесення носильних поранених у функціональні підрозділи.
На сортувальному майданчику для зручності в роботі сортувальної бригади ноші із пораненими розміщують на підставках, які встановлюються рядами. Відстань між рядами нош повинна бути не менше двох метрів. Окремо для поранених, що ходять, встановлюються лавки. Тут же обладнується місце для обмінного фонду нош та скриня для збору зброї.
При проведенні медичного сортування і надання, першої допомоги на сортувальному майданчику сортувальна бригада використовує вміст комплектів В-2, Б-1, Б-2, кисневий інгалятор КІ-4. Тут же ведеться книга обліку поранених та хворих, заповнюється первинна медична картка. Кожне сортувальне рішення закріплюється відповідною сортувальною маркою.
Для зручності роботи фельдшерів (медичних сестер), що входять до сортувальної бригади, забезпечують переносними столиками із набором з комплектів, які найчастіше використовуються (В-2, перев'язочного матеріалу).
Приймально-сортувальна.
У зимовий час і при поганих погодних умовах цей функціональний підрозділ МПП служить для проведення тих же заходів, які проводяться на сортувальній площадці. Окрім того, із сортувального майданчика у приймально-сортувальну можуть бути направлені агонуючі, де за ними здійснюється необхідний догляд.
У приймально-сортувальну із сортувального майданчика направляються поранені, що потребують надання медичної допомоги у перев'язочній в другу чергу, а також поранені та хворі, перша лікарська допомога яким може бути надана у приймально-сортувальній. Тут же в деяких випадках поранені та хворі можуть тимчасово знаходитись після надання їм допомоги в очікуванні подальшої евакуації, якщо евакуаційна переповнена.
У приймально-сортувальній можуть бути виконані деякі невідкладні заходи першої лікарської допомоги не хірургічного характеру (новокаїнові блокади усунення недоліків транспортної іммобілізації, промивання шлунку, введення адсорбентів, катетеризація сечового міхура тощо).
У приймально-сортувальній працює особовий склад сортувальних бригад із сортувальної площадки.
Приймально-сортувальна розгортається у наметі УСТ-56, бліндажах, землянках, капонірах, різноманітних приміщеннях, що вміщують 20-25 чоловік, у тім числі І0-І2 на ношах. Для розміщення поранених на ношах встановлюються станки Павловського або підставки для нош. Для сидячих поранених та хворих встановлюються лавки.
У приймально-сортувальній встановлюються столи для реєстратора, для медичних предметів (перев'язочний матеріал, джгути, шприци, серцеві засоби тощо); господарський стіл (бачок із питною водою, гарячий чай, бутерброди); обладнується умивальник: знаходяться комплекти В-2, Б-1, Б-2. Тут же є КІ-4, ДП-І0. У цьому функціональному підрозділі знаходиться така ж документація, що й на сортувальному майданчику. Зимою в наметі встановлюється піч.
У міжбойовий період приймально-сортувальна може працювати як амбулаторія. У цьому функціональному підрозділі може розгортуватись стоматологічний кабінет.
Майданчик спеціальної обробки (МСО) - призначається для проведення часткової дегазації, дезактивації, дезинфекції одягу, спорядження, зброї поранених та хворих, а також санітарних нош.
Тут працює санітар під наглядом фельдшера. Санітарові допомагає 1-2 легкопоранених.
Влітку МСО обладнується під відкритим небом або під навісом на ділянці 10х15 м, а взимку - у бліндажі або землянці. МСО розгортається із підвітряної сторони.
МСО умовно ділиться на чисту і брудну половини. На брудній половині є щітки, віники, палки для механічного очищення, вішаки, столики з дегазуючими речовинами, умивальник, скрині або мішки для збору зараженого одягу, дезинфекційні засоби і гідропульт із комплекту В-5,скриня для збору зброї. Тут же встановлюються підставки для поранених на ношах.
На чистій половині знаходиться скриня з чистим одягом; стіл з дегазуючими речовинами та медикаментами для надання невідкладної медичної допомоги, розчинами для промивання очей і полоскання ротової порожнини; умивальники.
Поблизу від МСО обладнується місце для часткової дезинфекції, дегазації і дезактивації транспорту.
Евакуаційна - призначена для:
прийому та розташування поранених і хворих, що надходять із функціональних підрозділів МПП та підлягають подальшій евакуації;
надання їм відпочинку і харчування, догляд, за ними;
підготовки поранених і хворих до подальшої евакуації (введення знеболюючих та серцевих засобів, контроль пов'язок, шин тощо).
Евакуаційна може бути розгорнута у табірному наметі, бліндажі, землянці, капонірі, різноманітних приміщеннях, що вміщують 7-8 носильних і 10-12 сидячих поранених та хворих. Влітку евакуаційна обладнується під навісом.
Всередині встановлюються підставки для нош, лавки, столик для медичних препаратів та інструментів, господарський стіл. Обладнується місце для предметів догляду (підкладне судно, сечоприймач тощо).
В евакуаційній працює фельдшер. У випадку, коли стан пораненого погіршується, він викликає лікаря і після його прибуття виконує вказівки.
Перев'язочна - основний функціональний підрозділ МПП і призначається для надання першої лікарської допомоги і, в першу чергу, невідкладних заходів, а також проведення медичного сортування.
Перев'язочна може бути розгорнута у наметі УСТ-56, сховищі, підвалах будівель тощо. Всередині встановлюються 2 перев'язочні столи, столи для розчинів та медикаментів, столи для стерильних інструментів і стерильного перев'язочного матеріалу, стіл для реєстратора, тази для миття рук, лавка для сидячих поранених.
У перев'язочній відводиться місце для примусу із стерилізатором. Взимку у наметі встановлюється піч. У перев'язочній працює лікар, лікар-стоматолог, фельдшер, санітар, реєстратор.
Ізолятор - призначений для тимчасової ізоляції інфекційних хворих і підозрілих на інфекційні захворювання.
Ізолятор розгортується в табірних наметах, сховищах, землянках та інших приміщеннях на дві інфекції не менше як на 4 місця. Площа на одного хворого повинна бути не менше 4 м кв.
Обладнується ізолятор підставками для нош, столом для медикаментів, столом з дезинфекційними розчинами для обробки рук. В ізоляторі обов'язково повинен бути медичний халат.
Огляд хворих в ізоляторі здійснює один із лікарів. Призначення лікаря виконує фельдшер, а для догляду за хворими виділяється санітар.
Аптека - призначена для отримання медичного майна із медичного складу омедб, зберігання та видачі медичного майна у функціональні підрозділи МП, а також начальникам МПБ і санітарним інструкторам спеціальних підрозділів.
Аптека розгортується в табірному наметі або землянці, при низьких температурах обладнується пічкою. В аптеці зберігаються комплекти РО-1, Луч, Б-4, В-3, В-4, сумки медичні військові, ноші іммобілізаційні, балони із киснем для КІ-4. Вказане майно призначено, в основному, для надання медичної допомоги в осередках масових санітарних втрат. Стерильні розчини в аптеці МПП не готуються.
В аптеці працює начальник аптеки (фельдшер).
Пункт управління обладнується на майданчику МПП в такому місці, звідки начальнику МПП візуально видно весь розгорнутий етап, звідки зручніше керувати роботою функціональних підрозділів та подавати команди голосом. При тривалому перебуванні МПП на одному місці розгортується телефонна мережа. На пункті управління знаходиться радіотелефоніст з радіостанцією.
Ступінь обладнання майданчика для стоянки транспорту, розгортання електростанції, розгортання місць для особового складу та ін. визначається часом перебування МПП на одному місці.
Організація роботи медичного пункту.
Робота на сортувальному посту проводиться у такій послідовності: Транспорт, що доставляє поранених, зупиняється санітарним інструктором. У водія автомашини, що прибула, він з'ясовує чи поранені доставлені із осередку масових санітарних втрат, чи отримали поранення від звичайної зброї. Потім, у залежності від відповіді, він за допомогою рентгенометра-радіометра (ДП-5В) визначає ступінь забрудненості радіоактивними речовинами автомобіля, що доставив хворих. Далі, відкриваючи двері автомобіля, подає команду: “Ходячі, виходьте!”.
На основі оцінки загального стану ходячих, оцінки скарг і зовнішнього прояву поранення (захворювання), а також в результаті радіометричного контролю санітарний інструктор виявляє:
поранених, які потребують часткової спеціальної обробки:
поранених та хворих, що підлягають ізоляції (їх направляють в ізолятор);
інших ходячих поранених санітарний інструктор направляє – на сортувальний майданчик.
Після цього санітарний інструктор проводить медичне сортування носильних безпосередньо в автомобілі. Якщо в машині виявляються поранені, які потребують спеціальної обробки, санітарний інструктор прикріплює їм сортувальні марки “СО” і направляє машину на сортувальну площадку, де здійснюється вивантаження всіх поранених (уражених) із санітарного автомобіля. При вивантаженні поранених їх оглядає лікар.
Поранені (уражені), які не мають зараження, розміщуються рядами на ношах ("Пироговські ряди").
Оглядаючи поранених (уражених), що потребують спеціальної обробки, лікар вирішує кого із них не можна направляти на ПСО внаслідок тяжкості поранення. Останнім часткова спеціальна обробка після надання невідкладної медичної допомоги може бути проведена на сортувальній площадці в спеціально відведеному місці.
Інші поранені (уражені), що потребують спеціальної обробки, направляються на МСО. Ходячі поранені та хворі, що надходять із сортувального поста, розташовуються на лавках.
Медичне сортування на сортувальному майданчику ведеться на основі визначення діагнозу ураження або захворювання і його прогнозу, через що завжди носить діагностичний і прогностичний характер. Для фіксування результатів медичного сортування використовуються сортувальні марки; заповнюються первинні медичні картки: всі поранені та хворі записуються в книгу обліку поранених і хворих.
Роботу сортувальної бригади можна представити так: лікар підходить до пораненого (хворого), оцінює анамнестичні дані, стан потерпілого, якість пов'язки та іммобілізації а, при необхідності оцінює дані групової або індивідуальної дозиметрії. За результатами огляду лікар виставляє діагноз і приймає рішення до якої сортувальної групи віднести пораненого (хворого). У цей час реєстратор заповнює паспортну частину первинної медичної картки і записує пораненого (хворого) у книгу обліку поранених і хворих.
Прийнявши відповідні рішення, лікар диктує реєстратору діагноз для запису до первинної медичної картки, а фельдшеру (медичній сестрі) дає вказівки щодо виконання необхідних лікувально-профілактичних заходів (введення серцевих препаратів, підбинтування, виправлення недоліків іммобілізації, тощо). Реєстратор записує у первинну медичну картку призначення, що виконуються фельдшером (медичною сестрою), прикріпляє до одягу пораненого відповідну сортувальну марку та викликає санітарів. Після цього сортувальна бригада переходить до наступного пораненого.
Поранених та хворих, що надходять знову, не можна розміщувати на звільнені місця в середині ряду, їх потрібно поміщати там, де знаходяться поранені та хворі, що не пройшли медичне сортування.
Робота лікаря на сортувальній площадці затруднюється тим, що медичне сортування проводиться без зняття пов'язок. Тому для уточнення діагнозу та прийняття сортувального рішення деякі поранені можуть бути направлені у перев'язочну або приймально-сортувальну. При масовому надходженні поранених до складу сортувальної бригади можуть залучатись санітарний інструктор та ще один реєстратор. Такий захід збільшує можливість сортувальної бригади у півтора-два рази.
У першу чергу серед поранених та хворих на ношах виявляють тих, що потребують проведення невідкладних заходів першої лікарської допомоги у перев'язочній в першу або другу чергу. Поранені, що потребують надання медичної допомоги в першу чергу, відразу направляються до перев'язочної, а ті, кому медична допомога може бути надана в другу чергу, можуть очікувати на сортувальній площадці або направляються у приймально-сортувальну.
Агонуючі направляються в приймально-сортувальну, де їм проводиться симптоматична терапія.
У процесі медичного сортування на сортувальному майданчику виявляються поранені та хворі, які не потребують надання медичної допомоги на МПП і їх загальний стан дозволяє евакувати в омедб (ОМЗ) без надання лікарської допомоги. В цю ж групу включаються і тяжкопоранені, які потребують невідкладної кваліфікованої медичної допомоги (трепанація черепа, торакотомія, лапаротомія тощо). Такі поранені та хворі можуть відразу евакуватися без надання медичної допомоги безпосередньо із сортувальної площадки або через евакуаційну. Цій групі дуже важливо визначити черговість евакуації.
Частина поранених та хворих може бути направлена у приймально-сортувальну, де їм будуть проведені деякі невідкладні заходи першої лікарської допомоги (промивання шлунку, катетеризація сечового міхура, внутрішньовенні вливання, новокаїнові блокади тощо).
Решті поранених та хворих медична допомога надається безпосередньо на сортувальному майданчику після чого частина із них повертається у свої підрозділи внаслідок легкості поранення, а інші направляються до евакуаційної для очікування подальшої евакуації.
У приймально-сортувальному наметі (чи іншому, використаному для цього приміщенні) взимку та при поганих кліматичних умовах сортування здійснюється за описаним вище принципом. Окрім того, тут здійснюється догляд за агонуючими пораненими, а обсяг медичної допомоги у процесі сортування, як було відзначено вище, розширюється у порівнянні із типовим для сортувальної площадки.
На майданчику спеціальної обробки (МСО), пораненим, що надійшли на брудну половину, проводиться: витрушування, виколочування, обмітання одягу, спорядження і взуття: обробка зараженого обмундирування, спорядження та зброї з допомогою протихімічних засобів. Дуже заражений одяг та військове спорядження знімається і поміщається у спеціальні мішки, які потім направляються на пункт спеціальної обробки (МСО).
На чистій половині МСО проводиться обробка відкритих ділянок тіла дезінфекційними розчинами, промивання очей, полоскання ротової порожнини, миття обличчя, надівання чистої білизни.
Легкопоранені часткову спеціальну обробку здійснюють самостійно під наглядом санітара. Останній здійснює часткову спеціальну обробку пораненим, які знаходяться на ношах.
Після здійснення часткової спеціальної обробки всі поранені та хворі із МСО направляються на сортувальну площадку або до приймально-сортувальної.
Зміст сортування в перев'язочній заключається в основному у визначенні їх черги в наданні допомоги і способу евакуації. Із перев'язочної поранені та хворі після надання їм необхідної допомоги направляються в евакуаційну.
Робота в перев'язочній організується наступним чином: лікар оглядає поранених, робить призначення, виконує найскладніші маніпуляції, керує роботою особового складу в наданні допомоги, диктує тексти записів до первинної медичної картки і веде журнал обліку переливання крові. Санітар роздягає і одягає поранених, готує їх до огляду; допомагає фельдшерові при перев'язках та шинуваннях, стерилізує інструментарій, здійснює прибирання та дезинфекцію перев'язочної. Фельдшер готує стіл із стерильними інструментами, проводить перев'язки, шинування, вводить лікарські речовини та здійснює інші маніпуляції за вказівками лікаря.
Лікар-стоматолог допомагає іншим лікарям при організації медичної допомоги і особисто надає допомогу пораненим у щелепно-лицеву ділянку, веде журнал обліку переливання крові.
Для надання першої лікарської допомоги лікар витрачає в середньому 20 хвилин на одного пораненого.
В евакуаційній у частини поранених та хворих сортувальне заключення, прийняте на сортувальній площадці, може змінюватись, так як серед ходячих поранених та хворих можуть з'явитися такі, стан яких погіршився, а також такі, стан яких потребує евакуації в першу чергу, або на ношах. Тому дуже важливо, щоб перед відправленням поранених оглянув лікар і віддав необхідні вказівки фельдшеру та санітарам, що здійснюють завантаження поранених на санітарний транспорт.
В ізоляторі лікар оглядає хворих і віддає необхідні вказівки санітару. Інфекційні хворі та підозрілі на інфекційні захворювання, знаходяться в ізоляторі рівно стільки часу, поки за ними не прибуде транспорт із омедб. Причому вони повинні евакуватися тільки окремим транспортом. В ізоляторі повинна проводитись поточна і заключна дезинфекція з допомогою комплекту В-5.
6.Особливості організації роботи МПП при масовому надходженні уражених РР, ОР та БЗ
1.Організація роботи МПП при масовому надходженні уражених ядерною зброєю.
Використання противником ядерної зброї в районі розміщення або дії полку створює складні умови в роботі МПП та його функціональних підрозділів. В умовах застосування противником ядерної зброї роль МПП, як підрозділу медичної служби, не обмежується тільки участю в рятувальних роботах безпосередньо в осередку.
МПП в залежності від бойової і медичної обстановки розгортається безпосередньо біля осередку ядерного ураження, а якщо МПП в момент вибуху знаходився в самому осередку, то він продовжує працювати на тому ж місці.
Евакуація уражених із осередку масових втрат здійснюється транспортом рятувальних команд.
На МПП покладаються наступні завдання щодо прийому уражених із осередку ядерного вибуху входять:
збір, прийом, дозиметричний контроль і медичне сортування уражених;
часткова спеціальна обробка уражених, що мають рівень забруднення радіоактивними речовинами 50 мР/год;
надання ураженим долікарської допомоги, а також першої лікарської допомоги за життєвими показаннями.
Причому, перша медична допомога надається і в процесі транспортування із осередку на МПП. На МПП особлива увага приділяється медичному сортуванню уражених, які прибувають одночасно у великій кількості. Сортування уражених здійснюється, як правило, безпосередньо на машинах. Уражених, що потребують першої лікарської допомоги за життєвими показаннями, а також тих, кому необхідно здійснити спеціальну обробку, із машин знімають. При цьому також виділяються легкопоранені та легкоуражені, які після спеціальної обробки (або без неї) можуть бути повернуті до строю. Решта уражених "транзитом" слідує до наступного етапу медичної евакуації.
При надходженні уражених із ядерного осередку в районі розміщення МПП постійно ведеться радіаційна розвідка. До особливостей роботи МПП у таких випадках відносяться:
збільшення обсягу робіт в сортувально-евакуаційній: всі поранені та уражені тільки після часткової спеціальної обробки і дозиметричного контролю надходять до функціональних підрозділів МПП;
на сортувальному посту та сортувальному майданчику сортування здійснює лікар та санітарний інструктор;
85% уражених можуть мати комбіновані травми, в зв'язку з чим до 25% із них будуть знаходитись у стані шоку, тому основна увага приділяється профілактиці шоку;
в приймально-сортувальній (на сортувальному майданчику) ведеться боротьба з психічними збудженнями, здійснюється промивання шлунку при пероральному попаданні всередину організму радіоактивних речовин тощо.
2.Організація роботи МПП в умовах застосування противником ОР визначається:
загрозою зараження ОР місцевості в районі розміщення МПП;
можливістю надходження в короткі терміни великої кількості уражених, більша частина із яких (до 70%) потребує надання невідкладної медичної допомоги;
труднощами використання тяжкопораненими індивідуальних засобів протихімічного захисту;
небезпекою ураження персоналу МПП та хворих (повторне ураження) внаслідок десорбції ОР.
Схема розгортання МПП в умовах масового надходження уражених ОР залишається без змін, але організація його роботи істотно змінюється.
При масовому надходженні уражених ОР найважливішою вимогою до організації роботи МПП є термінове надання невідкладної медичної допомоги і, в першу чергу, введення антидотів, які повинні бути у всіх функціональних підрозділах. Особовий склад працює у засобах захисту.
Санітарний інструктор всіх уражених направляє із сортувального поста на МСО, де працює фельдшер.
На МСО всіх уражених розподіляють на дві групи і обслуговують їх на різних половинах площі:
1. На одній половині проходять спеціальну обробку легкоуражені, які можуть користуватися протигазом. Часткову спеціальну обробку вони здійснюють самостійно, не знімаючи протигаза і засобів захисту, після чого їх направляють в евакуаційну. Там лікар надає необхідну допомогу тим, хто цього потребує.
2. На другій половині проводиться спеціальна обробка уражених, які не можуть користуватись протигазом. Обробка такого контингенту завершується зняттям засобів захисту, обмундирування, взуття і, в останню чергу, протигаза, після чого потерпілих поміщають у спальні мішки або окутують ковдрами.
Із МСО уражених даної групи направляють до приймально-сортувальної, де начальник МПП та фельдшер проводять медичне сортування і надають невідкладну допомогу.
Уражених першої та другої груп евакують в омедб окремо:
першу групу - на відкритому транспорті із евакуаційної;
другу групу - санітарним транспортом із приймально-сортувальної.
В разі передбачення можливого надходження уражених ОР у всіх функціональних підрозділах МПП необхідно створити запас медичного майна (антидоти, протисудомні препарати, серцеві та дихальні аналептики) для надання невідкладної допомоги. При цьому приймально-сортувальна забезпечується всім необхідним майном для надання ураженим першої лікарської допомоги. При масовому надходженні уражених ОР майданчик спеціальної обробки підсилюється лікарем або фельдшером.
Поранені, в яких обмундирування заражене ОР, направляються на майданчик спеціальної обробки.
Поранені, що не мають зараження ОР, надходять на сортувальний майданчик. Інфекційні хворі направляються в ізолятор.
3.Особливості організації роботи МПП при масовому надходженні уражених бактеріальними засобами.
У випадку встановлення факту застосування противником бактеріальних засобів, МПП переводиться на суворий протиепідемічний режим роботи. Основним змістом роботи медичного пункту, окрім надання необхідної медичної допомоги, стає:
попередження заносу інфекції у військові підрозділи та в лікувальні установи;
попередження розповсюдження інфекційних захворювань внаслідок зараження в межах пункту (внутрішньопунктове зараження);
захист особового складу МПП від зараження при догляді за ураженими БЗ.
В умовах протиепідемічного режиму обмежується контакт між ураженими бактеріальними засобами (БЗ) і рештою контингенту поранених, які не являються небезпечними для оточуючих; ретельніше проводиться медичне сортування; збільшується ємність ізолятора, останній підсилюється особовим складом; медичний персонал періодично здійснює часткову санітарну обробку і неспецифічну екстрену профілактику.
На сортувальному посту всіх уражених, що поступають (хворих) розподіляють на три групи:
уражені із клінічними проявами інфекційного захворювання або підозрілі на нього;
поранені, що надійшли із осередку, але не мають ознак ураження;
поранені, що були піддані впливу БЗ.
Перших направляють в ізолятор, других - на майданчик спеціальної обробки, третіх - на сортувальний майданчик.
На сортувальному майданчику повторно проводять медичне сортування з метою виявлення підозрілих на інфекційні захворювання. Ті із поранених, які потребують надання першої лікарської допомоги за життєвими показаннями, направляються до перев'язочної, а решту, після проведення неспецифічної профілактики, евакуюють в омедб.
Із ізолятора уражені окремим транспортом евакуюються у військовий польовий інфекційний госпіталь.
Особовий склад МПП в умовах суворого протиепідемічного режиму працює в засобах захисту (два халати, маски). В підрозділах МПП систематично продиться дезинфекція.
Обмундирування та взуття уражених і хворих, що надходять в МПП, орошується 2% розчином монохлораміну. При цьому досягається зменшення ступеню зараження одягу та взуття, а також обмежується розсіювання збудників інфекційних захворювань (бактеріальних токсинів) внаслідок їх фіксації на заражених поверхнях.
Обов'язковій дезинфекції підлягає і транспорт, на якому доставляються уражені (хворі).
7. Документи військового обліку і звітності, порядок їх заповнення
Під віськово-медичним обліком і звітністю розуміють науково-обгрунтовану систему збору, обробки, аналізу, передачі і зберігання медичної інформації, яка необхідна в процесі медичного забезпечення військ, управління медичною службою. Обсяг, зміст і характер військово-медичної інформації суттєво змінюється в залежності від завдань управління, ланки медичної служби, часу і місця її використання (при плануванні медичного забезпечення, в ході бою, в міжбойовий період).
Основними завданнями медичного обліку і звітності у воєнний час в полку є:
облік санітарних втрат особового складу полку;
облік руху і результатів лікування поранених і хворих, які пройшли через МПП;
облік лікувально-евакуаційної діяльності;
облік санітарно-епідемічного стану полку.
Дані медичного обліку відображаються в чергових і позачергових донесеннях. Організація медичного обліку, контроль за правильністю ведення облікових і звітних медичних документів МПП покладається на начальника МПП.
На МПП у воєнний час ведуться слідуючи облікові документи.
Первинна медична картка є формою персонального обліку і призначена для забезпечення спадкоємності і послідовності лікувально-евакуаційних заходів, медичного сортування поранених і хворих та їх первинного медичного обліку. Заповнена картка набуває юридичного значення, оскільки вона підтверджує факт поранення або захворювання і тим самим дає право на евакуацію постраждалого в тил. Картку заводять на кожного пораненого, хворого, якому надають першу лікарську допомогу. На МПП заповнюють її лицьову сторону і корінець картки. Спочатку вказують паспортні дані, потім вид уражаючої зброї, локалізацію ураження, вписують діагноз і зміст наданої допомоги. В заключенні визначають евакуаційні характеристики. Для зручності користування в картці є відповідні графи і позначення (символи). Символи обводять або підкреслюють. Кольорові смуги картки, які є по її краям, видаляють. Залишають їх тільки в тому випадку, якщо на МПП по якимось причинам необхідна допомога не була надана. Картку відрізають від її корінця, підписує її лікар, завіряють печаткою частини і разом з пораненим, хворим (в лівій кишені його верхньої одежі або закріпленій на пов’язці) відправляють на наступний етап медичної евакуації. Корінець картки використовується для складання чергового донесення і аналізу роботи МПП.
У випадку, коли поранені за умовами обстановки слідують через МПП транзитом, заповняють тільки паспортну частину картки і виставляють діагноз.
Книга обліку поранених і хворих призначена для реєстрації всіх, хто звернувся за медичною допомогою (або доставлених на МПП), а також для обліку осіб, які потребують систематичного лікарського нагляду. Дані про постраждалих заносять в книгу безпосередньо при огляді пораненого, хворого або на основі записів в корінцях первинної медичної картки. Корінці карток використовуються також для аналізу виконаної роботи і складання чергових донесень по медичній службі.
Книга обліку переливання крові і кровозамінюючих рідин призначена для реєстрації осіб, яким проводилось переливання, а також даних про перелиту кров або рідини, способах переливання та ускладненнях.
Обидві книги обліку підлягають постійному збереженню. Тому, після заповнення вони протягом місяця використовуються на МПП для потреб звітності, аналізу і довідкової роботи, а потім через старшого медичного начальника пересилаються в архів.
Картка епідеміологічного обстеження інфекційного захворювання заповнюється на МПП у випадку виявлення первинного інфекційного захворювання. При захворюваннях ангіною, грипом, гострими респіраторними хворобами, а також при появі однорідних масових інфекційних захворювань, зумовлених загальним, вже встановленим джерелом зараження, картку не заповняють. Не пізніше послідуючого дня картку висилають начальнику медичної служби з’єднання або іншому безпосередньому начальнику медичної служби.
Документи військово-медичної звітності в основному служать для інформації старших начальників про виконання завдань, які були поставлені, результати медичного забезпечення, підсумки роботи медичних підрозділів. Розрізняють строкові (табельні) документи (донесення і звіти) і позастрокові. Строкові документи подаються в строки, встановлені Табелем строкових донесень або вказані вищестоячим начальником, а позастрокові – негайно у випадках, які передбачені Табелем строкових донесень, а також інших випадках, які по своєму характеру відповідають поняттю “надзвичайний випадок”.
Джерела інформації:
1.Военно- медицинская подготовка для студентов мединститутов /Под ред. Ф.И.Комарова. – М.: Медицина, 1984. С.
2.Организация медицинского обеспечения частей и соединений./Под ред. М.Г.Иванова, О.С.Лобастова. – Л.: ВМА им. Кирова, 1984. С.
