«Проблема вождя і народу. Проекція Біблійного сюжету на українську історію» за поемою «Мойсей» І. Франка
Поема «Мойсей» видатного українського поета І. Франка вважається вершинним твором талановитого митця, гордістю і окрасою національної літератури. Це глибока філософська драма про могутність і силу народних мас, які здатні привести до перемоги, в процесі визвольного руху висунувши із свого середовища найбільш обізнаних поводирів, про взаємини народу і вождя під час наполегливого пошуку «землі обітованої», а взагалі – про майбутнє українського народу. До того ж, це алегоричне і притчове осмислення долі наших співвітчизників, трагічних шляхів українського народу і його духовного розвитку. І Франко став неперевершеним у своєму трактуванні образу Мойсея, до якого звертався не один поет і письменник і до створення українського «Мойсея», і після цього.
Як свідчила донька І. Франка Ганна Франко, поштовхом до створення поеми стали переживання і емоції поета, отримані від споглядання відомої статуї Мойсея, автором якої був Мікеланджело. Її І. Франко побачив у церкві біля гробниці папи Юлія II під час своєї подорожі до Риму. З Італії І. Франко привіз різноманітні пам’ятки і альбом з малюнками визначних художників, а в спальні над ліжком повісив ескіз статуї Мойсея.
За основу своєї поеми І. Франко обрав відому біблійну легенду про пророка єврейського народу Мойсея. Автор й сам підтверджує це такими словами: «Моя поема основана майже на біблійних темах, отже, що ж природніше для кожного критика, як пошукати тих джерел у Біблії і порівняти їх із тим, що я зробив із них».
Біблійна історія пророка Мойсея досить незвичайна. Це народження його в рабстві, піднесення і перебування у царському палаці, звинувачення у вбивстві і вигнання, Боже одкровення. Мойсей – справжній лідер, який переконує свій народ змінити на пустелю родючі землі Єгипту, але при цьому отримати волю замість рабства. Мойсей – невизнаний своїм народом пророк, що через сорок років блукання по пустелі між Палестиною і Єгиптом все-таки привів свій народ майже на поріг «землі обітованої». Мойсей – це невичерпне джерело ідей та тем для творів мистецтва і літератури.
Та І. Франка не дуже цікавлять життєві події біблійного пророка. Йдучи за відомою легендою, він навіть не подає біографію Мойсея у хронологічній послідовності. Справжня біблійна історія пророка Мойсея викладена в кількох книгах життєпису і знайомить читачів з його життям від народження до останнього дня життя. І. Франко для своєї поеми бере лише один епізод і обмежує оповідь єдиним, найбільш трагічним моментом життя єврейського пророку, моментом, коли зневірений народ відвертається від Мойсея і проганяє його. Саме на основі цього епізоду й будується глибоко емоційна і психологічна драма І. Франка «Мойсей».
І. Франко, зазнаючи, що його поема «Мойсей» створена на основі біблійних тем, підкреслює, що головною темою він обрав смерть пророка, якого не признав свій народ. У передмові до другого видання своєї поеми автор написав: «Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».
По суті, поема «Мойсей» суттєво розходиться у мотивації смерті Мойсея з Біблією. Якщо за Старозавітним П’ятикнижжям Мойсей помер від кари Божої, то І. Франко трактує цю подію як картину декілька по іншому, вона взагалі винесена поза межі поеми. Перед читачами постають тільки іудеї, які збідніли, бо були позбавлені найдорожчого:
«Ні, нема! І було та «нема»,
Мов жах смерті холодний.
Чули всі: щезло те, без чого
Жить ніхто з них не годний».
Сам І. Франко казав: «У моїй поемі смерть Мойсея на вершині горя в обличчі Бога мотивована тим, що його відіпхнув його власний народ, зневірений сорокалітнім блуканням і сумним станом обіцяного краю, який треба було тяжкими зусиллями здобувати у багатьох чисельних ханаанських племен».
Таким чином автор конкретизує місце та час дії, що дає підстави утверджувати схожість історичних доль євреїв часів Мойсея і українського народу, помічену І. Франком і талановито відтворену у поемі «Мойсей».
Як свідчила донька І. Франка Ганна Франко, поштовхом до створення поеми стали переживання і емоції поета, отримані від споглядання відомої статуї Мойсея, автором якої був Мікеланджело. Її І. Франко побачив у церкві біля гробниці папи Юлія II під час своєї подорожі до Риму. З Італії І. Франко привіз різноманітні пам’ятки і альбом з малюнками визначних художників, а в спальні над ліжком повісив ескіз статуї Мойсея.
За основу своєї поеми І. Франко обрав відому біблійну легенду про пророка єврейського народу Мойсея. Автор й сам підтверджує це такими словами: «Моя поема основана майже на біблійних темах, отже, що ж природніше для кожного критика, як пошукати тих джерел у Біблії і порівняти їх із тим, що я зробив із них».
Біблійна історія пророка Мойсея досить незвичайна. Це народження його в рабстві, піднесення і перебування у царському палаці, звинувачення у вбивстві і вигнання, Боже одкровення. Мойсей – справжній лідер, який переконує свій народ змінити на пустелю родючі землі Єгипту, але при цьому отримати волю замість рабства. Мойсей – невизнаний своїм народом пророк, що через сорок років блукання по пустелі між Палестиною і Єгиптом все-таки привів свій народ майже на поріг «землі обітованої». Мойсей – це невичерпне джерело ідей та тем для творів мистецтва і літератури.
Та І. Франка не дуже цікавлять життєві події біблійного пророка. Йдучи за відомою легендою, він навіть не подає біографію Мойсея у хронологічній послідовності. Справжня біблійна історія пророка Мойсея викладена в кількох книгах життєпису і знайомить читачів з його життям від народження до останнього дня життя. І. Франко для своєї поеми бере лише один епізод і обмежує оповідь єдиним, найбільш трагічним моментом життя єврейського пророку, моментом, коли зневірений народ відвертається від Мойсея і проганяє його. Саме на основі цього епізоду й будується глибоко емоційна і психологічна драма І. Франка «Мойсей».
І. Франко, зазнаючи, що його поема «Мойсей» створена на основі біблійних тем, підкреслює, що головною темою він обрав смерть пророка, якого не признав свій народ. У передмові до другого видання своєї поеми автор написав: «Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».
По суті, поема «Мойсей» суттєво розходиться у мотивації смерті Мойсея з Біблією. Якщо за Старозавітним П’ятикнижжям Мойсей помер від кари Божої, то І. Франко трактує цю подію як картину декілька по іншому, вона взагалі винесена поза межі поеми. Перед читачами постають тільки іудеї, які збідніли, бо були позбавлені найдорожчого:
«Ні, нема! І було та «нема»,
Мов жах смерті холодний.
Чули всі: щезло те, без чого
Жить ніхто з них не годний».
Сам І. Франко казав: «У моїй поемі смерть Мойсея на вершині горя в обличчі Бога мотивована тим, що його відіпхнув його власний народ, зневірений сорокалітнім блуканням і сумним станом обіцяного краю, який треба було тяжкими зусиллями здобувати у багатьох чисельних ханаанських племен».
Таким чином автор конкретизує місце та час дії, що дає підстави утверджувати схожість історичних доль євреїв часів Мойсея і українського народу, помічену І. Франком і талановито відтворену у поемі «Мойсей».
