Мій улюблений драматичний твір другої половини XIX століття

Друга половина XIX століття відкрила світові ціле сузір’я самобутніх і оригінальних українських письменників-драматургів — Марка Кропивницького, Михайла Старицького, І. Карпенка-Карого, які написали чудові п’єси, що і складали основу репертуару театральних труп. Найбільше із п’єс цього періоду мені сподобалася драма М. Старицького «Талан», написана у 1893 році. Присвячена драма відомій актрисі Марії Заньковецькій. У творі вперше в українській літературі була звернена увага на життя, складні творчі будні акторів професійної національної трупи.
Зображуючи життєву долю талановитої актриси Марії Лучицької (а її прототипом певною мірою була Марія Заньковецька), драматург порушує низку актуальних соціальних, мистецьких, морально-етичних питань, що стосуються місця і ролі творчої інтелігенції в суспільстві, роздертому гострими суперечностями.
Нелегко було Лучицькій прийти на сцену, але ще важче їй було реалізувати свій мистецький талант.
Актриса прагне нести світло мистецтва широким масам, виховувати їх. Картинами народного життя, звичаїв і обрядів, багатством та красою рідної поезії і мови, вона намагається піднести національну свідомість і знедолених низів, і зденаціоналізованої верхівки. Проте на заваді їй стоять бездарна акторка Квятковська, деспотичний антрепренер Котенко, продажний журналіст Юркович.
Лучицька виходить заміж за поміщика Квітку і на деякий час залишає сцену. Проте ні спокою, ні рівноваги в домі чоловіка вона не знайшла. Більше того, її пригнічують умови бездуховного існування, її переслідує жорстока свекруха, мучить безпідставними ревнощами чоловік.
Але Лучицька все-таки знаходить у собі сили й повертається в театр, де глядачі тепло вітають її гру. Та цькування талановитої актриси триває, набуває ще цинічніших форм. Одного разу вона непритомніє під час вистави. Здоров’я остаточно залишає Лучицьку і деякий час по тому серед своїх справжніх друзів актриса помирає. Таким гірким був .її талант, такою важкою виявилася її життєва доля.
П’єса М. Старицького «Талант», на мій погляд, є однією з найкращих у творчому доробку драматурга. Це зразок соціально-психологічної драми в українській літературі.