"Неймовірні пригоди Івана Сили" головні герої

“Неймовірні пригоди Івана Сили” головні герої повісті Гавроша переживають безліч пригод та випробувань.

“Неймовірні пригоди Івана Сили” головні герої та їх цитатна характеристика

Іван Сила – головний герой повісті. «Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима.»

Доктор Брякус – перший тренер Івана, який і помітив талант хлопця. Він інтелігент, у минулому відомий спортсмен. Загинув під час автокатастрофи.

Аделія Бухенбах – власниця цирку. Врятувала Силу із в’язниці

Міха Голий – крадій, який став товаришем Івана Сили. “Привокзальний волоцюга, пройдисвіт, злодій”

Валет – “Велет виявився на голову меншим за Івана. Це був середнього віку чоловік, який роками заробляв на життя вуличними боями.”

Фікса – таємний агент поліції. “Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами. Коли він щось роздивлявся, то здавалося, ніби принюхується”

Магдебура – “Безперечним фаворитом вважався дворазовий чемпіон Магдебура. До того ж , він представляв силові органи. У молодості був поліцейським, і чи не в кожному поліцейському управлінні висів його портрет.

Бенцик – “Старший слідчий. Він сидів за столом у напівтемряві, направивши світло настільної лампи просто в обличчя. Це був його метод: створити максимальний дискомфорт обвинуваченому, аби той чимшвидше захотів говорити правду”

Бідосько – “Колишній журналіст, який спився, продав квартиру і тепер мешкав у розвалюсі по сусідству”

Пандорський – “Ось вийшов імпресаріо у чорному фраку і з неймовірно великим, просто гігантським червоним бантом метеликом на шиї”. У його статечній поставі, розумних очах та вишуканих манерах було стільки поваги та грації, що це мимоволі заворожувало”.

Фандіго – акробат “атлетичний смаглявий юнак зі східними рисами обличчя”

Мілена – “русява дівчина з пишними кучерями і сріблястою короною і почала грандіозно танцювати на великій блискучій кулі”

Карлик Піня – ” Він ніколи нікому не вірив. Можливо, тому, що природа над ним поглумилася. А може, якраз навпаки: природа відомстила горбунові за те, що той завжди був незадоволеним.”

Маруська – дівчина з рідного села Івана, в яку він був закоханий. “вона була для нього, як ікона, котрій щовечора молився: карі оченята, рівненький носик, точені губки, чорну косу до пояса”