"Запрошення" Михайль Семенко аналіз вірша (паспорт)

“Запрошення” М. Семенко аналіз вірша

Автор – Михайль Семенко

Рік написання – 1914

Вид лірики: громадянська, публіцистична.

Жанр: ліричний вірш-посланни.

Тема: Ліричний герой запрошує старших колег завітати на Батиєву гору

Ідея: Заклик до старшого покоління інтелігентів, митців знайти спільну мову з новаторською молоддю

Віршовий розмір: ямб

Провідний мотив. У творі «Запрошення» автор закликає старше покоління інтелігенції знайти спільну мову з молодими митцями, запрошує всю небайдужу до творчості молодь у гості.

Композиція. Вірш «Запрошення» не поділяється на строфи. Твір є пристрасним монологом молодого поета, який розкриває перед читачем різнобарвний світ модерної поезії.

Образи твору. Головний образ твору «Запрошення» — це ліричний герой, молодий, сміливий, натхненний поет, який благає старше покоління не сприймати футуристів як звірів, а прийти до них у гості й помилуватися їхнім світом.

“Запрошення” художні засоби

• епітети: «бажання сміливе», «прекрасна гора», «сильні, молоді, сміливі люди»;
• порівняння: «не дивіться, як на звіра, на нас»;
• неологізми: «сніго-біле поле»;
• інверсія: «бажання сміливого»;
• риторичні питання: «Ви знаєте? Ви, певне не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю?»;
• риторичні оклики: «Ах, як тут гарно! Як тут симпатично й різнобарвно! Приходьте до нас у гості!»

Цей вірш верлібр, який не поділяється на строфи, не має рими, у тому числі й внутрішньої.

“Запрошення” Михайль Семенко вірш

Ви знаєте?

Прекрасний краєвид з гори Батиєвої.

Ви, певне, не були там ніколи?
Не гуляли по сніго-білому
полю?
Ми вас запрошуємо —

наберіться бажання сміливого

і приходьте до нас. У нас тут доволі
весело.

Звичайно, до нас не заходять автомобілі —

Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді.
Ах, як тут
гарно!
Як тут симпатично й ріжнобарвно!
Люди ми сильні, молоді,
сміливі —
не боїмось нікого й бажаємо усім добра.
Коли хочете — ми
не заздрим і Батиєві,
бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора.
Будьте
ж такі добрі,

не дивіться, як на звірів, на нас —

довірливо й доброзичливо, захопивши “трості”, —
самі
побачите, як у нас прекрас-
но — приходьте до нас у гості!