Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі „Енеїда”

„Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української „Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор — Іван Котляревський — ставив „перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспіл ьства XVIII ст.

Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, Лавінія, Евандр, Турн та інші постають в українській „Енеїді” як різні типи панівного середовища Україні. Вони наділяються поетом буденними рисами, що змішуються у творі з їх високим покликанням. Усе життя небесні герої проводять в бенкетах, інтригах, сварках. В їхньому середовищі процвітають хабарництво, моральна розбещеність, вони байдужі до долі смертних або часто через бенкети забувають про свої обов'язки перед людьми. Влучна характеристика небожителів висловлена „верховним богом” Зевсом:

   Чи довго будете казитись

   І стид Олімпові робить?..

   Поступки ваші всі не божі,

   Ви на сутяжників похожі

   І раді мордувать людей.

Цікаво те, що сам Зевс наділений у творі рисами начальника-самодура, який до того ж любить випити. Велична Венера в минулому була маркітанткою, що „з воєнними жила” і „бите м'ясо з ними їла”. Дідона змальовується як „весела, гарна, сановита” пані, що проводить життя в бенкетах і любовних іграх.

   Щодень було у них похмілля,

   Лилась горілка як вода,

   Щодень бенкети, мов весілля...

Типовим поміщиком-хлібосолом зображується аркадський цар Евандр. А Латин наділений рисами дрібного царька. Він нікчемний, безпорадний, нездатний керувати своїм царством. В образі Лавінії, дочки Латина, висміюються „світські” манери обмеженої у своїх інтересах панянки, що „вертілась, як в окропі муха, в очі все п'яла”. В образі Турна змальовано типового офіцера-гульвісу, самолюбивого, пихатого, жорстокого, бездушного, який „людей давить, як мух”.

Широка галерея детально виписаних образів богів і царів доповнюється коротко схарактеризованими постатями поміщиків і чиновників, що в сукупності дає уявлення про життя і побут панівної верхівки феодально-кріпосницького суспільства. Іван Котляревський, „перелицювавши” Вергілієвих героїв, змалював різні типи представників суспільного прошарку, викривши всю сутність цього життя.