Гострий осуд зрадництва у баладі „Ой був у Січі старий козак...” - варіант 1

Балада — один із найулюбленіших видів усної творчості українського народу. Вони близькі до історичних пісень. В багатьох баладах змальовується життя нашого народу, його світогляд, уявлення, зображуються історичні події.

У баладі „Ой був у Січі старий козак...” описується зрада свого народу козаком Савою Чалим:

   Не схотів же той Сава козакам служити,

   Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити.

Народ зненавидів зрадника, навіть рідний батько вважає, що його треба схопити.

   Як не схоче з Польщі іти, то й смерті предати.

Народ вірить, що тільки вірний син своєї землі може бути щасливим. За народними уявленнями, навіть грудка рідної землі у чоботах козака додавала воїнові сили в боротьбі проти ворогів. Але Саву не вдалося вмовити повернутися до чесного життя, бо схотів він „слави залучити”, „став козаків-запорожців по степах ловити”.

Тоді Гнатко з Кравчиною та іншими гайдамаками покарали Саву: „Ой підняли Саву на три списи вгору”. Народ схвалює справедливе покарання його козаками:

   Оце ж тобі, пане Саво, сукна-адамашки,

   Що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки!

Народна пам'ять зберігає як добрі вчинки, так і злі. Тому ім'я Сави Чалого в історії нашого народу назавжди стало синонімом зради та запроданства.