Мужність Лесі Українки

 
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в сері маю те, що не вмирає

Ці слова, які Леся Українка промовляє вустами Мавки, на мій погляд, влучно описують характер самої поетеси. Страждаючи з дитячих років на страшну хворобу, стійко витримуючи страшенний біль, який завдавав їй туберкульоз кісток, Леся Українка не скорилась долі . Вона змогла стати зіркою української поезії. Я вважаю, що саме всупереч своїй хворобі, не маючи змогу розвиватись фізично, жінка досягла великих результатів у духовному розвитку. « Врятуєш душу, коли загубиш тіло» казала вона.

Величезний вплив здійснило на українську поетесу і її оточення. Зростаючи в інтелігентній та творчій сім*і, дівчинка не могла залишитись байдужою до духовної краси. Часи, при яких народилась Леся Українка, була дуже тяжкими для України. В той період заборонялось на тільки писати, а навіть розмовляти українською мовою. Але родина та сама поетеса не втратили українських корінь и спілкувались та творили рідною мовою. Леся Українка ніколи не боялась покарань за любов до рідного краю «Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид»

Мені здається, що саме завдяки таким видатним людям, як Леся Українка, наша країна змогла вистояти та пройти всі випробування, які її спікали за весь період існування. І наостанок хочу згадати слова поетеси, які ми наразі повинні повторювати, як мантру:

Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам вороття!

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!
Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы