"Лугом іду, коня веду" аналіз

«Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже» аналіз – тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби.

“Лугом іду, коня веду” аналіз

Тема: розповідь про примхливого козака, який за велінням батьків хотів обрати для одруження виключно багату дівчину.

Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і внутрішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.

Основна думка: Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде — ще ж ти молоденька!

Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

Римування: паралельне.

Композиція “Лугом іду, коня веду”

Пісня — це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком.

• Експозиція: Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже.
• Зав’язка: Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька.
• Кульмінація: «Не журися, дівчинонько, рута зелененька… / Цей покинув, другий буде кращий».
• Розв’язка: «Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла… / Старий козак, як собака, й досі не женився».

Художні засоби “Лугом іду, коня веду”

Звертання: «…розвивайся, луже», «Сватай мене, козаче», «Ой коли б ти, дівчинонько…», «Ой коли б я, козаченьку, «Бодай же ти, козаченьку», «Бодай же ти, дівчинонько», «Не журися, дівчинонько».

Повтори: «Ой коли б…», «Цей покинув, другий буде…», «Старий козак, як собака».

Метафора: «Слава не пропала».

Епітет: «бита доріженька».

Порівняння: «Старий козак, як собака».

Зменшувально-пестливі слова: «козаченьку», «дівчинонько», «багатенька», «зелененька», «молоденька», «доріжечки».