"Лугом іду, коня веду" аналіз
«Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже» аналіз – тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби.
“Лугом іду, коня веду” аналіз
Тема: розповідь про примхливого козака, який за велінням батьків хотів обрати для одруження виключно багату дівчину.
Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і внутрішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.
Основна думка: Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде — ще ж ти молоденька!
Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
Римування: паралельне.
Композиція “Лугом іду, коня веду”
Пісня — це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком.
- Експозиція: Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже.
- Зав’язка: Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька.
- Кульмінація: «Не журися, дівчинонько, рута зелененька… / Цей покинув, другий буде кращий».
- Розв’язка: «Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла… / Старий козак, як собака, й досі не женився».
Художні засоби “Лугом іду, коня веду”
Звертання: «…розвивайся, луже», «Сватай мене, козаче», «Ой коли б ти, дівчинонько…», «Ой коли б я, козаченьку, «Бодай же ти, козаченьку», «Бодай же ти, дівчинонько», «Не журися, дівчинонько».
Повтори: «Ой коли б…», «Цей покинув, другий буде…», «Старий козак, як собака».
Метафора: «Слава не пропала».
Епітет: «бита доріженька».
Порівняння: «Старий козак, як собака».
Зменшувально-пестливі слова: «козаченьку», «дівчинонько», «багатенька», «зелененька», «молоденька», «доріжечки».