Iнститутка Марка Вовчка – перша украïнська реалiстична повiсть

Повiсть Марка Вовчка “Iнститутка” була першим великим твором, у якому показано
антагонiзм мiж крiпаками i крiпосниками, стихiйний протест проти жорстокостi та
сваволi панства, засуджувалося крiпацтво як велике соцiальне зло.

Розпочала письменниця роботу над повiстю в Немировi на основi спостережень життя
у панських маєтках. Змалювала вона повновладну помiщицю i повнiстю залежних вiд
ïï волi крiпакiв. Марко Вовчок правдиво показала ïхнє життя,
ïхнє пiдневiльне, безправне становище. “Сидимо було день при днi у дiвочiй та
робимо”,
Ї розповiдає Устина. “Спасибi хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по
iнших, чуємо”. Описано в повiстi знущання й наруги, яких зазнали крiпаки вiд
панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зумiла показати своє ставлення до таких
панночок. Щоб викликати презирство й ненависть читачiв, автор показує непристойнi
вчинки панночки, добираючи вiдповiднi мовнi I засоби. Так, до слова “кричить” вона
добирає синонiми “репече”, “дзвякотить”. Своïм твором засудила Марко Вовчок
бездiяльнiсть i слабодухiсть окремих панiв-лiбералiв. Таким є полковий лiкар.
Спочатку вiн несмiливо захищав своïх крiпакiв, та дуже швидко вiдступився,
сказавши: “Робитиму все так, як ти сама надумаєш”. Крiпаки сподiвалися, що вiн
захистить ïх вiд лютоï дружини, але лiкар виявився безвольним, не
захотiв сваритися з панночкою, не змiг осудити ïï за нелюдянi вчинки. Та
центральними в повiстi є образи селян-крiпакiв, якi виступають носiями моралi
трудового народу. Вони чеснi, роботящi, з почуттям власноï гiдностi,
вiльнолюбнi. ïх глибоко обурює соцiальна несправедливiсть. У дечому вони
рiзнi: Прокiп готовий до помсти щомитi, Назар єдиним способом позбутися
крiпацькоï неволi вважає втечу вiд пана, Катря свiй гнiв виявляє вiдверто, а
Устина, хоч i ненавидить панiв, покiрно зносить ïхнi знущання. Марко Вовчок
основну увагу концентрує на дiях i вчинках героïв. А всi дiï, вчинки,
прагнення й iнтереси крiпакiв пiдпорядкованi боротьбi за визволення з-пiд
крiпосницькоï залежностi, чи, як говорить Устина, “…з пекла, з кормиги”.

Обравши темою повiстi зображення тяжкого становища крiпакiв та наростання
стихiйного протесту проти несправедливостi та неволi, Марко Вовчок чимало уваги
придiлила змалюванню почуття волелюбностi народних мас, показовi протилежних
поглядiв на любов, шлюб, солдатчину. Повiсть “Iнститутка”
Ї реалiстичний соцiально-побутовий твiр, у якому на тлi життя i побуту крiпакiв
та крiпосникiв правдиво зображенi соцiальнi конфлiкти.
Коли Марко Вовчок читала свою повiсть у присутностi Шевченка, похвалам на
ïï адресу не було кiнця. Великий Кобзар високо оцiнив цей перший
реалiстичний твiр украïнськоï прози.