"Максим Гримач" образи
Головні герої “Максим Гримач”
Максим Гримач — батько, став багатим господарем, займаючись контрабандним перевезенням товарів.
Катря — старша дочка, уже на виданні, але відмовляла всім женихам, бо таємно полюбила сміливого молодого кріпака Семена.
Тетяна — менша дочка
Семен — коханий Катрі, кріпак
Козак — приніс звістку про розбиті човни під час бурі.
У гордої Катрі почуття — на першому місці, вона не хоче йти заміж аби за кого. Батько дотримується усталених поглядів і звичаїв — віддавати дочку за рівного, а Семен — кріпак, підневільна людина. Потім розуміє свою провину й тяжко карається, але нічого вдіяти не може.
“Максим Гримач” герої
Максим Гримач характеристика образу
«Такий-то богатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидний, чорнобровий, чорноухий; а веселий, а жартівливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили».
«…нехай тільки станеться йому з нашого села пригода — головою ляже, а врятує; нехай зачепить хто дужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує».
«…я тебе не буду за них силувати, та й за бурлаку не віддам; нехай він хоч і місяць з неба схопить… Слово в мене батьківське, кріпке, сама знаєш».
«Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота. Одцурався й отамана, й здобичі. Посивів, як той голуб сивий».
«Катрю! Катрю! Дитино моя хороша! Загубив я твій вік молоденький!»
Катря Гримач характеристика образу
Цитатна характеристика Катря Гримач
«…доросла, а хороша та пишна, як королівна».
«Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає».
«Так-то гарно убралась! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіт кований, черевички високі; дрібно, дрібнесенько русу косу заплела, і золотий перстень блищить на правій руці».
«Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білу ручку; взяла її думки та гадки. Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку».
«Зійшла, як на хибну кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб».
“Максим Гримач” характеристика образу Семена
«…молодий козак Семен, вродливий парубок, хисткий, як очеретина, сміливий, як сокіл»
«…треба ждати! Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика здобич. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… Подякую йому за хліб, за сіль, нагледжу, де хутором красивий да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино!»
«Не плаває — літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває».
«Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля — я припливу до тебе, припливу не наймитом — вільним козаком».
