Чи живуть з вами планетники?
Твір Б. Харчука «Планетник» містить в собі досить багато казкових елементів та нереальних подій, які письменник тісно та гармонійно переплів з подіями реальними. Мова в цій повісті-легенді йде про незвичайного хлопця, який жив у далекі часи кріпаччини. Цю легенду розповідає сучасному агроному, який приїхав працювати у село, господарка хати, в якій він оселився. На протязі усього твору минуле переплітається з майбутнім, а легенда, яку розповідає бабуся Олена, може однаково відноситися як до давнього минулого, так і до нашої сучасності.
Головний герой повісті «Планетник» – маленький хлопчик, який ріс доброзичливим, працелюбним і щирим, постійно допомагав матері по господарству та випасав сільську худобу. Він любив природу, любив тварин і весь оточуючий світ. Одного разу йому довелося зустріти чарівника Капуша, який вирішив навчити хлопчика творити дива. Хлопець швидко навчився керувати природними явищами, насилати дощ та спеку і наколи не відмовляв селянам, коли вони просили його зробити гарну погоду для хорошого врожаю. Завдяки старому чарівнику Капушу хлопець навчився читати Зелену книгу Землі, зрозумів, що все на цьому світі залежить від природи і став відноситися до усіх природних явищ, тварин та рослин як до живих істот. Після навчання у Капуша він навчився дивитися на оточуючий світ іншими очима, очима невеличкої, але доречної частини цього світу.
Планетник весь час працював. Він відводив зайву воду, садив нові дерева, сіяв, орав, збирав врожай. Усе село звірялося саме по ньому. Згодом він багато чому навчився – ковалював, лікував худобу, шив, робив дітям іграшки. А також він ніколи не ходив до корчми. Хлопець був зовсім несхожий на інших людей не тільки своїми вчинками, а й своїм поглядом на оточуючий світ, тому він ніколи не був зрозумілий іншими. Навіть усе те добро, що зробив Планетник односельцям, вони швидко забули, коли село залишилося без врожаю із-за поганої погоди. Його вирішили стратити, але хлопець і тут жалкував лише про одне – про те, що не здійснилася мрія усього його життя – навчитися літати. Та мати його звільнила із в’язниці і йому вдалося злетіти до самого неба, де він назавжди і залишився.
Легенду про Планетника можна прикласти до будь якого часу, бо в усі часи існували такі люди, в усі часи вони страждали від тих, хто вважав їх не від миру цього. Прикладом таких людей можуть служити відомі вчені середньовіччя та прогресивні діячі, які були в минулому та існують і зараз. Мало того, таких людей можна знайти і серед нас. Це захоплені своєю справою люди, які все своє життя прагнуть покласти заради щастя та добробуту інших свою працю. І якщо уважно придивитися, ми зможемо побачити таких людей поруч. Це дає нам право стверджувати, що планетники і зараз живуть серед нас.
Головний герой повісті «Планетник» – маленький хлопчик, який ріс доброзичливим, працелюбним і щирим, постійно допомагав матері по господарству та випасав сільську худобу. Він любив природу, любив тварин і весь оточуючий світ. Одного разу йому довелося зустріти чарівника Капуша, який вирішив навчити хлопчика творити дива. Хлопець швидко навчився керувати природними явищами, насилати дощ та спеку і наколи не відмовляв селянам, коли вони просили його зробити гарну погоду для хорошого врожаю. Завдяки старому чарівнику Капушу хлопець навчився читати Зелену книгу Землі, зрозумів, що все на цьому світі залежить від природи і став відноситися до усіх природних явищ, тварин та рослин як до живих істот. Після навчання у Капуша він навчився дивитися на оточуючий світ іншими очима, очима невеличкої, але доречної частини цього світу.
Планетник весь час працював. Він відводив зайву воду, садив нові дерева, сіяв, орав, збирав врожай. Усе село звірялося саме по ньому. Згодом він багато чому навчився – ковалював, лікував худобу, шив, робив дітям іграшки. А також він ніколи не ходив до корчми. Хлопець був зовсім несхожий на інших людей не тільки своїми вчинками, а й своїм поглядом на оточуючий світ, тому він ніколи не був зрозумілий іншими. Навіть усе те добро, що зробив Планетник односельцям, вони швидко забули, коли село залишилося без врожаю із-за поганої погоди. Його вирішили стратити, але хлопець і тут жалкував лише про одне – про те, що не здійснилася мрія усього його життя – навчитися літати. Та мати його звільнила із в’язниці і йому вдалося злетіти до самого неба, де він назавжди і залишився.
Легенду про Планетника можна прикласти до будь якого часу, бо в усі часи існували такі люди, в усі часи вони страждали від тих, хто вважав їх не від миру цього. Прикладом таких людей можуть служити відомі вчені середньовіччя та прогресивні діячі, які були в минулому та існують і зараз. Мало того, таких людей можна знайти і серед нас. Це захоплені своєю справою люди, які все своє життя прагнуть покласти заради щастя та добробуту інших свою працю. І якщо уважно придивитися, ми зможемо побачити таких людей поруч. Це дає нам право стверджувати, що планетники і зараз живуть серед нас.
