Наш народ здавна славиться поетичністю, почуттям прекрасного, здатністю передати красу життя і душі хвилюючими мелодійними піснями.Андрій Малишко, мабуть, з дитинства увібрав у себе душу українського народу. В його піснях і рідний край, і материнська любов. Він був музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав, грав на музичних інструментах. Поет створив багато пісень, та найдорожчою перлиною творчості стала «Пісня про рушник»:І твоя незрадлива материнськаласкава усмішка,І засмучені очі хороші, блакитні твої.Мати вірить у щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник, що символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. Ця пісня облетіла весь світ. Вона краяла серця українцям, які живуть далеко від своєї Батьківщини, нагадувала, чиї вони діти. Кожен, хто співав цю пісню, згадував рідну матір:Рідна мати моя, ти ночей недоспала,І водила мене у поля край села,І в дорогу далеку ти мене на зоріпроводжала,І рушник вишиваний на щастя дала.Про рідну стежину, яка веде до рідного дому, написав А. Малишко у поезії “Чому, сказати, й сам не знаю”. Та стежина живе в серці, зігріває душу, допомагає, і нема їй кінця-краю:На вечоровім виднокрузі,Де обрій землю обніма,Нема кінця їй в темнім лузі,Та й повороту теж нема.Багато пісень створив А. Малишко, роблячи світ добрішим, а людей щасливішими.Наш народ здавна славиться поетичністю, почуттям прекрасного, здатністю передати красу життя і душі хвилюючими мелодійними піснями.Андрій Малишко, мабуть, з дитинства увібрав у себе душу українського народу. В його піснях і рідний край, і материнська любов. Він був музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав, грав на музичних інструментах. Поет створив багато пісень, та найдорожчою перлиною творчості стала «Пісня про рушник»: І твоя незрадлива материнськаласкава усмішка,І засмучені очі хороші, блакитні твої. Мати вірить у щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник, що символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. Ця пісня облетіла весь світ. Вона краяла серця українцям, які живуть далеко від своєї Батьківщини, нагадувала, чиї вони діти. Кожен, хто співав цю пісню, згадував рідну матір: Рідна мати моя, ти ночей недоспала,І водила мене у поля край села,І в дорогу далеку ти мене на зоріпроводжала,І рушник вишиваний на щастя дала. Про рідну стежину, яка веде до рідного дому, написав А. Малишко у поезії “Чому, сказати, й сам не знаю”. Та стежина живе в серці, зігріває душу, допомагає, і нема їй кінця-краю: На вечоровім виднокрузі,Де обрій землю обніма,Нема кінця їй в темнім лузі,Та й повороту теж нема. Багато пісень створив А. Малишко, роблячи світ добрішим, а людей щасливішими.
Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы