І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила! (за драмою Івана Кочерги «Свіччине весілля»)
В одній із своїх статей Іван Кочерга писав, що драматургу для творчості потрібен особливий талант, але «насамперед виношена і наболіла думка, ідея, для якої і талант, і мистецтво є тільки засобами відтворення», Злободенність і актуальність теми обов’язкові для кожного твору. Таким твором Івана Кочерги була драма «Свіччине весілля», у якій органічно поєдналися поетично відроджене історичне минуле й гостроз
+лободенна проблематика.
Добі, коли була створена драматична поема «Свіччине весілля», особливо імпонував такий животрепетний мотив як героїка боротьби за визволення від соціального й національного гніту.
Ідейна мета п’єси висловлена в словах зброяра Івана Свічки:
Коли добром ніхто не дасть нам світла, –
Його здобути треба нам молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви.
І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не засвітила.
Символом, що об’єднує в п’єсі інтереси всіх її персонажів є звичайна свічка. Вже сім років живе Київ без світла, не святкують цехи своїх свят, нема ні вечорниць, ні зборів цехових, ні гулянок. Усе це робиться для того, щоб задушити, знищити духовне життя киян, позбавити їх можливості спілкуватися між собою. Добре розуміючи справжню мету подібних законів, нав’язаних чужинцями-забродами, найрішучіші – експансивний кожум’яка Чіп і мудрий урівноважений золотар Передерій – закликають дати гідну відсіч тим, хто хоче позбавити ремісників волі. Особливо вагомим є образ головного героя драми зброяра Івана Свічки. Свічка – герой цілісний і самобутній, «вільна натура» якого не знає суперечності між особистим почуттям і обов’язком перед громадою. Молодий київський зброяр – виразний образ народного ватажка. Сміливий, чесний і порядний у всьому, він користується незмінною повагою ремісників. Наділений неабияким розумом, Свічка уважно аналізує бачене й почуте, добре знає життя і людей, а тому до його думок прислухаються. А мислить він ширше, ніж його товариші, оскільки дбає передовсім про інтереси громади, ладен віддати життя за загальну справу. Його мужність і висока людська гідність зумовлені усвідомленням власної причетності до справедливої боротьби українського народу за свої права, вірою в торжество волелюбних ідеалів. На кпини Воєводи ув’язнений Свічка впевнено відповідає:
Немає в світі бурі, щоб огонь
Могла задути вічний та правдивий.
Прозора символіка фольклорного походження підводила до висновку, що живий вогонь свободи й справедливості в серцях народних – вічний, незгасний і всесильний.
+лободенна проблематика.
Добі, коли була створена драматична поема «Свіччине весілля», особливо імпонував такий животрепетний мотив як героїка боротьби за визволення від соціального й національного гніту.
Ідейна мета п’єси висловлена в словах зброяра Івана Свічки:
Коли добром ніхто не дасть нам світла, –
Його здобути треба нам молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви.
І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не засвітила.
Символом, що об’єднує в п’єсі інтереси всіх її персонажів є звичайна свічка. Вже сім років живе Київ без світла, не святкують цехи своїх свят, нема ні вечорниць, ні зборів цехових, ні гулянок. Усе це робиться для того, щоб задушити, знищити духовне життя киян, позбавити їх можливості спілкуватися між собою. Добре розуміючи справжню мету подібних законів, нав’язаних чужинцями-забродами, найрішучіші – експансивний кожум’яка Чіп і мудрий урівноважений золотар Передерій – закликають дати гідну відсіч тим, хто хоче позбавити ремісників волі. Особливо вагомим є образ головного героя драми зброяра Івана Свічки. Свічка – герой цілісний і самобутній, «вільна натура» якого не знає суперечності між особистим почуттям і обов’язком перед громадою. Молодий київський зброяр – виразний образ народного ватажка. Сміливий, чесний і порядний у всьому, він користується незмінною повагою ремісників. Наділений неабияким розумом, Свічка уважно аналізує бачене й почуте, добре знає життя і людей, а тому до його думок прислухаються. А мислить він ширше, ніж його товариші, оскільки дбає передовсім про інтереси громади, ладен віддати життя за загальну справу. Його мужність і висока людська гідність зумовлені усвідомленням власної причетності до справедливої боротьби українського народу за свої права, вірою в торжество волелюбних ідеалів. На кпини Воєводи ув’язнений Свічка впевнено відповідає:
Немає в світі бурі, щоб огонь
Могла задути вічний та правдивий.
Прозора символіка фольклорного походження підводила до висновку, що живий вогонь свободи й справедливості в серцях народних – вічний, незгасний і всесильний.
