Оспівування безмежної материнської любові в поезії „Колискова” - ІІ варіант

Скільки написано віршів, скільки проспівано пісень, в яких виявляється безмежна материнська любов... Кожен з нас погодиться з тим, що цього почуття ніколи не буває занадто. Читаючи „Колискову” Лесі Українки, ще раз переконуєшся в тому, що так безмежно любити може тільки мати. Чимало пестливих слів використовує авторка в своїй поезії, щоби підкреслити материнську любов та ніжність: яснесенький, тихесенький, малесенький... Але любляча мати розуміє, що життя — це не тільки її ласкаві слова:

Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль; Хутко прийматимеш Лихо та жаль.

Тому мати вже через колискову намагається виховувати дитину:

  Тяжка годинонько!

  Гірка хвилинонько!

  Лихо не спить...

  Леле, дитинонько!

  Жить — сльози лить.

Матуся вчить свою дитину бути чесною та сміливою, виявляти стійкість у боротьбі з життєвими проблемами:

Час твій прийде

 З долею битися, —

 Сон пропаде...

Тільки безмежна материнська любов може надати життєвих сил дитині, які їй знадобляться протягом усього життя, яке не буває легким.