Чіпка Вареник — бунтар, борець проти соціальної неправди - варіант 2

Перший в українській літературі соціально-психологічний роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний Панасом Мирним у 1875 році, надрукували його в 1880 році в Женеві. В романі подано широку панораму селянського життя пореформених часів — так званого періоду „голодної волі”, коли селянам начебто „дали волю”, та не дали землі.

Головний герой твору — Чіпка Вареник — селянин-бунтар, невтомний шукач правди. Він не зумів знайти справжніх шляхів боротьби проти гнобителів і кривдників і став „пропащою силою”. Це була перша назва роману. Весь роман — сюжет, композиція, кожен епізод — підпорядкований головному завданню: показати моральне падіння людини, спричинене її зіткненням з жорстокою реальністю. Син зневаженої бідної селянки Чіпка зростає в злиднях, в атмосфері недоброзичливості і ворожості. Він ще в дитинстві зустрівся з кривдою. Коли у нього несправедливо відібрали землю, його охопило обурення і образа на весь світ, бо кривда „заснувала цілий світ”.

Такий різкий перехід від сподівань щасливо жити, стати порядним господарем, вирватися із злиднів, до гірких, болісних думок про неможливість того щастя привів до того, що Чіпка втратив не лише землю, а й віру в справедливість. У його серці знов закипає ненависть і, на жаль, не тільки до гнобителів та їх прислужників, але й до всіх людей. Це був перший прояв сліпого бунтарства зневаженої, обкраденої людини. Чіпка починає пиячити, грабувати, гірко ображає матір. Він опустився на саме дно життя, але добро в його душі ще змогло перемогти, він знайшов в собі сили змінити своє життя: перепросив у матері, одружився, почав вести правильне, порядне життя. Чіпка виділявся серед селян громадянською мужністю, прагненням відстоювати права трудящих, закликав їх „не даватись знову панам у руки”. Тому його обрали земським „гласним”. Але пани „очистили” свої ряди від „мужика”, його було виведено з управи „по неблагонадежности”. Болюча кривда, відверта кричуща несправедливість і були тим останнім поштовхом, що зламав життя правдошукача, зіштовхнув його на стежку сліпої помсти. Чіпка, не знайшовши справедливості і в суді, став мститися без розбору і з правдошукача перетворився у звичайного кримінального злочинця. Правдошукацтво обернулося стихійним протестом. Впустивши в душу зло, він вже не може зупинитися, приходить до повного падіння — вирізає невинну сім'ю. Таким чином, здібна, енергійна, працелюбна людина під впливом соціальних обставин перетворилась на озлобленого бандита. Чіпка був типовим стихійним бунтарем, бо не знайшов гідних шляхів боротьби.