Проблема вибору Гамлета
Гамлет – твір, що вимагає тлумачення. Великий драматург випередив свій час. Кожна нова постановка Гамлета – подія в світі театру і літератури, адже сучасні драматурги знаходять у великій трагедії все нові й нові смислові пласти. Однією з найбільш актуальних для сучасного читача і глядача є проблема вибору, яку можна вважати відображенням основного конфлікту трагедії.
Дізнавшись про те, що його батько загинув від руки лиходія Клавдія, Гамлет постає перед складною проблемою вибору. Знаменитий монолог Бути чи не бути? втілює душевні боріння принца, що здійснює складний моральний вибір. Життя або смерть? Сила чи безсилля? Нерівна боротьба чи ганьба малодушності? Такі складні питання намагається вирішити Гамлет.
Вибір принца – не тільки етичний, а й містичний. Гамлет повірив примарі, а точніше, той підтвердив підозри принца. Свідоцтва привидів, духів і інших мешканців потойбічного світу ніколи не зважали ні доказом, ні юридичним доказом чиєїсь вини або невинності. Клавдій був би виправданий, розбирай його справу. Але суд Гамлета не такий: принц судить не за писаними законами, а за правилом кров за кров.
Принц провів своєрідний слідчий експеримент. Видовище – петля, щоб заарканити совість короля, – говорить принц. Перебуваючи сам перед вибором, Гамлет ставить у ту ж ситуацію короля Клавдія. Якщо вбивця покаявся, принц, можливо, простив би його. Клавдій стривожений, але до покаяння йому далеко. Клавдій впевнений в тому, що справжня причина смерті його попередника нікому невідома. Так Гамлет переконується в правоті своїх підозр, отримує підтвердження слів примари. Так план помсти просувається ще на один крок вперед.
Дізнавшись про те, що його батько загинув від руки лиходія Клавдія, Гамлет постає перед складною проблемою вибору. Знаменитий монолог Бути чи не бути? втілює душевні боріння принца, що здійснює складний моральний вибір. Життя або смерть? Сила чи безсилля? Нерівна боротьба чи ганьба малодушності? Такі складні питання намагається вирішити Гамлет.
Вибір принца – не тільки етичний, а й містичний. Гамлет повірив примарі, а точніше, той підтвердив підозри принца. Свідоцтва привидів, духів і інших мешканців потойбічного світу ніколи не зважали ні доказом, ні юридичним доказом чиєїсь вини або невинності. Клавдій був би виправданий, розбирай його справу. Але суд Гамлета не такий: принц судить не за писаними законами, а за правилом кров за кров.
Принц провів своєрідний слідчий експеримент. Видовище – петля, щоб заарканити совість короля, – говорить принц. Перебуваючи сам перед вибором, Гамлет ставить у ту ж ситуацію короля Клавдія. Якщо вбивця покаявся, принц, можливо, простив би його. Клавдій стривожений, але до покаяння йому далеко. Клавдій впевнений в тому, що справжня причина смерті його попередника нікому невідома. Так Гамлет переконується в правоті своїх підозр, отримує підтвердження слів примари. Так план помсти просувається ще на один крок вперед.
