Повсталий народ — головний герой поеми „Гайдамаки” - варіант 2

Увагу Тараса Шевченка завжди привертала історія українського народу. В його героїчному минулому Великого Кобзаря приваблювала безмежна відвага, сміливість, готовність у будь-яку хвилину піти на самопожертву заради щастя України. Найкращі риси нашого народу доніс до нас митець у поемі „Гайдамаки”, історичною основою якої є одне з найбільших повстань в Україні, що дістало назву Коліївщина.

Головним героєм поеми є повсталий народ, який у творі представлений різними прошарками тогочасного суспільства. На боротьбу за визволення України з-під польсько-панської влади піднялися і найбільш гноблені верстви населення, і привілейовані: „убогий, багатий поєднались”. Навіть керівники повстання мають різні соціальні статуси: пан сотник Іван Гонта і сирота-наймит Максим Залізняк. Але всіх їх поєднує спільна справа, єдина мета — звільнення вітчизни від гноблення шляхетської Польщі.

У своїй поемі Тарас Шевченко зобразив сильних, мужніх людей, які піднялися на захист батьківщини і палко прагнуть її незалежності. Поет підкреслює одностайність повстання, яке є справою всього народу; бо коли воно спалахнуло, то в селах

   ...осталися

   Діти та собаки, —

   Жінки навіть з рогачами

   Пішли в гайдамаки.

Навіть підлітки в цей час не лишились осторонь.

У поемі образ народу конкретизується в трьох героїчних постатях — Яреми Галайди, Максима Залізняка та Івана Гонти. Самими яскравими і привабливими барвами змалював Тарас Шевченко народних героїв. Вірність присязі і мужність, ненависть до ворогів і відчайдушність у боротьбі — такі риси характеру цих представників народу. У боротьбі з гнобителями, яку гайдамаки називають „святим ділом”, повстанців зображено непримиренними і безжальними. Учасників гайдамацького руху автор малює народними героями, месниками „за кривди людські”. Повсталий народ у творі виступає згуртованою, безкомпромісною, могутньою масою, що діє як один організм.

Воскресаючи минуле, Тарас Шевченко ставив перед собою мету надихнути народ на нову боротьбу за національне визволення, показати, що ворога можна перемогти тільки єдиною згуртованою силою.