Всі ми люди
Всі ми – люди. Що це означає? З біологічної точки зору, ми належимо до загону ссавців під назвою Homo sapiens. Однак, крім біологічних властивостей, ми володіємо багатьма іншими – тими , що відрізняють нас від тварин. І найголовніша серед цих «людських» ознак – наша «соціальність», потреба в різноманітних зв’язках з іншими людьми. Іншими словами, давним-давно доведено, що людина може існувати і розвиватися тільки серед собі подібних, тільки активно взаємодіючи з ними.
Виходить, що ми надзвичайно потребуємо один одного. І дійсно, всім нам необхідні любов, підтримка, емоційна теплота. Це можуть дати рідні та близькі люди. Саме тому нам так необхідні батьки, друзі, улюблені люди. Крім того, всі ми потребуємо соціальної реалізації, підтвердження свого розуму, сили, успішності. Тому нам необхідні колеги, однодумці, навіть конкуренти і суперники.
Але, задумайтесь – нам необхідні і лікарі, які щодня рятують життя, і вчителі, що дають нам освіту, і продавці, у яких ми щодня купуємо продукти, і ті, хто ці продукти виробляє. І такі невидимі, але дуже міцні нитки різноманітних зв’язків обплутують не тільки жителів одного міста або країни. Якщо задуматися, то міцними зв’язками з’єднані всі люди на планеті!
Якщо чесно, то це відкриття приголомшує! І мимоволі задумаєшся над вірністю відомого вислову про те, що всі люди – брати. А в ньому йдеться не тільки про соціальну необхідність одного в одному: хто нас буде годувати, одягати, вчити та інше.
Люди потрібні один одному, насамперед, в психологічному, моральному, душевному плані. Нам потрібне спілкування, відчуття того, що ти не один, що хтось, хай і зовсім чужа людина, може протягнути тобі руку допомоги в скрутну хвилину. Більше того, якщо задуматися, то всі наші досягнення мають сенс тільки в людському суспільстві. Навіщо добиватися чогось, розвиватися, якщо ти один? Я думаю, людина, що знаходиться в соціальному вакуумі, у якої не буде подібної потреби просто перестане відчувати себе людиною.
Який же висновок можна зробити з того, що «всі потребують один одного»? На мій погляд, він однозначний – відчувати необхідність в інших щомиті, усвідомлювати інших людей як найбільшу цінність. А це значить, потрібно цінувати і піклуватися про оточуючих, намагатися бути уважним і чуйним. Розуміти, що немає чужої біди, і всяка біль, так чи інакше, обов’язково стосується кожного з нас. І якщо ви вивільните небагато часу і протягнете руку допомоги нужденному, то й самі, на моє глибоке переконання, ніколи не залишитеся без людської допомоги і підтримки – найголовнішого, що підтримує нас у цьому світі. Адже – всі ми люди.
Виходить, що ми надзвичайно потребуємо один одного. І дійсно, всім нам необхідні любов, підтримка, емоційна теплота. Це можуть дати рідні та близькі люди. Саме тому нам так необхідні батьки, друзі, улюблені люди. Крім того, всі ми потребуємо соціальної реалізації, підтвердження свого розуму, сили, успішності. Тому нам необхідні колеги, однодумці, навіть конкуренти і суперники.
Але, задумайтесь – нам необхідні і лікарі, які щодня рятують життя, і вчителі, що дають нам освіту, і продавці, у яких ми щодня купуємо продукти, і ті, хто ці продукти виробляє. І такі невидимі, але дуже міцні нитки різноманітних зв’язків обплутують не тільки жителів одного міста або країни. Якщо задуматися, то міцними зв’язками з’єднані всі люди на планеті!
Якщо чесно, то це відкриття приголомшує! І мимоволі задумаєшся над вірністю відомого вислову про те, що всі люди – брати. А в ньому йдеться не тільки про соціальну необхідність одного в одному: хто нас буде годувати, одягати, вчити та інше.
Люди потрібні один одному, насамперед, в психологічному, моральному, душевному плані. Нам потрібне спілкування, відчуття того, що ти не один, що хтось, хай і зовсім чужа людина, може протягнути тобі руку допомоги в скрутну хвилину. Більше того, якщо задуматися, то всі наші досягнення мають сенс тільки в людському суспільстві. Навіщо добиватися чогось, розвиватися, якщо ти один? Я думаю, людина, що знаходиться в соціальному вакуумі, у якої не буде подібної потреби просто перестане відчувати себе людиною.
Який же висновок можна зробити з того, що «всі потребують один одного»? На мій погляд, він однозначний – відчувати необхідність в інших щомиті, усвідомлювати інших людей як найбільшу цінність. А це значить, потрібно цінувати і піклуватися про оточуючих, намагатися бути уважним і чуйним. Розуміти, що немає чужої біди, і всяка біль, так чи інакше, обов’язково стосується кожного з нас. І якщо ви вивільните небагато часу і протягнете руку допомоги нужденному, то й самі, на моє глибоке переконання, ніколи не залишитеся без людської допомоги і підтримки – найголовнішого, що підтримує нас у цьому світі. Адже – всі ми люди.
