Поясніть вираз ” Ти не знаєш, як відчувається вік, але старі люди не повинні забувати про те, як бути молодим”
Найцінніше, чим володіє людина – це її життя. Воно дається нам тільки раз, і прожити його знову, щось змінивши, не дано нікому з нас.
Будь це життя тривале чи коротке, щасливе чи нещасне, але триває воно лише з моменту народження до моменту смерті людини. Життя
в кожного з нас особисте і індивідуальне, воно являє собою своєрідний атом безмірної Вічності і неосяжності. Воно, начебто справжній
атом, таке велике порівняно з багатьма дрібницями повсякденності і таке маленьке порівняно з Вічністю. Крім того, життя людини – це
одна з маленьких ланок в ланцюгу існування нашого світу, нескінчених змін і взаємоперетворень, що постійно відбуваються в нашому
суспільстві та природі. А це може позначати лише те, що життя кожної людини займає визначене вищими силами місце у нескінченому
ланцюзі причин та наслідків і тісно вплетене у полотно загального буття.
Життя кожного з нас майже непомітно впливає на існування всього людства і його історію. Оскільки появі кожної людини передувала
нескінчена кількість попередніх поколінь, ми знаходимось якоюсь мірою в боргу перед ними. Тому що саме вони своїм існуванням, своєю
працею і своїм розвитком підготували наше виникнення на цьому світі и наше існування в ньому. А це позначає, що ми повинні розуміти,
за що боролися наші предки і до чого вони прагнули. Розуміючи це, ми своїм життям зможемо внести хоч якийсь вклад і зробити хоч
маленький крок у правильному напрямі розвитку нашого суспільства, та надамо можливості прийняти естафету тим, хто прийде після
нас.
Життя людини є певним замкненим циклом, який повторюється знов і знов с появою і смертю кожного представника людства. Циклічність
людського життя – це і його схожість у різних людей, які можуть бути навіть незнайомі один з одним, і його повторюваність, і його вікові
етапи. Повний цикл нашого життя становить собою проходження етапів дитинства, отроцтва, юності, зрілості та старості. І кожен з цих
етапів людина повинна прожити згідно з законами того суспільства, в якому вона існує, та внести свій вклад в його розвиток.
Як писав відомий французький письменник Антуан Сент Екзюпері – «Усі ми родом із дитинства». На превеликий жаль цей етап нашого
життя проходить досить швидко, а усвідомлення того, що це найкраща його пора, приходить набагато пізніше.
Дивно влаштована людина. Ми можемо не пам’ятати, що відбувалось нещодавно, але більшість з нас прекрасно пам’ятає самі незначні
події свого дитинства. Перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі, нескінчена низка різноманітних відкриттів – все це ми не
можемо забути до сивого волосся і досить часто згадуємо з душевним теплом та смутком.
Кожен з нас має право прожити своє життя по власному розумінню, але той, хто прагне залишатися активним членом сучасного
суспільства, повинен відчувати себе молодим, незважаючи на свій вік. «Ти не знаєш, як відчувається вік, але старі люди не повинні
забувати про те, як бути молодим» – цей вислів як не найкраще висловлює сенс життя цілеспрямованої людини, яка в любому віці в
душі залишається молодою та привабливою та прагне найбільше зробити в своєму житті. І чим більше кожен з нас зробить для інших
людей, тим довше ми будемо жити у творіннях свого розуму і творіннях своїх рук. Людина завжди буде жити і в будинку, який вона колись
побудувала, і в дереві, яке вона колись посадила, і в своїх дітях, яких вона народила і добре виховала. Саме тому безсмертя – це не
зовсім вигадка і, якщо замислитися, воно справді існує. Можна мабуть сказати й так: людське життя є не тільки шляхом до смерті, а й
дорогою у безсмертя, але у будь-яких обставинах треба пам’ятати свою молодість і залишатись таким усе життя.
Будь це життя тривале чи коротке, щасливе чи нещасне, але триває воно лише з моменту народження до моменту смерті людини. Життя
в кожного з нас особисте і індивідуальне, воно являє собою своєрідний атом безмірної Вічності і неосяжності. Воно, начебто справжній
атом, таке велике порівняно з багатьма дрібницями повсякденності і таке маленьке порівняно з Вічністю. Крім того, життя людини – це
одна з маленьких ланок в ланцюгу існування нашого світу, нескінчених змін і взаємоперетворень, що постійно відбуваються в нашому
суспільстві та природі. А це може позначати лише те, що життя кожної людини займає визначене вищими силами місце у нескінченому
ланцюзі причин та наслідків і тісно вплетене у полотно загального буття.
Життя кожного з нас майже непомітно впливає на існування всього людства і його історію. Оскільки появі кожної людини передувала
нескінчена кількість попередніх поколінь, ми знаходимось якоюсь мірою в боргу перед ними. Тому що саме вони своїм існуванням, своєю
працею і своїм розвитком підготували наше виникнення на цьому світі и наше існування в ньому. А це позначає, що ми повинні розуміти,
за що боролися наші предки і до чого вони прагнули. Розуміючи це, ми своїм життям зможемо внести хоч якийсь вклад і зробити хоч
маленький крок у правильному напрямі розвитку нашого суспільства, та надамо можливості прийняти естафету тим, хто прийде після
нас.
Життя людини є певним замкненим циклом, який повторюється знов і знов с появою і смертю кожного представника людства. Циклічність
людського життя – це і його схожість у різних людей, які можуть бути навіть незнайомі один з одним, і його повторюваність, і його вікові
етапи. Повний цикл нашого життя становить собою проходження етапів дитинства, отроцтва, юності, зрілості та старості. І кожен з цих
етапів людина повинна прожити згідно з законами того суспільства, в якому вона існує, та внести свій вклад в його розвиток.
Як писав відомий французький письменник Антуан Сент Екзюпері – «Усі ми родом із дитинства». На превеликий жаль цей етап нашого
життя проходить досить швидко, а усвідомлення того, що це найкраща його пора, приходить набагато пізніше.
Дивно влаштована людина. Ми можемо не пам’ятати, що відбувалось нещодавно, але більшість з нас прекрасно пам’ятає самі незначні
події свого дитинства. Перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі, нескінчена низка різноманітних відкриттів – все це ми не
можемо забути до сивого волосся і досить часто згадуємо з душевним теплом та смутком.
Кожен з нас має право прожити своє життя по власному розумінню, але той, хто прагне залишатися активним членом сучасного
суспільства, повинен відчувати себе молодим, незважаючи на свій вік. «Ти не знаєш, як відчувається вік, але старі люди не повинні
забувати про те, як бути молодим» – цей вислів як не найкраще висловлює сенс життя цілеспрямованої людини, яка в любому віці в
душі залишається молодою та привабливою та прагне найбільше зробити в своєму житті. І чим більше кожен з нас зробить для інших
людей, тим довше ми будемо жити у творіннях свого розуму і творіннях своїх рук. Людина завжди буде жити і в будинку, який вона колись
побудувала, і в дереві, яке вона колись посадила, і в своїх дітях, яких вона народила і добре виховала. Саме тому безсмертя – це не
зовсім вигадка і, якщо замислитися, воно справді існує. Можна мабуть сказати й так: людське життя є не тільки шляхом до смерті, а й
дорогою у безсмертя, але у будь-яких обставинах треба пам’ятати свою молодість і залишатись таким усе життя.
