Цитатна характеристика Єремії Вишневецького

Цитатна характеристика Єремії Вишневецького допоможе розкрити образ цього героя. Цитати до образу Єремії з твору “Князь Єремія Вишневецький” підібрано нижче.

Цитатна характеристика Єремії Вишневецького

Князь Єремія Вишневецький – це головний герой твору Івана Нечуя-Левицького.

“Насуплене та якесь вовкувате і ніби звіркувате княжа привіз до нас оцей князь, але ж безлічні маєтності князів Вишневецьких… Це княжа – не дуже похиле дерево…але ж сила грошей…Ой, коли б залучити оце звіря до свого табору, щоб воно часом потім не наробило нам клопоту. Борони, Боже, як воно часом піде слідком за Кршитофом Косинським та Наливайком!” – Вінцентій про молодого княжича.

“пристав до католицької віри, кинув українську мову і сполячився” – Опис Єремії після закінчення колегії.

“Як не присудите мені Гадяча й Хорола, то я дамся вам взнаки: я порубаю на шматки і Конецпольського, і всіх панів, що воюватимуть за його, й самого короля”

Відношення Єремії до демократичних порядків на Січі: “Україна з гетьманством, з козаками мені не припадає до вподоби. Якась там нікчемна, гидка чорнота, якийсь там Грицько, якийсь Павлюк крикне тобі в вічі: «Клади булаву! Якийсь Крутихвіст, якийсь Задериморда скине тебе з гетьманства й видере з твоїх рук булаву. Плюнути мені на такі ради! Не варті вони княжої слини! Я сам візьму свою булаву і ні перед ким не покладу її. Моя гетьманська булава – то землі безмірні, безліч грошей, військо…Це багато вартіше за якусь гетьманську булаву. Козацькі порядки, козацький мужицький уклад противні мені! Я їх ненавиджу. Польща – це рай задля панів: там і тільки там у Польщі моє царство, моє панство… Козаків, їх гетьманів, усю Україну треба знищити і вбити насмерть… Але треба задля цього маєтностів силу! Грошей силу! Війська силу! Я повигоню з Лубенщини усіх, навіть польських панків та панів, повидираю в їх землі силою, зберу військо, стану міцно на Дніпрі, потім піду далі, стану в Варшаві, викину свій стяг, стяг козаків Вишневецьких, Ольгердовичів! І тоді нехай потягається зо мною магнатство! Нехай повойдується зо мною сам король!”. Єрема не був впевнений, що він взагалі може бути вибраний гетьманом, звідси і така ненависть та опльовування звичаїв рідної землі.

Дика жорстокість Єремії, його садизм і цинізм, похваляння у присутності Тодозі знущанням над її земляками змальовано в такому уривку: “Йдучи стежкою, Єремія оповідав Гризельді, як його піддані в Немирові збунтувались проти його, не пустили його посланця в місто, як він страшно покарав немирівців, розпилював, розрубував пополовині, здирав з живих шкуру, саджав на залізні палі, обливав окропом. Тодозя все те чула і ніби завмерла, слухаючи оповідання про страшну кару над немирівцями. На неї вперше напав страх, найшло каяття, що вона покохала страшного чоловіка, покохала страшного катюгу України…”.

” – Теперечки в цей час я й сам не вгадаю, кого я більше ненавиджу: чи козаків, чи магнатів, – ворушилась думка в Єреміїній голові. – Було б добре, якби пани побили козаків. Але було б ще краще, якби й козаки дали прочуханки отим нікчемним Домінікам, Конецпольським, Корецьким, Оссолінським. Нехай би знали, як нехтувати мною. Поминули мене! Вирвали з моїх рук честь, славу побідника! Вирвали з моїх рук скипетр і корону! Але доведеться їм поклонитись мені!”.

Єремія “забув прохання й благання матері, зрадив Україну, став перевертнем, одступив од своєї віри й мови”, проте так і не став “першим на всю Польщу, на всю Україну”, а тільки зганьбив славний рід і свого діда, героя України, козацького гетьмана Дмитра Вишневецького, засновника першої січової фортеці на Хортиці

” – Вона буде моєю, повинна бути моєю, хоч би мені довелося змести з землі й її хату, й її оселю, і тітку Мавру, і брата, хоч би довелось кров’ю залити її леваду, – думав Єремія, стискаючи кулаки од вогню, що наливав його серце”.

” – Здоров був, князю Яремко! Здоров був, кате України! – крикнув несамовито Кривоніс і летів просто на Єремію, піднявши криву шаблю вгору”.

“І князя Єремію покинула мужність. Він повернув назад коня якось механічно, несамохіть, і раптом кинувся навтікача. Дорогий кінь неначе й сам почував, що на князя наполягає щось страшне, непереможне, непоборне…”.

Аналіз твору “Князь Єремія Вишневецький” допоможе краще підготуватися до уроку та дізнатися про інших героїв.