«Вовченя» Д. Нитченко-Чуб аналіз

Аналіз оповідання Д. Нитченка-Чуба «Вовченя» – тема, ідея, головна думка, жанр, герої твору, проблематика, композиція.

«Вовченя» Д. Нитченко-Чуб аналіз

Тема: розповідь про взаємостосунки хлопця і вовченяти, їх дружбу, порозуміння і врешті-решт вимушене розлучення.

Ідея: возвеличення краси почуттів, гармонії світосприйняття людини і тварини (вовченяти, яке хлопець любив, доглядав).

Основна думка: людина повинна любити, бережливо ставитися до всього живого в природі, бо сама є її складовою.

Жанр: оповідання про природу, дружбу, взаєморозуміння.

Герої твору: батько, дідусь, Василь, сусіди, вовченя-вовк, собаки Плахта і Рябко.

Проблематика твору «Вовченя»

Відповідальність і обов’язок (хлопець доглядав за вовченям, допомагав по господарству; їздив за п’ятнадцять кілометрів від села в гори по молоко, сир, випасав овець чи скотину).

Любов, доброта (до живої істоти — вовченяти)

Автор проводить паралель між тим, як хлопець і вовченя поступово стають дорослими, розумними, мужніми. І хоча наприкінці твору вони розлучаються, але зберігають доброту, вірність і любов.

Композиція «Вовченя»

Експозиція: батько приніс своєму синові вовченя, розповідь діда про вовків-хижаків.

Зав’язка: догляд Василя за вовченям («…виносив з хліва, бігав по двору, дратував його, перекидався, качався разом з ним по траві»); втеча дорослого вовка з двору господарів.

Кульмінація: раптова, хвилююча зустріч Василя і вовка-улюбленця.

Розв’язка: важкий смуток і самотність Василя внаслідок неможливості жити з вовком (…хлопець досить далеко відійшов, позаду почулось сумне тяжке виття»).